У чому перевага BSD перед Linux?

[ps]

https://youtu.be/RP9c_PtbTVE?si=DuW7zxZQ8cMTGNID

щось я не зрозумів про що це відео: якщо немає упса, то завантажуваність системи буде залежати від того, що в цей момент відбувалося - в більшості випадків, програми зберігають тимчасові дані у пам'яті. збій може трапитись хіба на оновленнях, та й то, сучасні пакетні менеджери реалізують транзакції + сьогодні фс журнальовані. залізо теж має кондьори на заваршення роботи свого контролера, hdd також мають якийсь там аеродинамічний момент на повернення до паркінгу.. короче, уграти систему можна хіба якщо відбудеться якийсь імпульс.

Поставте заново армбіан який армбіан

армбіан більше не поставлю бо є підозра що його робили кацапи (були колись кацапські таймзони на запоріжжя)
стосовно поставити по-чистому - я і так акуратно ставлюсь до софту, старався, можна сказати - збираю майже все з сорсу. але ось що собі думаю: я телепень збирав софт від рута, після значної паузи спробував так само зібрати якийсь скрипт php через composer, то той нагадав що я від рута і по-хорошому прогнав мене на юзер-акаунт. cargo того не каже, враховуючи скільки залежностей білдиться, думаю десь там сидів вірусняк що знає дірку в компіляторі... короче більше нічого компілити/збирати від рута не буду.

ось до речі досвопав пам'яті та все ж просканував з clamav: як і очікувалось, не бачить він штамів.

По сабжу. глянув по-діагоналі і так не зрозумів: що такого в bsd перед linux. в мене є схоже питання щодо реінкарнованої haiku, новоспеченої redoxos...
мабуть сидітиму на лінуксі раз вже пустив тут коріння, спробую bsd в іншому житті. що я знаю точно - якщо спробую поставити openbsd на свій ARMv6 / EABI 4 з його китайбасним оточенням заліза (вайфай, наприклад) то буду з ним дуже довго танцювати. ще до армбіан, на лінуксі доприкручував підтримку модулів, потім таки завезли з коробки але сетапився довго. а про bsd я взагалі не знаю нічого окрім того що це "unix".

[yvs115]

армбіан більше не поставлю бо є підозра

там і форум і github є щоб прояснити і не було питань, наскільки розумію (принаймні так раніш виглядало) то збірки адаптації debian/ubuntu під різні iot девайси менш розповсюджені ніж разбері

стосовно поставити по-чистому - я і так акуратно ставлюсь до софту

було що "ком'юніті збірка" - з цього не зрозуміло що мається на увазі чия сама - чи основного проекту чи хтось-щось своє зібрав-виклав

старався, можна сказати - збираю майже все з сорсу

Само по собі збирання з src нічого не скаже якщо то не проаналізовано кимось, ви або берете щось з 3rdparty (тобто то питання довіри до того/чого берете) або з бази системи/дистро.
Що малось на увазі також крім 3rdparty яке просто самі руками приносите - софт нп зі своїм пакадж менеджером (node python ...) коли автоматично натягується купа всього яке несистемне і важко зрозуміти щото і звідки.

ось до речі досвопав пам'яті та все ж просканував з clamav: як і очікувалось, не бачить він штамів

було що спам розсилається, правильно? так то може бути купа всього, вебсайт наприклад з софтом з нього, чи ще якийсь сервіс з доступом ззовні

щодо реінкарнованої haiku

умовно "dos" з графікою, швидка, бо singleuser (тобто все від одного користувача, звідси асоціація з дос) і багато чого іншого нема, якщо переносити *nix софт - частина переноситься доволі легко частина ні (в принципі posix сумісність але наскільки то питання)

новоспеченої redoxos...

не чув що хоч десь використовується

мабуть сидітиму на лінуксі раз вже пустив тут коріння, спробую bsd в іншому житті. що я знаю точно - якщо спробую поставити openbsd на свій ARM

Не зовсім ясно в питаннях про ос - чи то взагалі, чи під конкретні iot девайси. Якщо то друге - то більшість з перечисленого можна взагалі не роздивлятися, тобто виходити з того на чому тому. Бо що вам з якоїсь системи якщо вона тільки під x86, а деякі які в розробці то взагалі і на x86 може не запрацює не кажучи про конкретний armv6 девайс.

