Зневадження як один з перекладів debugging

[noddeat]

Як вже згадувалося в поясненнях вище "error" і "bug" це не одне і те саме. Помилки (чи повідомлення про помилки) можуть (і повинні) видавати, навіть, програми, які не мають "bugs". (Наприклад, програма намагається відкрити файл, якого немає.) І тому дуже зручно у сфері ІТ мати окремий (спеціальний) термін для англ. debugging; такий термін, який не можна було б сплутати з чимось іншим (напр., з простою помилкою). Таким прийнятним для мене терміном є ЗНЕВАДЖЕННЯ і ЗНЕВАДЖУВАТИ -- коротко і зрозуміло. Для тих, хто осилив значення таких комп'ютерних термінів як файл, сервер, стільниця, монітор, курсор, на важко навчитись розуміти і слово зневаджувати.  

Арґумент, що в англійській мові є два слова error i bug, а в українській лише одне, тому треба придумати ще одне слово, мене не переконує. В деяких мовах "привіт" і "папа", "дякую" і "прошу" позначається одним словом, але носії при цьому не страждають. Та що там, сотні прикладів можна навести.

"Вада" - це незначна помилка, і доречно слово "вада" вживати для позначення незручностей в користуванні програмою, як приклад. Напр., якщо в фаєрфоксі немає функції перевірки стилістики мови, то це - ВАДА бравзера. Якщо при користуванні цією функцією фаєрфокс вилітає - то це ПОМИЛКА. "Bug" - доречі, це сленгове слово і вживається паралельно з error.

Щодо зневадження...ну то час покаже, хто був правий. Я прогнозую, що це слово поширення не набуде.

[noddeat]

Проблема деяких (не всіх) критиків перекладачів ПЗ, що вони, не маючи досвіду перекладу ПЗ, приходять до неправильних висновків. Наприкл

річ у тім, що те, що ви робите, стосується ОСОБИСТО МЕНЕ. Я користувач того, що ви наперекладали. Тому маю право на свою думку. Якщо ви будете робити погані переклади й не прислухатиметеся до користувачів, ніхто ними не буде користуватися. Кілька років тому один "інноватор" переклав Google "простими й зрозумілими словами".  Результат ви можете зараз побачити на google.com.ua - залишився старий, не найкращий, але без "шматів" і "перегладал".

[Campana]

Ви трохи неправильно пояснюєте спосіб утворення слова "зневадження". Усі наведені Вами приклади (знеболювання, зневодження, знетямлення і т.д.) - це віддієслівні іменники, тобто утворені від відповідних дієслів (знеболювати, зневоднювати, знетямити і т.д.). У їх основі лежать не іменники "біль", "вода", "тяма", а власне дієслова. Тому "зневадження" не є правильним словом, віддієслівний іменник не може утворитися від іменника (вада), а дієслів "зневадити" чи "зневаджувати" я поки у словниках не зустрічала.

Я вибрала варіант "Ні" в опитуванні, оскільки слово, як на мене, звучить штучно, а вагомої причини для існування такого іменника я не бачу.

Супер! Все збирався тижні з два саме про це написати, але все відкладав. Дякую, дуже точно пояснено. Додам тільки прикладів.
Беремо питомі українські ряди:

шкодити      — знешкоджувати
вірити         — зневірюватися
поважати    — зневажати
посилювати — знесилювати
славити       — знеславлювати

Приклади ж Далекого Обрію просто некоректні: він посилається на слова,
(і) яких ніколи не було в українській мові,
(іі) які були утворені в ХХ ст. в "пожежному" режимі,
(ііі) жодні авторитетні мовознавці не причетні до утворення цих слів.
Деякі з цих слів погані не тільки морфологічно, але й семантично. Наприклад, назва "знеболення" не відповідає суті справи — що підтвердить будь-який медик — оскільки суттю процесу є втрата чутливості, а не зниження болю. Наскільки можна зрозуміти, всі слова типу "зневоднювати", "знежирювати" є просто кальками з російських "обезвоживать", "обезжиривать" і т. п. І нічого українського в їхньому утворенні немає.

