Автор давньої статті «The Sorry State of Sound in Linux» (Жалібне становище звукової системи в Linux) видав нові міркування з цього приводу під назвою State of sound in Linux not so sorry after all
(Не так все погано в Linux зі звуком).

Описано деякі зворушення в звуковій системі з часу минулої статті:
# OSS тепер знову безкоштовний і з відкритими сирцями
# PulseAudio став поширеним явищем
# Наявні бібліотеки було покращено
# Вийшли новіші дистрибутиви Linux, що намагалися вдосконалити звуковий стек
# Автор занурився глибше в питання і озброївся актуальнішою інформацією.

Коротенько: автор розглядає OSS 3, ALSA, PulseAudio та OSS4, і загальні підсумки приблизно такі:
* ALSA має заскладну архітектуру і інтерфейс
* PulseAudio - на смітник історії
* OSS4 - це «наша звукова система»

Від себе: не маю заперечень, щодо складності ALSA та жахливості PulseAudio і теоретично OSS4 міг би стати гарним наступним рівнем звуку в Linux, але переглянувши форум та блог автора про стан OSS4 виникають великі сумніви, що воно колись попаде в мейнстрім: фактично є лише один активний розробник OSS4, він зараз без роботи, купа наявних аудіо-карт не працює з OSS4 і автор скептично налаштований щодо покращення їхнього стану, підтримка USB, FireWire, HDaudio та X-Fi фактично відсутня...

Нова версія популярної платформи адміністрування та розробки в PostgreSQL.

З нового:

* Графічний дизайнер запитів
* Скриптовий рушій в інструменті запитів
* Розширено підтримка для Postgres Plus Advanced Server і бази даних Greeplum
* Підтримка повнотекстового пошуку
* Механізм інтеграції зі сторонніми засобами
* Підтримка PostgreSQL 8.4

Оригінал новини (англ.)

Багато змін в PostgreSQL 8.4 — це нові або покращені засоби адміністрування та моніторингу, але вдосконалення також зачепили швидкодію та можливості SQL та процедур.

Головні покращення:
* Режим відновлення відбитку бази паралельними потоками. Наприклад, завантаження відбитку бази розміром 300 Гб на 8-ядерному сервері займало десь 12 годин, а за розгалуженні процесу на 8 потоків час скоротилося до 3 годин;
    * Можливість встановлення привілеїв для окремих стовпчиків;
    * Можливість встановлення різних параметрів локалізації для різних баз даних, що часто зустрічається в багатомовних оточеннях;
    * В комплект включено утиліту pg_migrator, що дозволяє здійснити міграцію бази з версії СКБД 8.3 на 8.4 з найкоротшим строком простою;
    * Нові засоби для моніторингу запитів, що дозволяють більш глибоко оцінити активність, пов'язану з заданими запитами. Крім того, доступні утиліти для оцінки роботи поточних запитів, створюваного навантаження і виявлення взаємних блокувань, а також перегляду статистики по використанню функцій у режимі реального часу;
    * Суттєво знижено навантаження на систему при виконанні операцій VACUUM, оптимізації за допомогою «карт видимості» (Visibility Maps). Реалізовано автоматичне налаштування «карт вільного простору» (Free Space Map);
    * Реалізовано декілька нових можливостей, визначених стандартом ANSI SQL2003:
          o «Віконні» функції (Windowing Functions), що дозволяють виконати обчислення для певного набору стовпчиків із загального об'єму вибірки;
          o Загальні табличні вирази (Common Table Expression)
          o Рекурсивні запити з операціями з'єднання.
    * Більш простий у використанні сервер «теплого резерву» (Warm Standby). Реалізацію «гарячого резерву», з можливістю виконання select запитів на запасний сервер, відклали до версії 8.5;
    * Підтримка завдання змінного числа аргументів (Variadic) і типових значеннь для збережених процедур;
    * Покращено продуктивність запитів EXISTS та NOT EXISTS. Кілька нових оптимізацій, наприклад, оптимізовано хеш-індекси, напівз’єднання (semi-joins) і антиз’єднання (anti-joins);
    * «Багатосповчикові» GIN-індекси. Префіксний пошук з використанням GIN-індексів;
    * Термінал psql підлаштовується під версію сервера, з яким працює. Спрощене редагування функцій в терміналі psql;
    * Підтримка SSL-сертифікатів для автентифікації користувачів;
    * Нові модулі contrib: pg_stat_statements, auto_explain, citext, btree_gin.

