Вчені навчилися знімати світло

[Володимир Лісівка]

Я так розумію, що вони просто нахилили сенсор цифрової камери, так що світло на задні комірки сенсору приходить на мізерну долю повільніше ніж на передні, що дозволяє знімати коротке відео про те, як летить світло. Далі вони синхронізували камеру з лазером і знімають імпульс за імпульсом, скан-лінія за скан-лінією вже повнорозмірне зображення.
http://www.youtube.com/v/EtsXgODHMWk

[piktor]

Мммм. А я чогось не розумію. Здається, нахилення тут не сенсору. Звідки взяли відео (з youtube, так, але звідки воно там?).

[Володимир Лісівка]

Мммм. А я чогось не розумію. Здається, нахилення тут не сенсору.

Ну тоді я візьму патент. :-)

Якщо нахилити сенсор чи якимось чином збільшити шлях, який проходить світло до одних комірок на відміну від інших, то отримаємо різницю в часі яка дорівнює різниці в шляхах поділену на швидкість світла в середовищі. Все що нам тепер потрібно — це сильне джерело світла і дуже маленька витримка. :-)

Звідки взяли відео (з youtube, так, але звідки воно там?).

http://web.mit.edu/newsoffice/2011/trillion-fps-camera-1213.html

[piktor]

Мдя. Туговато в мене з англійською. Але, наскільки я зрозумів, різниця в часі досягається не за рахунок нахиленої матриці, а за рахунок особливої конструкції затвора у вигляді щілини. Щось таке. Треба згодувати статтю Cthulhu.

[Володимир Лісівка]

Мдя. Туговато в мене з англійською. Але, наскільки я зрозумів, різниця в часі досягається не за рахунок нахиленої матриці, а за рахунок особливої конструкції затвора у вигляді щілини. Щось таке. Треба згодувати статтю Cthulhu.

Ну та ясно, що якщо камера знімає лише одну лінію, то об’єктив у неї має бути у вигляді щілини.

В статті написано, що вони розмазують вловлений сигнал по часу з допомою детектора і електромагнітного поля, яке швидко змінюється, так що електрони які прилітають раніше летять по іншій траекторії ніж ті що пізніше. Щось на зразок телевізійної трубки, але зі значно швидшою частотою кадрів.

Particles of light — photons — enter the camera through the slit and are converted into electrons, which pass through an electric field that deflects them in a direction perpendicular to the slit. Because the electric field is changing very rapidly, it deflects the electrons corresponding to late-arriving photons more than it does those corresponding to early arriving ones.

Але простіше просто нахилити матрицю і поставити дуже маленьку витримку. :-)\

[piktor]

Але простіше просто нахилити матрицю і поставити дуже маленьку витримку. :-)\

Ні, простіше таки, перетворювати на електрони — вони все-ж повільніше рухаються. Відстань, рівну розмірам матриці, фотони пролітають за долі наносекунди.

[Володимир Лісівка]

Відстань, рівну розмірам матриці, фотони пролітають за долі наносекунди.

Тут саме фемтосекунди і потрібні, хіба ні? А вже коли сенсори захопили фотони, то оброблювати їх можна як завгодно і чим завгодно.

[piktor]

Я мав на увазі, що електрони легше реєструвати — через значно меншу швидкість їх руху, як наслідок потрібна менша точність.

[Володимир Лісівка]

Я напевно буду згоден. :-)

Я прикинув параметри — потрібні або фантастична точність затворів (+/- фемтосекунди), або гігантські розміри системи, якщо використовувати обертове зеркало на магнітіній підвісці (при окружності кола в 1км, зеркало має крутитися зі швидкістю 300 000 обертів на секунду тільки для того щоб догнати швидкість світла), ну або зменшувати швидкість світла до прийнятної.

Розкласти імпульс з допомогою електронної лампи дійсно значно простіше.