Спортивні інтереси місцевої спільноти

[Олександр Кравчук]

О, а я Бойовим Гопаком займаюся... Мо ще хтось займається чимось менш розважливим?

До речі, для Рівнян, які хочуть зайнятися Бойовим Гопаком - www.hopak.rv.ua (прошу модератора вибачити, але це не комерційний проект, там немає абсолютно ніякої реклами, і усе йде на користь справі).

[MoD]

Я раніше десь років 6 займався Тайквандо (корейське мистецтво єдиноборств), а зараз перейшов на важку атлетику. Доречі, з друзями збираємося влітку подорожувати заходом України (піший похід), може хто має досвід таких мандрів?

[Praporshic]

Я раніше десь років 6 займався Тайквандо (корейське мистецтво єдиноборств), а зараз перейшов на важку атлетику.

Ми, пане, майже колеги - я займався Taekwondo WTF з жовтня 1997, не складав іспит на мастерський ступінь лише через його високу вартість (150 закатованих звірьків (тобто USD) - краще на сертифікат LPI витратити...), але переключився не на важку атлетику, а на Хапкідо - досить цікаве, з точки зору філософії, корейське боїове мистецтво... (Саме тому його називають "Помийною ямою заборонених технік").

[MoD]

О, а я в Jhun Ree League займався, але наскільки я пам'ятаю іспит ми здавали безкоштовно, хоча навчання в майстер-класі коштувало не дешево. До другого дану залишалось роки 2, але часу на все це діло не вистачало, тому покинув. А про Хапкідо я здається нічого не чув...

[Praporshic]

Тоді Вам на нашу сторінку:
www.hapkido.dp.ua
Не ображайтеся за його російськомовність - майстру так звичніше, хоч і українською йому досить зручно розмовляти...

P.S. Доречі саме "товариші по розуму" дали мені прізвисько Прапорщік, яким я зараз користуюсь майже при всіх реєстраціях в Мережі, бо я наводив лад на тренуванні досить "військовим" чином - змушував відтискатися від полу порушників дисципліни, якщо ті відмовлялися - відтискались усі разом.  

[MoD]

Слухайте, так у нас те ж саме було:) У нас просто гасло таке було: "Повага і дисципліна". Коротше, запізнився - відтискаєшся, від кінець заняття не витримав в полуприсяді "заліковку" на колені - аналогічно. А про Хапкідо досить цікаво, наскільки я зрозумів воно має деякі спільні риси з Таеквондо, але філософія все таки інша.

[miwa]

Доречі, з друзями збираємося влітку подорожувати заходом України (піший похід), може хто має досвід таких мандрів?

"Захід України" - це поняття доволі об'ємне... чи то пак, просторове На не найменшу західноєвропейську країну
Особисто я, живучи на тому ж таки Заході ...надцять разів бродив Карпатами, так що можна сказати, що деякий досвід в тому маю. Що саме вас цікавить?

Повертаючись до теми - тричі на тиждень залізо в спортзалі тягаю, відпочиваю від клавіатури Займався би чимось дієвішим на кшталт єдиноборств, але боюсь, що багато толку з того не буде - примудряюсь пропустити кожне 3-4 заняття по різних причинах, а на решту запізнюватись   Так що хіба руки натреную регулярними відтисканнями   Так що я треную їх відразу, не прикриваючись єдиноборствами  

[Praporshic]

Слухайте, так у нас те ж саме було:) У нас просто гасло таке було: "Повага і дисципліна". Коротше, запізнився - відтискаєшся, від кінець заняття не витримав в полуприсяді "заліковку" на колені - аналогічно. А про Хапкідо досить цікаво, наскільки я зрозумів воно має деякі спільні риси з Таеквондо, але філософія все таки інша.

Спільні рисі обумовлені спільними коренями. Окрім того, уся техніка ударів однакова. А от філософія - трохи схожа на айкідо (воно й не дивно - Чхве Йонг Соль та Моріхей Уесіба вчилися в одного й того ж майстра з японського клану Такеда) з однією різницею:
Айкідо: кидати супротивника та робити йому боляче доти, доки він не відмовится від нападу.
Хапкідо: швиденько зробити щось мало помітне так, щоб супротивник вже не міг ділі нічого робити (бажано взагалі - всеж мистецтво бою...).

Ще у Хапкідо є дуже цікава річ - дихальні вправи. (Ton-john hohup). Я після Дніпропетровська зробив його рази 2-3 у Карпатах  - тиждень плювався тією гидотою, що з повітрям у легені потрапила й там осіла.

[MoD]

Так ось щодо походу: на днях ми таки проклали маршрут і зробили дуже детальні карти. "Чекпойнти" будуть такі: Чернівці - Коломия - Карпати (хребет Чорногора) зі сходженням на Говерлу - Івано-Франківськ - Львів. І все це за 3 тижні.

[miwa]

Так ось щодо походу: на днях ми таки проклали маршрут і зробили дуже детальні карти. "Чекпойнти" будуть такі: Чернівці - Коломия - Карпати (хребет Чорногора) зі сходженням на Говерлу - Івано-Франківськ - Львів. І все це за 3 тижні.

