субота, 4 липня 2009 02:20 На сайт╕ працю╓ система Орфо.
Шукати:
Хто яку слуха╓ музику? результат
Тяжкий Рок(метал) Рок Поп Транс Техно Реп R n B Drum n Base Класичну Диско Рок н Рол ╤ншу(в╕дпов╕дь в комментар╕)
xx Стаття про стан звуково╖ системи в Linux четвер, 2 липня 2009 17:15
Автор давньо╖ статт╕ «The Sorry State of Sound in Linux» (Жал╕бне становище звуково╖ системи в Linux) видав нов╕ м╕ркування з цього приводу п╕д назвою State of sound in Linux not so sorry after all
(Не так все погано в Linux з╕ звуком).

Описано деяк╕ зворушення в звуков╕й систем╕ з часу минуло╖ статт╕:
# OSS тепер знову безкоштовний ╕ з в╕дкритими сирцями
# PulseAudio став поширеним явищем
# Наявн╕ б╕бл╕отеки було покращено
# Вийшли нов╕ш╕ дистрибутиви Linux, що намагалися вдосконалити звуковий стек
# Автор занурився глибше в питання ╕ озбро╖вся актуальн╕шою ╕нформац╕╓ю.

Коротенько: автор розгляда╓ OSS 3, ALSA, PulseAudio та OSS4, ╕ загальн╕ п╕дсумки приблизно так╕:
* ALSA ма╓ заскладну арх╕тектуру ╕ ╕нтерфейс
* PulseAudio - на см╕тник ╕стор╕╖
* OSS4 - це «наша звукова система»

В╕д себе: не маю заперечень, щодо складност╕ ALSA та жахливост╕ PulseAudio ╕ теоретично OSS4 м╕г би стати гарним наступним р╕внем звуку в Linux, але переглянувши форум та блог автора про стан OSS4 виникають велик╕ сумн╕ви, що воно колись попаде в мейнстр╕м: фактично ╓ лише один активний розробник OSS4, в╕н зараз без роботи, купа наявних ауд╕о-карт не працю╓ з OSS4 ╕ автор скептично налаштований щодо покращення ╖хнього стану, п╕дтримка USB, FireWire, HDaudio та X-Fi фактично в╕дсутня...
3 коментар╕ Додати пов╕домив: DalekiyObriy
xx pgAdmin v1.10.0 четвер, 2 липня 2009 15:20
Нова верс╕я популярно╖ платформи адм╕н╕стрування та розробки в PostgreSQL.

З нового:

* Граф╕чний дизайнер запит╕в
* Скриптовий руш╕й в ╕нструмент╕ запит╕в
* Розширено п╕дтримка для Postgres Plus Advanced Server ╕ бази даних Greeplum
* П╕дтримка повнотекстового пошуку
* Механ╕зм ╕нтеграц╕╖ з╕ сторонн╕ми засобами
* П╕дтримка PostgreSQL 8.4

Ориг╕нал новини (англ.)
2 коментар╕ Додати пов╕домив: DalekiyObriy
xx PostgreSQL 8.4 четвер, 2 липня 2009 05:36
Багато зм╕н в PostgreSQL 8.4 — це нов╕ або покращен╕ засоби адм╕н╕стрування та мон╕торингу, але вдосконалення також зачепили швидкод╕ю та можливост╕ SQL та процедур.

