Написав колись для себе і користуюсь досі. З нагоди чергового релізу (який включає опціональний аут-проксі) хочу поділитися новиною зі спільнотою та трішки розказати навіщо він мені.Фільтруючі проксі використовуються в основному у якості альтернативи додаткам типу uBlock, тому що працюють на рівні DNS і запобігають витокам телеметрії ще на етапі резольву. Серед відомих рішень є Pi-hole (звалище shell-скриптів) та Crab-hole (чистий програмний Rust але менша функціональність)
Чому я користуюсь psocks замість Pi-hole / Crab-hole?
- передбачуваність: psocks працює за білим списком і я точно знаю які ресурси дозволені, тоді як в похідних Pi-hole багато статичних правил блокування орієнтовані на тимчасові DNS (підзони являють собою тимчасовий хеш типу abcdxx.tracking.com, змінюючись швидше за реєстри а отже частина трафіку пролазить)
- економічність: відсутність зайвих порівнянь на мільйонах рядків правил; білий список є мікроскопічним
- енергозаощадження: окрім попереднього пункту, сама по собі фільтрація на рівні DNS дозволяє відсікати зайві фонові запити, а отже - не витрачати час на шифрування TLS кожного паразитного. Це особливо зручно на мобільних пристроях під час зимових блекаутів: час роботи батареї при активній навігації в Інтернет значно збільшується
- швидкість: так як реліз 0.6 включає аут-проксі, який я робив для зв'язки з Tor, відкинуті запити GET значно зменшують час відповіді в цій мережі
Проксі має вбудований сервер API, графічний клієнт поки не робив і мені вистачає статистики в форматі JSON:
Через цей же інтерфейс API відбувається керування списками "на льоту", без необхідності перезавантаження (див. README)
https://codeberg.org/YGGverse/psocks - репозиторій проєкту
https://codeberg.org/postscriptum/psocks-config - мої списки для швидкого старту, які я синхронізую між різними компами по URL (можна також вказувати локальні/приватні filepath)
