Повний український переклад apt

[NestorTe]

Вітаю, друзі!
Хочу представити вашій увазі новий повний переклад менеджера пакунків APT. В ньому виправлено старі рядки щодо норм української технічної термінології та перекладено нові.
Переклад уже відправлений у GitLab як merge request, але перед інтеграцією потрібен peer review.

Буду вдячний, якщо ви переглянете файл uk.po і залишите відгуки:
- Найкраще — прямо у GitLab (коментарі до рядків).
- Якщо GitLab незручний, можна написати тут у темі, а я перенесу ваші зауваження.

Посилання на merge request: https://salsa.debian.org/apt-team/apt/-/merge_requests/534

Особливо прошу звернути увагу на:
- термінологію (узгодженість з іншими перекладами Debian),
- стиль повідомлень (зрозумілість для користувача),
- можливі друкарські помилки.

Дякую за допомогу! Це важливий крок, щоб український переклад APT потрапив у наступний Debian Stable.

Для тих, хто не зареєстрований на GitLab даю посилання на Google-диск з файлами перекладу для версії 3.0.3 та версії 3.1.12 (саме цей файл і поданий на merge, а інший даю для вільного користування для користувачів stable-версії Debian)
https://drive.google.com/drive/folders/1nTzrSxsz63xk__Ric9XfQ19-JjG1YRxY?usp=sharing

[yurchor]

Дарма ви змішали з .gitignore. Розробники таке не люблять.

[Володимир Лісівка]

«pin» можна перекласти як «пришпилити», а не «закріпити».

[yurchor]

Загалом кажучи, мені не дуже подобається стилістика. Якийсь надто механічний переклад. Приклади:

<Дивіться сторінку man apt-secure( для деталей створення репозиторію та налаштування користувача.
>Подробиці щодо створення репозиторію та налаштування користувача наведено на сторінці man apt-secure(.

<Помилка підпису
>Помилковий підпис

<Неуспішна перевірка підпису OpenPGP: %s: %s
>Підпис OpenPGP не пройшов перевірку: %s: %s

далі так само...

Втім, можливо, я придираюся, і тепер усе має бути так. Не вистачає часу на те, щоб усе контролювати, і лізе усе, що втрапить (вибачте, за те, що не можу слідкувати за перекладом Weblate, я десяток разів блокував автора, але він надто наполегливий).

[Володимир Лісівка]

Загалом кажучи, мені не дуже подобається стилістика. Якийсь надто механічний переклад.

Бо це напевно і є механічний переклад з допомогою ШІ (відкрити файл з перекладами у переглядачі і натиснути — «перекласти українською», скопіювати результат і підправити). Я спочатку радів, що з ШІ можна швидко перекласти, а потім такі переклади почали мені різати око.

Aya-23 та Aya-expanse ніби найкраще перекладають зі збереженням стилістики, бо вони натреновані на це, але там словниковий запас обмежений.

[Володимир Лісівка]

Побачив таке:

* "Не знайдено джерело " має бути "Не знайдено джерела "
* пакунку - пакунка (в різних місцях)
* був використаний - використано
* "як вихідного пакунка" - "як вхідного пакунка" (чи початкового? Там "source package")
* "знайти вихідний пакунок" - те саме
* "та інших знімних типів носіїв" - "та інших знімних носіїв" або "та інших носіїв знімних типів"
* Ігнорувати - Нехтувати

У пакунків імена чи назви? Як на мене - назви.

[yvs115]

Загалом кажучи, мені не дуже подобається стилістика. Якийсь надто механічний переклад.

Я спочатку радів, що з ШІ можна швидко перекласти, а потім такі переклади почали мені різати око.

Також не фан авто-перекладів, якщо то без перевірки та постполіровки принаймні, але треба додати що і не ші переклади - то там то ще досі десь впадають в око чим-небудь. І окремою проблемою знайти час на пошук - де і хто тим займається - якщо вже виправити.

[NestorTe]

Дарма ви змішали з .gitignore. Розробники таке не люблять.

Дякую за зауваження, при наступному оновленні видалю

«pin» можна перекласти як «пришпилити», а не «закріпити».

Можна, я теж думав над буквальнішим перекладом, але чи користувачу буде зрозуміліше? Хоча якщо загальна думка спільноти буде, що так краще, то я зміню

Бо це напевно і є механічний переклад з допомогою ШІ (відкрити файл з перекладами у переглядачі і натиснути — «перекласти українською», скопіювати результат і підправити).

Це не є механічний переклад. Кожен рядок перекладався окремо у Google Translate і потім вручну звірявся з іншими рядками, щоб була одна стилістика і термінологія (наприклад Google перекладає package як пакет, а option раз як параметр, а наступного разу опція). У випадку, коли були сумніви, я шукав як ці терміни перекладаються в інших проектах, але не завжди знаходив, тому робив на свій розсуд. Якщо є зауваження або пропозиції, як перекласти більш правильно за стандартами Debian, то прошу озвучувати, для цього я сюди переклади і виклав.

