Сайт здох

[BeSiDa]

Щось схоже було з появою "віддаленої роботи"...
До того було дуже важливо "на _території_ якої фірми чи компанії людина працювала". І було дуже важливо забезпечити "заборону входу на територію". І це надавало можливість (за бажанням) створити рабство в межах території.
Але з віддаленим доступом все перетворилося на "мати бажання важливіше ніж мати раба". І це змінило тип людей, що хочуть керувати. "Володарі рабів" більше не виживають, не можуть створювати продукти. Але є потреба у надійних комунікаціях. Бо виникає велике запитання "а що є окремою людиною" (віддалено не можна відсікати людину по території).
Та незалежні канали даних важливі.
Навіть повільні.
От як "ліхтарик у небо" (з керуванням блиманням). І з супутника видно де й хто "хоче" і "що саме хоче"
Але для опитувань треба додати "Інше" та "проти формулювання" і "проти самої ідеї проведення того опитування таким чином".
Вибір може бути "часом ввімкнення ліхтарика".

[BeSiDa]

Щось у вас така мішанина всього намішана...
Економіку змішали з гвинтами та підставками, а свободу з грошима ))

Давайте маленькими шматочками...

а їх хтось підтримує ? Коли Гейб посварився з майкрософт, він сказав за лінукс, фанатики зразу ж почали бігати і радіти, але вільним іграм такі як AssaultCUBE, supertux ... Напишіть хто і коли хоч задонатив вільним іграм ?

"Підтримувати", це "робити зміни за потреби". Так. Є люди що "роблять зміни в коді ігор" (і ви взяли не найяскравіші приклади, без 3д шутерів, майнтестів, роботів з програмуванням та цивілізацій з великими паками альтернативних історій).

Таких ігор як є під Лінукс навіть (деяких) і не існує комерційних.
Але коли вам "назва гри" важливіша за "гру" то звісно говорити ні про що Бо "назва гри" то в Стімі і за гроші, а Лінукс є тільки "гра" (механіки та гарний настрій від гри).

А от "задонатив" то вже зовсім про інше. Про те що Стім це засіб "відняти гроші". І саме тому від "забороняє запускати ігри" (поки не залогінився). А для вільних ігор немає потреби "забороняти", тому немає їх у Стім.
Добровільні "донати" то вже "яка є людина сама по собі". Це про "бізнес" та вписування в соціум, а не про софт та код.
От СтарСітезен зібрав "добровільно" сотні мільйонів з фанатів. І це ще навіть вони реліз не випустили
А менших проектів дуже багато.
Це про інше зовсім.
До того ж ... "контрібушен" сторонніх людей це також про "донати" але кодом, тестуванням, ідеями. Його не порівняєш до грошей.
От Лінукс кернел вже "коштує" стільки, що жоден не зміг би таке "замовити у розробників"

[res2500]

Ви згадали про протон, але не написали про лептон   (це "прослойка", шар, що реалізує в Лінуксі (що більше схожий на дистри Лінуксів) можливість запуску Андроїд-застосунків та встановлення апк пакунків та розробку з адб, логами та ін).

якщо андроїд це лінукс, то навіщо ще створювати прослойку, в лінуксі щоб запускати андроїд програми в лінукс дистрибутиві ?

Щось у вас така мішанина всього намішана...
Економіку змішали з гвинтами та підставками, а свободу з грошима ))

Не змішав, багато програмістів опенсорс вигоряють, як не крути, піти в магазин і сказати, доброго дня, я пишу опенсорс чи можу я у вас щось купити безкоштовно, думаю вам скажуть щоб купити що треба мати, і тут річ не йде про мільйони чи мільярди, є опенсорс програми яким ще тільки підтримки, фінансово, і про деякі програми можна і забути які мало того пропрієтарні, так і коштують що ойойо. Хоч і лінукс ядро вільне, але його фінансують не тільки правками в ядро. це багатьох проектів стосується.

[BeSiDa]

...успіху від вільного ПЗ як товариства я не бачу...
...
Ардуїно це так іграшка, для мене то просто тест на платі, або щоб швидко щось зробити.

О, тобто впираємося у вашу особисту уяву, те що особисто ви бачите чи те чим особисто для вас воно є.
Замість "інструменту" то лише "маленька частинка" яку побачили ви
Тому вас легко пошити у дурні (взяти з вас багато грошей) за красиво запакований продукт, в середині якого буде та сама Ардуїна
І вихід тільки ... споживання інформації. Щоб збільшити коло знань про можливості "інструментів" та реальні приклади застосування.

