Автор Гілка: Стаття:«Мовні принципи локалізації ПЗ»  (Прочитано 21344 раз)

Відсутній Yury_Bulka

  • Графоман
  • ****
  • дописів: 440
  • Карма: +0/-0
  • муз́ика
щодо «source code», «початковий код» має недолік: він має ще значення «original code», тобто сирці в їх найперших версіях
Так, це я пропустив...
Виходить, єдиним відповідним варіантом поки що залишається «вихідний код»...
Може, маєте якість додаткові варіанти?

а от щодо плутання сирцевий з серцевий — цей аргумент в мене викликає усмішку :)
Що Ви маєте на увазі?

щодо «узгоджена база даних українських комп’ютерних термінів» — таке є в декількох перекладацьких проектах, але боюсь усталити загальноприйняту базу буде дуже важко, зокрема через те що в кожної команди свій форум/сайт, і зокрема через те, що програми і інтерфейси бувають дуже різні; але якщо спробувати зібрати з усіх баз найкраще, то може буде корисна річ
Дякую, мені Ваша ідея подобається. Буду думати...:)
http://freeUser.org.ua/ — колективний досвід із застосування вільних програм

Відсутній DalekiyObriy

  • Літератор
  • ******
  • дописів: 1923
  • Карма: +4/-0
щодо «source code», «початковий код» має недолік: він має ще значення «original code», тобто сирці в їх найперших версіях
Так, це я пропустив...
Виходить, єдиним відповідним варіантом поки що залишається «вихідний код»...
Може, маєте якість додаткові варіанти?
«вихідний» теж не оптимальний, бо може позначати, як початковий, так і той, що на виході:
Цитата
* Який служить для виходу (у 1 знач.); пов'язаний з виходом
...
* Від якого або з якого починається що-небудь; початковий
теоретично для виходу можна було б вживати «виходо́вий», але в реальному житті це нереально :)
додаткових варіантів в мене немає, те що ви навели, досить повний набір, я колись над цим набором міркував, саме тому я віддаю перевагу «сирцям» і «сирцевому коду»

а от щодо плутання сирцевий з серцевий — цей аргумент в мене викликає усмішку :)
Що Ви маєте на увазі?
1) найдіть мені людину, яка й справді переплутає «сирцевий код» з «серцевим кодом»
2) що таке «серцевий код»? наскільки мені відомо такої сполуки немає
3) так можна аргументувати, що «вихідний код» можна переплутати з «нехідним кодом», або з кодом, який пишуть по вихідним :) і т.п.
тобто я хочу сказати, що коли відкидати терміни на основі немилозвучності або двоякості тре дещо ґрунтовніші причини

при перекладі є таке правило: «не знаєш, як перекладати, перекладай, як є», в цьому випадку «source» в дуже багатьох сполуках і контекстах перекладається, як «джерело/джерельний», тому якщо термін «сирцевий код» з якихсь причин не прийнятний, я б вживав «джерельний»

і я не зрозумів в чому проблема асоціації з джерельною водою, по-перше не бачу нічого тут погано, по-друге обидва поняття: і вода і код тут є близькими до витоку, так що це не є проблемою
Fedora 35 (x86-64)

Відсутній Yury_Bulka

  • Графоман
  • ****
  • дописів: 440
  • Карма: +0/-0
  • муз́ика
Тоді вийде, що ми з Вами будемо по-різному перекладати один і той же термін...
Чесно кажучи, слово «сирці» мені дуже до вподоби, можливо, проблема у тому, що «сирцевий» утворено від «сирці», а не від «сирий», тобто як прикметник від іменника, що вже сам по собі позначає source code.

Мабуть, тоді просто варто використовувати «сирці» у всіх випадках із «source code». А коли дуже треба 2 слова, тоді вже «джерельний код». Питання у тому, коли справді потрібно оті 2 слова, а коли без них можна обійтись.

