sukr — генератор повністю статичних сайтів

[Володимир Лісівка]

sukr — це генератор статичних сторінок з Markdown, який підтримує підсвітку синтаксису в прикладах коду (через Tree-sitter), діаграми Mermaid (конвертує у SVG), та математичні формули (конвертує у MathML) без необхідності виконання JS на стороні клієнта, що робить сторінки повністю статичними, без сторонніх залежностей.

Домашня: https://sukr.io/
Проєкт: https://github.com/nrdxp/sukr

[BeSiDa]

А математичні формули як саме? Малюнками?
Добре для хтмл без веб серверу, локальних та на флешці чи в архівах або поштою.

Хоча дивно що до маркдауну ставляться як до "формату зберігання", замість "формату редагування" (так щоб щоб одразу після редагування конвертувати в хтмл, а коли треба знов в маркдаун і зберігати на диск лише хтмл, бо він семантичний і сам по собі (для парсерів)).

[Володимир Лісівка]

А математичні формули як саме? Малюнками?

Конвертує в MathML. Додав до опису.

Добре для хтмл без веб серверу, локальних та на флешці чи в архівах або поштою.

Та і для вебу теж непогано, хоча мені подобається можливість побачити джерельний код формули чи діаграми.

Хоча дивно що до маркдауну ставляться як до "формату зберігання", замість "формату редагування" (так щоб щоб одразу після редагування конвертувати в хтмл, а коли треба знов в маркдаун і зберігати на диск лише хтмл, бо він семантичний і сам по собі (для парсерів)).

Мардаун це лише текст, який можна прочитати без допоміжних утиліт. Формат поступово ускладнюється, але більшість текстів у форматі маркдаун не потребують нічого, крім простого перегляду тексту, для відтворення що робить його ідеальним форматом для зберігання інформації.

[BeSiDa]

Конвертує в MathML. Додав до опису.

Тоді не всі формули можуть бути (з прикладу МасДжакс).

Та і для вебу теж непогано, хоча мені подобається можливість побачити джерельний код формули чи діаграми.

Так МасМЛ то і є "джерело". Навіщо вам джерело джерела?

Мардаун це лише текст, який можна прочитати без допоміжних утиліт. Формат поступово ускладнюється, але більшість текстів у форматі маркдаун не потребують нічого, крім простого перегляду тексту, для відтворення що робить його ідеальним форматом для зберігання інформації.

Чому ви так вважаєте?
Маркдаун містить ХТМЛ таги.
Також розділ "ескейп символи" це не про "просто текст".
От опис з оригіналу автора Маркдауна:

Markdown is intended to be as easy-to-read and easy-to-write as is feasible
....
Markdown's syntax has been influenced by several existing text-to-HTML filters
...
Markdown is not a replacement for HTML, or even close to it. Its
syntax is very small, corresponding only to a very small subset of
HTML tags. The idea is *not* to create a syntax that makes it easier
to insert HTML tags. In my opinion, HTML tags are already easy to
insert. The idea for Markdown is to make it easy to read, write, and
edit prose. HTML is a *publishing* format; Markdown is a *writing*
format. Thus, Markdown's formatting syntax only addresses issues that
can be conveyed in plain text.

For any markup that is not covered by Markdown's syntax, you simply
use HTML itself. There's no need to preface it or delimit it to
indicate that you're switching from Markdown to HTML; you just use
the tags.
...
The point of reference-style links is not that they're easier to
write. The point is that with reference-style links, your document
source is vastly more readable.

Автор позіціонує його як "фільтр", тобто "конвертор" для ХТМЛ. Яким легше писати. Але ніде не каже "обов'язково зберігати". Лише "писати".
От ви ж не користуєтеся підсвіткою синтаксису лише тому що це "формат рендерінгу" який "не зберігається в середині текстового файлу (там немає кольорів тексту)? ))
Чи раптово... вам всьодно що кольори не зберігаються, а лише показані на етапі редагування, бо "так легше редагувати"? От і Маркдаун для етапу "так легше редагувати та читати", а зберігати на диск одразу ХТМЛ.
Жодних проблем конвертувати у обидва боки (не забули, що Маркдаун містить "всі інші теги ХТМЛ" ).

[ps]

Дякую, давно придивляюсь саме до JS-less рішення. Поки маю позитивний досвід з mdBook, але це більше про документацію (хоча насправді й дуже потужний інструмент для агрегації доків на GitHub в якого без JS тільки не працюватиме повнотекстовий пошук)

Тут же для бложика має бути в самий раз, якщо не докоряє бруд в заголовках HTTP, Cookies, віддалений вміст, та інше.