Головн╕ покращення:
* Режим в╕дновлення в╕дбитку бази паралельними потоками. Наприклад, завантаження в╕дбитку бази розм╕ром 300 Гб на 8-ядерному сервер╕ займало десь 12 годин, а за розгалуженн╕ процесу на 8 поток╕в час скоротилося до 3 годин;
    * Можлив╕сть встановлення прив╕ле╖в для окремих стовпчик╕в;
    * Можлив╕сть встановлення р╕зних параметр╕в локал╕зац╕╖ для р╕зних баз даних, що часто зустр╕ча╓ться в багатомовних оточеннях;
    * В комплект включено утил╕ту pg_migrator, що дозволя╓ зд╕йснити м╕грац╕ю бази з верс╕╖ СКБД 8.3 на 8.4 з найкоротшим строком простою;
    * Нов╕ засоби для мон╕торингу запит╕в, що дозволяють б╕льш глибоко оц╕нити активн╕сть, пов'язану з заданими запитами. Кр╕м того, доступн╕ утил╕ти для оц╕нки роботи поточних запит╕в, створюваного навантаження ╕ виявлення вза╓мних блокувань, а також перегляду статистики по використанню функц╕й у режим╕ реального часу;
    * Сутт╓во знижено навантаження на систему при виконанн╕ операц╕й VACUUM, оптим╕зац╕╖ за допомогою «карт видимост╕» (Visibility Maps). Реал╕зовано автоматичне налаштування «карт в╕льного простору» (Free Space Map);
    * Реал╕зовано дек╕лька нових можливостей, визначених стандартом ANSI SQL2003:
          o «В╕конн╕» функц╕╖ (Windowing Functions), що дозволяють виконати обчислення для певного набору стовпчик╕в ╕з загального об'╓му виб╕рки;
          o Загальн╕ табличн╕ вирази (Common Table Expression)
          o Рекурсивн╕ запити з операц╕ями з'╓днання.
    * Б╕льш простий у використанн╕ сервер «теплого резерву» (Warm Standby). Реал╕зац╕ю «гарячого резерву», з можлив╕стю виконання select запит╕в на запасний сервер, в╕дклали до верс╕╖ 8.5;
    * П╕дтримка завдання зм╕нного числа аргумент╕в (Variadic) ╕ типових значеннь для збережених процедур;
    * Покращено продуктивн╕сть запит╕в EXISTS та NOT EXISTS. К╕лька нових оптим╕зац╕й, наприклад, оптим╕зовано хеш-╕ндекси, нап╕вз’╓днання (semi-joins) ╕ антиз’╓днання (anti-joins);
    * «Багатосповчиков╕» GIN-╕ндекси. Преф╕ксний пошук з використанням GIN-╕ндекс╕в;
    * Терм╕нал psql п╕длаштову╓ться п╕д верс╕ю сервера, з яким працю╓. Спрощене редагування функц╕й в терм╕нал╕ psql;
    * П╕дтримка SSL-сертиф╕кат╕в для автентиф╕кац╕╖ користувач╕в;
    * Нов╕ модул╕ contrib: pg_stat_statements, auto_explain, citext, btree_gin.
0 коментар╕в Додати пов╕домив: DalekiyObriy
xx Firefox 3.5 середа, 1 липня 2009 17:51
Вийшла чергова верс╕я одного з найпопулярн╕ших браузер╕в у св╕т╕. Нове у рел╕з╕:
— п╕дтримка тег╕в <video> та <audio>, вбудована п╕дтримка кодек╕в Ogg Theora (в╕део) та Ogg Vorbis (аудио),
— п╕дтримка режиму приватност╕,
— б╕льша швидк╕сть веб-програм завдяки новому руш╕ю Javascript-а TraceMonkey,
— пов╕домлення веб-стор╕нок про сво╓ м╕сце розташування (геолокац╕я).
http://www.mozilla.com/img/tignish/about/logo/download/logo-only-preview.png

Повний список зм╕н
6 коментар╕в Додати пов╕домив: noddeat
xx Virtualbox 3.0 середа, 1 липня 2009 00:41
http://www.virtualbox.org/attachment/wiki/Screenshots/tm_FreeBSD_Ubuntu.jpg?format=raw  Вийшла нова верс╕я цього популярного кросплатформового пакету для в╕ртуал╕зац╕╖. Серед нового:
— п╕дтримка до 32 в╕ртуальних процесор╕в на гостьов╕й ОС,
— п╕дтримка Direct 3D 8/9 у гостьов╕й Windows,
— п╕дтримка OpenGL 2.0 для гостьових Windows, Linux i Solaris,
— додано п╕дтримку Guest Additions для Suse Linux Enterprise Desktop 11.

Також верс╕я м╕стить шерег виправлень помилок.

Список зм╕н: http://www.virtualbox.org/wiki/Changelog
23 коментар╕ Додати пов╕домив: noddeat
xx Проблеми з SHA1 вже наступного року п'ятниця, 26 червня 2009 00:00
Брюс Шна╓р у сво╓му блоз╕ передбача╓, що вже наступного року може в╕дбутися перше з╕ткнення хеш-сигнатур у алгоритм╕ SHA-1. З╕ткненням (collision) назива╓ться ситуац╕я, коли хеш-функц╕я вида╓ однакову сигнатуру для двох р╕зних файл╕в. Ця ситуац╕я може призвести до неспод╕ваних помилок у програмах, що базуються на принцип╕ ун╕кальност╕ хеш-сигнатур й використовують алгоритм SHA-1. Одн╕╓ю з найпопулярн╕ших таких програм ╓ Bittorrent.

