Linux.org.ua
Новини => Новини => Гілку створено: Yury_Bulka від 2012-05-03 23:55:17
-
Після трьох років роботи побачила світ свіжа версія програми для роботи з растровими зображеннями в Gnu, тобто Gimp.
Основні зміни:
- Можливість роботи в одному вікні;
- Операції запису до файлу розмежовано на зберігання (для формату .xcf) та експортування (для решти форматів);
- Додано можливість об’єднання шарів у групи;
- Текст тепер можна редагувати безпосередньо на полотні;
- Вкладені віконця можна розташовувати стовпцями;
- У полях вводу розміру можна використовувати просту математику (наприклад задати розмір 512 * 4);
- Суттєво розширено можливості контролю над пензлями;
- Додано нове знаряддя: трансформація ґраткою (cage transform), що уможливлює складні трансформації об’єктів однією операцією;
- Такі елементи, як пензлі чи візерунки, тепер можна сортувати з допомогою позначок;
- Багато дрібних змін.
Повний список змін можна переглянути на сайті gimp.org (http://www.gimp.org/release-notes/gimp-2.8.html).
Сторінка звантаження розташована за цим лінком (http://www.gimp.org/downloads/).
-
Нарешті.
-
Можливість роботи в одному вікні;
For real?? Хоча зараз мені це вже й не потрібно.
-
For real?? Хоча зараз мені це вже й не потрібно.
True.
Завдяки GEGL проект тепер розвивається активно, а сам GIMP зі свої доволі паскудним кодом іде в забуття. Це добре.
-
Як на мене, сама концепція фотошопоподібної програми вже застаріла. Після того, як познайомився із Blender, і побачив ту неймовірну гнучкість (і швидкість роботи), яка там існує (адже 3-вимірний матеріял її вимагає), програми на зразок Gimp чи Inkscape виглядають як з ери Windows 95.
Власне, Blender от-от доросте до такого рівня, коли у ньому можна буде робити більшість того, що в Inkscape та Gimp разом узятих.
Разом із тим, додає відчуття дискомфорту досвід роботи з текстовими форматами файлів, де модулярність документа — звична річ. В Gimp, якщо відкрити файл *.xcf, то ми можемо лише з ним працювати. Коли потрібно включити якийсь инший документ до того, в якому працюємо, єдиний вихід — повністю скопіювати вміст того документа. Завжди хочеться мати можливість певного лінкування.
Також у тих растрових програмах бракує об’єктного мислення. Усе що є — це ті допотопні шари.
Також відсутність запам’ятовування, де файл-джерело, а де — файл-результат: при «зберіганні копії» (Gimp) чи «експорті» (Inkscape) програма не має механізму запам’ятовуння точної назви, файлу, у який потрібно експортувати, і після перезавантаження забуває її.
В Gimp також дратує потреба одразу застосовувати такі операції, як зміна розміру чи обертання: з OpenGl це все могло б бути «на льоту».
Загалом, мені видається, що сам поділ програм на 2d та 3d, а далі — на растрові та векторні, за наявности OpenGL, вже пора переглянути.
Але з иншого боку, якби не Gimp (усі ті роки, що він існує), то що б ми з вами робили:)
-
Не розумію, яка може бути об’єктність у растровій графіці?
-
Не розумію, яка може бути об’єктність у растровій графіці?
Дуже просто: так само, як це є в Inkscape — там можна мати растрові об’єкти. Навіть він може здійснювати операції над растром «на льоту», так само, як і над вектором.
-
Гм. Растрова і векторна графіка мають різні області застосування та принципи роботи, а ви їх так об’єднуєте. Я все ще вас не розумію. От я витягнув знімок із фотокамери і хочу підкоригувати кольори, перспективу чи зробити HDR. Яка тут може бути об’єктність?
-
Загалом, мені видається, що сам поділ програм на 2d та 3d, а далі — на растрові та векторні, за наявности OpenGL, вже пора переглянути.
Що за науково-популярні статті читаєте? Ви явно змішуєте різні вина в одному бокалі. Алгоритми роботи принципово різні.
-
От я витягнув знімок із фотокамери і хочу підкоригувати кольори, перспективу чи зробити HDR. Яка тут може бути об’єктність?
Зі знимкою працюєте як завжди: рівні, і так далі. А ось коли вам заманулось додати до неї якийсь напис, скажімо «Вітаю із днем народження» — то це вже об’єкт, чи їх група (як у Inkscape).
Щодо поєнання непоєднуваного, додам знимку екрана.
