ghostty — швидкий та функціональний емулятор терміналу

[BeSiDa]

А в систем-ді взагалі замість "все файл" зробили "все юніт" ))
Й менку про то описали...
Ще й свій набір АПІ для роботи з усім тим, що було і не було "файлами" (частина "гіо"). Навіть без мапінгу в ОС.

[BeSiDa]

Ще додам тоді що зручного використовую (нп в ptyxis) - підтримка сесій - тобто нп щоб всі таби знову відкрилися з тими current dirs в них які були до закриття терміналу.

Яким чином то до терміналів? Бо "поточний каталог" це "координати" процеса в середовищі "файлової системи ОС" (для Лінукс то одні, для вінди до окремо кожен диск). А процес то "шелл" зазвичай (або щось інше). І де в тому є термінал? Може тільки як "виконати шел команду" під час нового запуску вікна чи таба термінала? Як ссш може, наприклад (запустити щось до запуску шеллу, наприклад, змінити поточний каталог чи змінні оточення).
Але то все "обгортка" користувача. Сам "термінал" то про байти 0-255 лише
Це погляд з двох боків... технічного (з середини компа) та чуттєвого (з очей користувача).

[BeSiDa]

Але а) я все ще сподіваюся що в mc можна буде дивитися картинки по F3,

В терміналі Кітті можна, мс вміє сторонню програму запустити.

б) мені немає про що постити на головній сторінці — всі побігли клепати щось для/з ШІ, а я зараз більше цікавлюся новинами про Раст (і ШІ).

Раст не дружній до інших мов.
Складніше поєднувати. Вимагає від інших щось типу "гаварі па русскі" В лінукс кренелі з цим зтикаються. Або "все раст", або костилі.
Не так як Пійтон... з сі-тайпс та бібліотеками Сі.

Чогось радикально нового, щоб зацікавило хоча б мене, у світі значно поменшало останнім часом.

Чому так вам здається?
Які теми цікаві?
От як вам тема про ОС, мову програмування та сприйняття "програми" що розуміють "виконання себе одночасно в різних архітекрутрах" (в смартфонах де дофіга різних проців з принципово різними наборами команд та можливостей).

[yvs115]

Ні, тема "розвитку терміналів" та "нового в терміналах"

"хвилясті лінії" як прорив в розвитку терміналів)

Хоч хвилясті лінії підкреслення є в інших, але окрема зміна кольору є в Кітті, наприклад

щоб поміняти колір тексту треба якийсь спеціальний прога-термінал?) розпишіть що саме унікального

Текстові редактори можуть помилки в тексті підсвітити так само як в х11 та тулкітах.

(n)vim в абсолютній більшості випадків з TUI

Ви про що?

про кольорові термінали та хвилясті лінії)))

[yvs115]

Ще додам тоді що зручного використовую (нп в ptyxis) - підтримка сесій - тобто нп щоб всі таби знову відкрилися з тими current dirs в них які були до закриття терміналу.

Яким чином то до терміналів?

тим що використовується з терміналами, і тому що зручно

Це погляд ...
з середини компа

зразу видно що погляд з самої-самої середини, а що посередині компа?)

та чуттєвого (з очей користувача)

кольору хвилястих ліній)

[yvs115]

не дружній до інших мов... В лінукс кренелі з цим зтикаються

Не так як Пійтон...

Не так як пайтон в лінукс кернел)))

Поза кернел - як побачили дружність пайтона чи js до інших мов - які нп пайтон bindings з стандартизованим api заюзати в інших мовах?

[BeSiDa]

Ні, тема "розвитку терміналів" та "нового в терміналах"

"хвилясті лінії" як прорив в розвитку терміналів)

Ви замінили "відсутність розвитку" на "кількість розвитку" (сарказмом)

А що до кількості, то плагіни на Пайтоні, графіка та "послідовні комбінації клавіш" (як у вім, по черзі натискають декілька) крутіші.
Чи комусь може у нагоді буде "виділити мишкою і кнопкою запустити програму з виділеним у параметрі" чи всякі інші такі прискорення дій.

щоб поміняти колір тексту треба якийсь спеціальний прога-термінал?) розпишіть що саме унікального

Не "тексту", а "хвилястої лінії". Текст синім, лінія червоним, фон чорним. І не тільки хвиляста. Є різні.