А "корпоративні" (великі та малі) то не якісь "окремі люди". То те саме середовище, лише з іншою вивіскою І вони щось по типу "перекладачів", перекладають "дії які робить фірма" у "продукти, за які люди самі хочуть платити" (зазвичай частина дій за гроші, частина "просто так" чи "для краси, сприйнятя").
І саме це не є частиною "вільного пз".

[BeSiDa]

якщо андроїд це лінукс, то навіщо ще створювати прослойку, в лінуксі щоб запускати андроїд програми в лінукс дистрибутиві ?

Ви розумієте що таке "множина" та "підмножина"? Що є "більшим", а що є "меншим"?
Наприклад, "навіщо інсталювати Пайтон чи Го, якщо то і так Лінукс?" чи "навіщо інсталювати КДЕ, якщо то і так Лінукс?"

Андроїд є більшим за Лінукс. Тобто в ньому додатково до "Лінуксу" (хоч це й розмите поняття, на відміну від ПОСІКС (стандарти мобільної ОС, що описують набір інструментів, що обов'язково "має бути в кожній інсталяції", типу "шелл", "майк", "сс" чи "м4" препроцесор)) ще є "Джава" і набір бібліотек до Джава, що не є стандартними для мови Джава (тобто тільки самої стандартної мови може бути недостатньо).
А от "менше є в більшому", тобто ви можете бінарник (ЕЛФ) скопійувати з Лінуксу (іншого, з таким самим процесором) і запустити в шелі Андроїда. Бібілотеки бінарні також скопіювати, коли не ті що є.

[BeSiDa]

Не змішав, багато програмістів опенсорс вигоряють, як не крути, піти в магазин і сказати, доброго дня, я пишу опенсорс чи можу я у вас щось купити безкоштовно, думаю вам скажуть щоб купити що треба мати, і тут річ не йде про мільйони чи мільярди, є опенсорс програми яким ще тільки підтримки, фінансово, і про деякі програми можна і забути які мало того пропрієтарні, так і коштують що ойойо. Хоч і лінукс ядро вільне, але його фінансують не тільки правками в ядро. це багатьох проектів стосується.

Це у вас дуже старе сприйняття того що є. Років 20 тому може про таке й розмовляли.
А наразі не існує якихось двох окремих світів. Це одне єдине поле людей.
Як приклад, програміст, що був десятками років у Майкрософт тепер "на пенсії" і створює вільне ПЗ.
Чи дизайнер інтерфейсів з Єпл тепер розповідає про те як робити та робить зміни у інтерфейсах Гном і КДЕ.
Когось компанії найняли на роботу за зарплату що створювати вільне ПЗ (вносити потрібні їм зміни).
Хтось створив ПЗ в компанії, та лише потім його виклали як вільне (багато джаваскриптових фреймворків так).
Патчі у вільні проекти йдуть від різних людей, навіть коли той проект під крилом компанії (Хром, Андроїд, ...).

"Вільне ПЗ" це саме про ПЗ, а не про "психологічний стан" чи "фінансовий". Кожна людина може самостійно сама для себе вирішувати коли "пити", коли "їсти", коли "спати". І це не регулюється ні ліцензіями, ні компаніями

[yvs115]

ПОСІКС (стандарти мобільної ОС, що описують

ШІ галюцінації м̶о̶б̶і̶л̶о̶к̶ портатілок майка?)))

p.s. відносно unix - то posix (позикс у вимові) та sus, а portable в контексті то не mobile

[res2500]

за красиво запакований продукт, в середині якого буде та сама Ардуїна

о це не треба, arduino сам мало використовую, в KiCAD роблю плати, зручно, без тих бутербродів (ШИЛДИ), з власного досвіду скажу, іноді контакти окислюються і доводиться періодично піднімати і вставляти назад по декілька раз. Ардуїнщики в яких проекти роблять місяцями, так і пишуть на форумах, що раз на чотири місяці бувають збої. На ардуїно, поки ардуїна починалась як плата, всі на неї так дивились, поки я не глянув і сказав, так arduino uno це ATmega32 на платі, з плюсів там завантажувач і через USB можна прошивати без спеціального програматора, деякі при мені говорили фразу "мова програмування Arduino",  довелось поправляти, я мікроконтролер від мікропроцесора відрізняю і SOC які часто на архітектурі ARM можна зустріти, і фраза лінукс це тільки ядро, я вже писав вище яке ядро має виконувати функції, userland від kernel відрізняю

Ви розумієте що таке "множина" та "підмножина"? Що є "більшим", а що є "меншим"?