-
Гм. Це називається імпорт — сучасні програми підтримують, в певній мірі, нетипові для них формати — в об’єктний Inkscape, наприклад, можна завантажити фото. Але з тим фото нічого, окрім пересунути чи масштабувати, зробити не вийде. Можна його векторизувати — але краще цього не робити.
Так само і в GIMP. Можна вставити векторний напис в окремому шарі. Але ви не застосуєте до нього жодного фільтра, доки не растеризуєте.
-
Гм. Це називається імпорт — сучасні програми підтримують, в певній мірі, нетипові для них формати — в об’єктний Inkscape, наприклад, можна завантажити фото. Але з тим фото нічого, окрім пересунути чи масштабувати, зробити не вийде. Можна його векторизувати — але краще цього не робити.
Так само і в GIMP. Можна вставити векторний напис в окремому шарі. Але ви не застосуєте до нього жодного фільтра, доки не растеризуєте.
І я про те ж. Як на мене, це не зовсім правильно, що за нинішніх потужностей компуторів та відеокарт, одне завдання потрібно робити в різних програмах, адже часом, намалювавши вектор в Inkscape та імпортнувши у Gimp, поставивши його на потрібне місце, відповідно обробивши, може знадобитись повернутись до того вектора, і щось у ньому змінити, відповідно знову імпорт, знову ставити на місце, знову обробляти.
Якби більша, ніж зараз, частина цього могла відбуватись on-the-fly, трохи більше абстрагування, як це є, наприклад, у програмуванні (class MyThing {}; new MyThing(); ), я був би дуже радий. (Власне, абстрагування не конче вимагає on-the-fly, просто ті операції, які потрібно повторити, могли б тоді бути автоматизовані: Gimp знав би, що імпортований об’єкт ми так і так обробили, і при освіженні файлу-джерела повторити дії).
Крім того, трохи дивує, наприклад, що в Inkscape, викликавши вікно «Заповнення та штрих» на пустому файлі, потрібно кілька секунд чекати... Такого у Blender ніколи не буває (і запускається він значно швидше), хоч програма ця (Blender) далеко не простіша від Inkscape. А ще, вже зовсім дивно, що Inkscape рахує координати знизу, а не зверху, як Gimp (Хоча знову ж таки, якби не Inkscape, то...)
Але, ясна річ, нарікати на вільні програми не зовсім етично. Я радше роздумую про можливі шляхи розвитку...
-
Ну, в Inkscape забагато Python, я так розумію, гальма із-за цього. А "на льоту" міняється картинка у Photoshop — там не треба тиснути застосувати чи перегляд.
І я так зрозумів, ви ратуєте за створення програми-комбайна "я все вмію"?
-
Ну, в Inkscape забагато Python, я так розумію, гальма із-за цього.
В Blender теж дуже багато Python, особливо останнім часом. Справа в чомусь иншому.
А "на льоту" міняється картинка у Photoshop — там не треба тиснути застосувати чи перегляд.
Але все ж не думаю, що він зараз є близько до того, про що я мрію.
І я так зрозумів, ви ратуєте за створення програми-комбайна "я все вмію"?
Залежить, що мати на увазі під «програмою-комбайном». Мені йдеться про переосмислення самої концепції роботи з графікою з урахуванням а) сучасного стану апаратури та програмних засобів (бібліотеки, драйвери), а також можливого їхнього прогресу, та б) органічніше поєднання різних компонентів такої роботи, від 3-вимірної до розкладання n-up-листів та позначок обтинання, для створення чіткого, контрольованого та максимально автоматизованого процесу роботи (програмарі ж чогось придумали make).
Це не конче мусить бути одна програма; радше йдеться про якусь гнучну модулярну систему, яка б могла бути ще й батагокористувацькою та розділеною по мережі.
Також було б цікаво подумати про дельта-контроль версій (щось на зразок git у графіці).
-
А ще, вже зовсім дивно, що Inkscape рахує координати знизу, а не зверху, як Gimp (Хоча знову ж таки, якби не Inkscape, то...)
Знизу рахує PostScript.
-
А ще, вже зовсім дивно, що Inkscape рахує координати знизу, а не зверху, як Gimp (Хоча знову ж таки, якби не Inkscape, то...)
Знизу рахує PostScript.
О, буду знати:) Завжди цікаво було, що таке PostScript «з середини»... Може якось буде нагода повчитись. Але, наскільки я розумію, SVG рахує зверху, та й загалом це є звичніше для графічних програм.
-
Але, наскільки я розумію, SVG рахує зверху, та й загалом це є звичніше для графічних програм.