[Володимир Лісівка]

Конвертує в MathML. Додав до опису.

Тоді не всі формули можуть бути (з прикладу МасДжакс).

Так, KaTeX підтримує далеко не всі формули. Для інженера вистачить, а от для науковців можливостей замало. Тоді напевно треба самостійно конвертувати непідтримувані формули та діаграми в SVG.

Так МасМЛ то і є "джерело". Навіщо вам джерело джерела?

Формули у форматі LaTeX зручно шукати та вводити. MathML — це мова розмітки для математики, а не мова математики.

Маркдаун містить ХТМЛ таги.
Також розділ "ескейп символи" це не про "просто текст".

Маркдаун може містити теги HTML, чи будь які інші теги, але не зобовʼязаний. Pandoc використовує свої власні фільтри для Markdown, щоб уникнути написання HTML, і завдяки цьому підтримує значно ширше коло форматів та документів.

Автор позіціонує його як "фільтр", тобто "конвертор" для ХТМЛ. Яким легше писати. Але ніде не каже "обов'язково зберігати". Лише "писати".

Але ж і не забороняє, та і не може заборонити нам робити що завгодно з простим текстом.

От ви ж не користуєтеся підсвіткою синтаксису лише тому що це "формат рендерінгу" який "не зберігається в середині текстового файлу (там немає кольорів тексту)? ))
Чи раптово... вам всьодно що кольори не зберігаються, а лише показані на етапі редагування, бо "так легше редагувати"? От і Маркдаун для етапу "так легше редагувати та читати", а зберігати на диск одразу ХТМЛ.
Жодних проблем конвертувати у обидва боки (не забули, що Маркдаун містить "всі інші теги ХТМЛ" ).

Якщо кольори є суттєвою частиною документа, то їх можна вказати прямо. Але я не хочу редагувати код програми разом з розміткою для кольорів, тому я вважаю що роздільне збереження тексту і стилю його відображення — це перевага. До того ж, якщо треба відображати текст на екрані і/або на папері, то потрібні різні стилі.

Змішування стилю та тексту ускладнює завдання написання документу і обмежує можливості відображення, що обмежує можливості по відтворенню документа. HTML створений в першу чергу для екрану, а не для паперу, тоді як TeX в першу чергу для паперу, а не для екрану. З часом може зʼявитися новий режим відображення, напр. щось середнє між електронним папером та голограмою (голографічні зображення паперових сторінок), який потребуватиме іншого формату, якогось псевдо-тривимірного. Я, особисто, впевнений, що я зможу сконвертувати Markdown у цей новий формат і вивести, наприклад, заголовки золотим тисненням, а текст — синім чорнилом.

[BeSiDa]

Якщо кольори є суттєвою частиною документа, то їх можна вказати прямо.

Я про "підсвітку синтаксису" в редакторах, яка є для читання та написання але не зберігається ніде.

HTML створений в першу чергу для екрану, а не для паперу

Чому ви так самі вирішили за автора ХТМЛ?
Покажіть цитату автора чи стандарту з якої ви зробили такі висновки?

На час створення ХТМЛ принтер був майже обов'язковим і з екрану мало хто читав. У перших браузерах є велика кнопка "друкувати" на скріншотах.

Сам по собі ХТМЛ лише "розмітка" без застосування.
А от далі ЦСС зроблений під все (і звук, і принтер, і телевізор, і мобілки, і 3д окуляри (див. цитату зі стандарту ЦСС) і навіть під термінал без пікселів лише з символами і "мобілку без пікселів лише з символами").

Бо...  "розмітку" (ХТМЛ) відокремили від "застосування" (ЦСС).

[BeSiDa]

Формули у форматі LaTeX зручно шукати та вводити. MathML — це мова розмітки для математики, а не мова математики.

Прикольна думка
Тоді для кого/чого створена "мова розмітки"?
От якби була "клавіатура математики" (чи розпізнавання рукописної математики), то було б ще легше вводити?

[BeSiDa]

Маркдаун може містити теги HTML, чи будь які інші теги, але не зобовʼязаний.

Що за дивний аргумент... так само файл не зобов'язаний бути більше ніж 0 байт І що це доводить? Що дає те, що він може бути "частиною можливостей"? Ми ж про опис стандарту (на скільки його можна вважати стандартом). А відповідно до стандарту ХТМЛ дозволений у оригінальній версії.