Вийшла нова версія цього популярного кросплатформового пакету для віртуалізації. Серед нового: — підтримка до 32 віртуальних процесорів на гостьовій ОС, — підтримка Direct 3D 8/9 у гостьовій Windows, — підтримка OpenGL 2.0 для гостьових Windows, Linux i Solaris, — додано підтримку Guest Additions для Suse Linux Enterprise Desktop 11.

Також версія містить шерег виправлень помилок.

Список змін: http://www.virtualbox.org/wiki/Changelog

Брюс Шнаєр у своєму блозі передбачає, що вже наступного року може відбутися перше зіткнення хеш-сигнатур у алгоритмі SHA-1. Зіткненням (collision) називається ситуація, коли хеш-функція видає однакову сигнатуру для двох різних файлів. Ця ситуація може призвести до несподіваних помилок у програмах, що базуються на принципі унікальності хеш-сигнатур й використовують алгоритм SHA-1. Однією з найпопулярніших таких програм є Bittorrent.

Для уникнення цієї проблеми слід перейти на використання алгоритму SHA-2.

Джерела:
http://www.schneier.com/blog/archives/2009/06/ever_better_cry.html
http://valhenson.livejournal.com/42323.html
Гарно про хеш-сигнатури «для чайників»: http://valerieaurora.org/monkey.html

18 червня випущено версію 0.7.0 унікодних шрифтів Computer Modern, які початково були конвертовані зі шрифтів TeX-івського metafont-у. Зараз шрифти CM налічують 33 нарисування у складі 12 гарнітур:

• CMU Bright,
  
• CMU Classical Serif,
  
• CMU Concrete,
  
• CMU Sans Serif,
  
• CMU Sans Serif Demi Condensed,
  
• CMU Serif,
  
• CMU Serif Extra,
  
• CMU Serif Unslanted Italic,
  
• CMU Serif Upright Italic,
  
• CMU Typewriter Text,
  
• CMU Typewriter Text Oblique,
  
• CMU Typewriter Text Variable Width.
  

Основні зміни:

• перехід на ліцензію SIL Open Font License (OFL);
  
• перехід на "збірну" побудову акцентованих символів (посилання на інші гліфи);
  
• поява акцентів для заголовних літер.
  

Доступні збірки у форматах OTF, TTF, Type 1 (PFB) та src.

Випуск 0.7.0 вважається розробницьким (в якості останнього стабільного називається випуск 0.6.3a). Перевірка OpenOffic`ом показує, що серед cm-гарнітур не розпізнаються чотири: Bright, Concrete, Sans Serif Demi Condensed, Serif Upright Italic.

Джерела:
Computer Modern Unicode fonts (офіційний сайт).
Завантажити cm-unicode-0.7.0.

ЗАУВАЖЕННЯ. Всі пакунки стиснено за допомогою xz utils, тож для розпакування cm-unicode перші слід мати встановленими у системі. Команда для розтиснення:
Код:
або

Код:

Новий 2.2 реліз включає Hammer, файлову систему, що включає миттєве відновлення після краху, багато-томні файлові системи, перевірку цілісності даних, відмінно подрібнену історію утримань, і також здатність відзеркалювати дані в інших томах. Він гарно протестований і готовий до використання!

Скачати можна тут:
http://chlamydia.fs.ei.tum.de/pub/DragonFly/snapshots/i386/LATEST-Release-2.2.iso.bz2
Розмір: 161.7 МБ (169528113 байтів)

В останніх версія сучасних переглядачів Firefox та Chrome додається підтримка тегів HTML5 video та audio, що мало би послабити залежність Тенет від закритих технологій, на штиб Flash. Але не все так просто, в новинах останнім часом вигулькують повідомлення, що підтримка html5 в обидвох переглядачах має свої нюанси:

* Google тестують Chrome на YouTube з підтримкою H264 (що охоплюється купою патентів) а не Ogg/Theora, хоча останній є не гіршим і відкритим стандартом, Mike Shaver з Mozilla досить просто питає Chris DiBona з Google, що вони собі думають?

* Відкритий лист до Mozilla (додатково обговорюється тут) оскільки Mozilla рекомендує вживання тегу video через JavaScript, що робить його другорядним членом HTML (а не «удосконаленим тегом img», як очікувалось), що значно ускладнює його використання.