Для уникнення ц╕╓╖ проблеми сл╕д перейти на використання алгоритму SHA-2.

Джерела:
http://www.schneier.com/blog/archives/2009/06/ever_better_cry.html
http://valhenson.livejournal.com/42323.html
Гарно про хеш-сигнатури «для чайник╕в»: http://valerieaurora.org/monkey.html
5 коментар╕в Додати пов╕домив: noddeat
xx Шрифти Computer Modern середа, 24 червня 2009 17:50
18 червня випущено верс╕ю 0.7.0 ун╕кодних шрифт╕в Computer Modern, як╕ початково були конвертован╕ з╕ шрифт╕в TeX-╕вського metafont-у. Зараз шрифти CM нал╕чують 33 нарисування у склад╕ 12 гарн╕тур:
  • CMU Bright,
  • CMU Classical Serif,
  • CMU Concrete,
  • CMU Sans Serif,
  • CMU Sans Serif Demi Condensed,
  • CMU Serif,
  • CMU Serif Extra,
  • CMU Serif Unslanted Italic,
  • CMU Serif Upright Italic,
  • CMU Typewriter Text,
  • CMU Typewriter Text Oblique,
  • CMU Typewriter Text Variable Width.

Основн╕ зм╕ни:
  • перех╕д на л╕ценз╕ю SIL Open Font License (OFL);
  • перех╕д на "зб╕рну" побудову акцентованих символ╕в (посилання на ╕нш╕ гл╕фи);
  • поява акцент╕в для заголовних л╕тер.

Доступн╕ зб╕рки у форматах OTF, TTF, Type 1 (PFB) та src.

Випуск 0.7.0 вважа╓ться розробницьким (в якост╕ останнього стаб╕льного назива╓ться випуск 0.6.3a). Перев╕рка OpenOffic`ом показу╓, що серед cm-гарн╕тур не розп╕знаються чотири: Bright, Concrete, Sans Serif Demi Condensed, Serif Upright Italic.

Джерела:
Computer Modern Unicode fonts (оф╕ц╕йний сайт).
Завантажити cm-unicode-0.7.0.

ЗАУВАЖЕННЯ. Вс╕ пакунки стиснено за допомогою xz utils, тож для розпакування cm-unicode перш╕ сл╕д мати встановленими у систем╕. Команда для розтиснення:
Код:
xz -dv <файл xz-арх╕ву>

або

Код:
xz -d <файл xz-арх╕ву>
6 коментар╕в Додати пов╕домив: Campana
xx DragonFlyBSD 2.2 понед╕лок, 22 червня 2009 23:35
Новий 2.2 рел╕з включа╓ Hammer, файлову систему, що включа╓ митт╓ве в╕дновлення п╕сля краху, багато-томн╕ файлов╕ системи, перев╕рку ц╕л╕сност╕ даних, в╕дм╕нно подр╕бнену ╕стор╕ю утримань, ╕ також здатн╕сть в╕дзеркалювати дан╕ в ╕нших томах. В╕н гарно протестований ╕ готовий до використання!

Скачати можна тут:
http://chlamydia.fs.ei.tum.de/pub/DragonFly/snapshots/i386/LATEST-Release-2.2.iso.bz2
Розм╕р: 161.7 МБ (169528113 байт╕в)
0 коментар╕в Додати пов╕домив: romi
xx Тернистий шлях впровадження тег╕в HTML5: video понед╕лок, 22 червня 2009 01:16
В останн╕х верс╕я сучасних переглядач╕в Firefox та Chrome дода╓ться п╕дтримка тег╕в HTML5 video та audio, що мало би послабити залежн╕сть Тенет в╕д закритих технолог╕й, на штиб Flash. Але не все так просто, в новинах останн╕м часом вигулькують пов╕домлення, що п╕дтримка html5 в обидвох переглядачах ма╓ сво╖ нюанси:

* Google тестують Chrome на YouTube з п╕дтримкою H264 (що охоплю╓ться купою патент╕в) а не Ogg/Theora, хоча останн╕й ╓ не г╕ршим ╕ в╕дкритим стандартом, Mike Shaver з Mozilla досить просто пита╓ Chris DiBona з Google, що вони соб╕ думають?