Ви "людина одного відсотка"?
Коли кажете "мардаун лише текст", то ви взяли "1 відсоток від можливостей маркдауна" (оригінального) та стверджуєте, що то і є "весь маркдаун" ))
Так само "яблука" для вас, то 1% від усіх яблук  (без диких, кислих, неїстівних).
АІ для вас то 1% від всих видів АІ (лише чат).
Робот для вас то 1% від всіх роботів (пральну машинку не вважаєте роботом?).
Веб для вас то 1% від всього вебу (лише хттп та хтмл, навіть без свг з лінками).
Так? ))

Змішування стилю та тексту ускладнює завдання написання документу і обмежує можливості відображення, що обмежує можливості по відтворенню документа.

Тому хтмл відокремили від цсс і частину тегів не рекомендують. А Маркдаун лише "фільтр для хтмл" тому "такий самий як хтмл" (наприклад, "горизонтальна лінія" то про "стиль", а не "розмітку" і вона є і там, і там).

З часом може зʼявитися новий режим відображення, напр. щось середнє між електронним папером та голограмою (голографічні зображення паперових сторінок), який потребуватиме іншого формату, якогось псевдо-тривимірного. Я, особисто, впевнений, що я зможу сконвертувати Markdown у цей новий формат і вивести, наприклад, заголовки золотим тисненням, а текст — синім чорнилом.

Чому ви мрієте про "з часом", коли такі формати вже давно є (десятки років) і вже давно описані в ЦСС?
Ви читали розділ "медія" для ЦСС?
Екран "брайля", наприклад? Або "телевізор" зі своїм форматом вимірювання у "скан лініях" та свої особливості "черезрядковий показ"?
Чи "голос".
А також про "термінал", та "3д окуляри" там є Зі своїми стилями. І "сторінки" для друку там є зі своїми "роздільними здатностями" (і можна додати тиснення та металіки так само без проблем).

   The Hypertext Markup Language (HTML) is a simple markup language used
   to create hypertext documents that are platform independent. HTML
   documents are SGML documents with generic semantics that are
   appropriate for representing information from a wide range of
   domains. HTML markup can represent hypertext news, mail,
   documentation, and hypermedia; menus of options; database query
   results; simple structured documents with in-lined graphics; and
   hypertext views of existing bodies of information.

Нічого про "екран", звідки ви те взяли?

[Володимир Лісівка]

Що за дивний аргумент... так само файл не зобов'язаний бути більше ніж 0 байт І що це доводить? Що дає те, що він може бути "частиною можливостей"? Ми ж про опис стандарту (на скільки його можна вважати стандартом). А відповідно до стандарту ХТМЛ дозволений у оригінальній версії.

Стандартом є CommonMark. Markdown не є ні стандартом ні навіть мовою розмітки. Його назва буквально перекладається як «текст Без Розмітки». Це просто текст, в якому використовуються узгоджені позначки.

Якщо ми захочемо перевести цей текст в HTML, то нам потрібно дотримуватися певних правил, які підтримуються конверторами Markdown в HTML. Ось це і є «стандартом Markdown», таким як CommonMark, Github Flavoured Markdown, Pandoc Markdonw, і так далі.  Якщо ж ми перетворюємо в інші формати, то типовим є Pandoc Markdown.

Ви "людина одного відсотка"?

0,4% був (IQ був 140, 1 на 250 людей). Зараз не знаю, не міряв IQ після хвороби, але думаю що ще залишаюся в 1%.

Коли кажете "мардаун лише текст", то ви взяли "1 відсоток від можливостей маркдауна" (оригінального) та стверджуєте, що то і є "весь маркдаун" ))

Бо Markdown це і є — простий текст без розмітки. У ньому стільки ж можливостей, як і в TXT — безмежна кількість.

Чому ви мрієте про "з часом", коли такі формати вже давно є (десятки років) і вже давно описані в ЦСС?
Ви читали розділ "медія" для ЦСС?

Ні, не читав.

Екран "брайля", наприклад? Або "телевізор" зі своїм форматом вимірювання у "скан лініях" та свої особливості "черезрядковий показ"?
Чи "голос".
А також про "термінал", та "3д окуляри" там є Зі своїми стилями. І "сторінки" для друку там є зі своїми "роздільними здатностями" (і можна додати тиснення та металіки так само без проблем).

У дядьків були великі амбіції, але практика відрізняється від теорії, хоча в теорії — не повинна була б.

Нічого про "екран", звідки ви те взяли?

Тому що більшість інструментарію для HTML/CSS створена з орієнтацією на компʼютерний дисплей, а не на папір чи інші пристрої відображення. Я ж інженер, я дивлюся на інструменти, а не на голу теорію.