(всі посилання англійською)

OS News повідомляє що для наступного випуску Debian (Squeeze) прийнято залежність gnome від Tomboy. Це може видатися дрібницею (окрім того, що розімр пакунку Tomboy — 50 МБ) але Tomboy вимагає Mono — тобто Mono тепер буде встановлено при типовій інсталяції.
Очевидно, Debian, на відміну від Red Hat, не переживає щодо використання специфікацій, запатентованих Microsoft та ліцензованих на нерозголошених умовах.

Вийшов черговий випуск версії 0.24 вільного ПЗ для чисельної оптимізації та розв'язування систем нелінійних рівнянь OpenOpt, що розробляється співробітниками відділу оптимізації ІК НАНУ.
Повний список змін ви можете переглянути тут.

Він написаний мовою програмування Пайтон, що, на вiдміну від Сі та Фортран, дозволяє RAD (Rapid Application Development, Прискорену Розробку Прикладного ПЗ, ПРППЗ).

Комерційні аналоги коштують тисячі або навіть десятки тисяч доларів. Окрім того, приблизно 10% від цієї суми доведеться витрачати на оновлення програмних бібліотек щороку.

Ліцензія BSD дозволяє використовувати openopt як у вільному ПЗ, так і у коммерційному.

Зростання популярності openopt усе ще триває, наразі сайт має понад 80 unique visitors щоденно (~45% - США, ~40% - Західна Европа), 15% з них заходять на сторінку з інсталляціей, окрім того деякі інші користувачі встановлюють його з інших джерел - mloss.org, PYPI, Debian та Alt Linux repository, mac.softpedia.com, darwinports.com, pythonxy.com.

Докладніше про openopt:

• українською мовою
  
• англійською мовою
  
• російською мовою
  

Дякуємо uafoss.org за безкоштовне розміщення сайту.

-- Розробники OpenOpt

В межах проекту "Первая помощь 1.0" (Перша допомога 1.0) із забезпечення російських шкіл ліцензованим ПЗ розпочата розсилка дисків із оновленням програм для MS Windows. Російський уряд в особі Федерального агентства з освіти (ФАО) заплатило підрядрнику "УСП Комп'юлінк" 97 млн. руб. УСП Комп’юлінк виграв тендер на виконання підряду, щоправда конкуренти у конкурсі були відсутні.

... а тепер головне ...

Додатково ФАО вже без конкурсу заплатило "УСП Комп’юлінк" 17 млн. руб. за розсилку по школах дисків "Пакет вільного програмного забезпечення для російських шкіл", цей пакет програм базується на розробці ALTLinux.

Замість того, щоби виконати підряд і розтиражувати готові диски, "УСП Комп’юлінк" або його суб-підрядник вирішили зекономити та дописали на диски пакету ВПЗ додаткові методичні матеріали та документацію з ВПЗ, зробивши при цьому диски непридатними до використання. Іншими словами, зіпсували дистрибутиви.

У підсумку, російські школи щонайменше з 10 червня вже отримали браковані диски з Linux, що наносить серйозний збиток репутації як розробника "Шкільного" дистрибутиву", так і спільноті вільного програмного забезпечення на загал.

Розробники дистрибутивів пакету ВПЗ (російські компанії "Альт Лінукс" та "Армада") намагаються допомогти школам, в той же час Linux-спільнота висловлюється за притягнення до відповідальності винуватих.

Дискусія у блозі Алєксєя Новодворського: http://users.livejournal.com/aen_/110138.html

Джерело: http://ru.wikinews.org/wiki/%D0%92_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8B_%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%81%D1%8B%D0%BB%D0%B0%D1%8E%D1%82_%D0%B8%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B8_%D1%81_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B0%D0%BC%D0%B8.

Завдяки працівниці Інтела Сарі Шарп, Лінукс стане першою операційною системою у світі, що матиме вбудовану підтримку USB 3.0. Новий драйвер для контролера xHCI (Extensible Host Controller Interface) буде включено до ядра 2.6.31, реліз якого планується на вересень. Таким чином, вже у листопаді підтримка USB 3.0 буде у всіх популярних дистрибутивах.

Стандарт USB 3.0 дозволяє осягнути швидкість до 5 Gbps. Для порівняння, USB 2.0 осягає максимальну швидкість 480 Mbps,  Firewire — 3.2 Gbps. У реальності прогнозують, що пристрої USB 3.0 будуть мати швидкість 500 Mbps, що є у 15 разів більше, ніж реальна швидкість пристроїв USB 2.0 — 25–35 Mbps.