Слова "вадити" я ніде не чув. Воно є у словниках, але, схоже, в ХХ ст. реально не вживалося. Вживався в дійсності, здається, тільки доконаний вид "завадити". Є підозра, що зараз вже "завадити" асоціюється з недоконаним "заважати", а не з вимерлим/викопним "вадити" (я не проти того, щоб його відродити, але бачу, що поки воно мертве).

[DalekiyObriy]

Приклади ж Далекого Обрію просто некоректні: він посилається на слова,
(і) яких ніколи не було в українській мові,
(іі) які були утворені в ХХ ст. в "пожежному" режимі,
(ііі) жодні авторитетні мовознавці не причетні до утворення цих слів.

та взагалі я просто якийсь кладєзь неіснуючих/пожежних/неавторитентно-утворених слів,
а, якщо взяти до уваги, що основні джерела, які я використовую - це Кримський та ВТССУМ, взагалі стає незрозуміло на що спиратися, можливо лише на персональні уподобання? а якщо слово хтось тут на форумі не чув, то "ффтопку його" бо воно кальковане (зросійщене) або застаріле (здіяспорне)?

Деякі з цих слів погані не тільки морфологічно, але й семантично. Наприклад, назва "знеболення" не відповідає суті справи — що підтвердить будь-який медик — оскільки суттю процесу є втрата чутливості, а не зниження болю.

тут можна погодитися, скажімо Кримський на "обезбаливание" дає "знечулювання" та "анастезування", але це семантична проблема і не стосується до інших слів, окрім того я хочу подивитися, як Ви зараз переконаєте тих самих медиків писати  "знечулювальний" замість "знеболювальний" (хоча вони напевне пишуть все рівно "знеболюючий")

Наскільки можна зрозуміти, всі слова типу "зневоднювати", "знежирювати" є просто кальками з російських "обезвоживать", "обезжиривать" і т. п. І нічого українського в їхньому утворенні немає.

цікавий висновок, то якщо слова схожі на російські їх нафіг повикидать??? (а якщо їх вживає діяспора, то теж повикидать??? а якщо на слух незвично - фтопку?... і т.д.)
взагалі в українські є два основних (українських) префікса для позначання вилучання чогось, "зне-" та "збез-/(о)без-"
які з них більш скальковані - це велике питання, особливо, якщо брати до уваги що "обез-" один в один збігається з російським
скажімо префікси "зне-" та "без-/збез-/обез-" зустрічаються принаймні тисячу раз в словнику Кримського (1924р), а він свою працю грунтував не в останню чергу на українських класичних творах... і кого-кого, а Кримського в зросійщенні я б не рекомендував звинувачувати (це, до речі, не перший раз Ви нехтуєте моїми посиланнями на Кримського всюди вбачаючи калькування)...
і далі якщо не користуватися запозиченням "дегідрування" або сполукою "вилучення води" то варіанти лишаються "зневоднення", "збезводення", або (з ідентичним російському префіксу) "обезводення" (цей варіант надає словник Балла)

Слова "вадити" я ніде не чув. Воно є у словниках, але, схоже, в ХХ ст. реально не вживалося. Вживався в дійсності, здається, тільки доконаний вид "завадити". Є підозра, що зараз вже "завадити" асоціюється з недоконаним "заважати", а не з вимерлим/викопним "вадити" (я не проти того, щоб його відродити, але бачу, що поки воно мертве).