[res2500]

щось я не зрозумів про що це відео

Відео про те що, навіть в 2015 році користувачі лінукс доказували що FreeBSD падає ФС UFS при роботі коли відключити живлення, саме тому зробив це відео, але вони забули що то помилка ще 2000х років і в лінукс була та сама проблема. UFS+J і проблеми немає.

Тоді і сенсу не має проїжджатися по btrfs чи zfs нп.

Є, наприклад в FreBSD є мейнтейнер який веде ZFS і в даному випадку зараз це і є проект OpenZFS, є багрепорт і можна запитати про помилки і що робити, тоді як в лінукс коли написати по дистрибутиву, сто процентів даю, що думають чи то в ядрі проблема чи то в дистрибутиві, коли в ZFS була хоч підтримка коли не грузилась ОС, то була підтримка, дані відновлювали, а от з btrfs справи були поганіші

якщо спробую поставити openbsd на свій ARM

не знаю чому OpenBSD, скажу зразу, пакетів мало навіть в х86, х64, я вже мовчу про ARM, все пов'язано з забезпеченням безпеки

а про bsd я взагалі не знаю нічого окрім того що це "unix".

https://docs.freebsd.org/en/ Почитайте FreeBSD Handbook

всежтаки бачили репо

ті репо для  аваріних випадків, коли один не буде доступний, саме тому їх клонували, це не репозиторії Пупкіна, КОліка, які зібрались і не підтримуються по декілька років

[yvs115]

щось я не зрозумів про що це відео

Відео про те що, навіть в 2015 році користувачі лінукс доказували що FreeBSD падає ФС UFS при роботі коли відключити живлення, саме тому зробив це відео, але вони забули що то помилка ще 2000х років і в лінукс була та сама проблема. UFS+J і проблеми немає.

Тоді і сенсу не має проїжджатися по btrfs чи zfs нп.

Є, наприклад в FreBSD є мейнтейнер який веде ZFS і в даному випадку зараз це і є проект OpenZFS, є багрепорт і можна запитати про помилки і що робити, тоді як в лінукс коли написати по дистрибутиву, сто процентів даю, що думають чи то в ядрі проблема чи то в дистрибутиві, коли в ZFS була хоч підтримка коли не грузилась ОС, то була підтримка, дані відновлювали, а от з btrfs справи були поганіші

якщо спробую поставити openbsd на свій ARM

не знаю чому OpenBSD, скажу зразу, пакетів мало навіть в х86, х64, я вже мовчу про ARM, все пов'язано з забезпеченням безпеки

а про bsd я взагалі не знаю нічого окрім того що це "unix".

https://docs.freebsd.org/en/ Почитайте FreeBSD Handbook

всежтаки бачили репо

ті репо для  аваріних випадків, коли один не буде доступний, саме тому їх клонували, це не репозиторії Пупкіна, КОліка, які зібрались і не підтримуються по декілька років

щось тут намішано - незрозуміло хто то і що писав і з ким у вас дискусія

Відносно fs - тут навіть і сперечатись немає про що - порівнюючи доступність та їх різноманіття в linux і bsd. Відносно конкретних fs - спробуйте попрацюйте з ними тоді це більш предметно буде, в тому числі і порівняння.
Відносно репо бінарних пакетів -vs- пакетування з src (netbsd-pkgsrc, freebsd-ports). Ще раз напишу - незважаючи на колись-bsd-поглядів "тільки з src" - перейшли на репозиторії з готовими бінарними пакетами, і то зрозуміло бо зручніше. Відносно тулз роботи з бінарними репо і пакаджами (pkgng,pkg,pkgin) - як вони з'явилися то зразу на думку спадало так цеж apt за схожістю концепта, інших підходів в лінукс також предостатньо.

[res2500]

незважаючи на колись-bsd-поглядів "тільки з src" - перейшли на репозиторії з готовими бінарними пакетами, і то зрозуміло бо зручніше. Відносно тулз роботи з бінарними репо і пакаджами (pkgng,pkg,pkgin)

FreeBSD я з версії був 8.2, тоді навіть утиліти pkg не було, була pkg_add, pkg_search, pkg_install, pkg_delete,  який вже застарів і створили новий, який як виявився кращим, тому проголусавали і перейшли, крім створення репозиторію, є ряд вдосконалень які зробили, використали базу даних, підтримка підписів.
 Наприклад в мене ніколи в NetBSD не стартував Xorg який іде по дефолту, я його завжди збираю в PKGSRC, так це займає деякий час, але це краще чим шукати репозиторії, які невідомо як і де зібрались і не факт чи запустять програму, що робить користувач лінукс, як після встановлення програми не стартували X-cи ?

