Ось тільки не треба так категорично. З яких це пір пристойність (при поводженні, викладанні і тд і тп) почали вимірювати хрусткими купюрами? В серйозних закладах, де люди дійсно займаються науковою діяльністю якраз все навпаки. З власного досвідо можу зробити висновок, що саме "идейные", ті кого ще можна назвати романтиками в науці і є її рушієм, а "бізнесмени", працівники за гранти, ті, хто вбачають в роботі тільки можливість для збагачення, як правило, саме як науковці нічого не варті (которих я ненавиджу (с) Лесь). Як адміністратори, організатори, тощо - так, але як науковці - в жодному разі.З якої такої моторошної пори все почали міряти грошима? Страшні речі кояться, панове...
Так шо, молодіж і підлітки, думайте перше ніж щось категорично тут декларувати и махати прапорами "безкористного служіння".
Цитата: Олексій Лукін від 2009-02-16 09:41:24Так шо, молодіж і підлітки, думайте перше ніж щось категорично тут декларувати и махати прапорами "безкористного служіння".Хтось казав про «безкорисне служіння»? Ні, казали про те, що справжні фахівці-викладачі, що не розбіглися, далеко не завжди мають сторонній приробіток. А ті що мають - далеко не кращі викладачі.
ви самі-то скільки аплікацій на ґранти подали? спершу спробуйте один раз, потім будете в «бізнесменів» кидатися какашками. що за взагалі якась совкова класифікація? науковці — це що не люди, їм не можна хотіти жити пристойно? ґрант — це не хрусткі купюри, щоб його отримати, треба мати купу нервів на paperwork та солідний науковий доробок.можна скільки завгодно говорити про «ентузіастів», які будуть працювати за копійки, але середній вік працівника НАН — понад 50 років, що говорить про те, що ентузіастів таких не так багато. ті, хто в Україні щось робить на світовому рівні, зазвичай отримує додаткову фінансову підтримку поза межами нашої держави.
А про "ентузіастів" - це гарно ви придумали. Виходить, людина мусить сидіти в ВУЗі на мізерну зарплатню, а поруч людина з такою, або й гіршою кваліфікацією буде отримувати пристойну? Нісенітниця.
Професура може дати якісне знання. Але, якшо вона сама не має необхідних для професії навиків, то їй буде складно виробити їх у студентів. (Точніше професура має навики необхідні для професії професора, що не зовсім те, що потрібно більшості студентів). Професіонал може дати і знання (можливо і не такі якісні та глибокі, але достатні для обраної професії) і допомогти виробити необхідні професійні навики.
А не здогадуєтесь, чому у вищих навчальних закладах викладання розділено на лекції та практичні заняття, і ведуть їх частенько різні люди?
Я вже ніби написав, що якщо людина все своє життя провела в інституті, то професійні навички в неї відсутні. Відповідно і навчити студента цим навичкам вона не зможе, незалежно від того, як називається заняття.
Цитата: Володимир Лісівка від 2009-02-17 13:42:57Я вже ніби написав, що якщо людина все своє життя провела в інституті, то професійні навички в неї відсутні. Відповідно і навчити студента цим навичкам вона не зможе, незалежно від того, як називається заняття.Отож бо й воно. Ми вже маємо ситуацію, коли практичний досвід цінують більше за диплом. А диплом, в свою чергу, цінується нижче матеріалу, з якого його виготовлено.
P.S. Сьогодні по дорозі на роботу зустрів викладачку англійської з вишу де колись навчався. Дуже скаржилась на сучасних студентів та аспірантів. Мовляв, папірці отримали, а в голові порожньо....