Помилки в перекладах

[iip))]

Переглядав сьогодні один переклад і наткнувся на купу помилок в закінченнях деяких іменників в родовому відмінку. Слова ці на слух "ріжуть вухо", але виловити їх в перекладах непросто, тому що програма перевірки орфографії пропускає їх як правильні слова (такі слова дійсно існують, але переважно в давальному відмінку).

Ось список таких слів, де треба писати в род. відмінку закінченням -а, а не -у:
знака, заголовка, рядка, пакунка, диска, шаблона, додатка, файла,
інструмента, керівника, алфавіта, екрана, предмета, слайда,
знімка, номера, малюнка, елемента, словника, ...

А тепер слова, які в родовому відмінку повинні мати закінчення -у:
формату, каталогу, засобу, кольору, шрифту, доказу, проекту, режиму, ...

Ще слова, з закінченнями на -я і -ю, в яких в род. відмінку часто зустрічаються помилки:
дисплея, променя, носія, ...
Але
стилю, пристрою, ...

[yurchor]

наткнувся^sнатрапив

[iip))]

наткнувся^sнатрапив

Що Ви цим хочете сказати? Що слова "наткнувся" в українській не існує?

[yurchor]

Ви таки праві (я помилявся, є, і Остапа Вишні, і Яворницького). Просто я хотів сказати що це добре коли є люди, які помічають чужі помилки...

<offtopic>P.S. До речі у перекладах пана Петрущака вони теж є, як і в інших (В моїй Mandiva 2006 і досі "KDE готове до праці" (залишив як нагадування)). Мені здається, що натепер питання відсутності описок та помилок взагалі, міг би вирішити голосовий рушій для читання українськомовних текстів під festival, наприклад. Оскільки людям властиво помилятися, а прослуховування тексту дозволить виправити невірно написані слова та помилки пунктуації. Я таким чином коригував один текст, який перекладали російською.</offtopic>

[Moses]

Особисто мені колить око слово "налаштування". З досліджень мовознавців: кобзарі свої кобзи завжди настроювали або строїли та ніколи не налаштовували. Лаштують побут, влаштовуються зручно, влаштовує варіянт. А коли йдеться про настройку, маємо мовну групу слів, утворену від українського кореня "строй": пристрій, устрій, наистрій, настройка.
Ось на цьому форумі назва однієї з гілок: "Встановлення й початкові налаштування програм". Ставив нещодавно OpenSuse 10.2 - й там щокроку пропонують щось налаштувати.
Пропоную авторам перекладів ознайомитись з книгою мовознавця Святослава Караванського "Секрети української мови" (новотворові "налаштування" там присвячено розділ, але й без того перекладачеві багато що буде цікаво й корисно).
Або подивіться тут.

[DalekiyObriy]

...До речі у перекладах пана Петрущака вони теж є, як і в інших (В моїй Mandiva 2006 і досі "KDE готове до праці" (залишив як нагадування))...

помилки є у всіх, а щодо цього повідомлення - це, напевне, один з найперших моїх перекладів, зроблених у 2001-му, здається році, але я, перепрошую, хоч і можу визнати, що можна написати краще, не бачу серйозної проблеми з цим повідомленням, буду вдячний за тлумачення, де тут помилка...

[DalekiyObriy]

Особисто мені колить око слово "налаштування".

пропоную залишити особисті враження і перейти до фактів
факти свідчать про те, що обидва слова (настроїти та налаштувати) існують в українській мові (що підтверджено, як сучасними джерелами типу ВТССУМ так і дорадянськими типу Кримського), і хоча ми можливо трохи занадто завзято вилучити "настроювати", робити зворотню заміну я б не поспішав, доки ми не розберемо докладно тлумачення обох слів і що вони перекладають...
тому пропоную спочатку визначитися, який англійський термін ми розглядаємо, оскільки мова йде про переклади, а варіантів є багато:
configure
tune
customize
prepare
adjust
adapt
set (as in 'setting')
fix
repair
arrange
establish
...

перекладати їх всіх лише "настроювати" чи лише "налаштовувати" було б профанацією...