[BeSiDa]

х11 гарно вирішує задачі, які вже мало кому потрібні та погано вирішує ті, що потрібні наразі

От він має класну підтримку великої кількості різних типів дисплеїв (чорнобілі, з палітрами в 4 біта, 8 біт та багато інших), може дозволити відкрити вікна з різних комп'ютерів та від різних користувачів та інше.

Але ...

[yvs115]

незважаючи на колись-bsd-поглядів "тільки з src" - перейшли на репозиторії з готовими бінарними пакетами, і то зрозуміло бо зручніше. Відносно тулз роботи з бінарними репо і пакаджами (pkgng,pkg,pkgin)

FreeBSD я з версії був 8.2

відносно з недавно

що робить користувач лінукс, як після встановлення програми не стартували X-cи?

В мейнстрім по дефолту wayland-сесія, тобто нічого не робить, бо графіка є з обраним DE - шо йому ще треба.

Варіант коли ікси (тобто хтось кому треба саме вони, або використовує з тих дистро що ще зустрічаються з іксами) - це дуже рідкий випадок щоб графіка не стартанула там де вона з дистро йде, але в принципі може і трапитись - тоді як і раніше (незалежно від того лінукс не лінукс) - дивиться логи.

[BeSiDa]

ФріБСД не для користувачів
Тобто ті люди, яких тепер називають "користувач", то не ті люди, для яких розробляли бсд напочатку. Це "інструмент", а не "продукт". Тому вам не знадобиться, бо всі дискусії тут що були про "продукт".

"Користувачі" тоді, це люди які не мали на меті "компілювати з сорців", а "виправляли самостійно сорци" та дописували самі те, чого там не було. От свій модуль для кернела... (оптимізація мережі для свого сервісу типу стрімінга та ін).

[yvs115]

ФріБСД не для користувачів.. От свій модуль для кернела..

пишіть як є - обидва і БСД і ЛінуКС не для філософів, а то філософський модуль.. філософський модуль..)

[res2500]

відносно з недавно

з версії 8.2 вже точно була команда

Код: [Вибрати]

make package, де створювався tgz архів в /usr/ports/packages/All, це коли збирав пакети на потужному ПК і переніс їх на слабший, але ставились вони локально і тоді ще через команду

Код: [Вибрати]

pkg_add, навіть флешкою. Я не знаю коли це не можна було створювати в FreeBSD пакети, хоч в форматі архіву вони були примітивними, з розвитком pkgng все змінилось, не гірша ситуація була і в деяких дистрибутивах лінукс з подібним функціоналом

ФріБСД не для користувачів

я б так не сказав, в мене взагалі спеціальність не ІТ, але FreeBSD познайомила краще з UNIX чим Linux, NetBSD показала як добре портувати код на різні архітектури і взагалі, як в них розбиратись.

[yvs115]

це коли збирав пакети на потужному ПК і переніс їх на слабший, але ставились вони локально і тоді ще ...

Про це і мова - збирати з src у більшості випадків незручно (навіть у вашому прикладі - не збирали з сирців на іншому компі, а перенесли руцями туди готовий бінарний архів/пакадж). Ще задовго до того і достатньо довго був розповсюдженим погляд що бінарні пакаджі - не з сирців на обладнанні користувача це "не bsd way", і то доти доки не з'явилися у bsd пакадж менеджери бінарних пакетів з власних репо.

ФріБСД не для користувачів

я б так не сказав, в мене взагалі спеціальність не ІТ, але FreeBSD познайомила краще з UNIX чим Linux, NetBSD показала як добре портувати код на різні архітектури і взагалі, як в них розбиратись.

Тут з Бесідою бесіду ведете у відповідях всім і зразу.

Тому тільки з точки зору поцікавитись персонально вашего враження - FreeBSD познайомила краще з UNIX ніж Linux:
Взагалі кажучи концепт "все є файл" у linux можна знайти де і як більш конкретно проявляється, тому -чим-краще- так зразу і не вгадується зі сторони.
Відносно те що netbsd то одна з ос з найбільшою підтримкою різних залізок - так і є чи принаймні було, - але це ніяк не змінює те що у нас практично всі випадки використання bsd (включно з nbsd) то x86, тому також не зовсім ясно щодо чим саме добре портувати код з netbsd.