* В╕дкритий лист до Mozilla (додатково обговорю╓ться тут) оск╕льки Mozilla рекоменду╓ вживання тегу video через JavaScript, що робить його другорядним членом HTML (а не «удосконаленим тегом img», як оч╕кувалось), що значно ускладню╓ його використання.

(вс╕ посилання англ╕йською)
14 коментар╕в Додати пов╕домив: DalekiyObriy
xx Mono прол╕зло в типову ╕нсталяц╕ю Debian понед╕лок, 15 червня 2009 21:33
OS News пов╕домля╓ що для наступного випуску Debian (Squeeze) прийнято залежн╕сть gnome в╕д Tomboy. Це може видатися др╕бницею (окр╕м того, що роз╕мр пакунку Tomboy — 50 МБ) але Tomboy вимага╓ Mono — тобто Mono тепер буде встановлено при типов╕й ╕нсталяц╕╖.
Очевидно, Debian, на в╕дм╕ну в╕д Red Hat, не пережива╓ щодо використання специф╕кац╕й, запатентованих Microsoft та л╕цензованих на нерозголошених умовах.
21 коментар Додати пов╕домив: DalekiyObriy
xx Чисельна оптим╕зац╕я: укра╖нське ВПЗ OpenOpt 0.24 понед╕лок, 15 червня 2009 18:28
Вийшов черговий випуск верс╕╖ 0.24 в╕льного ПЗ для чисельно╖ оптим╕зац╕╖ та розв'язування систем нел╕н╕йних р╕внянь OpenOpt, що розробля╓ться сп╕вроб╕тниками в╕дд╕лу оптим╕зац╕╖ ╤К НАНУ.
Повний список зм╕н ви можете переглянути тут.

В╕н написаний мовою програмування Пайтон, що, на вiдм╕ну в╕д С╕ та Фортран, дозволя╓ RAD (Rapid Application Development, Прискорену Розробку Прикладного ПЗ, ПРППЗ).

Комерц╕йн╕ аналоги коштують тисяч╕ або нав╕ть десятки тисяч долар╕в. Окр╕м того, приблизно 10% в╕д ц╕╓╖ суми доведеться витрачати на оновлення програмних б╕бл╕отек щороку.

Л╕ценз╕я BSD дозволя╓ використовувати openopt як у в╕льному ПЗ, так ╕ у коммерц╕йному.

Зростання популярност╕ openopt усе ще трива╓, нараз╕ сайт ма╓ понад 80 unique visitors щоденно (~45% - США, ~40% - Зах╕дна Европа), 15% з них заходять на стор╕нку з ╕нсталляц╕ей, окр╕м того деяк╕ ╕нш╕ користувач╕ встановлюють його з ╕нших джерел - mloss.org, PYPI, Debian та Alt Linux repository, mac.softpedia.com, darwinports.com, pythonxy.com.

Докладн╕ше про openopt:


Дяку╓мо uafoss.org за безкоштовне розм╕щення сайту.

-- Розробники OpenOpt
5 коментар╕в Додати пов╕домив: Dmitrey15
xx У рос╕йськ╕ школи було роз╕слано бит╕ диски ╕з ВПЗ нед╕ля, 14 червня 2009 22:07
В межах проекту "Первая помощь 1.0" (Перша допомога 1.0) ╕з забезпечення рос╕йських шк╕л л╕цензованим ПЗ розпочата розсилка диск╕в ╕з оновленням програм для MS Windows. Рос╕йський уряд в особ╕ Федерального агентства з осв╕ти (ФАО) заплатило п╕дрядрнику "УСП Комп'юл╕нк" 97 млн. руб. УСП Комп’юл╕нк виграв тендер на виконання п╕дряду, щоправда конкуренти у конкурс╕ були в╕дсутн╕.

... а тепер головне ...

Додатково ФАО вже без конкурсу заплатило "УСП Комп’юл╕нк" 17 млн. руб. за розсилку по школах диск╕в "Пакет в╕льного програмного забезпечення для рос╕йських шк╕л", цей пакет програм базу╓ться на розробц╕ ALTLinux.

Зам╕сть того, щоби виконати п╕дряд ╕ розтиражувати готов╕ диски, "УСП Комп’юл╕нк" або його суб-п╕дрядник вир╕шили зекономити та дописали на диски пакету ВПЗ додатков╕ методичн╕ матер╕али та документац╕ю з ВПЗ, зробивши при цьому диски непридатними до використання. ╤ншими словами, з╕псували дистрибутиви.