[iip))]

Особисто мені колить око слово "налаштування". З досліджень мовознавців: кобзарі свої кобзи завжди настроювали або строїли та ніколи не налаштовували.

В музиці існують такі речі як строї: гармонічний стрій, середньотоновий стрій та інші. Тому й не дивно, що кобзарі могли настроювати свої кобзи - тобто нлаштовувати їх на певний стрій. В комп'ютерних програмах немає поняття "строїв", тому те, що робили кобзарі не стосується того, що ми робимо з програмами, і вживання слова "настроювати" тут є недоречним.

Ставив нещодавно OpenSuse 10.2 - й там щокроку пропонують щось налаштувати.

Бо я так переклав і в майбутньому не маю наміру змінювати. На мою думку, в комп'ютерній справі вживання слова "настроювати" не має нічого спільного з українським коренем "строй" чи "стрій", тут воно просто калька з російської.

[DalekiyObriy]

В музиці існують такі речі як строї: гармонічний стрій, середньотоновий стрій та інші. Тому й не дивно, що кобзарі могли настроювати свої кобзи - тобто нлаштовувати їх на певний стрій. В комп'ютерних програмах немає поняття "строїв", тому те, що робили кобзарі не стосується того, що ми робимо з програмами, і вживання слова "настроювати" тут є недоречним.

Ставив нещодавно OpenSuse 10.2 - й там щокроку пропонують щось налаштувати.

Бо я так переклав і в майбутньому не маю наміру змінювати. На мою думку, в комп'ютерній справі вживання слова "настроювати" не має нічого спільного з українським коренем "строй" чи "стрій", тут воно просто калька з російської.

заради справедливості хочу зауважити, що російський (корінь) "строй" здебільшого перекладається українською (коренем) "лад"
але окрім цього наведу декілька позицій з Кримського:
Гото́вить — ... стро́їти (<снаряжать>) ... Стро́їти коня у дорогу
Настроить <радио-антенну> — настро́ювати, настро́їти радіо-анте́ну
Приготовляться, приготовиться — ... строїтися, настро́юватися, настроїтися.
Налаживание, Наложение — ... 3) настро́ювання, настро́єння;
Настраивание — ... 4) настро́ювання, наладжування, ладження, налагоджування, виладновування, вилагоджування, направля́ння;
Подлаживать, подладить — ...  підстро́ювати, підстро́їти (<о мн.> попідстро́ювати) що до чого

але інші випадки "строїти" (яких більшість) стосуються або одежі або специфічних виразів (строїти дурника) або саме музикальних інструментів...

[iip))]

Ось список таких слів, де треба писати в род. відмінку закінченням -а, а не -у:
знака, заголовка, рядка, пакунка, диска, шаблона, додатка, файла,
інструмента, керівника, алфавіта, екрана, предмета, слайда,
знімка, номера, малюнка, елемента, словника, ...

драйвера, документа, сервера, пенала

А тепер слова, які в родовому відмінку повинні мати закінчення -у:
 формату, каталогу, засобу, кольору, шрифту, доказу, проекту, режиму, ...

списку

[btr]

Пропоную вернутися до старих баранів. Прошу за параграфом 48 Українського правопису (http://www.madslinger.com/mova/pravopys-2007/rozdil-2.html#toc110) пояснити правило встановлення закінчення слова "файл" в родовому відмінку.

[yurchor]

Оскільки корифеї мовчать, скажу я: Друга відміна, пункт 2ж. (Це окрм того, що в усіх орфографічих словниках (маю 3 штуки) -а).

P.S. Пункт 3з як альтернативу не пропонувати, це не "хімічне явище". Хоча як кому...

[btr]

Маєте на увазі, що це конкретний предмет? Як альтернативу я б запропонував 3б.

[yurchor]

Це алюзія конкретного предмету (підшитих декількох листів паперу).

[btr]

Непереконливо. навіть не знаю, до чого швидше вчепитися.  Навіть підшиті кілька листків паперу це збірне поняття, не конкретний предмет. А як щодо музики, відео, скомпільованого коду?