Ось, наприклад:http://www.phoronix.com/scan.php?page=article&item=intel_kms_ums&num=1Форонікси регулярно щось тестують, і часто роблять це на Убунту.
На початку вважалося, що зі зростанням кількості користувачів кількість розробників лінійно зростатиме (хтось навіть думав що експоненційно). Але зараз уже доведено, що кількість розробників може зростати не швидше за логарифм кількості користувачів.
Таким чином, маємо ситуацію, подібну до ситуації у нашій економіці: «повно економістів, а заводи стоять».
ЦитатаНа початку вважалося, що зі зростанням кількості користувачів кількість розробників лінійно зростатиме (хтось навіть думав що експоненційно). Але зараз уже доведено, що кількість розробників може зростати не швидше за логарифм кількості користувачів. лінійно?? було б дивно, якби було інакше. ви хочете, щоб лінукс набув популярності на десктопи, щоб усі в виробники заліза випускали для нього драйвери або принаймні відкривали специфікації, але водночас вас не влаштовує, що всі користувачі не стають розробниками? дивина та й годі.більше користувачів дає самі плюси, я особисто мінусів не бачу жодних (ну, крім того, що більше буде виявлятися дірок і т.п.) До чого тут Убунту, я не розумію: є десятки дистрибутивів, які нічого не дають спільноті, і шо з того?Слід сприйняти той факт, що лінукс уже не є операційною системою для ґіків, от і все. Якщо комусь муляє око оця втрата «елітності», то є маса альтернатив для викаблучування — Ґенту, Солярис, FreeBSD і т.п.ЦитатаТаким чином, маємо ситуацію, подібну до ситуації у нашій економіці: «повно економістів, а заводи стоять». Люди з дипломом «економіст» — не економісти. Акурат з економістами у нас все дуже провально: їх немає. Якби в цій країні були добрі економісти, ми б уже були в Євросоюзі давно. А заводи стоять, бо вони виробляють нікому не потрібний хлам. Ті заводи, які виробляють щось корисне, ніколи не мали проблем з попитом, ні в 90-ті, ні зараз.
А заводи стоять, бо вони виробляють нікому не потрібний хлам.
Ті заводи, які виробляють щось корисне, ніколи не мали проблем з попитом, ні в 90-ті, ні зараз.
Це не так. Це через те, що заводи віддали у власність не тим людям і не за ту ціну.
А слово "конкуренція" ти коли-небуть чув. Знаєш, що воно означає?
У мене на комп’ютері жодної (sic!) хоч скількись корисної програми, розробленої Ubuntu чи Canonical. Куди витрачаються гроші висмоктані у Mandriva, Novell та Red Hat? На наклейки і shipit, на Ubuntu One і Ubuntu Store.
ЦитатаЦе не так. Це через те, що заводи віддали у власність не тим людям і не за ту ціну.по-вашому, ті люди, які купили (вкрали) заводи — ідіоти, які бажають того, щоб продати завод на брухт замість того, щоб заробляти на ньому гроші?
А що в результаті? Криволапі інтегратори DeviceKit трахають підсистему роботи з пристроями і wodim з growisofs псують диски. Замість чіткої структури сховищ, безліч PPA, які нагадують помийниці сховищ Windows-програм. Але тут Марк уже не винен?
по-вашому, ті люди, які купили (вкрали) заводи — ідіоти, які бажають того, щоб продати завод на брухт замість того, щоб заробляти на ньому гроші?
А мені глибоко начхати на популяризацію Ubuntu, бо це не популяризація Linux! У всіх рекламних проспектах, у всіх оголошеннях творці дистрибутива намагаються старанно уникати слова Linux. Якщо у сім’ї семеро дітей, шестеро — працюють, а сьомий — неробадизайнер, його просто ненавидітимуть, а згодом почнуть бити.
Рекомендую прочитати ЩЕ раз.
Бо ви заперечуєте власне що?
Я саме конкуренцію і маю на увазі.
Debian unstable — занадто свіжий і непередбачуваний.
Як зразу заводи працювали, то вони прибуток собі гребли.Як стало щось ламатися - вони не захотіли вкладати гроші в ремонт або модернізацію.Виробництво через деякий час стало нерентабельним.Заводи зупинилися.
В Україні є хороші економісти.
Якщо продукція у виробників-конкурентів є дешевшою, то це ще не означає, що наша продукція - хлам.
Ти знаєш на основі чого зроблено Ubuntu?
До речі у Канонікал може не зупинитись на переносі кнопок з ліва на право, а наприклад перейти на десяткову систему відображення розмірів файлів
Ці системи лише заплутують Виробники заліза маркують по одній системі ми звикли користуватися іншою. І маємо, що насправді вінт на 500 гіг вміщує лише 476 «справжніх».
Цим користуються великі корпорації, що виробляють жорсткі диски та DVD, які при маркуванні своїх виробів під мегабайтом розуміють 1 000 000 байт, а під гігабайтом — 1 000 000 000 байт.