в мене знову величезне прохання, не аргументувати фразою "я ніде не чув", якщо ми вже підходимо професіонально до справи, давайте спиратися на авторитетні джерела... а то в одному місці Ви впираєте на те, що понавводили "пожежних" кальок з російської, а з другої відкидаєте слова лише тому, що Ви їх не чули... мої дід і баба (на Волині) вживали це слово мало не кожен день, але для Вас це, ймовірно, не джерело...
і якби ще слово було одне, а то зазирнути в той же ВТССУМ (Кримський не буде відставати): вадити, вадитися, вадкий, вадко, вадкість, вадливий, вадливо, вадливість...
окрім того, головне в цьому обговоренні - корінь, невже Ви ніколи не бачили, щоб основне слово відійшло-застаріло, але від нього народилися купа інших слів?

Тепер ось з Кримського:

знебожитися
знесамовитіти
лишённый чести — позбавлений чести, знеславлений.
лишённый свободы — позбавлений волі, зневолений
-шаться, -шиться <чувств, сознания> - ... знепритомніти ...
лишиться сил - знесилитися, з(не)могтися, висилитися, (по)збутися сили, стратити силу, зпобути силу
Свет мне стал не мил — світ мені не милий став, світ мені знемилився
Выходить, выйти из моды — виходити, ви́йти з моди, знемодитися, знемодніти
Выбиться из мочи — вибитися з си́ли (з мо́ци, з снаги́), знемогти́ся вкрай
Потерявший надежду — зневірений
потеря веры — зневіра, зневір'я
Обезнадеживать, обезнадежить — позбавляти, позбавити надії кого, зневірити, зневірити кого.
Обезволивать, обезволить — 1) волі позбавляти, позбавити; 2) зневолювати
знебарвлювання тканин
Неохота — неохота, знеохота до чого,
Нехоть — 1) не́хіть (-хоти), знеохота, знеохочення;
Обезображение — споганення, спотворення, знекраса.
Обеззараживание — знезаражування.
Обезличение — знеосо́блення, позбавлення особи
Обезличивать, обезличить — знеосо́блювати, зневсо́бити, позбавляти (<сов.> позбавити) кого особи́стости, індивідуальности
Обезлюдение — збезлюд(н)ення, злю́днення, ви́люднення.
Обесправдить — знепра́вди́ти кого. [Знеправдило суддю зо́лото].
Обессмерчивать, -ся, обессмертить, -ся — роби́ти, -ся (зробити, -ся) безсме́ртним, унесмерте́льнювати, -ся, унесмерте́́льнити, -ся, збез[зне]смертити, -ся.
Обесцвечивать, обесцветить — 1) позбавля́ти (<сов.> позбавити) ко́льору, фарби, (<гал>) відбарвлювати, відбарвити; (<о растен.>) позбавля́ти цві́ту, знецві́чувати, знецвітити; 2) (<делать пошлым>), <см.> Опошлять. Обесцвеченный — позбавлений ко́льору, фарби.
Обесценение — збезцінення, знецінення.
Обесчастить — знещасли́вити кого́
Ожесточать, ожесточить — роби́ти (зроби́ти) жорстоким, озвіряти, озвірити кого́, знемилосерджувати, знемилосердити кого́. <Несчастье> -чает <людей> — нещастя ро́бить людей жорсто́кими (знемилосе́рджує людей).
Обеспамятеть — стратити пам'ять, позбу́тися пам'яти; (<лишиться сознания>) знеприто́мніти, стратити притомність (-ности).
Околевание — 1) здихання; 2) завмирання, знежи́влювання.
Обесплодеть — знеплідніти
Отохо́чивать, отохо́тить — знеохо́чувати, знеохо́тити до чого, відна́джувати, віднадити кого від чо́го, відбивати, відбити до чо́го охо́ту кому.
<Потерять> охоту <к чему> — знеохо́титися до чо́го.

якщо у всіх ціх словах шукати основу дієслово, це буде вельми однобоким аналізом, в школі таке називалося "підганяти результат"
багато слів зі "зне-" дійсно мають дієслово в основі, але такі слова, як "знебожитися" (явно "знищити в собі Бога"), знецінення (падіння ціни), знедолити (позбавляти долі), знесамовитіти, знеосо́блення (позбавлення особи) спираються на іменник... багато з них навіть мають при собі альтернативний переклад у вигляді "позбавити <іменник>": волі позбавляти, вибитися з сили, втратити силу, відбити до чого охоту...
(такий самий опис мають ці слова в тлумачному словнику: Позбавляти сили, робити безсилим - іменник, прикметник, Втрачати свою цінність...)

