Linux.org.ua

нічого дивного. Сам Шевченко писав транслітом подібним. А власне Франко використовував специфічну абетку, яку можна на наших гривнях десь знайти

Фраза про те, що Шевченко писав транслітом - це ПЕРЛ!  

Я спочатку зрозумів так, ніби Шевченко писав на perlі, думаю, ну і трава у вас...

Цитата

Так там якраз і пояснюють, що Шевченко просто користувався російською абеткою за відсутності наявності української

ну а я про що? Трансліт буває не тільки на латинку.

Ні, це нетотожні речі. Трансліт буває з абетки в абетку (точніше з мови₁ над абеткою₁ і з граматикою₁ в мову₂ над абеткою₂ з граматикою₂), а української абетки не було взагалі ніякої (і граматики не було ніякої) — тому транслітерувати було ні з чого. Всі спроби в західній Україні запровадити українську абетку, відмінну від російської (Руська Трійця і "Русалка Дністрова", Франко, народники, Кониський і т. д.),— це все були особисті проекти. Це не була норма: про норму (абетка+граматика) домовилися тільки в ХХ ст., коли скликали кілька послідовних комісій (не завжди успішних).

Як видно зі знімка, книжка Франка написана російською абеткою, так само, як і твори Котляревського, Шевченка, Марка Вовчка, Нечуя-Левицького, Садовського — взагалі всіх, хто видавався на територїї Російської імперії. На цій території була жорстака цензура, і іншу (спеціальну українську) буквену касу (якби навіть якийсь ентузіаст її придумав, напр. Куліш) просто не дозволили б відлити у словолитні. А заодно за сам намір приписали б контру і відпрали б кудись в Оренбург нидіти. Гадаю, в 1903 році теж. От при наближенні безладу в 1905 році стало простіше. Тому Грінченко зумів видати український словник (передмова датована 1904 роком) із проектом укранської абетки на перших сторінках, і ще й отримав за нього премію ім. Костомарова. Але це щось цензура сильно ослабла.

Цитата: miwa від 2007-05-12 15:59:27

Так там якраз і пояснюють, що Шевченко просто користувався російською абеткою за відсутності наявності української.

Ой така то була російська абетка, що я не можу   з Києва прийшла (Прокопович приніс) - і вже - російська. Нехай вони ще почнуть доводити, що перші ядра Юнікса писались на російському Сі .

 

Не треба з розумним виглядом говорити про те, чого не знаєш.

1) Це російська абетка. Вона затверджена правописною реформою Петра І. Пізніше її неодноразово переглядали, зокрема ввели букву "ё". Питання, яка абетка послужила для неї вихідним матеріалом, є офтопом.

2) Українська (з натяжкою) абетка, а точніше, кирилиця, існувала доти, доки існувала книжна (штучна) літературна мова. Остання є українським суржиком над болгарською мовою (солунський діалект болгарської + окремі українізми мінус деякі форми словотвору і синтаксису). Поступовий дрейф цього офіційного книжкового суржика визначають в термінах "давньоруська мова" --> "староукраїнська книжна мова". В ХІХ ст. ним просто перестали користуватися. Відповідно й абетка відпала. Її остання редакція поч. ХVII ст., закріплена Мелетієм Смотрицьким (з узаконеною "ґ") у граматиці, котра шляхом незначних правок була адаптована М. Ломоносовим як російська, українцями ХІХ ст. перестала вживатися, бо на українську була геть не схожа. Зате російською стала без проблем, бо сама російська мова — це клон, розмовна адаптація цієї штучної "давньоруської/староукраїнської книжної мови".

Тому Котляревському, Шевченкові, Кулішу було нічим писати, окрім російської абетки. І тому в  західній Україні, на австрійській території експериментували з різними проектами нової, актуальної абетки, адаптованої під нову літературну мову, — яка ще тільки народжувалася і складалася ще з випадкового набору діалектів, якими писали конкретні письменники й публіцисти. В Києві, на території Рос. імперії, такі експерименти були поза законом. Тільки ХХ ст. дало укр. мові нову абетку.

Цікаво. Але не зовсім зрозуміло. Я спитав у історика, який(яка) спеціалізується на 2-ій пол. ХІХ ст., наскільки це було поширено? Цитую відповідь:

в Галичині не особливо (це мої власні думки, внаслідок переглядів великої кількості літератури), а щодо Наддніпрянщини, то я не можу точно сказати
Однак згадувань багато
з початку ХХ ст. взагалі не бачила

Тоді на сході й у центрі (там, де була Росія), здається, існувало обмеження, що "діалекти" мали друкуватись великоруською абеткою. Інакше цензура не пропускала.

я підозрюю, що й у типографіях іншої абетки не існувало. Юнікод тоді не винайшли ще. А взагалі так, політика була така, що у тій частині Польщі, яка знаходилась під владою Росії, теж використовували кирилицю для польської мови, а що казати вже про українську.