[res2500]

Про це і мова - збирати з src у більшості випадків незручно (навіть у вашому прикладі

як кому, мені наприклад не зручно теж шукати репозиторії $distr_linux_name, шукати там що є, це теж займає час, ще добре що людина слідкує за репозиторієм і оновлює його, я теж з цим зустрічався, в мене немає такого, коли зібрав пакет, то при запуску пише, немає такої бібліотеки ".so", ти найдеш подібну бібліотеку, потім ще шукати за списком ldd, я такий квест в лінукс проходив, повірте, це теж не зручно і займає часу. В FreeBSD, NetBSD я ставив пакет через pkg_install і ніколи не викинуло що libAAAA_ver.so not found, в мене мало які пакети не збирались, як не збирались, допомагала підтримка в ports. Нагадаю, тут порядок, в системі є розділені гілки src, sys, ports ... Де є мейнтейнер порту і він підтримує пакет, я знаю кому писати і де шукати відповідь.
 Всі ми знаємо Debian де є розділення на stable, release, unstable, так не раз читав на форумі, як в stable запустити свіжий софт версії, виявилось в Debian це проблема, в нестабільній  версії свіжий софт, і не перенесеться він через версію ядра та версій залежностей. Я ж можу в ports, pkgsrc відкотити версію, створити власний порт для тесту, в світі лінукс це мабуть трохи проблемно, бо я такого не чув від користувачів як робити. pkgsrc свої роботи показати не можу поки chiselapp зайти не можу.

і достатньо довго був розповсюдженим погляд що бінарні пакаджі - не з сирців на обладнанні користувача це "не bsd way"

я таке часто чув про користувачів Gentoo Linux, там мало не ОС з нуля скомпілював, тоді ти вже крутий користувач, в мене на старому ПК де ТТХ його Pentium III 1 GHz, 512 Mb SDRAM, 32 MB video card не стартував LibreOffice через pkg, я його видалив і за день зібрав в ports без галочки, багато потоковості. І все, працювало.

Відносно те що netbsd то одна з ос з найбільшою підтримкою різних залізок

зараз це не показник, бо кожна ОС підтримує безпеку, заліза архітектур, пакетів ... Цим можна було здивувати ще в 2000-х роках користувачів, а от зараз все по іншому, виробники часто роблять такі блокування, закритий boot, ключі щоб встановити підписану програму, тому зараз дуже важко щось портувати

[res2500]

тому також не зовсім ясно щодо чим саме добре портувати код з netbsd.

там чітко описано, як зібрати ядро і навіть як сконфігурувати конфіг файли під нову архітектуру, я таке робив ще в 2010 році з AT91RM9200, от приклад
https://www.netbsd.org/docs/kernel/porting_netbsd_arm_soc.html

[yvs115]

Про це і мова - збирати з src у більшості випадків незручно навіть у вашому прикладі

як кому, мені наприклад не зручно теж шукати репозиторії $distr_linux_name, шукати там що є

Збирати і шукати то різні дії, що саме незручно шукати у порівнянні не наведено - тому це покищо без ніякого point для обговорення.
З src чому збирати незручно, для прикладу, принаймні - (1) довго, (2) потребує додаткового dev env для того. Є свої плюси у збиранні пакетів з сирців, але зазвичай їх значно менше ніж незручностей. У випадку ports/pkgsrc додається ще незручність - можливість розсинхронізації з бінарним репо - тому то зазвичай чи разова дія, чи або-або (або все з bin pkg management, або з src pkgs).

в мене немає такого, коли зібрав пакет, то при запуску пише, немає такої бібліотеки ".so", ти найдеш подібну бібліотеку, потім ще шукати за списком ldd

Без різниці де (якщо в рамках нп пакетизації) залежності мали бути прописані мантейнером. Якщо поза (що у linux що у будь-якій системі) - це у відповідальності того хто збирає - задовольнити всі залежності (і для buildtime і для runtime) що у bsd що не у bsd.

такий квест в лінукс проходив, повірте, це теж не зручно і займає часу

Теж саме і навпаки - якщо в лінукс збираєте в рамках пакетизації, а в bsd поза тими рамками - квест буде в bsd, а в лінукс ні.
Тобто коректним було порівнювати однакові речі - або збирання з src в рамках пакетизації, або поза нею.

в мене мало які пакети не збирались, як не збирались, допомагала підтримка в ports. Нагадаю, тут порядок, в системі є розділені гілки src, sys, ports ...

