Автор Гілка: Стаття:«Мовні принципи локалізації ПЗ»  (Прочитано 21486 раз)

Відсутній DalekiyObriy

  • Літератор
  • ******
  • дописів: 1925
  • Карма: +4/-0
Дуже радий бачити стільки точок зору на тему цієї статті!
Але мене також цікавить ваше ставлення до правил, які я спробував окреслити, зокрема щодо термінології.

Зрештою, головне в тій статті не source code (це — далеко не найпроблемніший термін), а ті ідеї, які повинні були б допомогти вирішувати термінологічні проблеми. Нам потрібно знайти спосіб вирішувати ці проблеми дійсно оптимально і ефективно, тобто щоб не повертатись до них знову і знову. Людина, яка бачить термін, і з ним не згідна, повинна буде спершу прочитати, на чому базований саме такий варіант перекладу, а тоді, якщо вона все ще буде притримуватися своєї думки, запускати нове обговорення.

Такий (хоч і не надто гнучкий) механізм вже існує на http://e2u.org.ua, немає тільки загальноприйнятих правил, тобто принципів термінотворення, від яких відштовхуватись.
проблема в тому, що цих принципів не на десяток рядків, навіть ось і стаття подана внизу, що викладає дуууже коротенько засади має чималий обсяг, а якщо ґрунтовно підходити то це книжка на десятки (якщо не сотні) сторінок
тому викласти щось на вікі буде не так просто, бо тре буде витягувати найголовніше, щоб зацікавлена людина не мала читати 50 сторінок, або лазити по 30 зовнішних посиланнях на статті

до речі засади терміноутворення як б виокремив - воно потребує окремої сторінки

P.S.
Нещодавно знайшов статтю «Засади унормування української фахової термінології. Стандартизація термінології» на сайті Технічного комітету із стандартизації науково-технічної термінології, де є розгорнений перелік правил, які також важливі у цій справі. Поки що не мав часу прочитати її повністю, але на перший погляд вона виглядає корисною для нашої ситуації.
непогана (і коротенька) стаття, написана (віносно) давно, але геть не втратила актуальності; що власне ще раз доводить, що не так вже потрібно писати нові правила/рекомендації, більшість вже давно написано, проблема — довести це до перекладача в доступній формі
Fedora 35 (x86-64)

Відсутній Yury_Bulka

  • Графоман
  • ****
  • дописів: 440
  • Карма: +0/-0
  • муз́ика
Іншими словами, дуже б хотілось, щоб це не була моя стаття. Я її почав бо хтось мусів почати. Але задум був створити власне отой «сирець» — необроблений матеріал для «виготовлення» чогось, що б працювало. Таким чином, кінцева ціль — колективний документ, що зміг би вивести загальний рівень українізації ВПЗ на новий рівень.

P.S.Недавно побачив на e2u: ПЗ = програмний засіб... Звучить гарніше, ніж «забезпечення»;)
http://freeUser.org.ua/ — колективний досвід із застосування вільних програм

Відсутній Yury_Bulka

  • Графоман
  • ****
  • дописів: 440
  • Карма: +0/-0
  • муз́ика
непогана (і коротенька) стаття, написана (віносно) давно, але геть не втратила актуальності; що власне ще раз доводить, що не так вже потрібно писати нові правила/рекомендації, більшість вже давно написано, проблема — довести це до перекладача в доступній формі
Цілком з Вами згідний. А не втратила вона актуальності з одної простої причини — лежала весь час десь на поличці, і її ніхто не використав за призначенням (в системний і послідовний спосіб).

EDIT: yurchor уточнив цю інформацію в його попередньому повідомленні (я його не побачив, поки писав :-[)
« Змінено: 2011-01-25 23:01:37 від Yury_Bulka »
http://freeUser.org.ua/ — колективний досвід із застосування вільних програм

Відсутній Yury_Bulka

  • Графоман
  • ****
  • дописів: 440
  • Карма: +0/-0
  • муз́ика
Цей комітет ліквідовано років сім тому. На сторінці висловлено думку, яка є лише думкою. Її не підтверджують ні словники, ні сучасна мова, ні академічні установи. Вона така сама корисна, як і дописи людей у власних блогах, написані якоюсь мішаниною глаголиці з сучасним правописом.

