Автор Гілка: Терміни на тему інформаційного суспільства  (Прочитано 22782 раз)

Відсутній 235

  • Кореспондент
  • ***
  • дописів: 238
  • Карма: +0/-0
Трішки так в сторону, міркування.

Щодо філологів, то вже ось й на прикладі тих медиків було видно що вони можуть напороти не знаючи специфіки предметної галузі. Та я маю кращий приклад, не думаю що у нас справи можуть бути в таких установах краще. Гадаю з цим вже багато хто зіштовхувався - в 2000му році Лебедев (design.ru) задався питанням як правильно писати слово "Інтернет", якби навіть не перекласти(!), а лише як правильно написати. Ось що з того вийшло:
http://www.artlebedev.ru/kovodstvo/55/
Загалом моїх уявленнях шукати філолога й тд має більш жорстку оцінку - це більш марнування часу.

Й ще, не сприйміть за якесь вихваляння, але зараз доводиться багатенько спілкуватися з американцем. Цікаве те, що він намагається вивчити саме українську мову, й робить це доволі настирливо. Сьогодні спілкуюсь зловив для себе декілька прикладів повністю зворотньої проблеми перекладу - ну ось:
- я виїзжати sim-card
- ???
- i'd like to take out my cell phone sim-card
- you've just said something like "drive out".
- oh, i've used to translate "take out" for taxi. Than "to remove"?
- "виймати"
....
Можливо для когось то видасця занадто абстрактно, але навіть такі прості ситуації показують що неіснує прямого перекладу слів. Також додам інформації - з цієї ж причини досі неіcнує коректного машинного перекладу. Вчені (пригадується Японія) намагалися створити універсальну проміжну мову що забезпечувала б абсолютну однозначність й слугувала проміжною для здійснення багатосторонніх перекладів, проект взагалом за моєю інформацією зазнав краху.

Видається що саме машинний перклад слів за коренями без врахування специфіки мови та встановлених традицій використання, культурного відбитку та іншого може створити такий прискіпливий переклад базуючь на корені слова "application".
« Змінено: 2006-09-05 05:19:47 від uran »
Олександр Приймак |  Google Web Toolkit

Відсутній Сергій Лисовенко

  • Літератор
  • ******
  • дописів: 1489
  • Карма: +0/-0
Якщо програму можна написати - її можна запустити. Тож давате будемо вважати слово "програма" омонімічним: програма - написаний мовою (не на мові) програмування вищогорівня, програма - бінарний файл, придатний для запуску, програма - shell script... В усіх випадках ми будемо з контексту однозначно розуміти про що йде мова. І не треба тулити слово "додаток" у не властивому для нього значенні, щоб потім дуже довго пояснювати, що ми цим хотіли сказати і чому саме це не є калькою з російської. Калька - однозначно "приложение" може означити прикладання (аплікація), додаток - ні.
Якщо Лінукс написали студенти - нехай вони під ним і навчаються.

Відсутній anatolijd

  • Графоман
  • ****
  • дописів: 325
  • Карма: +0/-0
А як ви дивитесь на такий варіант перекладу:

"Аpplication" - "Приладдя"

Якщо я не помиляюсь, саме такий варіант було обрано для MacOS.