Недоліки з тим в bsd - (1) можливість розсинхронізації між пакетами з бінарного репо та пакетами з src, (2) можливість конфлікту з софтом що ставиться поза ports - бо все йде в одну і ту саму /local/. В linux саме цих недоліків якраз і немає.

Де є мейнтейнер порту і він підтримує пакет, я знаю кому писати і де шукати відповідь

ментейнери супроводжують пакети - наявність їх (чи відсутність) ніяк не пов'язана яка то система

Всі ми знаємо Debian де є розділення на stable, release, unstable

Саме такого розподілу з release у назвах в debian нема, і добре що нагадали цими назвами - конфуз який отримують у freebsd плутаючи stable та release.

(btw якщо не дуже зручно з доволі консервативним debian - можна обрати нп один з arch linux - та отримати rolling. Різні дистро мають різне бачення на швидкість змін, і у лінукс є різні дистро по всій шкалі - як консервативніші за bsd, так і дистро з повним rolling).
 

так не раз читав на форумі, як в stable запустити свіжий софт версії, виявилось в Debian це проблема, в нестабільній  версії свіжий софт, і не перенесеться він через версію ядра та версій залежностей

так перемішайте в bsd різні release stable current потім і порівняйте де то більш трабл видасть)

Я ж можу в ports, pkgsrc відкотити версію, створити власний порт для тесту

- якщо це не-в-рамках пакетів користувача - достатньо вірогідно що отримаєте головняк залежностями
- якщо власний пакадж для використання - в linux з цим значно краще (в bsd була тільки одна опція - wip гілка)

pkgsrc свої роботи показати не можу

у цьому немає потреби в порівняннях (p.s. якщо то не пакадж з pkgsrc, то мав би бути по ідеї як у звичайних користувачів в pkgsrc-wip)

і достатньо довго був розповсюдженим погляд що бінарні пакаджі - не з сирців на обладнанні користувача це "не bsd way"

я таке часто чув про користувачів Gentoo Linux, там мало не ОС з нуля скомпілював

Так, в gentoo обрали bsd way збирання з src (як він колись був) - для багатьох то незручно, а комусь буває навпаки підходить. Цей наведений вами приклад підкреслює різноманіття linux дистрибутивів, у bsd і близько немає такої luxury опцій з вибору.

в мене на старому ПК де ТТХ його Pentium III 1 GHz, 512 Mb SDRAM, 32 MB video card не стартував LibreOffice через pkg, я його видалив і за день зібрав в ports без галочки, багато потоковості. І все, працювало.

жахи, певно збиралося годинами якщо не добами

Відносно те що netbsd то одна з ос з найбільшою підтримкою різних залізок

зараз це не показник, бо кожна ОС підтримує безпеку, заліза архітектур, пакетів ... Цим можна було здивувати ще в 2000-х роках користувачів, а от зараз все по іншому, виробники часто роблять такі блокування, закритий boot, ключі щоб встановити підписану програму, тому зараз дуже важко щось портувати

Так і є... приблизно. Підтримка cpu arch то далеко не все, для мобайл залізок більший стоппер то підтримка заліза периферії, тому на мобайл девайсах дуже малоймовірно що побачите *bsd.

тому також не зовсім ясно щодо чим саме добре портувати код з netbsd

там чітко описано, як зібрати ядро (і навіть як сконфігурувати конфіг файли під нову архітектуру)

Тоді зрозуміло про що то було. Додам тільки що портування ядра під нову arch - то певно досить винятковий та унікальний випадок. А що зазвичай згадують з портуванням то звичайний юзер-софт і цікавить нп posix/susv сумісність в тій чи іншій ос, і не так вже дуже цікавить cpu-arch.

[res2500]

Збирати і шукати то різні дії

Але час займає, в моєму випадку, я хоч знаю що робота йде, підтримка якщо щось є

З src чому збирати незручно, для прикладу, принаймні - (1) довго, (2) потребує додаткового dev env для того

Я пишу просто для установки # make install clean, час на збирання залежить від величини проекту, далі ports все по Makefile залежності компілює сам, я нічого не шукаю, особливо коли в лінуксі я шукав залежні бібліотеки, залежної бібліотеки. Далі якщо ПК чи ноутбук дозволяє то можна компілювати в декілька потоків make -j4, щоб швидше було. В мене коли збирається програма, це в окремому віртуальному вікні, далі я можу робити справу далі, а не просто сидіти і дивитись, як збирається пакет.