У п╕дсумку, рос╕йськ╕ школи щонайменше з 10 червня вже отримали бракован╕ диски з Linux, що наносить серйозний збиток репутац╕╖ як розробника "Шк╕льного" дистрибутиву", так ╕ сп╕льнот╕ в╕льного програмного забезпечення на загал.

Розробники дистрибутив╕в пакету ВПЗ (рос╕йськ╕ компан╕╖ "Альт Л╕нукс" та "Армада") намагаються допомогти школам, в той же час Linux-сп╕льнота висловлю╓ться за притягнення до в╕дпов╕дальност╕ винуватих.

Дискус╕я у блоз╕ Ал╓кс╓я Новодворського: http://users.livejournal.com/aen_/110138.html

Джерело: http://ru.wikinews.org/wiki/%D0%92_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8B_%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%81%D1%8B%D0%BB%D0%B0%D1%8E%D1%82_%D0%B8%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B8_%D1%81_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B0%D0%BC%D0%B8.
6 коментар╕в Додати пов╕домив: oleksa
xx Л╕нукс першим у св╕т╕ п╕дтримуватиме USB 3.0 субота, 13 червня 2009 18:51
Завдяки прац╕вниц╕ ╤нтела Сар╕ Шарп, Л╕нукс стане першою операц╕йною системою у св╕т╕, що матиме вбудовану п╕дтримку USB 3.0. Новий драйвер для контролера xHCI (Extensible Host Controller Interface) буде включено до ядра 2.6.31, рел╕з якого плану╓ться на вересень. Таким чином, вже у листопад╕ п╕дтримка USB 3.0 буде у вс╕х популярних дистрибутивах.

Стандарт USB 3.0 дозволя╓ осягнути швидк╕сть до 5 Gbps. Для пор╕вняння, USB 2.0 осяга╓ максимальну швидк╕сть 480 Mbps,  Firewire — 3.2 Gbps. У реальност╕ прогнозують, що пристро╖ USB 3.0 будуть мати швидк╕сть 500 Mbps, що ╓ у 15 раз╕в б╕льше, н╕ж реальна швидк╕сть пристро╖в USB 2.0 — 25–35 Mbps.

Джерело: http://www.linuxdevices.com/news/NS5811535015.html
Пов╕домлення у блоз╕ Сари Шарп: http://sarah.thesharps.us/tags/usb3
2 коментар╕ Додати пов╕домив: noddeat
xx Пор╕вняння швидкод╕╖ Ubuntu 9.04 та Fedora 11 п'ятниця, 12 червня 2009 03:03
11-та верс╕я Федори показала вищ╕ результати в 5-ти тестах, зокрема в тестуванн╕ швидкост╕ багатопотоково╖ роботи з БД - в чотири рази, при багатопотоковому запису даних на диск - в два рази, та при робот╕ з ПостгреСКуЕл (PostgreSQL)  - на 70 в╕дсотк╕в кращ╕ результати; нижч╕ результати в 3-ох тестах, зокрема в тестуванн╕ швидкост╕ обробки запит╕в з допомогою Апача (Apache) - в п╕втора рази г╕рш╕ результати, ╕ майже однаков╕ результати в 14-ти тестах пор╕вняно з 9-ою Убунтою.

Стаття: http://www.phoronix.com/scan.php?page=article&item=fedora11_ubuntu904_perf&num=1
6 коментар╕в Додати пов╕домив: Володимир Л╕с╕вка
xx Linux 2.6.30 середа, 10 червня 2009 17:15
Л╕нус Торвальдс випустив нову верс╕ю ядра Л╕нуксу за номером 2.6.30. У нове ядро прийнято понад 13-ть тисяч виправлень в╕д 1334-ох розробник╕в, розм╕р латки - 63Мб (додано 1 096 994 рядк╕в коду, вилучено - 470 555).