Ну, допустимо дуже детальні карти - це поняття доволі відносне. Все рівно когось по дорозі зустрінете і цей хтось вас направить краще за будь-яку карту  
Щодо "чекпойнтів". Що збираєтесь робити в містах (музеї? магазини? просто побродити?)? На скільки і як плануєте відправлятись на Чорногору (з Коломиї, до прикладу, можна маршруткою під саму Говерлу під'їхати, збігати за кілька годин на вершину і вже ввечері сидіти у якомусь франківському барі й пиво ганяти а можна поїхати поїздом, пройти пішки всю Чорногору днів за 3-10 в залежності від спорядження й фізичної витривалості компанії)? Чи хочете ще кудась вилізти на Чорногорі окрім Говерли (хребет великий, - вважай, всі двотисячники України зібрав ).

Звісно, якщо план уже складений і коректувань та порад не потребує, на запитання можеш не відповідати

[MoD]

Карти дійсно детальні, маштаб - 1:100000 (1см = 1км) - карти генштабу СРСР, а зкачав з бібліотеки університету в Берклі:) і роздрукував по одному сектору (десь 40 на 50 км) на чотирьох листах А4. Всього 10 таких секторів. Хоча я впевнений, що доведеться у місцевих дорогу питати:) Щодо міст, то збираємось їх трохи подосліджувати, закупити харчів та й в дорогу. Маршрутки та потяги пролітають, адже похід у нас піший: приїжджаємо в Чернівці і виїжджаємо зі Львова. А план ще в сирому вигладі - все це заплановано на липень (після сесії:-/). Так що, коли є якісь поради - буду дуже вдячний!

[Praporshic]

Карти дійсно детальні, маштаб - 1:100000 (1см = 1км) - карти генштабу СРСР, а зкачав з бібліотеки університету в Берклі:) А план ще в сирому вигладі - все це заплановано на липень (після сесії:-/). Так що, коли є якісь поради - буду дуже вдячний!

Ну, те що секретні карти можна завантажити з Інету, мене не дивує. Так завжди було - продаж озброєння закорднон не є причиною для зняття секретності в середині держави.
А от про піший похід - тут складніше. Ви впевнені що зможете тягнути достатьно харчів води та речей на собі? Відповідно до цього і складайте маршрут.

[MoD]

Ну про це подумали в першу чергу. Розрахунок приблизно такий: кожен тягне по 15-20кг (в залежності від маси тіла) на спині разом з палаткою на себе, кожен день йдемо по 6-8 годин і близько 20 км (в залежності від місцевості та погодних умов). Харчовий раціон буде складатись з картоплі, макаронів, похідних від них блюд та консервів (те, чим можна закупитися в містах). Стоянка вдень (о 12 годині) 2-3 години та ввечері (близько 19ої) до ранку (7ої). Тепер потрібно прокласти детальний маршрут, от наприклад, вирішили йти від Чернівців до Коломиї слідуючи річкою Прут.

[Praporshic]

Я, нажаль, не знаю які береги в Прута, але на своєму досвіді впевнився, що не завжди краще йти біля річки. Якщо знати де є населені пункти то краще йти від одного до іншого. Особливо в лісі. Чи триматися більш - менш великих шляхів. Може трапитись будь-що. До того ж, під час сильних дощів біля гірських річок стає небезпечно. Хоча, з цим можна й не погодитись.
І ще, 15-20 кг на спині - щось замало. Людина з де-якою фізичною витривалістю може нести близько 30 відсотків своєї ваги, аби було зручно.

P.S. Якщо все буде вдало, то поїдемо кудись у Карпати на тиждень-два потренуватися. Знайомий з митниці обіцяв допомогти з розташуванням біля прикордонної застави.

[miwa]

похід у нас піший: приїжджаємо в Чернігів і виїжджаємо зі Львова.

Може все-ж таки в Чернівці?
До речі, пішки від Чернівців до Львова із заходом на Говерлу - це доволі серйозний шмат дороги. Не скажу, що заняття непідйомне, але все ж я би рекомендував або велосипеди, або ж скоротити маршрут. Можливо, використовувати потяги чи інший попутній транспорт.

Йди від Чернівців до Коломиї вздовж Пруту - це доволі непогана ідея, Прут тут більш-менш рівний та спокійний. Звісно, що не завжди вийде йти по самому березі, доведеться й збочувати на кілометр-другий, але в цілому ідея варта уваги. Особливо якщо все життя прожив на Волині чи в Таврії.

Розрахунок на підйом в 7 ранку доволі поспішний. Я не знаю чому так стається, але досвідченіші за мене туристи сміються: коли б не прокинувся, все рівно в 11 виходити. Звісно, якщо похід не режимний і не розрядний.

Ще врахуйте, що швидкість каравану визначається швидкістю найповільнішого верблюда і спробуйте позбутись таких верблюдів вже тепер. Щоправда, у вашому випадку його можна просто засунути в найближчий потяг якщо буде дуже брикатись; все ж не по Сахарі мандруватимете

Про харчі з водою Сергій перестраховується - можна придбати дорогою. А води в Прикарпатті й так навалом. З Прута, звісно, варто пити лише вище Яремчі

Враховуйте фізичну витривалість (не силу!) - чи зможете кілька тижнів підряд йти з вантажем за плечима. І з яким саме. Зручність наплечника (aka "рюкзака") тут виступає на перше місце. Відразу за нею стоїть зручність взуття (має бути старе - добре розношене та припасоване до ноги) та нижної білизни (зручна, нетісна, особливо гумки).

Колись на katpaty.com.ua були хороші статті про спорядження, підготовку, поведінку в горах - рекомендую ознайомитись.