Ага, зверху, але, гадаю, не тому, що «звичніше для графічних», а тому, що веб-сторінка «починається зверху» ;)
«The default coordinate system in SVG is much the same as in HTML.» (цікава сторінка, як на мене, — http://srufaculty.sru.edu/david.dailey/cs427/StateOfArt-Dailey.html)
До речі, inkscape стверджує, що намагається дотримуватися стандарту SVG (і бути програмою, що цілком підтримує весь стандарт) — як я розумію, Blender і не думає про таке. До речі, знайомі кажуть, що блендеру ще далеко до тридемакса... Хай краще він стане кращим за тридемакс, а не реалізовує SVG1.1 ,)
А взагалі — це чудово, що є купа програм, кожна з яких добре вміє робити свою справу ,) Можливо, зручно було б мати _одну_, але вона була би (для когось і надто) складною.
-
Але, наскільки я розумію, SVG рахує зверху, та й загалом це є звичніше для графічних програм.
Ага, зверху, але, гадаю, не тому, що «звичніше для графічних», а тому, що веб-сторінка «починається зверху» ;)
«The default coordinate system in SVG is much the same as in HTML.» (цікава сторінка, як на мене, — http://srufaculty.sru.edu/david.dailey/cs427/StateOfArt-Dailey.html)
Так, правда.
До речі, inkscape стверджує, що намагається дотримуватися стандарту SVG (і бути програмою, що цілком підтримує весь стандарт) — як я розумію, Blender і не думає про таке. До речі, знайомі кажуть, що блендеру ще далеко до тридемакса... Хай краще він стане кращим за тридемакс, а не реалізовує SVG1.1 ,)
Так, розробники Blender роблять тривимірну програму, а не графічну сюїту:) В цій програмі просто багато добрих ідей, і доволі вдало реалізованих.
Щодо Blender vs Тридемакс, це як Linux vs Windows. Там завжди є великий суб’єктивний чинник. В Blender зараз багато феноменального роблять (наприклад сумніваюсь, що у Тридемаксі є camera та object tracking). Взагалі, було б цікаво почути що саме вони мали на увазі, бо Тридемаксом «бавився» останній раз років 6 тому: цікаво, яка зараз між ними різниця.
А взагалі — це чудово, що є купа програм, кожна з яких добре вміє робити свою справу ,) Можливо, зручно було б мати _одну_, але вона була би (для когось і надто) складною.
Я власне мрію про якесь гіпотетичне втілення принципу «одна програма робить лише одну річ, але робить її добре», иншими словами модулярність (і принагідно розподіленість), але разом із тим на доброму рівні інтеграції цих елементів.
-
Щодо Blender vs Тридемакс, це як Linux vs Windows. Там завжди є великий суб’єктивний чинник. В Blender зараз багато феноменального роблять (наприклад сумніваюсь, що у Тридемаксі є camera та object tracking). Взагалі, було б цікаво почути що саме вони мали на увазі, бо Тридемаксом «бавився» останній раз років 6 тому: цікаво, яка зараз між ними різниця.
Я розпитаю :)
Я власне мрію про якесь гіпотетичне втілення принципу «одна програма робить лише одну річ, але робить її добре», иншими словами модулярність (і принагідно розподіленість), але разом із тим на доброму рівні інтеграції цих елементів.
Мені, до речі, inkscape зручний і командним рядком, не в останню чергу. Помагало й іншим, скажімо, тут (http://tex.stackexchange.com/questions/10079/on-ubuntu-10-10-with-texlive-full-installed-xelatex-is-rotating-my-figures-90-d/10105#10105) чи тут (http://tex.stackexchange.com/questions/41692/include-adobe-illustrator-files-ai-with-xetex/41735#41735).
Вимагати «того самого» від blender’а — язик же ж не повернеться ;)
-
Щодо Blender vs Тридемакс, це як Linux vs Windows. Там завжди є великий суб’єктивний чинник. В Blender зараз багато феноменального роблять (наприклад сумніваюсь, що у Тридемаксі є camera та object tracking). Взагалі, було б цікаво почути що саме вони мали на увазі, бо Тридемаксом «бавився» останній раз років 6 тому: цікаво, яка зараз між ними різниця.
Я розпитаю :)
Та не трать час... Хіба так, «на чаї»... Ті речі можна й наґуґлити, просто в мене зараз часу не дуже є. Тут радше завдання тих панів переконати, що опенсорс таки можна використовувати «серйозно», а там хай думають.
Мені, до речі, inkscape зручний і командним рядком, не в останню чергу. Помагало й іншим, скажімо, тут (http://tex.stackexchange.com/questions/10079/on-ubuntu-10-10-with-texlive-full-installed-xelatex-is-rotating-my-figures-90-d/10105#10105) чи тут (http://tex.stackexchange.com/questions/41692/include-adobe-illustrator-files-ai-with-xetex/41735#41735).