Як ви до цього ставитесь?
« Змінено: 2011-01-21 11:13:08 від Yury_Bulka »
http://freeUser.org.ua/ — колективний досвід із застосування вільних програм

Відсутній Yury_Bulka

  • Графоман
  • ****
  • дописів: 440
  • Карма: +0/-0
  • муз́ика
Глянув стандарти команди mozilla, дещо звідти включив у статтю.
Маю питання щодо одного пункту. В них, коли йде мова про написання чисел, в українському варіанті число 1,234,567.89 подано як 1 234 567,89. В статті я написав, що в українській мові потрібно розділювати тисячі й мільйони нерозривним пробілом ( ), та чи дійсно це так? Для цього існують якість стандарти?
http://freeUser.org.ua/ — колективний досвід із застосування вільних програм

Відсутній yurchor

  • Видавець
  • *******
  • дописів: 3628
  • Карма: +2/-0
  • Grateful for our Iron Lung
    • Вікі користувачів KDE
Глянув стандарти команди mozilla, дещо звідти включив у статтю.
Маю питання щодо одного пункту. В них, коли йде мова про написання чисел, в українському варіанті число 1,234,567.89 подано як 1 234 567,89. В статті я написав, що в українській мові потрібно розділювати тисячі й мільйони нерозривним пробілом ( ), та чи дійсно це так? Для цього існують якість стандарти?
ЄСКД цього не обмежує (і було б дивно, якби обмежувала), але оскільки ДСТУ за угодою країн СНД збігається з відповідним ГОСТ, можна вважати, що і правила (нехай і неписані) будуть однаковими з російськими (хоча сенс у нерозривного пробілу може бути лише у неструктурованих текстах).

Посилання щодо цього питання:
http://wiki.services.openoffice.org/wiki/RU/kb/10000052
http://www.kb.mista.ru/article.php?id=76
http://www.info-build.com.ua/normativ/detail.php?ID=43841
« Змінено: 2011-01-21 14:02:53 від yurchor »
Denounce the demagogues
King diamonds to discard
Deploy the dialogue
Your word against the law

Відсутній Yury_Bulka

  • Графоман
  • ****
  • дописів: 440
  • Карма: +0/-0
  • муз́ика
ЄСКД цього не обмежує (і було б дивно, якби обмежувала), але оскільки ДСТУ за угодою країн СНД збігається з відповідним ГОСТ, можна вважати, що і правила (нехай і неписані) будуть однаковими з російськими (хоча сенс у нерозривного пробілу може бути лише у неструктурованих текстах).

Посилання щодо цього питання:
http://wiki.services.openoffice.org/wiki/RU/kb/10000052
http://www.kb.mista.ru/article.php?id=76
http://www.info-build.com.ua/normativ/detail.php?ID=43841
Дякую!
« Змінено: 2011-01-21 14:35:49 від Yury_Bulka »
http://freeUser.org.ua/ — колективний досвід із застосування вільних програм

Відсутній Ign1111

  • Письменник
  • *****
  • дописів: 829
  • Карма: +0/-0
  • Linux 4ever!
Поясніть мені, чому source - джерело, а для source code треба вигадувати, якісь завумні переклади? Чому воно не може бути джерельним кодом?

А щодо сирців... Сирцевий код... :-? Ну це можна використовувати в жаргоні... Можна сказати хард диск чи хард лінк, але використовувати це як переклад...
Linux. The future is open.

Відсутній Re.

  • Загальний модератор
  • Літератор
  • *****
  • дописів: 1898
  • Карма: +1/-0
А чому natural language рідна мова, а не природна чи натуральна? ;)

Сирці походять од сирий, а не калька source. Загляньте у словник.

Відсутній Ign1111

  • Письменник
  • *****
  • дописів: 829
  • Карма: +0/-0
  • Linux 4ever!
А чому natural language рідна мова, а не природна чи натуральна? ;)

Я не великий експерт, чесно кажучи взагалі не експерт, та чомусь думаю, що natural language - це природна мова, тобто не штучна (не есперанто чи якась мова програмування...). А рідна мова якраз і є native language...

Сирці походять од сирий, а не калька source. Загляньте у словник.

Який словник? Найшов тільки це http://uk.wikipedia.org/wiki/Сирець .  ;)

Джерельний код хіба завжди сирий?
« Змінено: 2011-01-25 17:02:22 від Ign1111 »
Linux. The future is open.

Відсутній DalekiyObriy

  • Літератор
  • ******
  • дописів: 1923
  • Карма: +4/-0
ВТССУМ:
Цитата
сирець

I -рц'ю, ч. , рідко.
  Зменш.-пестл. до сир.
II -рц'ю, ч.
  Не до кінця вироблений або неочищений продукт; напівфабрикат, сировина.

