Автор Гілка: Як поселити пінгвіна в зоопарку? (Прочитано 20401 раз)

miwa · « **Відповідей #15 :** 2005-06-23 12:45:13 »

Цитата: Ярослав Федевич від 2005-06-23 12:17:02

Нафіга звук четвіркам? МП3 там можна з комфортом слухати тільки в 22КГц, та й то система зразу однозадачна.

Шлячка з менш як 20 метрів оперативки _ставитись_ не хоче. В принципі, потім працювати можна й з меншою кількістю пам'яті (а щоб поставити, просто вийняти вінчестер, запакувати в 133-й пень, після чого розмножити). Почав ставити як на повну ISA без наворотів, 480 метрів основного місця, 32 на своп (щоб гальмувало, але не загнулось, якби раптом що).

Та я просто додав, що звук там не потрібен навіть якщо є карточки.

А на старі машини ОС тільки так і буде ставитись - вінчестер чіплятиметься до іншого комп'ютера і на нього (в ідеалі) зливатиметься готова, встановлена і налаштована система.
Тобто, експеримент з 480 метрів основного місця + 32 на своп пройшов успішно?

Щодо платіжок - так, вони не зберігаються. Раніше вони це робили за допомогою самописних макросів у екселі. Я писав ті макроси, я ж пропонував зробити так, щоб вони зберігались та потім аналізувались при необхідності, але на мене замахали руками: вони собі на папері зроблять все як їм треба - і "прокрутять" десь щось і підправлять, а тут - дзузьки.
Але єдиний момент - при друку платіжок швидше за все із списку вибирається постачальник, а його артибути підставляються автоматом. Якщо є щось схоже в лінукс (думаю, кількасот постачальників у базу хтось заб'є; в крайньому випадку когось запряжу "за десятку") - було б ідеально.

Yaroslav Fedevych · « **Відповідей #16 :** 2005-06-23 13:54:55 »

Така штука ще на coreutils робиться

Ставилось воно довго (емуляція все-таки), я не стерпів, пішов на роботу. В принципі, ще можна з дебіаном, котрий вуді, поекспериментувати (встановити й накатати сарж потім зверх того, наприклад, не тому, що "там новіше", а що українська краще підтримується), там хоча б пакунки без геморою ставляться й видаляються.

Praporshic · « **Відповідей #17 :** 2005-06-23 14:10:50 »

Для друку платіжок з автоматичним підставлянням реквізитів підійде iceB

ignite · « **Відповідей #18 :** 2005-06-23 21:50:56 »

Спробую щось підказати.
Перше. Рішення дуже залежить від задач, які вирішуються на конкретних компах. Якщо це НЗ, то частина ПК, мабуть, використовується в учб процесі, частина на кафедрах у якості друк-машинок, частина в управлінців - друк та специфічні програми (як друк платіжок тощо).
Ідеальний варіант, якщо вам дозволять поперестявляти ПК з місця на місце, в залежності від потреб. Не недооцінюйте цей фактор - спротив персоналу може бути дуже великий, бо найчастіше кожен відділ/людина "вибивав" собі ПК, та вважає його своїм. Потрібно з самого початку обговорити це з керівництвом.
Найбільше проблем буде зі старими четвірками. Навіть не думайте запускати на них повноцінні Х, діла не буде. Якщо там 8М оперативки, то два варіанти: або пристосувати для чогось в консольному режимі, або вікористовувати в якості Х сервера.
Консольний режим. Підійде в якості учбового ПК: можна вивчати сам линукс, можна програмувати на С та Паскалі. Якщо в бугалтерію в якості друкарки платіжок поставити айсБ, теж підійде - він консольний. Якщо в НЗ є щось старе кліперовське, або фоксове, та є вихідні коди, можна перезібрати кліпом (з кліпера майже без проблем, з фокса трохи важче). Досовські програми які є без вихідних кодів, можна запускати в досему (я керую таким чином офісною АТС).
Режим Х-сервера. Ясно що необхідна сітка. Якщо зібрати такі ПК до кучи в один кабінет, або в декілька сусідніх, то можна зробити маленьку сітку "на колінках", або "на шнурках". Тобто купляється простий 8-портовий свіч, необхідна кількість кабелю та конекторів, та кидаються кабелі прямо "по підлозі". В такому вигляді сітка обійдеться десь гривень в триста. (Коли набридне кабелі перетикати кожного разу за прибиральницею - зроблять "як треба"

). Як налаштувати. Найпростіше скористатися готовим рішенням - ЛТСП, серед инших плюсів є те, що можна буде витягнути з тих четвірок диски, десь в инших компах згодяться.
Інше залізо. З принтерами, якщо там НР, проблем не буде, проблеми, і не малі, можуть бути зі сканерами. Не знаю, навіть, що і радити. Як мінімум кожну модель перевірити на сумісність до того, як почнуться проблеми.
Щодо встановлення ОС на багато ПК - то це найменша з проблем, що на вас чекають