Побачив таке:

* "Не знайдено джерело " має бути "Не знайдено джерела "
* пакунку - пакунка (в різних місцях)
* був використаний - використано
* "як вихідного пакунка" - "як вхідного пакунка" (чи початкового? Там "source package")
* "знайти вихідний пакунок" - те саме
* "та інших знімних типів носіїв" - "та інших знімних носіїв" або "та інших носіїв знімних типів"
* Ігнорувати - Нехтувати

У пакунків імена чи назви? Як на мене - назви.

Дякую за зауваження по суті, внесу в переклад. Щодо "початкового" - погоджуюсь, так більш правильно, "вихідний" - це русизм, який глибоко засів у побуті. Просто залишив так, як найчастіше перекладають. Але зауваження дуже слушне.

Всім дякую за відгуки, постараюсь в найближчі дні викласти оновлення перекладу

[Володимир Лісівка]

Можна, я теж думав над буквальнішим перекладом, але чи користувачу буде зрозуміліше? Хоча якщо загальна думка спільноти буде, що так краще, то я зміню

Кінцеве рішення завжди приймає автор перекладу. Або ШІ.

наприклад Google перекладає package як пакет, а option раз як параметр, а наступного разу опція).

Я теж вважаю що package — це пакет, а не пакунок, тому що пакет розпаковується при інсталяції (перестає бути пакунком), але не перестає від цього бути пакетом. Це просто файли, які йдуть разом, так само як пакет послуг, чи пакет документів.

У випадку, коли були сумніви, я шукав як ці терміни перекладаються в інших проектах, але не завжди знаходив, тому робив на свій розсуд. Якщо є зауваження або пропозиції, як перекласти більш правильно за стандартами Debian, то прошу озвучувати, для цього я сюди переклади і виклав.

Ми тут ще більше сумнівів накидаємо. Деякі мовні срачі тривають вже десятиліттями.

PS.

До речі, я за використання апострофа-літери (ʼ), а не одинарної лапки, всюди, у тому числі й у перекладах. Я також за «string» — «стрічка» (як у телеграфі), а «line» — «рядок».

[ps]

Я мабуть утримаюсь від голосування, але додам посилання на ресурс, який недавно віднайшов:
https://slovotvir.org.ua

Просто як альтернатива, соціальна імпровізація - там замість собачки равлик і всяке таке. Якщо буде криза жанру

[NestorTe]

Кінцеве рішення завжди приймає автор перекладу. Або ШІ.

Зараз не все так просто ) розробники чекають відгуку від спільноти, тому не все залежить від автора 

Я теж вважаю що package — це пакет, а не пакунок, тому що пакет розпаковується при інсталяції (перестає бути пакунком), але не перестає від цього бути пакетом. Це просто файли, які йдуть разом, так само як пакет послуг, чи пакет документів.

Знову ж таки, усталений переклад "пакунок". Чи наша спільнота не забракує переклад ще більше. Напевно треба створити якусь перекладацьку групу для вироблення аргументованого словника термінів, щоб це було затверджено більшістю і стало офіційним набором правил перекладу. Але все одно залишаться незадоволені )

До речі, я за використання апострофа-літери (ʼ), а не одинарної лапки, всюди, у тому числі й у перекладах.

Але чи не буде тут проблем при компіляції?

[Володимир Лісівка]

Зараз не все так просто ) розробники чекають відгуку від спільноти, тому не все залежить від автора 

Це виняток.

Знову ж таки, усталений переклад "пакунок". Чи наша спільнота не забракує переклад ще більше.

Я попитався у ШІ: aya-expanse ( https://dashboard.cohere.com/playground/chat ), phi4, gemma/geminni кажуть пакет, qwen3, mistral, grok — пакунок. Історично, це був пакунок .tar.gz, який просто розпаковувався у корінь. Але пізніше створили менеджери пакетів, які вже не можна називати менеджерами пакунків, бо вони керують наборами файлів (пакетами файлів), а не пакунками.

Напевно треба створити якусь перекладацьку групу для вироблення аргументованого словника термінів, щоб це було затверджено більшістю і стало офіційним набором правил перекладу. Але все одно залишаться незадоволені )

Це вона і є, спільнота перекладачів Лінуксу, linux.org.ua, де ми всі успішно пересварилися між собою через термінологію.

Я колись робив централізовану базу усіх перекладів та статистику по перекладам на LOU, але потім плюнув, бо я далеко не найкращий перекладач, щоб приймати рішення про те, який переклад має бути основним.