Джерело: http://www.linuxdevices.com/news/NS5811535015.html
Повідомлення у блозі Сари Шарп: http://sarah.thesharps.us/tags/usb3

11-та версія Федори показала вищі результати в 5-ти тестах, зокрема в тестуванні швидкості багатопотокової роботи з БД - в чотири рази, при багатопотоковому запису даних на диск - в два рази, та при роботі з ПостгреСКуЕл (PostgreSQL)  - на 70 відсотків кращі результати; нижчі результати в 3-ох тестах, зокрема в тестуванні швидкості обробки запитів з допомогою Апача (Apache) - в півтора рази гірші результати, і майже однакові результати в 14-ти тестах порівняно з 9-ою Убунтою.

Стаття: http://www.phoronix.com/scan.php?page=article&item=fedora11_ubuntu904_perf&num=1

Лінус Торвальдс випустив нову версію ядра Лінуксу за номером 2.6.30. У нове ядро прийнято понад 13-ть тисяч виправлень від 1334-ох розробників, розмір латки - 63Мб (додано 1 096 994 рядків коду, вилучено - 470 555).

У код ядра 2.6.30 додано декілька істотних поліпшень для файлових систем та сховищ даних:

• Файлова система НІЛФС2(NILFS2), яка розроблена японською телефонною компанією ЕнТіТі (NTT), як система, яка особливо стійка до збоїв. Для зберігання всіх даних у НІЛФС2 використовуються журнали, де нові записи тільки додаються і ніколи не переписують активні існуючі. Таким чином, обірвана операція запису ніяк не позначиться на цілісності раніше збережених даних. У НІЛФС використовуються бінарні дерева та 64-бітні структури даних, підтримується можливість фіксації знімків ФС (контрольних точок у журналі) для перегляду стану даних на певний момент часу. Понад те, з даними в знімках можна продовжувати працювати як з альтернативною гілкою ФС, яка існує паралельно.
     
• Файлова система Екзофс (Exofs, стара назва osdfs/осдфс), розроблена Евішей Траеґер (Avishay Traeger) з АйБіЕм (IBM) і є варіантом екст2, адаптованим для роботи з новим типом сховищ об’єктів ОСД (OSD, Object-based Storage Device, Об’єктне сховище даних). ОСД є новим рівнем абстракції при розміщенні інформації. Замість лінійної послідовності секторів на блочному пристрої (масив блоків), використовується ідея збереження об’єкту як єдиного цілого. Екзофс підтримує протокол Т10 ОСД (T10 OSD, розширення до СКайЗІ, SCSI), що дозволяє передавати дані не блоками, а об’єктами (цілими файлами), при роздільній передачі даних і метаданих. Для експериментів можна використовувати тестовий "OSD Initiator", що зберігає дані в БД ЕсКуЛайт (SQLite DB) або симулятор накопичувача ОСД.
     
• фскеш/кешфайлз (fscache/cachefiles) - розроблена в Ред Хет (Red Hat) універсальна інфраструктура для організації кешування в локальній файловій системі даних, які передаються через мережні файлові системи, подібні до ЕнФС і ЕйФС (NFS і AFS).
     
• В тестовому режимі, до складу ядра додано код високопродуктивної розподіленої мережевої файлової системи ПОХМЕЛФС(POHMELFS), розробленої Євгеном Поляковим, та блочних пристроїв ДСТ (DST, Distributed STorage, Розподілені Сховища), що працюють поверх декількох машин в мережі.
     
• Додано латки, які поліпшують роботу файлових систем батерфс (btrfs - B-Tree FS, "Butter FS"), рейзерфс (reiserfs), екст3, екст4. Файлова система екст4 тепер має новий режим монтування: "auto_da_alloc", який примусово виділяє блоки на диску для запису даних при виконанні функцій close() і rename().
     
• Початкова підтримка ЕнФС (NFS) 4.1. Вже реалізована підтримка сесій, але інтеграція коду Паралельного ЕнФС (Parallel NFS) очікується в найближчих майбутніх версіях.
     
• та багато інших...
  

Оголошення: http://permalink.gmane.org/gmane.linux.kernel/849020
Список змін: http://kernelnewbies.org/Linux_2_6_30