Вимагати «того самого» від blender’а — язик же ж не повернеться ;)
Ні-ні, я такого й не пропоную. Мені SVG дуже подобається (для веб-розроблення — феноменальний потенціял), тільки воно двовимірне. А в трьох вимірах стандартизація лише назріває...
Справа тут ось у чім: коли є 2 виміри, 3-й додати важко. А коли є 3, то в 2-х працювати легко, і при тому завжди можна додати якийсь 3-вимірний елемент. Але це все — роздуми про перспективу, а не про те, що є зараз. SVG створювали, думаючи з точки зору типового поділу графіки на векторну та растрову, до того ж лише 2-вимірну. Тут же йдеться про щось альтернативне, чого поки що немає.
Я справді більшість би робив у Blender. Там тільки кілька речей цьому заважають: мислення «одиницями» (метрами чи дюймами), а не пікселями, та відсутність Gimp’ових фільтрів. Але це моя особиста справа, бо Blender все ж не розроблявся для такого.
P.S.
З тебе можна брати приклад (щодо stackexchange.com), молодець!
-
Та не трать час... Хіба так, «на чаї»...
Та самому ж цікаво.
Там тільки кілька речей цьому заважають: мислення «одиницями» (метрами чи дюймами), а не пікселями
«Ви мене вдивляєте» ©Плющ Іван Степанович
Це ж вектор! Там можна тільки одиницями! ;)
Взагалі кажучи — тільки умовними, але то також умовні 8-)
-
Там тільки кілька речей цьому заважають: мислення «одиницями» (метрами чи дюймами), а не пікселями
«Ви мене вдивляєте» ©Плющ Іван Степанович
Це ж вектор! Там можна тільки одиницями! ;)
Ти про 3d? Звичайно, вектор, але результат — пікселі. Там поки що немає якогось способу (про який я знаю), щоб притягувати об’єкти до позицій за пікселями, які будуть на виході...
-
повертаючись до оголошення gimp 2.8… зберігання параметрів фільтрів між сесіями — як не було, так і немає =/ зате одновіконний інтерфейс доклєпали за стільки років, нарешті…
-
Ти про 3d? Звичайно, вектор, але результат — пікселі.
Та і 3, і 2 .)
Результат — саме вектор. Пікселі — якщо растеризувати з певною роздільністю. Але навіщо?
От я намалював літеру у inkscape, зробив у TeX’і команду, яка масштабує саме цю картинку залежно від поточного розміру шрифту, вставляю її якось так: сло\Vо. Про пікселі ж і не думаю, ні коли малюю, ні коли використовую. Типографський point — така сама одиниця, як міліметр, «до пікселів ще далеко».
Навіщо мені пікселі?-) Мені навіть все одно чи намалювати ту літеру висотою три метри чи три міліметри.
І блендер нічим принципово не відрізняється, хоча там частіше хочуть результат саме растровий, значно частіше .)
А якщо у блендері робити трактор — навіщо трактору пікселі? Конструктор оперує саме відстанями.
-
А якщо у блендері робити трактор — навіщо трактору пікселі? Конструктор оперує саме відстанями.
Якщо трактор (3d), то звісно це не має значення. Але якщо робити макет для вебсайту (скажімо з якимось 3d-вкрапленнями, але в загалом 2d), тоді треба контролювати розміщення за пікселями. Хоча й це загалом не важко зробити, треба просто налаштувати, щоб «одитиці» відповідали 10-м пікселям камери, і тоді можна працювати, треба тільки звикнути до такого «рахування».
-
Ну, взагалі кажучи, згоден: могло би бути зручним виділити якийсь фрагмент проекції сцени (як це бачить конструктор от зараз) і попросити растеризувати це як 1900х1200 пікселів. Чи щось подібне.
-
Також було б цікаво подумати про дельта-контроль версій (щось на зразок git у графіці).
Ой, гарно доведеться думати. Особливо з переглядом змін :-)
Оно у програмі — поміняєш місцями у тексті дві функції, так воно ж покаже «прибрано купу рядків, додано купу рядків, прибрано купу рядків, додано купу рядків». А не «дві функції без змін всередині кожної переставлено».
Тобто система контролю версій має дуже гарно розбиратися у структурі графічного файлу, щоб показала «шар XXX піднято вище шару YYY і посунуто вліво на N.NN одиниць» а не підсвітило купу змінених пікселів.
Ну чи об’єкти, а не шари.
-
Також було б цікаво подумати про дельта-контроль версій (щось на зразок git у графіці).
Тобто система контролю версій має дуже гарно розбиратися у структурі графічного файлу [...]
Саме так.