. З диска на диск ОС переноситься дуже просто, фдиском новий диск розбивається на розділи, створюються на тих розділах файлові системи (мке2фс, якщо хочеться екст3, то потім ще тюне2фс), а далі монтуються розділи нового диску і на них просто копіюється вихідна система. Тільки треба звернути увагу на деяки речи. 1-ше - не копіювати /проц, /тмп, /мнт, /вар/лок, /вар/ран (в останніх можна просто відалити всі файли, крім каталогів, після повного переносу /вар). Після цього треба підправити на новому диску /етц/фстаб, якщо структура розділів не співпадає з вихідною. Залишається тільки встановити загрузчик, найпростіше це зробіти за допомогою загрузочних дискет груб-а.

Може потім ще щось пригадаю.

miwa · « **Відповідей #19 :** 2005-06-23 22:22:42 »

Огомс.. Здоровенька відповідь. Спасибі як мінімум за те, що знайшли час щоб це все написати.

Спробую дещо уточнити.

Із-за правильно зауваженої привязаності користувачів до своїх компютерів бухгалтерія не віддасть свій двогіговий атлон кудись і не візьме собі "четвірку-друкарку". Так що бух.програма може бути й доволі "важкою".
Специфіка НЗ (медицина/фармація) призводить до того, що програмування там не викладається взагалі. Так що на четвірках дуже бажано запустити хоч щось графічне. Є все ж надія на описану вами "мережу на коліні". Тоді сподіваюсь на потужніших машинах запускати ресурсоємкі задачі, а четвірки використовувати як термінали.
Хто такий ЛТСП?
Чи можна буде запускати якийсь wine, у ньому finereader (звісно що піратський :-/) і таким чином працювати зі сканером?
Чи можна встановити завантажувач на вінчестер, коли він не на кінцевій машині, а на тій, з котрої переписується готова система? man dd? (подумалось, що якщо зараз хтось засміє мене, то буде цілком правий - я вже стільки разів питав, чи варто читати man dd, що міг давно просто прочитати його)
Чи можете ви щось сказати про юридичний бік цієї затії?

Ну і звісно, якщо щось ще допишете - буду дуже вдячний.

miwa · « **Відповідей #20 :** 2005-06-23 23:14:21 »

Пробую оправдатись перш за все сам перед собою. Отже,
dd if=/dev/hda1 of=/dev/hdc1 bs=512 count=1.
Цікаво тільки, що вийде в результаті :о)
Те, що геометрія розділів мусить бути ідентичною - факт.

Moriarty · « **Відповідей #21 :** 2005-06-24 12:01:25 »

ЛТСП:
http://www.ltsp.org/ - англійською
http://www.ltsp.ru/ru/about - російською

ignite · « **Відповідей #22 :** 2005-06-24 12:14:04 »

Цитата: miwa від 2005-06-23 23:14:21

Пробую оправдатись перш за все сам перед собою. Отже,
dd if=/dev/hda1 of=/dev/hdc1 bs=512 count=1.
Цікаво тільки, що вийде в результаті :о)
Те, що геометрія розділів мусить бути ідентичною - факт.

У використанні саме dd, в такому випадку, тобто копіюванні розділ у розділ немає ніякого сенсу. Набагато надійніше так як я написав - створити файлову систему та скопіювати файли. Якщо диски різні, однакова геометрія майже недосяжна.

До речи, згадав. Якщо важко все робити руками, є така річ, як CDrec. Робе копію системі на СД, але може і в образи СД. З тієї копії потім відтворює вихідну систему на інший диск. Сам б'є на розділи, створює файлові системи. Річ гарна.

ignite · « **Відповідей #23 :** 2005-06-24 12:22:32 »

Спробую дещо уточнити.

Із-за правильно зауваженої привязаності користувачів до своїх компютерів бухгалтерія не віддасть свій двогіговий атлон кудись і не візьме собі "четвірку-друкарку". Так що бух.програма може бути й доволі "важкою".

Тоді є варіанти - ананас, або ЕАС.

Специфіка НЗ (медицина/фармація) призводить до того, що програмування там не викладається взагалі. Так що на четвірках дуже бажано запустити хоч щось графічне. Є все ж надія на описану вами "мережу на коліні". Тоді сподіваюсь на потужніших машинах запускати ресурсоємкі задачі, а четвірки використовувати як термінали.

Тоді це єдиний варіант.

Хто такий ЛТСП?

Далі відповіли

Чи можна буде запускати якийсь wine, у ньому finereader (звісно що піратський :-/) і таким чином працювати зі сканером?

Повинно, але не впевнений, можна ще варіант вмваре, якщо вже файнридер піратський

.