Єдиним відомим досягненням комітету є «застосунок». Його, разом з питомо українським «за промовчанням», взяла до себе Microsoft і тепер засіває ним Вікіпедію. Як то кажуть, «оцінюй за справами».
Ясно... А в мене вже з’явилася надія... :-/
Але якісь «думки» ми можемо використати, якщо вони будуть того варті.
http://freeUser.org.ua/ — колективний досвід із застосування вільних програм

Відсутній Ign1111

  • Письменник
  • *****
  • дописів: 829
  • Карма: +0/-0
  • Linux 4ever!
Просто цікавлюся:
application - додаток
add-on - доповнення
?
Linux. The future is open.

Відсутній yurchor

  • Видавець
  • *******
  • дописів: 3630
  • Карма: +2/-0
  • Grateful for our Iron Lung
    • Вікі користувачів KDE
Просто цікавлюся:
application - додаток
add-on - доповнення
?
application - прикладна програма (програма)
add-on - додаток
Denounce the demagogues
King diamonds to discard
Deploy the dialogue
Your word against the law

Відсутній Yury_Bulka

  • Графоман
  • ****
  • дописів: 440
  • Карма: +0/-0
  • муз́ика
Просто цікавлюся:
application - додаток
add-on - доповнення
?
application - мені здається, тут би могло підійти «програмний засіб»...Як ви думаєте? На e2u ще є «прикладна програма».
add-on - доповнення досить вдало, як на мене:)

EDIT: yurchor мене випередив:)
« Змінено: 2011-02-05 21:33:47 від Yury_Bulka »
http://freeUser.org.ua/ — колективний досвід із застосування вільних програм

Відсутній Ign1111

  • Письменник
  • *****
  • дописів: 829
  • Карма: +0/-0
  • Linux 4ever!
Просто цікавлюся:
application - додаток
add-on - доповнення
?
application - прикладна програма (програма)
add-on - додаток

Тоді як перекладається application program?

Може варто переглянути саме ці переклади? В решті решт, ще в школі робили аплікацію, прикладали або додавали до якоїсь основи, якісь речі. Тому й прикладна, тому і додаток. А оскільки неможливо (на відміну від російської прикладная - приложение) з прикладної утворити іменник, то на мою думку, додаток більш вдалий переклад...
А add-on переважно доповнюють функціонал якоїсь програми (тому доповнення)...

Але якщо нє, то нє...
« Змінено: 2011-02-05 21:40:36 від Ign1111 »
Linux. The future is open.

Відсутній yurchor

  • Видавець
  • *******
  • дописів: 3630
  • Карма: +2/-0
  • Grateful for our Iron Lung
    • Вікі користувачів KDE
Просто цікавлюся:
application - додаток
add-on - доповнення
?
application - прикладна програма (програма)
add-on - додаток

Тоді як перекладається application program?
Будь ласка, повідомте, де використовується цей термін. Якщо не у комп’ютерних науках, «програма з подання запитів».
Edit:
Повірте мені, у жодній (жодній!) з програм чи документації (~300000 рядків, участь у перекладі яких мені випало брати) такого терміна не зустрінеш.
« Змінено: 2011-02-05 21:54:05 від yurchor »
Denounce the demagogues
King diamonds to discard
Deploy the dialogue
Your word against the law

Відсутній Re.

  • Загальний модератор
  • Літератор
  • *****
  • дописів: 1898
  • Карма: +1/-0
application - мені здається, тут би могло підійти «програмний засіб»...Як ви думаєте?
Лише Software спадає на думку.

Відсутній Yury_Bulka

  • Графоман
  • ****
  • дописів: 440
  • Карма: +0/-0
  • муз́ика
application - мені здається, тут би могло підійти «програмний засіб»...Як ви думаєте?
Лише Software спадає на думку.
Якщо йти таким шляхом, то application треба перекласти як «застосування». Хіба це — наш шлях? Але «прикладна програма» — напевно, таки краще для application, а «програмні засоби» — для software. Тоді маємо два чіткі терміни, які і звучать зрозуміло, і зміст передають. Треба додати цей випадок у статтю.

Взагалі, як на мене, то в англійській мові теж не мало плутанини. Просто в них вона усюди — дуже багато слів, що або пишуться однаково, або звучать, але означають масу різних речей. А от в нас, все ж, не так, ось чому ми тут з вами сперечаємося, як що перекладати. І правильно робимо:)
http://freeUser.org.ua/ — колективний досвід із застосування вільних програм

Відсутній Re.

  • Загальний модератор
  • Літератор
  • *****
  • дописів: 1898
  • Карма: +1/-0
В англійській мові application program — це як у нас, скажімо, залікова книжка, яку практично всі називають заліковкою.
А щодо software і hardware, то це загальні поняття, якщо вони в їхній мові звичні, то в нас комп'ютерне обладнання ніхто не називає апаратними засобами. Тому і Software інколи краще назвати програмою.