Я теж використав ШІ для перекладу gcc, і мені теж не дуже подобається результат. З одного боку — приємно читати українською, з іншого там купа помилок у перекладі. Якби були якісь правила і словник, як перекладати, то можна було б натренувати якийсь ШІ (мені aya подобається), щоб він виконував переклад дотримуючись цих правил. Можна також взяти якісні українські переклади, наприклад створені Юрієм, і натренувати ШІ на них.

До речі, я за використання апострофа-літери (ʼ), а не одинарної лапки, всюди, у тому числі й у перекладах.

Але чи не буде тут проблем при компіляції?

Код: [Вибрати]

$ cat hello.c
#include <stdio.h>

int пʼятниця() {
  printf("Вітаю, світе!\n");
}

int main(int argc, char **argv) {
  пʼятниця();
}

$ gcc hello.c
$ ./a.out
Вітаю, світе!

Та ніби нема. :-/ Це ж просто літера.

[NestorTe]

А чи є тут у нас філологи, які зможуть прив'язати нашу термінологію до норм сучасної літературної/технічної української мови, відштовхуючись від логіки роботи програм, а не від смаків окремих перекладачів? Якщо нема, то спробую попрацювати над своїм перекладом з філологами, можливо буду мати обґрунтований словничок хоча б основних понять.

[BeSiDa]

<Дивіться сторінку man apt-secure( для деталей створення репозиторію та налаштування користувача.
>Подробиці щодо створення репозиторію та налаштування користувача наведено на сторінці man apt-secure(.

<Помилка підпису
>Помилковий підпис

<Неуспішна перевірка підпису OpenPGP: %s: %s
>Підпис OpenPGP не пройшов перевірку: %s: %s

Дуже поширене ставлення до "не людей" (речей, інформаційних конструкцій, софта, компонентів софта...) як до "людей". Через те описи, вислови і переклади містять слова, які є "діями людей" та "характеристиками чи оцінками дій людей" до "не людей".

От "помилка ... кого?" (людини, "хто зробив ту помилку?"), а підпис "який?" (це "характеристика дії"). Тому "не відповідний" (чомусь...) чи "не стандартний" (той, що не пройшов перевірку). Чи простіше "не той підпис" Або "подія" ... "підпис не співпав".

Так само "перевірка" не може мати характеристику "успіху" (людини).

Ви можете кожну фразу застосувати до себе особисто (як людини) і так зрозуміти чи то "людьське" ставлення чи ні.

І так... "людьське ставлення" до "не людей" лізе з інших мов.
Задля того щоб "знищити людське в людях".

[BeSiDa]

Це вона і є, спільнота перекладачів Лінуксу, linux.org.ua, де ми всі успішно пересварилися між собою через термінологію.

Немає жодних проблем, коли згадати про ...

Та й взагалі... програма повинна генерувати "байт-код" (що вона мала на увазі), а не "слова якоюсь з мов". І вже щось інше перетворить той байт код в людьску мову чи якусь з культур та стилів, так само як наразі термінал перетворює циферки у символи шрифта, а не програма. І користувач обирає сам який хоче шрифт у терміналі без змін програми.

І коли ми вже про "майбутнє", а не про "на яке минуле спертися вийде міцніше" (на "паперову бюрократію" з ії предметами виду "пін" чи "степлер", на "роботу з деревиної " з іі "прибити цвяхами", на попередні роки нашої культури з головним засобом прикріплення "приклеїти", "змотати скотчем" чи "прив'язати" або на природу з "бурштином" який "зберігає без змін" все що в нього втрапило), то можемо створити нові символи для всього інтерфейсу без "мови" чи "абетки", що є "одне число" = "ціле поняття" чи "одне число" = "частинка поняття та модифікатор". І то не про "юнікод" (не "імоджі"), а символи з нашої культури. Тобто якщо в нас "мастило", "олія" та "масло" то 3 різні слова, то будуть й 3 різні коди байтів та 3 різні символи, а коли "любити" та "кохати" різне, то й байтів буде 2 різних.

А перемкнути зображення можна кнопкою. Так само як ввід з клавіатури можна перемкнути, так і увесь інтерфейс однією кнопкою й швидко. І не чіпати "програми" при тому.
Або одразу декілька показати (і символи, і мовами різними стилями). Наразі "програма" показує себе через "бібліотеку", а та може й 10 віконець відкрити з "тим самим" (на різних моніторах чи поруч, чи у фреймбуферах) тільки різними мовами та символами.

І не забувати що в Україні багато відтінків культур, а крім неї є ще й планета, де також мешкають українці І в них інше ставлення до "звичного" та "зручного".

І не треба "знищувати" бо особисто у вас "немає часу" Це не про "табори та бійки". Кожна людина вміє одночасно додавати "переклади" різними стилями.