з цього всього випливає, що не можна обмежувати мову якимись штучними умовами, особливо, якщо жодне з авторитетних джерел цього не робить, бо інакше про яке мовознавство і який розвиток мови можна розмовляти?

Тепер на десерт: Російсько-український словник Кримського (1924р)

Обезвреживание, обезврежение — знешко́джування, знешко́дження, зневаджування, зневадження
Обезвреживать, обезвредить — знешко́джувати, знешкодити, зневаджувати, зневадити, нешкодливим робити (зробити).
 8-) 8-) 8-) 8-)

тут можна сперечатися по те, що "зневаджувати" є перекладом "обезвреживание" (принаймні те що я зміг знайти в Кримському) і чи варто його відроджувати для "debuggin"...
але сподіваюся, що суперечки про неправильну морфологію на цьому припиняться

тепер резюмуємо:

Приклади ж Далекого Обрію просто некоректні: він посилається на слова,
(і) яких ніколи не було в українській мові,

- виявляється, були !

(іі) які були утворені в ХХ ст. в "пожежному" режимі,

- виявляється, були утворені до ХХ ст., або на самому початку ХХ ст., інакше б не попали в словник

(ііі) жодні авторитетні мовознавці не причетні до утворення цих слів.

- якщо Кримський та укладники ВТССУМ (навіть враховуючи їхнє прихильне ставлення до зросійщення мови) не є авторитетними мовознавцями , то я майбутньому нашої мови не заздрю

P.S.

Все збирався тижні з два саме про це написати, але все відкладав

я зараз витратив мало не годину часу лазіння по словниках, цитування і наведення прикладів, лише щоб показати Вам, що Ви не праві, і якщо чесно, я б волів, щоб Ви витратили ті два тижні на вивчення предмету обговорення перед тим, як звинувачувати мене у некомпетентності
P.P.S. з іншого боку, я знайшов, що саме слово "зневаджувати/зневадити" існувало задовго до того, як народилося більшість місцевих мовознавців і до того, як почалося серйозне зросійщення - і за це Вам велике спасибі  

[iip))]

Арґумент, що в англійській мові є два слова error i bug, а в українській лише одне, тому треба придумати ще одне слово, мене не переконує.

В точних науках, в технічній сфері  і, навіть, в побуті зручно користуватись словами (чи термінами), які точно і однозначно позначають певну річ або явище. Для "debugging" в українській мові таким зручним і точним словом, на мою думку, є ЗНЕВАДЖЕННЯ.

В деяких мовах "привіт" і "папа", "дякую" і "прошу" позначається одним словом, але носії при цьому не страждають.

Так, так, "привіт-папа-прошу-дякую" Вам також.

"Вада" - це незначна помилка,

Калік, інвалідів - людей, яким бракує ніг та рук (або й розуму) - називають людьми з фізичними (розумовими) вадами. Отже не звужуйте значення вади до незначного недоліку.

і доречно слово "вада" вживати для позначення незручностей в користуванні програмою, як приклад. Напр., якщо в фаєрфоксі немає функції перевірки стилістики мови, то це - ВАДА бравзера. Якщо при користуванні цією функцією фаєрфокс вилітає - то це ПОМИЛКА.

Якщо навігатор "вилітає" при користуванні фунцією, якої в ньому не існує,   то це вже не помилка, а ЧУДО (або, можливо, користувач має вади).

"Bug" - доречі, це сленгове слово і вживається паралельно з error.

"Bug" і "debugging" - це сленогові слова в Україні, а в англомовному світі вони є літературними словами, які мають особливе значення в технічній сфері - дефект (у ПЗ, ...) і знаходження та вилучення, виправлення таких дефектів.