Відсутній Юрко ЗЕЛЕНИЙ

  • Новачок
  • *
  • дописів: 24
  • Карма: +0/-0
  • Потрібних Слів Вигадник :о)
Свого часу добродій Гінзбург М. Д. вивів (як на мене) дуже ґрунтовний і логічний ланцюжок щодо слова ЗАСТОСУНОК
http://msu.kharkov.ua/tc/cons/applic.html

Все там було гарно і правильно описано, все враховано, окрім одного: не звучить, дере вухо.
І відбувається це з однієї простої причини: у слові ЗАСТОСУНОК ми насамперед чітко чуємо, виокремлюємо слово СТОСУНОК, яке означає самі знаєте шо :))
http://r2u.org.ua/s?w=%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA&scope=ukrq&dicts=all&highlight=on

Власне, це і звело (загалом дуже гідні) міркування пана Гінзбурга нанівець.
Але якщо трішечки його пропонову змінити, то можна отримати дещо цікавіший вислід.

А що, коли казати не кострубате − застосунок, а ЗАСТОСО́ВА, га?

Слово і коротше, і з нього забрано отой «стосунок», і утворене за всіма приписами УкрМови, подібно до слів
вимо́ва, розмо́ва, осно́ва, покро́ва, обно́ва, зрештою − коро́ва :о))
http://r2u.org.ua/s?w=*%D0%BE%D0%B2%D0%B0&scope=ukrq&dicts=all&highlight=on
http://r2u.org.ua/s?w=%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0&scope=ukrq&dicts=all&highlight=on

ЗАСТОСО́ВА (у множині ЗАСТОСО́ВИ) легко надається до відмінювання:
застосо́ви, застосо́вою, застосо́ві, ітд.; у множ. застосо́в, застосо́вам, застосо́вами....
 
Водночас з нею можна утворювати гарні словосполуки, заміщуючи цим новотвором оте приложеніє і його похідні виду прікладной, прікладная на ЗАСТОСО́ВНИЙ, ЗАСТОСО́ВНА тощо.

У підсумку отримуємо:
(англ.) application – (москв.) приложение − (укр.) застосо́ва, у множині: застосо́ви.

Якщо треба, то можемо «знайти роботу» і словосполуці ЗАСТОСО́ВНИЙ ЗАСІБ (ЗАСТОСО́ВНІ ЗАСОБИ) − скажімо, замість того самого покруча програмне забезпечення. Та й скорочено теж непогано виглядає − ЗЗ :о))

Цікаво, що у своєму виведенні Гінзбург таки згадує прикметник застосовний, і навіть пропонує словосполуку застосовна програма. Але чомусь трішки це слівце усікти, аби вивести ЗАСТОСО́ВУ − так і не запропонував. Натомість все крутився довкола застосунку та трішки застосо́вання.

Останнє, до слова, закарбоване в «золотих словниках»
http://r2u.org.ua/s?w=%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&scope=ukrq&dicts=all&highlight=on
але зрозуміло, що у нашому випадку − у пошуку гідного відповідника до апплікейшн − воно не дуже надається до застосо́вання ;о))
Якщо мова не правильна, то вона не означає те, що має означати.Відтак не буде зроблено те, що має бути зроблене.А тоді моральність і мистецтво занепадатимуть, справедливість зійде на манівці, і всі впадуть у стан безладу.

Відсутній Юрко ЗЕЛЕНИЙ

  • Новачок
  • *
  • дописів: 24
  • Карма: +0/-0
  • Потрібних Слів Вигадник :о)
ПС
Підкажіть будь ласка неуку понаєхавшему :))
як тут додавати до певних слів чинну ланку, аби не встромляти усю повну адресу окремим рядком?

Вибачайте за недоладність... ;)
Якщо мова не правильна, то вона не означає те, що має означати.Відтак не буде зроблено те, що має бути зроблене.А тоді моральність і мистецтво занепадатимуть, справедливість зійде на манівці, і всі впадуть у стан безладу.

Відсутній Yury_Bulka

  • Графоман
  • ****
  • дописів: 440
  • Карма: +0/-0
  • муз́ика
Дякую, дуже цікаві міркування. Моя особиста думка: ЗАСТОСОВА є цінною як ідея, але потребує ще додаткового осмислення, аби стала більш звичною і зрозумілою з першого разу. Наразі своїх пропозицій сформувати не можу. Дуже ціную Вашу участь в цьому обговоренні.

Додавати ланки до напису можна так:

[url=http://ланка/]текст[/url]
http://freeUser.org.ua/ — колективний досвід із застосування вільних програм