У випадку ports/pkgsrc додається ще незручність - можливість розсинхронізації з бінарним репо

Ні, за всім слідкує менеджер пакетів, якщо щось, то в залежностях відбувається часто виконується make rebuild, та перебирається під пакети що користуються . Я розумію про що ви, я зустрівся з таким коли обновляв систему, але до певної версії почались викидати помилки, на сайті мені допомогли, не пам'ятаю точно утиліти типу poudriere і за ніч пересборок, все відновилось, хоча я думав буде довше. Головне що я не ставив систему заново.

Без різниці де (якщо в рамках нп пакетизації) залежності мали бути прописані мантейнером

В лінукс деяких популярних дистрибутивах часто свіжий софт лежить на сайті як виходить. От тоді і морока, виходить потрібно шукати so, бо часто виробник не хоче зв'язуватись з залежностями, він викладає elf свого продукту. Як там зараз не знаю, чесно, лінукс не сильно хочу користуватись.
Теж саме і навпаки - якщо в лінукс збираєте в рамках пакетизації, а в bsd поза тими рамками - квест буде в bsd, а в лінукс ні.
І хто його збирає в лінукс ? Половина навіть не знає як працювати з deb-src, і шукають репозиторіїв, які вже після встановлення і перезавантаження не будуть стартувати Xorg, бо  репозиторії теж не сумісні між собою, версіями і параметрами які компілювались, ідеального варіанту немає.

можливість конфлікту з софтом що ставиться поза ports - бо все йде в одну і ту саму /local/. В linux саме цих недоліків якраз і немає.

якщо компілювати пакет ./configure && make && make install  , в не пакетним менеджером, то і в лінуксі це може бути проблема, давно читав про це новину, як раз і розробник лінукс ( ніби Лаборант Поттерінг, так давно було до не пам'ятаю хто ) просив менше користуватись таким способом і розповідав про наслідки і які можуть бути випадки, так що лінукс від цього не застрахований. І debian, redhаt просили не ставити так програми, бо більше плутанини в пошуку помилки. Саме тому я читаю про pkgsrc, ports і можу зробити свій тестовий пакет, є документація і вона відкрита.

Саме такого розподілу з release у назвах в debian нема

Є, до теж Ubuntu це debian unstable
https://wiki.debian.org/DebianUnstable, в загальному там є stable, oldstable, testing, unstable, experimental, як там зараз, не знаю, може щось добавили чи щось відмінили.

Різні дистро мають різне бачення на швидкість змін, і у лінукс є різні дистро по всій шкалі - як консервативніші за bsd, так і дистро з повним rolling).
 

і з тим зоопарком дистрибутивів нічого хорошого немає

так перемішайте в bsd різні release stable current потім і порівняйте де то більш трабл видасть)

Ні, поставиш ти реліз чи розробку в freebsd порти ставиш з одного місця bash
https://git.freebsd.org/ports.git, там стараються слідкувати за сумісність між версіями, в лінуксі я ж зустрічався що помилка була в несумісності glibc, і за того що підключив ще репозиторії, пакети змішалися, шанс в лінуксі отримати помилку ще швидше, ніж у bsd

якщо це в рамках системних пакетів достатньо вірогідно що отримаєте головняк залежностями

поки не зустрічав такого, версія pkgsrc чи ports завантажується одна, залежності вона пише що знайдено чи не знайдено встановленими, як і писав вище, make rebuild допомагало поки.

жахи, певно збиралося годинами якщо не добами

то було в 2009 - 2013 році, за день перезбирався світ, а так все могло пару годин зайняти, як писав вище, я більше ставив бінарні пакети, по необхідності збирав в ports.

Цей наведений вами приклад підкреслює різноманіття linux дистрибутивів, у bsd і близько немає такої luxury опцій з вибору.

не бачу необхідності, сидіти і збирати систему ночами, яка не буде нічим відрізнятись від тої що зібрано, навіть флагами компіляції -О2 чи -О3 за якої програми падають, це вже давно доведено, але людям подобається за цього вважати себе супер користувачами чи продуктивними користувачами. Це вже кому як подобається.

Підтримка cpu arch то далеко не все

Вже давно не показник, з років так 2010 точно, виставляти відкритим проектам ОС:
- нашу ОС можна компілювати з відкритого коду яка в репозиторії
Всі скажуть що це можна і в лінукс, bsd, opensolaris, plan9, freedos ...
- наша ОС безпечна
Всі скажуть що використовують системи безпеки і є навіть мейнтейнери які відповідають за безпеку в ядрі чи userspace