У код ядра 2.6.30 додано дек╕лька ╕стотних пол╕пшень для файлових систем та сховищ даних:

  • Файлова система Н╤ЛФС2(NILFS2), яка розроблена японською телефонною компан╕╓ю ЕнТ╕Т╕ (NTT), як система, яка особливо ст╕йка до збо╖в. Для збер╕гання вс╕х даних у Н╤ЛФС2 використовуються журнали, де нов╕ записи т╕льки додаються ╕ н╕коли не переписують активн╕ ╕снуюч╕. Таким чином, об╕рвана операц╕я запису н╕як не позначиться на ц╕л╕сност╕ ран╕ше збережених даних. У Н╤ЛФС використовуються б╕нарн╕ дерева та 64-б╕тн╕ структури даних, п╕дтриму╓ться можлив╕сть ф╕ксац╕╖ зн╕мк╕в ФС (контрольних точок у журнал╕) для перегляду стану даних на певний момент часу. Понад те, з даними в зн╕мках можна продовжувати працювати як з альтернативною г╕лкою ФС, яка ╕сну╓ паралельно.
       
  • Файлова система Екзофс (Exofs, стара назва osdfs/осдфс), розроблена Ев╕шей Трае╜ер (Avishay Traeger) з АйБ╕Ем (IBM) ╕ ╓ вар╕антом екст2, адаптованим для роботи з новим типом сховищ об’╓кт╕в ОСД (OSD, Object-based Storage Device, Об’╓ктне сховище даних). ОСД ╓ новим р╕внем абстракц╕╖ при розм╕щенн╕ ╕нформац╕╖. Зам╕сть л╕н╕йно╖ посл╕довност╕ сектор╕в на блочному пристро╖ (масив блок╕в), використову╓ться ╕дея збереження об’╓кту як ╓диного ц╕лого. Екзофс п╕дтриму╓ протокол Т10 ОСД (T10 OSD, розширення до СКайЗ╤, SCSI), що дозволя╓ передавати дан╕ не блоками, а об’╓ктами (ц╕лими файлами), при розд╕льн╕й передач╕ даних ╕ метаданих. Для експеримент╕в можна використовувати тестовий "OSD Initiator", що збер╕га╓ дан╕ в БД ЕсКуЛайт (SQLite DB) або симулятор накопичувача ОСД.
       
  • фскеш/кешфайлз (fscache/cachefiles) - розроблена в Ред Хет (Red Hat) ун╕версальна ╕нфраструктура для орган╕зац╕╖ кешування в локальн╕й файлов╕й систем╕ даних, як╕ передаються через мережн╕ файлов╕ системи, под╕бн╕ до ЕнФС ╕ ЕйФС (NFS ╕ AFS).
       
  • В тестовому режим╕, до складу ядра додано код високопродуктивно╖ розпод╕лено╖ мережево╖ файлово╖ системи ПОХМЕЛФС(POHMELFS), розроблено╖ ╢вгеном Поляковим, та блочних пристро╖в ДСТ (DST, Distributed STorage, Розпод╕лен╕ Сховища), що працюють поверх дек╕лькох машин в мереж╕.
       
  • Додано латки, як╕ пол╕пшують роботу файлових систем батерфс (btrfs - B-Tree FS, "Butter FS"), рейзерфс (reiserfs), екст3, екст4. Файлова система екст4 тепер ма╓ новий режим монтування: "auto_da_alloc", який примусово вид╕ля╓ блоки на диску для запису даних при виконанн╕ функц╕й close() ╕ rename().
       
  • Початкова п╕дтримка ЕнФС (NFS) 4.1. Вже реал╕зована п╕дтримка сес╕й, але ╕нтеграц╕я коду Паралельного ЕнФС (Parallel NFS) оч╕ку╓ться в найближчих майбутн╕х верс╕ях.
       
  • та багато ╕нших...


Оголошення: http://permalink.gmane.org/gmane.linux.kernel/849020
Список зм╕н: http://kernelnewbies.org/Linux_2_6_30
8 коментар╕в Додати пов╕домив: Володимир Л╕с╕вка
Останн╕ пов╕домлення

Адм╕н╕страторська

Комерц╕йн╕ оголошення

Роздача п╕нгв╕н╕в

Галерея

Р╕зноман╕тн╕ поради та рецепти

Гумор

Законодавство

Опитування

Балачки

Адм╕н╕стрування

Встановлення й початков╕ налаштування програм

Розробка

Апаратн╕ засоби

Прикладн╕ програми

Питання щодо *BSD

Питання щодо Debian

Питання щодо Fedora, RedHat

Питання щодо Mandriva

Питання щодо Slackware

Питання щодо Solaris

Питання щодо Gentoo

Питання щодо SuSE Linux

Переклади

Укра╖н╕зац╕я дистрибутив╕в

Останн╕ малюнки