[rangel]

В точних науках, в технічній сфері  і, навіть, в побуті зручно користуватись словами (чи термінами), які точно і однозначно позначають певну річ або явище. Для "debugging" в українській мові таким зручним і точним словом, на мою думку, є ЗНЕВАДЖЕННЯ.

В мене складається враження, що йде суперечка між програмістами і мовознавцями-перекладачами.

"Вада" - це незначна помилка,

Калік, інвалідів - людей, яким бракує ніг та рук (або й розуму) - називають людьми з фізичними (розумовими) вадами. Отже не звужуйте значення вади до незначного недоліку.

Давайте визнаємо, що слова "вада" і "помилка" не є тотожними.

"Bug" - доречі, це сленгове слово і вживається паралельно з error.

"Bug" і "debugging" - це сленогові слова в Україні, а в англомовному світі вони є літературними словами, які мають особливе значення в технічній сфері - дефект (у ПЗ, ...) і знаходження та вилучення, виправлення таких дефектів.

Так і є. Ось які варіанти перекладів слова "bug" я знайшов на lingvo.ru
Далі російською:

1. сущ.

1) насекомое (особ. кровососущие); личинка насекомых; жук

potato bug — колорадский жук

Syn:

insect

2) зоол. клоп (тж. bedbug)

3) разг. вирус, микроб; вирусное заболевание; мн. бактериология, биология

flu bug — вирус гриппа

to get the bug, to pick up the bug — подхватить инфекцию / вирус / заразу, заразиться

Syn:

germ

4) разг. поветрие, повальное увлечение

fitness bug — увлечение фитнесом

She's got the fitness bug. / She's been bitten by the fitness bug. — Она помешана на фитнесе.

Syn:

obsession, craze

5) разг. человек, преследуемый навязчивой идеей, полоумный; увлеченный человек, энтузиаст

Syn:

devotee, buff

6) сл. дефект, ошибка, сбой (в аппаратуре, компьютерной программе), баг разг., глюк разг.

the millennium bug, Y2K bug / problem — "проблема 2000"

7) амер.; сл. охранная сигнализация

амер.; сл. подслушивающее устройство, жучок разг.

to install a bug, to plant a bug разг. — устанавливать жучок

to remove, tear out a bug — убирать подслушивающее устройство

9) (Bug) амер.; разг. "жук" (автомобиль марки Фольксваген)

Syn:

beetle

••

to put a bug into smb's ear амер.; разг. — дать наводку, подсказать
2. гл.; разг.

1) докучать, надоедать, доставать разг.; раздражать, сердить

Stop bugging me! — Перестань мне надоедать!

Tobacco smoke bugs me. — Я не переношу табачного дыма.

2) обрабатывать (растения) для уничтожения вредных насекомых

3) устанавливать аппаратуру для подслушивания, тайного наблюдения; подслушивать, вести тайное наблюдение (с помощью специальной аппаратуры)

His office was bugged. — У него в кабинете были установлены жучки / Его офис прослушивался.

Цікаво, що слово "bug" в значенні дефект, збій в комп'ютерній програмі позначено як сленг.

І на останок...
Шановні перекладачі! Чому ви вперто ігноруєте думку програмістів? Саме програмісти переважно й займаються дебагінгом/зневадженням/відлагодженням/налагодженням програмного коду.

[DalekiyObriy]

Так і є. Ось які варіанти перекладів слова "bug" я знайшов на lingvo.ru
Далі російською:
...
Цікаво, що слово "bug" в значенні дефект, збій в комп'ютерній програмі позначено як сленг.

