Як перекладати термін "application" українською?

[Володимир Лісівка]

І що, після цієї комісії всі українці масово повинні забути значення слова "застосування"?

Хай краще вже буде "прикладна програма" (проти "системна програма" ніхто ж не заперечує?) чи "програма" або "аплікація".

[Ketrin]

І що, після цієї комісії всі українці масово повинні забути значення слова "застосування"?

не забути, а правильно розмовляти
тому що це держстандарт
і тому що комісія львівська

Хай краще вже буде "прикладна програма" (проти "системна програма" ніхто ж не заперечує?) чи "програма" або "аплікація".

для слова "програма" - є слово program(me) - послідовність команд будь-якою мовою програмування
"аплікація" мені теж подобається, але це англіцизм, їх і так багато в українській мові, навіщо додавати ще один, якщо є чудовий замінник, до того ж це "Виготовлення орнаментів чи яких-небудь художніх зображень нашиванням або наклеюванням на що-небудь різнокольорових клаптиків тканини, паперу"
застосунок - завершена прикладна програма або пакет, що забезпечує користувачу розв'язання певної задачі, наприклад, електронна таблиця або текстовий процесор.

[yurchor]

Вибачте, але автор опусу сам визнає, що слово, яке Ви пропагандуєте, є новотвором, тому вважаю, що за принципом Оккама його слід відкинути.
До речі, за результатами голосування за це слово комісія поділилася майже порівну.
Крім того, за тими визначеннями, які Ви навели, те, що продають у вигляді Windows, і те, що Ви не купуєте, а використовуєте за так, теж слід називати не програмними продуктами (оскільки послідовності команд ви не знаєте), а застосовними або застосовуваними продуктами.

Дайте мені два застосунки для текстових таблиць і один застосунок словника!

Ну і результати голосування говорять про те, що не треба "впихувати невпихуємоє".

Edit:

Декому слід би не шаритися по форумах, а трохи послідкувати з використанням літери "ы" у власних перекладах українською...

[Ketrin]

Edit:

Декому слід би не шаритися по форумах, а трохи послідкувати з використанням літери "ы" у власних перекладах українською...

не приколюйся, а краще скажи де?

а тобі також не завадило б уважніше ставитися до СВОЄЇ частини перекладів

http://www.sunvirtuallab.com:32300/uk/helpcontent2/smath/guide.po?translate=1&view=1 другий рядок  

я по форуму не шарюсь, а шукаю відповіді на свої запитання
і нажаль знаходжу лише необгрунтовані зауваження і заклик до невизнання нормативної лексики, зафіксованої в словниках, затвердженої державними установами і стандартами, напрацьованої багатьма роками наукової діяльності багатьох розумних людей  

Ну і результати голосування говорять про те, що не треба "впихувати невпихуємоє".

серед варіантів немає єдиного вірного  

[yurchor]

Можна докладніше про роки роботи, список заслужених людей, тощо.

А то, згідно до цієї сторіночки, у декого склалося враження, що чудовому перекладу OOo 2.x українською ми маємо завдячувати не комусь, а саме науковій "діяльності багатьох розумних людей".

P.S. Ну гаразд, я кандидат фіз-мат наук, старший науковий співробітник. Тепер моя думка обґрунтованіша? Зрозумійте: у справжній науці царюють не звання і ступені, а здоровий глузд і логіка, а всілякі комісії не спромоглися за шість років добратися до сусіднього інституту: у словнику "Інтегрована лексикографічна система "Словники України", версія 1.05" (©2005 Інститут мовно-інформаційних досліджень НАН України) слова "застосунок" просто НЕМАЄ!

Дискусію вважаю завершеною, більше у цю гілку не писатиму (вибачте, нафлудив, усвідомлюю важкість скоєного).

[Ketrin]

Можна докладніше про роки роботи, список заслужених людей, тощо.

А то, згідно до цієї сторіночки, у декого склалося враження, що чудовому перекладу OOo 2.x українською ми маємо завдячувати не комусь, а саме науковій "діяльності багатьох розумних людей".

до чого тут це? і список там не повний  
Я про людей, які складали словники, якими я користуюся. Це люди з  інстиуту мовознавства, інституту кібернетики, та ті, які сидять у держстандарті (їх список ви на їхній сторінці можете побачити).
Охолоньте нарешті самі.

[noddeat]

P.S. Ну гаразд, я кандидат фіз-мат наук, старший науковий співробітник. Тепер моя думка обґрунтованіша? Зрозумійте: у справжній науці царюють не звання і ступені, а здоровий глузд і логіка

якби ж вас почули решта 46 999 999 співвітчизників  

Це люди з  інстиуту мовознавства, інституту кібернетики, та ті, які сидять у держстандарті (їх список ви на їхній сторінці можете побачити).

Чому ви вважаєте, що ці люди знають українську краще, ніж, наприклад, я?

[Praporshic]

Чому ви вважаєте, що ці люди знають українську краще, ніж, наприклад, я?

Знання - то вже зайве. Якщо є відповідний папірець - то можна нести відверті нісенітниці. Згадайте Стругацьких, казку про Трійку.