Чи можна встановити завантажувач на вінчестер, коли він не на кінцевій машині, а на тій, з котрої переписується готова система? man dd? (подумалось, що якщо зараз хтось засміє мене, то буде цілком правий - я вже стільки разів питав, чи варто читати man dd, що міг давно просто прочитати його)

Все ж таки ман груб. Я звичайно ставлю не з дискет, а гружуся з СД, потім чрут у корінь системи та grub-install.

Чи можете ви щось сказати про юридичний бік цієї затії?

От це точно пас.

[/list]

ignite · « **Відповідей #24 :** 2005-06-24 12:23:49 »

Поки що все, їду у відрядження, десь на тиждень.

miwa · « **Відповідей #25 :** 2005-06-24 18:15:08 »

Цитата: ignite від 2005-06-24 12:14:04

У використанні саме dd, в такому випадку, тобто копіюванні розділ у розділ немає ніякого сенсу.

Хгм... тобто наведена команда НЕ зкопіює перших 512 байт одного розділу на інший??.. Я й не хотів цілий розділ копіювати, лише завантажувач.

Цитата: ignite від 2005-06-24 12:14:04

До речи, згадав. Якщо важко все робити руками, є така річ, як CDrec. Робе копію системі на СД, але може і в образи СД. З тієї копії потім відтворює вихідну систему на інший диск. Сам б'є на розділи, створює файлові системи. Річ гарна.

***

Я звичайно ставлю не з дискет, а гружуся з СД, потім чрут у корінь системи та grub-install.

О, за це спасибі.

Yaroslav Fedevych · « **Відповідей #26 :** 2005-06-24 19:12:12 »

dd під таким соусом -- не рекомендується. Під завантажувач іде не лише перших 512 байтів, але й як мінімум вся перша доріжка (якщо не циліндр навіть).

Згадав. Тупа моя башка. З юридичних питань у нас Вадим Машков (Adiel@) зможе сказати трохи більше, бо якраз займається переведенням усіх охочих на ВПЗ. Принаймні, в нього можна поцікавитись, на які граблі можна наступити в процесі.

(Зрештою, всі пам'ятають, як один адмін 1с ставив і на скільки його штрафанули? Щоб не було западла...)

hse · « **Відповідей #27 :** 2005-06-28 01:01:26 »

Я би розділив компи на дві групи:
1. >і686 64Mb 2Gb - можна ставити локально зручний для Вас дистрибутив з сучасним графічним інтерфейсом.
2. <і686 64Mb 2Gb - термінально, або з NFS шари(коли малий вінт). Мусить бути мережа :-/

Можна запускати і при менших параметрах але не таких монстрів як KDE

Якщо користувачам дається root з метою навчання - обов'язково потрібно зберігати образ системи і перед парами заливати наново...

Юридично, причепитись зараз зможуть, як захочуть, головне не сильно конфліктувати.

Власний досвід: Ставив лінукс ~10 знайомим, просили самі одному не сподобавсь.
Віндузятникам які крім МС нічого в принципі не сприймають не ставте марна трата часу.
Решті ставив "примусово":
одній фірмі ~500 компів впровадив Mozilla бровзер, почтовик - без проблем, мав рішення щодо невідповідності MS Esplorer, Outlook вимогам безпеки. ~500 користувачів БЕЗ проблем перейшли (у мене навіть самі тягнули, ставили і налаштовували) і для більшості це була перша в житті самостійно встановлена програма! Тут головне політика, а користувачу байдуже як програма називається і її ліцензія.
З власного досвіду знаю що зручно і вигідно те з чим постійно працюєш і до чого звик.
Початківцю байдуже з чого починати і принципової різниці між сованням миші в Mandrake, MacOS чи офтопіку окрім обмеження свободи не бачу! Навчитись розуміння самих глибин ОС можна тільки починаючи використовувати BSD, Slackware, Gentoo... програмувати...
Секретарці ставиш в п'ятницю лінукс добре підлаштувати і в понеділок, якщо вона помітить зміни то подякує за заміну на кінець її архаїчної вінди на сучасну.

Yaroslav Fedevych · « **Відповідей #28 :** 2005-06-28 01:53:40 »

Я тут трохи порозважався, й хочу сказати, що X'и з IceWM вкупі спокійно собі ходять на восьми метрах пам'яті й 32-х свопа, а ще пару xterm'ів та dillo цілком непогано там почуваються. Перевірено на QEMU, котрий створює враження AMD 486-166 на моїй машинці. 830.66 BogoMIPS, ядро 2.2.20 (реальне ядро дає 1395.11 BogoMIPS). Debian GNU/Linux Sarge. Тепер би щось для скомпонувати Rich Text та електронну табличку, й експлуатувати до повного фізичного зносу (я на четвірочці LaTeX підіймав, так що... ще є порох у порохівницях).

Автор Гілка: Як поселити пінгвіна в зоопарку? (Прочитано 20401 раз)

Praporshic