сировина

  -'и, ж.
  1》 Добутий або вироблений вихідний матеріал, признач. для подальшої промислової обробки та одержання напівфабрикатів або готових виробів.
...
оце виділене, як на мене, досить непогано описує source code
Fedora 35 (x86-64)

Відсутній DalekiyObriy

  • Літератор
  • ******
  • дописів: 1923
  • Карма: +4/-0
Який словник? Найшов тільки це http://uk.wikipedia.org/wiki/Сирець .  ;)
http://uk.wikipedia.org/wiki/Сирець_(значення)
Fedora 35 (x86-64)

Відсутній Ign1111

  • Письменник
  • *****
  • дописів: 829
  • Карма: +0/-0
  • Linux 4ever!
Цитата
вихідний матеріал, признач. для подальшої промислової обробки та одержання напівфабрикатів або готових виробів.
...
оце виділене, як на мене, досить непогано описує source code

Це все добре поки не стикаєшся зі скриптами, наприклад на bash... Тобто це такий сирцевий код, який не потребує подальшої обробки, щоб отримати готовий вироб. Тобто саме визначення суперечить значенню. Джерельний код ≠ сирцевий код.
« Змінено: 2011-01-25 18:55:16 від Ign1111 »
Linux. The future is open.

Відсутній DalekiyObriy

  • Літератор
  • ******
  • дописів: 1923
  • Карма: +4/-0
Цитата
вихідний матеріал, признач. для подальшої промислової обробки та одержання напівфабрикатів або готових виробів.
...
оце виділене, як на мене, досить непогано описує source code

Це все добре поки не стикаєшся зі скриптами, наприклад на bash... Тобто це такий сирцевий код, який не потребує подальшої обробки, щоб отримати готовий вироб. Тобто саме визначення суперечить значенню. Джерельний код ≠ сирцевий код.
тут не згоден, скрипти теж не просто так виконуються, вони не компілюються, але інтерпретуються, бо машина працює з машинним кодом, а не скриптами, так що обробка йде в будь-якому випадку

до речі, часто при перекладі термінів, дуже важливо перекладати термін разом з синонімами і антонімами, в цьому випадку таким-собі антонімом буде «object code», який вже не потребує обробки
« Змінено: 2011-01-25 19:27:38 від DalekiyObriy »
Fedora 35 (x86-64)

Відсутній Yury_Bulka

  • Графоман
  • ****
  • дописів: 440
  • Карма: +0/-0
  • муз́ика
Дуже радий бачити стільки точок зору на тему цієї статті!
Але мене також цікавить ваше ставлення до правил, які я спробував окреслити, зокрема щодо термінології.

Зрештою, головне в тій статті не source code (це — далеко не найпроблемніший термін), а ті ідеї, які повинні були б допомогти вирішувати термінологічні проблеми. Нам потрібно знайти спосіб вирішувати ці проблеми дійсно оптимально і ефективно, тобто щоб не повертатись до них знову і знову. Людина, яка бачить термін, і з ним не згідна, повинна буде спершу прочитати, на чому базований саме такий варіант перекладу, а тоді, якщо вона все ще буде притримуватися своєї думки, запускати нове обговорення.

Такий (хоч і не надто гнучкий) механізм вже існує на http://e2u.org.ua, немає тільки загальноприйнятих правил, тобто принципів термінотворення, від яких відштовхуватись.

P.S.
Нещодавно знайшов статтю «Засади унормування української фахової термінології. Стандартизація термінології» на сайті Технічного комітету із стандартизації науково-технічної термінології, де є розгорнений перелік правил, які також важливі у цій справі. Поки що не мав часу прочитати її повністю, але на перший погляд вона виглядає корисною для нашої ситуації.
http://freeUser.org.ua/ — колективний досвід із застосування вільних програм

Відсутній yurchor

  • Видавець
  • *******
  • дописів: 3628
  • Карма: +2/-0
  • Grateful for our Iron Lung
    • Вікі користувачів KDE
P.S.
Нещодавно знайшов статтю «Засади унормування української фахової термінології. Стандартизація термінології» на сайті Технічного комітету із стандартизації науково-технічної термінології, де є розгорнений перелік правил, які також важливі у цій справі. Поки що не мав часу прочитати її повністю, але на перший погляд вона виглядає корисною для нашої ситуації.
Цей комітет ліквідовано років сім тому. На сторінці висловлено думку, яка є лише думкою. Її не підтверджують ні словники, ні сучасна мова, ні академічні установи. Вона така сама корисна, як і дописи людей у власних блогах, написані якоюсь мішаниною глаголиці з сучасним правописом.

Єдиним відомим досягненням комітету є «застосунок». Його, разом з питомо українським «за промовчанням», взяла до себе Microsoft і тепер засіває ним Вікіпедію. Як то кажуть, «оцінюй за справами».
« Змінено: 2011-01-25 22:49:39 від yurchor »
Denounce the demagogues
King diamonds to discard
Deploy the dialogue
Your word against the law