ви розумієте що є архітектура, є опис проекту ? Коли з arch linux, перейти на Debian і встановити Xorg, мені не треба ніякої прослойки, бо то є лінукс дистрибутив, да репозиторії і команди трохи інші. А не філософія користувача.

Наприклад, "навіщо інсталювати Пайтон чи Го, якщо то і так Лінукс?" чи "навіщо інсталювати КДЕ, якщо то і так Лінукс?"

програмне забезпечення з binutils збереться в лінукс дистрибутиві, а в android ні, бо там система інші BIONIC, там не ставлять прослойку KDE щоб запустити kde,  раз ви такий спеціаліст, розкажіть як влаштований IPC android ? Де менеджер фізичної і віртуальної пам'яті ?

А от "менше є в більшому", тобто ви можете бінарник (ЕЛФ) скопійувати з Лінуксу (іншого, з таким самим процесором) і запустити в шелі Андроїда. Бібілотеки бінарні також скопіювати, коли не ті що є.

якщо ви не знали, то в  termux запуститься лише те що зкомпільовано під архітектуру AArch64, і не запуститься все що зібрано під armv6, armv7, перенесення elf на андроїд не допоможе, перевірено на власному досвіді.

(хоч це й розмите поняття, на відміну від ПОСІКС (стандарти мобільної ОС, що описують набір інструментів, що обов'язково "має бути в кожній інсталяції", типу "шелл", "майк", "сс" чи "м4" препроцесор)) ще є "Джава" і набір бібліотек до Джава, що не є стандартними для мови Джава (тобто тільки самої стандартної мови може бути недостатньо).

ви хоч колись програмували під POSIX  ? Я так, про інструменти які ви писали що мають бути стандартні типу ls, Це Posix version 2, а Posix version 1 це функції для роботи з потокіми, файлами ... Ви не переживайте, я теж колись думав що версія два новіша, поки не почитав, задача була про портативність програм, які зробили для військових, але це вже історія.

Кожна людина може самостійно сама для себе вирішувати коли "пити", коли "їсти", коли "спати". І це не регулюється ні ліцензіями, ні компаніями

ліцензії святі, а компанії то храми для них, тому є ще трудовий договір, а вже інше що підпише програміст і не прочитає мілкими буквами, програміст пише код, а не виконує юридичну проблему, переробки по роботі є всюди

https://dev.to/rachellovestowrite/open-source-spotlight-a-week-of-innovation-and-funding-trends-in-2025-543p?utm_source=copilot.com
 Вільне ПЗ це не БЕЗКОШТОВНЕ ПЗ, процитую

Фінансування та сталий розвиток:
Незважаючи на популярні ініціативи, такі як GitHub Sponsors, та стратегії фінансування відкритого коду, які обговорюються в статтях Open Source Funding: Strategies, Case Studies and Best Practices, забезпечення стабільної фінансової підтримки залишається серйозною проблемою.

Патчі у вільні проекти йдуть від різних людей, навіть коли той проект під крилом компанії (Хром, Андроїд, ...).

і скільки ви відправили ? Ви хоч пробували програмувати в OpenSource проекті, коли мейнтейнеру приходить штук 15 патчів, і він використовує один і щей з виправленнями, спробуйте, розкажите про досвід, це ж не просто так Торвальдс буває всіх посилає в розсилках

[yvs115]

програмне забезпечення з binutils збереться в лінукс дистрибутиві, а в android ні, бо там система інші BIONIC

Але і лінукс не визначається обов'язковістю glibc. В деяких linux дистро це не glibc, нп в alpine чи void - musl libc, в android - bionic libc (якщо я правильно то зрозумів), а нп в gcc нещодавно був анонс підтримки picolibc для embedded систем. Тобто використання інших libc, binutils toolchain, etc. не характеризує що це не linux.
В додаток до linux ядра для багатьох знаковим щоб характеризувати в ракурсі лінукс/нелінукс - є присутність звичайних linux тулз (як нп iputils-ping traceroute etc.)