[Ketrin]

Справа не в тому хто краще знає, це поняття відносне і суперечливе.
А в тому, що таким чином робиться анархія у мові і перекладах.
Одні не визнають держстандартів і словників.
Інші користуються дореволюційними словниками.
Тому і якість і синхронізація перекладів у нас кульгає.

[Володимир Лісівка]

Справа не в тому хто краще знає, це поняття відносне і суперечливе.
А в тому, що таким чином робиться анархія у мові і перекладах.
Одні не визнають держстандартів і словників.
Інші користуються дореволюційними словниками.
Тому і якість і синхронізація перекладів у нас кульгає.

Ша, давайте не будем вертатися до диктатури. Яке слово вибрати вирішують носії мови, а не комісії. В лінуксі, ті ж носії мови і займаються перекладом, що є найправильнішим варіантом з усіх можливих.

З точки зору членів комісії, правильно буде не збирати комісію, щоб роз’яснити дурним холопам як їм правильно говорити, а зібрати комісію, щоб проаналізувати існуючі варіанти вживання і рекомендувати якийсь варіант з існуючих. Носії мови, як захочуть, дослухаються.

[Ketrin]

З точки зору членів комісії, правильно буде не збирати комісію, щоб роз’яснити дурним холопам як їм правильно говорити, а зібрати комісію, щоб проаналізувати існуючі варіанти вживання і рекомендувати якийсь варіант з існуючих. Носії мови, як захочуть, дослухаються.

цілком згодна
проте нажаль ні вас ні мене (на вашу радість  ) туди не включать

тому для узгодження перекладів і існує http://docs.linux.org.ua, а хто його доповнює?

тобто і таке розяснення вас не влаштовує?
ви наполягаєте на - прикладна програма? два слова замість одного?

[DalekiyObriy]

ви наполягаєте на - прикладна програма? два слова замість одного?

в більшості випадків просто «програма» достатньо, лише в окремих випадках коли дійсно важливо наголосити на «прикладній» програмі на противагу системному засобу треба вживати два слова, але якщо почитати скажімо Вікіпедію то можна побачити, що межа досить нечітка:

The exact delineation between system software such as operating systems and application software is not precise, however, and is occasionally subject to controversy.

окрім того в комп’ютерній термінології неоднозначність для програми не така вже й страшна:

In computer science, an application is a computer program designed to help people perform a certain type of work. An application thus differs from an operating system (which runs a computer), a utility (which performs maintenance or general-purpose chores), and a programming language (with which computer programs are created).

тобто здебільшого коли йдеться не про прикладну програму, а про систему вживається більш вузький термін: операційна система, утиліта, компілятор тощо

думаю проблем з «застосунком» та, що частково автори занадто спиралися на російський переклад, замість того, щоб зосередитися на оригіналі і дещо забагато зусиль витратили на прямий переклад, замість того щоб дати більше акценту суті поняття і живій мові...

[DalekiyObriy]

тому для узгодження перекладів і існує http://docs.linux.org.ua, а хто його доповнює?

для узгодження термінології існує http://dict.linux.org.ua доповнюю його я, але спільнота приймає участь в обговоренні нових (та інколи існуючих) позицій
окрім того можна дивитися у величезний архів вже існуючих українських перекладів вільних ПЗ

[Володимир Лісівка]

тому для узгодження перекладів і існує http://docs.linux.org.ua, а хто його доповнює?

Для узгодження перекладів існують багато сайтів, в тому числі і dict.lou чи docs.lou. Це одне з можливих джерел, не більше.

тобто і таке розяснення вас не влаштовує?

Роз’яснення мене влаштовує. Переклад - ні. :-)

Якщо робити ставки на те, який термін приживеться, то я ставлю 0 грв. на "застосунок", 90грв. на "програма", і 30грв. на "прикладуха". Можливо також виникне якийсь інший новий термін (приладдя?).

ви наполягаєте на - прикладна програма? два слова замість одного?

Я пропоную "прикладне програмне забезпечення", як повний переклад "application" в контексті програмного забезпечення, і скорочений переклад "прикладна програма",  чи "програма".

[Praporshic]

Off-topic:

/me ніяк не може зрозуміти: яка ще може бути програма, окрім прикладної? До того ж, application ще перекладається як "застосування"....

Хочу нагадати шановній спільноті, що у практиці перекладача постійно трапляються випадки, коли одне слово однією мовою означає явище, яке іншою висловлюється кількома. Не варто також забувати, що, у порівнянні з українською, сучасна англійська мова простіша, дуже часто одним й тим саме словом визначаються зовсім різні речі, які в українській визначаються окремими словами.

І ще один момент: існує два типи перекладачів. Перший тип - так званий "translater". Ці люди зазвичай роблять "підрядкові" переклади для подальшої літературної обробки, таку собі "брудну роботу". Їх переклади слово у слово відповідають оригіналу. А ще є другий тип: так званий "interpreter". От їх переклади можна читати одразу, не піддаючи їх додатковому опрацюванню. Але у цих перекладах регулярно замінюються ідіоматичні вирази, частенько переклад буває довшим або коротшим за оригінал (при повному збереженні змісту).
До чого я це веду: я не хотів би користуватись ПЗ, яке локалізували представники першої групи. Переклад - свого роду творчість, і підходити до нього треба відповідно.