мене завжди дивувало, коли люди для визначення англійських слів лізуть на російські словники нікому чомусь не спадає на думку лазити за визначенням українських в зулуському  
може це когось здивує, але в англійській мові теж є тлумачні словники, ось наприклад, дуже поважний вебстер
http://m-w.com/cgi-bin/dictionary?va=bug
2 : an unexpected defect, fault, flaw, or imperfection <the software was full of bugs>

мала би бути позначка slang, але я її не бачу, напевне треба підкоригувати вебстер під лінгво

окрім того на цьому форумі є люди, які багато працювали за кордоном, в тих же штатах, думаю є сенс довіритися їм щодо того, як вживаються англійські слова в технічній галузі...

І на останок...
Шановні перекладачі! Чому ви вперто ігноруєте думку програмістів? Саме програмісти переважно й займаються дебагінгом/зневадженням/відлагодженням/налагодженням програмного коду.

тільки тому що думка перекладачів відрізняється від Вашої не можна робити висновок, що ці перекладачі - чисті філологи, думаю, що більшість перекладачів вільних ПЗ є людьми напряму пов'язаними з програмними засобами і принаймні мають уяву про debugging, а скоріш за все й всі зуби на ньому з'їли...

[noddeat]

В точних науках, в технічній сфері  і, навіть, в побуті зручно користуватись словами (чи термінами), які точно і однозначно позначають певну річ або явище. Для "debugging" в українській мові таким зручним і точним словом, на мою думку, є ЗНЕВАДЖЕННЯ.  

Точність і однозначність не означає, що для кожного явища треба окреме слово, скальковане з англійської. Як приклад, можу навести два англійських слова: torque i moment. Різниця між ними невелика, moment перекладається як момент, а torque - момент сили. Як бачите, зовсім не обов"язково було (і навіть зайве!) вводити нове "зневадження" для перекладу англійського слова. Якщо ж ви хочете посилатися на "зручність" для точних і технічних наук, то "зручно" перекласти це як "дебаґування", тобто просто запозичити.

Чим, на вашу думку, зневадження є кращим за "пошук помилок"? Debugger, за аналогією, можна назвати "шукач помилок". Переваги мого варіанту:
- зрозумілість для всіх українців;
- потенційно більша можливість схвалення людьми цього терміну й повсякденного використання.
Зрозумійте, що термін набуде поширення, якщо ось на цьому форумі його всі користувачі почнуть вживати. Яка ймовірність, що на LOU люди почнуть "зневаджувати"? Наскільки я спостерігаю, більшість користуються англійськими термінами замість ваших винаходів  - це про щось говорить.

Калік, інвалідів - людей, яким бракує ніг та рук (або й розуму) - називають людьми з фізичними (розумовими) вадами. Отже не звужуйте значення вади до незначного недоліку.

я говорив про "вади" в ПЗ, взагалі-то. Яким чином наведеним вами приклад є арґументом за переклад слова "bug" як "вада"?

і доречно слово "вада" вживати для позначення незручностей в користуванні програмою, як приклад. Напр., якщо в фаєрфоксі немає функції перевірки стилістики мови, то це - ВАДА бравзера. Якщо при користуванні цією функцією фаєрфокс вилітає - то це ПОМИЛКА.

Якщо навігатор "вилітає" при користуванні фунцією, якої в ньому не існує,  Підморгування то це вже не помилка, а ЧУДО (або, можливо, користувач має вади).  

ви мене зле зрозуміли. У другому реченні йдеться про те, що якщо функція Є, і при користуванні нею браузер вилітає - це помилка. Якщо функції НЕМА - це вада, бо багатьом користувачам вона потрібна (або ця функція є в інших браузерах, а в цьому нема - тоді говорять про "вади" при порівнянні браузерів). Якщо не згодні, напишіть свої варіанти означених явищ.

[noddeat]

(ііі) жодні авторитетні мовознавці не причетні до утворення цих слів.

взагалі-то до утворення української мови причетний народ, а не мовознавці. А при утворенні нових термінів користуватися виключно словниками не можна. Треба володіти не тільки сучасною літ мовою, а й черпати нові слова з українських говірок.

[miwa]

взагалі-то до утворення української мови причетний народ, а не мовознавці. А при утворенні нових термінів користуватися виключно словниками не можна. Треба володіти не тільки сучасною літ мовою, а й черпати нові слова з українських говірок.