[res2500]

Але і лінукс не визначається обов'язковістю glibc. В деяких linux дистро це не glibc, нп в alpine чи void - musl libc, в android - bionic libc (якщо я правильно то зрозумів), а нп в gcc нещодавно був анонс підтримки picolibc для embedded систем. Тобто використання інших libc, binutils toolchain, etc. не характеризує що це не linux.

musl це бібліотеки для застосування в embedded, от завантажив Alpine linux образ Arch64 430 мегабайт, щоб замість gnu утиліт запустити busybox, вона легка і кросплатформена, від того її застосовують, якщо musl Posix сумісний, має версії стандартних бібліотек С, то BIONIC це ANDROID API
https://developer.android.com/reference
які сумісно працюють вже з JAVA i віртуальною машиною ART, якби так, тоб всі віртуальні машини в яких запускалася ОС там, називалась лінукс ОС.
Відкрийте ще раз картинку
От вам список системних викликів які BIONIC з ядром викорситовує
https://android.googlesource.com/platform/bionic.git/+/master/libc/SYSCALLS.TXT
а це glibc системні виклики які використовуються з ядром лінукс в стандартних дистрибутивів
https://www.man7.org/linux/man-pages/man2/syscalls.2.html

[yvs115]

musl це бібліотеки для застосування в embedded

я би сформулював так - одна з libc (і не сама мінімалістична) яка не настільки багата по фічастості як glibc - природньо що краще підходить для embedded, хоча використовується навіть і на десктопах нп з gnome

от завантажив Alpine linux .., щоб замість gnu утиліт запустити busybox

Alpine один з мінімалістичних дистро у порівнянні зі звичними, але не самий мінімальний з можливих. І busybox сам по собі не прив'язаний до musl (нп значно менший tcl йде з busybox+glibc, хоча і це також не самий мінімальний дистро з можливих).

якщо musl Posix сумісний

Крім відповідності специфікаціям - у unix-like системах достатньо фіч які нп не сприяють портуванню під os з мінімалістичними libc як нп musl (принаймні вносять додаткові труднощі). У мене був випадок коли *nix софт легше було портувати нп навіть під haiku (зовсім не *nix) чи openindiana (наскільки розумію щось з варіантів solaris libc) ніж під linux з musl.

BIONIC це ANDROID API

напряму не пробував щось з bionic libc - тому мені важче тут оцінювати, але можу ще раз згадати стандартний саме linux софт, як нп ping під лінукс, який присутній там і який не портується під не-linux (бо використовує linux специфіку)

Відкрийте ще раз картинку https://developer.android.com/static/guide/platform/images/android-stack_2x.png

знизу те що база - там саме linux, це те що можна відмітити в контексті обговорення лінукс/нелінукс

От вам список системних викликів які BIONIC з ядром викорситовує... а це glibc ...

так, певно glibc найфічаста libc що відома загально чи відкрита

я зовсім не стараюсь переконати що з android зручно програмувати у стилі звичайному для більшості лінукс дистро, але це не робить його не-лінуксом (достатньо специфічний але ще linux). В якому ступеню то відповідає суб'єктивному баченню що саме називати лінукс: так, це питання часто дискусійне.

[BeSiDa]

ПОСІКС (стандарти мобільної ОС, що описують

ШІ галюцінації м̶о̶б̶і̶л̶о̶к̶ портатілок майка?)))

p.s. відносно unix - то posix (позикс у вимові) та sus, а portable в контексті то не mobile

І у чому різниця?

[BeSiDa]

то BIONIC це ANDROID API
...
якби так, тоб всі віртуальні машини в яких запускалася ОС там, називалась лінукс ОС.

Чому вам так важливо що й як називається?
От для трейдмарків то важливо (а також стандартів, що є "захищеними ліцензією роботами автора" і містять захищені трейдмарки).
До того ж у кернелі "Андроїд" називають "платформа"
І до неї розроблений АПІ у вигляді файлової системи. Це для того щоб програми з різними юід взаємодіяли. Бо Андроїд не виділяє не тільки рута користувачу, а й звичного юід. Всі юід виділяються тільки програмам. Користувач в Андроїд ... не існує   (як у юніксах)
А тому й АПІ взаємодії інше. Між-юід. І права інші, хоча є мапінг в гуід (кернел груп ід).

[BeSiDa]

Не змішав, багато програмістів опенсорс вигоряють, як не крути, піти в магазин і сказати, доброго дня, я пишу опенсорс чи можу я у вас щось купити безкоштовно, думаю вам скажуть щоб купити що треба мати, і тут річ не йде про мільйони чи мільярди, є опенсорс програми яким ще тільки підтримки, фінансово, і про деякі програми можна і забути які мало того пропрієтарні, так і коштують що ойойо. Хоч і лінукс ядро вільне, але його фінансують не тільки правками в ядро. це багатьох проектів стосується.

І який висновок ви з того робите?

[BeSiDa]

я мікроконтролер від мікропроцесора відрізняю і SOC які часто на архітектурі ARM можна зустріти

Чим відрізняються?