[BeSiDa]

Поза кернел - як побачили дружність пайтона чи js до інших мов - які нп пайтон bindings з стандартизованим api заюзати в інших мовах?

Плутанина "інтерпретатору" з мовами що "компілюються". Використовують ліб-пайтон та ліб-джс через які вже все інше текстове запускають.
Але я про напрям в інший бік, використання бінарних ліб з Пайтона.

А от Раст не інтерпретований.

[yvs115]

що до кількості, то плагіни на Пайтоні ... крутіші

а точніше хаос з ними навіть "крутіший", чи конкурує принаймні на рівних з хаосом навколо node рішень, і навіть перевершено perl в тому)

графіка та "послідовні комбінації клавіш" (як у вім, по черзі натискають декілька) крутіші

якщо пропонуєте pythonish tui редактор замість (n)vi(m) - зазначте який, принаймні хоч щоб було порівняти та знати що непоміченим пройшло

Плутанина "інтерпретатору" з мовами що "компілюються"

це вже побачили вище) з параграфом "Раст не дружній до інших мов.. В лінукс кренелі.. Не так як Пійтон"

Використовують ліб-пайтон та ліб-джс через які вже все інше текстове запускають

дуже зручно - щоб використовувати якийсь функціонал треба тягнути щось що немає відношення до того по суті - тобто ліб-пай-тон (щей невідомо якої версії)
За півкроку до pytholectron замість electron рішень)

[Володимир Лісівка]

Але а) я все ще сподіваюся що в mc можна буде дивитися картинки по F3,

В терміналі Кітті можна, мс вміє сторонню програму запустити.

Так, дійсно можна. В mc.ext.ini замінив рядок View:

Код: [Вибрати]

[Include/image]
Open=/usr/libexec/mc/ext.d/image.sh open ALL_FORMATS
View=echo; /usr/bin/chafa %f; read


Раст не дружній до інших мов.
Складніше поєднувати. Вимагає від інших щось типу "гаварі па русскі" В лінукс кренелі з цим зтикаються. Або "все раст", або костилі.
Не так як Пійтон... з сі-тайпс та бібліотеками Сі.

На расті значно легше писати модулі для пітона, ніж на Сі (використовуючи pyo3).

Лінус планує повний перехід на раст з часом, хоча костилі напевно залишаться. Колись gcc регулярно дописували для потреб ядра.

Чому так вам здається?

Бо я бачу що в тренді на github, що обговорюють на форумах. Всі побігли займатися ШІ, а ШІ часто безплатне, а не вільне, тому що набір даних, на яких тренували ШІ, часто не доступний.

Які теми цікаві?

Мене цікавить багато тем, але цей сайт про Лінкс та вільне чи відкрите ПЗ.

От як вам тема про ОС, мову програмування та сприйняття "програми" що розуміють "виконання себе одночасно в різних архітекрутрах" (в смартфонах де дофіга різних проців з принципово різними наборами команд та можливостей).

Так, цікаво. Які нові можливості вона дає, демонструє, чи досліджує? Я ще в школі на компʼютері УКНЦ з 56 кб памʼяті запускав середовище для розробки на паскалі, написане на p-коді (тобто воно могло працювати на різних архітектурах). Тобто не важко уявити собі гетерогенну систему, де купа різних процесорів на різних архітектурах виконують цей p-код, чи wasm, чи шейдери. Але, як показує практика роботи з FPGA чи розподіленими мережами, основна складність буде в розподілі роботи, плануванні процесорного часу та памʼяті, маршрутизації, та синхронізації, тобто планування та логістика. Ґуґл продемонстрував, що в багатьох випадках роботу можна розпаралелити використовуючи прості примітиви типу Map (обробка одного значення) та Reduce (обʼєднання результатів обробки), але практика показує, що для невеликих проблем, уніпроцесор справляється на порядки швидше, ніж кластер з MapReduce, тому що накладні витрати зʼїдають весь виграш від паралельності.