Краще допоможіть мені з передачею гравітаційних сигналів. З прийманням більш менш все ясно — це вже реалізовано, треба тільки покращити — потрібно зробити котушку оптимізовану під певну частоту, щоб сумарне заповільнення перевищувало чутливість системи. А от як зробити підсилювач сигналу? Гравітацію не зациклиш і не віддзеркалиш, а отже тільки лінійні підсилювач доступний. Я думаю що можна зробити шестерні/вали з ексцентриками довжиною в кілька кілометрів, які матимуть невелике зміщення, так що сигнал який генерується при сходжені/розходжені ексцентриків, накладався на сигнал який прийшов від сусідів зліва, тоді на виході ми отримаємо кратно підсилений сигнал. Перевіряти точність синхронізації можна з допомогою світлових імпульсів.

[BeSiDa]

з передачею гравітаційних сигналів

І сенс?

[BeSiDa]

Стандартом є CommonMark.

Ооо... відкопали
Після стількох постів про "маркдаун" без згадування комонмарка ))

Markdown не є ні стандартом ні навіть мовою розмітки.

А чим "стандарт" відрізняється від "не стандарту" принципово? )))
Для маркдауну автор опублікував опис синтаксису та приклади, зробив імплементацію на Перлі. Що вам ще треба?

Його назва буквально перекладається як «текст Без Розмітки».

Де це ви таке взяли? Англійською "лесс" це "без", а "ап" та "доун" мають інше значення... Типу "роз-мітка" та "під-мітка" чи "з-мітка" (як "роз-в'язати" та "з-в'язати" чи типу того). А взагалі то шуткували так з ап-доун. "Гра слів".

Це просто текст, в якому використовуються узгоджені позначки.

А визначення "просто тексту"? ))
Для мене "текст" це коли "символ" має значення "символ", а не "щось секретне, що знає тільки частина людей". От "*" це "символ множення", а коли "*слово*" раптово не "помножити слово на...", а щось секретне по типу "наголос на слові", то це вже не "просто текст". Навіть коли про " *...* " ... всі знають (хоча вже не всі, по поштою молодь не користується так само як старші, тепер чатиікі, а там своє "всі знають" ).
А для вас?

[BeSiDa]

Тому що більшість інструментарію для HTML/CSS створена з орієнтацією на компʼютерний дисплей, а не на папір чи інші пристрої відображення. Я ж інженер, я дивлюся на інструменти, а не на голу теорію.

Спалилися! ))
Як ви ту "більшість" вирахували? Інженер ...
Чи ви її вирахували з "лише того на що самі обрали дивитися"?
Можливість друку хтмл є у кожному браузері. Але ... ви ж на те не захотіли дивитися? )) Тому для вас того інструменту "не існує" ))

Інженери звертають увагу на специфічні "фічі", от як "\н" це "новий рядок" що має сенс для "друку прінтером рядків один за одним" (а не вільно у 2д площині як плотери). Бо мало сенсу "друкувати знову на місце вже надрукованого". А от для екрану "\н" то "повна хрінь", бо там можна "переписати новим" та є доступ до всіх частин 2д екрану одночасно.
Що в хтмл є специфічним для "екрану"?

Хоча і "екран" то давно не вірно. Чи ви не відрізняєте "друк книги" від "друку А4" та від друку "на рулоні без розривів"? ))
Так само не існує "екрану", а є "вікно", "документ з прокруткою", "слайд", "фул скрін", "віджет", "фрейм", "поверхня 3д об'єкту, текстура" та ін.

[yvs115]

А чим "стандарт" відрізняється від "не стандарту" принципово? )))

а чим "маркдаун" від "маркап", скільки теопитань цікавих... а шо воно таке той ваш "екран", а шо "комп'ютер", і взагалі то принципово-непринципово чи то все існує чи ні, а то понапридумують слів усяких, а філософістам потім голову над тим усім ломати щоб прояснити)))

з ап-доун. "Гра слів".

саме так, і хтмл по суті сам по собі не існує.. то все маркування якесь трохи ее.. "збочене", одним словом пофілософістськи - "хтмл" то просто "маркап" різновид якийсь

Так само не існує "екрану"

так, то звичайна свята проекція триєдиного хтмл-ксс-браузера у зовнішньому малорозмірному 2D світі - і то повинен знати кожен вебтеософіст)

[Володимир Лісівка]

А чим "стандарт" відрізняється від "не стандарту" принципово? )))
Для маркдауну автор опублікував опис синтаксису та приклади, зробив імплементацію на Перлі. Що вам ще треба?