Ага, і тому давайте будемо бігти за народними говірками і "локейтити інсинуації у еплікейшинах" а заодно ще й скористаємо у повній мірі з новітнього народного албанського діалекту  

[noddeat]

та взагалі я просто якийсь кладєзь неіснуючих/пожежних/неавторитентно-утворених слів,  
а, якщо взяти до уваги, що основні джерела, які я використовую - це Кримський та ВТССУМ, взагалі стає незрозуміло на що спиратися, можливо лише на персональні уподобання? а якщо слово хтось тут на форумі не чув, то "ффтопку його" бо воно кальковане (зросійщене) або застаріле (здіяспорне)?

Слово "кладєзь" теж взято зі словника Кримського та ВТССУМ? Слово "персональні" можна замінити на українське "особисті".
Якщо ви підримуєте "зневадження", варто подавати іншим форумлянам приклад гарної української, щоб вони вас підтримали. Я не підтримую "зневадження", тому шукати помилок в моїх повідомленнях не треба.

[DalekiyObriy]

Чим, на вашу думку, зневадження є кращим за "пошук помилок"?

тим, що "пошук помилок" не відбиває значення "debugging"
почніть хоча б зі словників:
http://m-w.com/dictionary/debugging
2 : to eliminate errors in or malfunctions of <debug a computer program>

тобто це "знищення" помилок, можна навіть в словники не лазити, просто проаналізувати слово: de + bug  - і зразу зрозуміло що кінцеве значення терміна - саме вилучення помилок

якщо ж брати його більше широке поняття, то мало би бути "пошук та вилучення/виправлення помилок" - і я хотів би побачити, як це будуть вживати

шукач помилок - надто розмите поняття, до того ж шукач (якщо зазирнути в ВТССУМ) може бути як людина, так і собака, так і механізм, в термінологічній галузі бажано мати щось що досить точно відбиває поняття

[DalekiyObriy]

Слово "кладєзь" теж взято зі словника Кримського та ВТССУМ? Слово "персональні" можна замінити на українське "особисті".
Якщо ви підримуєте "зневадження", варто подавати іншим форумлянам приклад гарної української, щоб вони вас підтримали. Я не підтримую "зневадження", тому шукати помилок в моїх повідомленнях не треба.

1. Ви плутаєте гаряче з м'яким, моя мова не бездоганна (хоча й, думаю, не найгірша на цьому форумі), але це не має жодного відношення до обговорення терміна, це як у Жванецького: "Что может сказать хромой о творчестве Герберта Фон Караяна, если ему сразу заявить, что он хромой?"
2. Ви не перший, хто по закінченні аргументів починає шукати помилки в повідомленнях, раджу не скочуватися на такий шлях...
3. "кладєзь" - церковно-слов'янська назва "колодязю", не бачу чому б мені його не вживати у моїх повідомленнях
4. "персональний" є таким самим устояним українськім словом (хоч і з запозиченим коренем), як і "особистий", принаймні Кримський це слово наводить, окрім того є купа однокореневих слів: персона, персонаж... спробуйте їх теж всіх повилучати з мови, будемо розмовляти на пальцях...

але все це вже добряче відхиляється від теми, якщо, замість працювання зі словниками Вам більше цікаво займатися таким - відкрийте окрему гілку "Огріхи та ляпи у повідомленнях Далекого Обрія" і розвивайте тему там...

[Cthulhu]

Щось у мене починає виникати бажання закрити гілку, а то дискусія переходить на рівень "дурак - сам дурак". Якщо кидання какашками і банановими шкурками не припиниться, так і зроблю. Стосується всіх ораторів.

ЗІ Хто б організував яку класику типу g vs k, для розрядки? Мені ніби як тепер не положено...

[zzandy]

Зневадження - погане слово. Тут говорити нема про що.


А яка альтернатива?