Грубо, 80% проблем — це невеликі проблеми. Для 1% важких проблем можна створити апаратні прискорювачі. Для 19% проблем, що залишилися, у 80% приріст швидкодії буде менш ніж на порядок, простіше зачекати, у решти 20% (3.8% від загальної кількості) приріст буде значний, але велику частину з них (напевно ті ж 80%) можна буде виконати на спеціалізованому залізі, яке призначене для верхнього 1%, і не купувати додаткове залізо. Тоді у нас залишиться 0.19*0.2*0.2 = 0.76% проблем, для яких було б варто створити якесь загальне-спеціалізоване залізо. Ніша є, вона цікава, але вона маленька. Ця ніша виросте, якщо потужність загальних процесорів, обʼєм памʼяті, та швидкість передачі даних перестануть рости, але поки що цього не спостерігається.

[yvs115]

На расті значно легше писати модулі для пітона, ніж на Сі

Якщо користуватися тільки молотком, то кожен пайтон буде здаватися цвяхом

Лінус планує повний перехід на раст з часом

Де/коли про такі плани виголошував? Більш схоже на кейс персонального wishful thinking когось іншого.

[BeSiDa]

Лінус планує повний перехід на раст з часом, хоча костилі напевно залишаться. Колись gcc регулярно дописували для потреб ядра.

Де ви таке взяли?
Я чув зворотнє. Тільки про те що молодь частину модулів робить (особливо графіку) для Лінукс і що багато проблем з інтеграцією іншого через перевикористання інфраструктури що є.
А от про те що він має надію що хто інший створить зовсім інше ядро не пов'язане жодним чином з Лінукс і воно може бути на Раст, то здається було

[Володимир Лісівка]

На расті значно легше писати модулі для пітона, ніж на Сі

Якщо користуватися тільки молотком, то кожен пайтон буде здаватися цвяхом

Я за своє життя використовував біля 20 різних мов програмування. Активно використовував бейзік, паскаль, сі, ява, яваскрипт, perl, bash, rust. Інші або вивчав в університеті (Prolog, FoxPro), або користувався епізодично (Python, PHP, Lua, Go, C++, C#, і так далі). Після того як я спробував раст, я пробував створити створити для Сі подібну бібліотеку для роботи зі стрічками (бо це найбільше домучує в Сі, і я вже писав для роботи одну таку), але переконався що Сі для цього не підходить. Після чого на Сі вже більше не вертався. Не бачу сенсу — на расті так само можна писати код як для Ардуінки, так і графічні утиліти, але в рази швидше та легше ніж на Сі. Мені вже скоро 50, у мене запалення мозку, і зайве навантаження на мозок, до того ж код виходить з програшем у надійності та швидкодії, мені ні до чого. Раст простіший, швидший, зручніший.

Лінус планує повний перехід на раст з часом

Де/коли про такі плани виголошував? Більш схоже на кейс персонального wishful thinking когось іншого.

Я чув зворотнє. Тільки про те що молодь частину модулів робить (особливо графіку) для Лінукс і що багато проблем з інтеграцією іншого через перевикористання інфраструктури що є.
А от про те що він має надію що хто інший створить зовсім інше ядро не пов'язане жодним чином з Лінукс і воно може бути на Раст, то здається було

Я передивився інтервʼю з Лінусом: так, насправді він каже що хтось інший, молодий та дурний, напише ядро на расті, яке замінить Лінукс, а про те що раст з часом замінить усе написане на Сі то вже говорять деякі розробники ядра, а не Лінус.

[yvs115]

Раст простіший, швидший, зручніший.

У мене інший погляд саме на ці пункти: Сі простіший/зручніший (швидший також хоч і не суттєво, принаймні у своїх використаннях).
Саме тому коли в них питання - то Сі, плюс додам стандартизація та підтримка з часом - що нп відіграє суттєвішу роль ніж можлива незначна різниця у перфоманс та ресурсоємкості.
Раст має інші достатньо суттєві плюси, які ніхто не заперечує і з тим не має резону сперечатися.

Мови програмування

Цей пункт менш контроверсійний (з мовами які також частково перепробував з часів Фортрану).
Що тут з нового цікавого зустрічалося відносно останнім часом, як на мене це:
Mojo - який декларують з borrow checker і одночасно з легкістю та з певною пайтон сумісністю [ще не дійшли руки покрутити для отримання власних вражень]
Odin - який у мене тригерує Паскаль спогади чомусь і також має цікаві фішки [як нп деяка вбудована матрична математика]