Стандарт — це узгодження між різними людьми та організаціями. Одна людина — це не організація. Так як стандарту на Markdown немає, то кожен ліпить щось своє. З'явилися популярні варіанти, які стали стандартами de facto: це версії Github та Pandoc. Також є спроба узгодити різні версії у єдиний стандарт — CommonMark.

Його назва буквально перекладається як «текст Без Розмітки».

Де це ви таке взяли? Англійською "лесс" це "без", а "ап" та "доун" мають інше значення... Типу "роз-мітка" та "під-мітка" чи "з-мітка" (як "роз-в'язати" та "з-в'язати" чи типу того). А взагалі то шуткували так з ап-доун. "Гра слів".

Якщо mark-up — це додані позначки до тексту (розмітка), тоді виходить що mark-down — це  «з меншою кількістю позначок», або «без позначок».

А визначення "просто тексту"? ))
Для мене "текст" це коли "символ" має значення "символ", а не "щось секретне, що знає тільки частина людей". От "*" це "символ множення", а коли "*слово*" раптово не "помножити слово на...", а щось секретне по типу "наголос на слові", то це вже не "просто текст". Навіть коли про " *...* " ... всі знають (хоча вже не всі, по поштою молодь не користується так само як старші, тепер чатиікі, а там своє "всі знають" ).
А для вас?

Просто текст — це довільний текст, без необхідності відповідати якимось формальним правилам. «*» — це астерикс (зірочка, віфлеємська зірка — символ народження, початку), тоді як символ множення — це «×». Можна було б робити виділення символами «*» та «†» , якби «†» (символ смерті, кінця) був у ASCII, наприклад: *текст†.

Тому що більшість інструментарію для HTML/CSS створена з орієнтацією на компʼютерний дисплей, а не на папір чи інші пристрої відображення. Я ж інженер, я дивлюся на інструменти, а не на голу теорію.

Спалилися! ))
Як ви ту "більшість" вирахували? Інженер ...
Чи ви її вирахували з "лише того на що самі обрали дивитися"?
Можливість друку хтмл є у кожному браузері. Але ... ви ж на те не захотіли дивитися? )) Тому для вас того інструменту "не існує" ))

Можливість друку HTML є у більшості переглядачів, але конструкцій для контролю вигляду друкованої сторінки в HTML немає. Немає можливості вибрати портретний чи ландшафтний режим, колонтитули, шапку та підвал, парну чи непарну сторінки, відступи, нумерацію, розбиття на колонки, та інше. Подивіться на системи для створення PDF з HTML і подивіться як там викручуються з ситуації, або порівняйте офісну розмітку (напр. Flat ODT) з HTML.

Інженери звертають увагу на специфічні "фічі", от як "\н" це "новий рядок" що має сенс для "друку принтером рядків один за одним" (а не вільно у 2д площині як плотери). Бо мало сенсу "друкувати знову на місце вже надрукованого". А от для екрану "\н" то "повна хрінь", бо там можна "переписати новим" та є доступ до всіх частин 2д екрану одночасно.
Що в хтмл є специфічним для "екрану"?

HTML має велике віртуальне полотно, на якій відображається текст. Там поняття меж сторінки чи екрану відсутнє. Навіть припасувати його до екрану зайняло два десятки років. Таке віртуально полотно зручно переглядати на екрані компʼютера, але вже навіть на електронній книзі чи на екрані смартфону воно вже не таке зручне. При друці на папері, вихід за межі трапляється часто, і там не проскролиш за межі сторінки.

Хоча і "екран" то давно не вірно. Чи ви не відрізняєте "друк книги" від "друку А4" та від друку "на рулоні без розривів"? ))
Так само не існує "екрану", а є "вікно", "документ з прокруткою", "слайд", "фул скрін", "віджет", "фрейм", "поверхня 3д об'єкту, текстура" та ін.

Але «вікно» існує лише на компʼютерному екрані. HTML не працює зі сторінками, як офісні формати розмітки чи книжки. Навіть на екрані смартфона це скоріше «рулон» чим «вікно», хоча різниця невелика. Так, можна друкувати на рулонах, якщо знайти рулонний принтер чи старий матричний принтер, і можна обмежити HTML, щоб він не вилазив за краї, і тоді модель HTML та реальний паперовий рулон досить точно співпадуть по своїх можливостях та обмеженнях, але 99% друкованої продукції — це сторінковий текст, для якого HTML не пристосований.