Не про лiнукс, але..

[v.2.1]

запозичення цілком милозвучне. Я не бачу сенсу збіднювати мову тільки тому, що якесь слово «ненаше».

Втрата індивідуальности - це і є збіднення мови.
Ґендер - звучить точно так як иноземне слово, роблячи оригінальну мову все більше схожою на копію, але навіщор ще одна копія, якщо є оригінал.
Вам тільки здаєтсья, що це лише одне слово, але наприклад разом з ґендером і подібним непотрібом проникають в мову також невластиві закінчення, суфікси.

[roman-pikalyuk]

Мені це слово теж не подобається  

[v.2.1]

це є калькою з цього ж латинського слова. Чим калька ліпша від запозичення? Та нічим.

Калька не порушує мовні закони, не привносить невластивих коренів, суфіксів, закінчень. З нею не виникає проблем при відмінюванні.
Переконання, що калька нічим не краща - обумовлене лише браком знань. Тепер ви знаєте чим вона краща.

[anonymous]

Що ж ви такі неуважні, уже вкотре повторюється в темі.
Спільне проживання Є Є Є обов’язковим для всякого шлюбу. І для фактичних шлюбних відносин також.
Окреме проживання допускаєтсья тільки за виправданих обставин: відрядження, навчання напр.

А я вам про що? Жити разом не обов’язково. До того ж, виправданими обставинами можна вважати дуже багато варіантів. Тому спільне проживання _не є_ обов’язковим. Так само як його факт ще не робить з чоловіка та жінки подружжя. Ще раз повторюю: лише спільне ведення господарства є ознакою шлюбу, на яку звертають увагу в суді. Усе інше суддів навряд зацікавить.

Якщо ви не проживаєте разом, і не ведете спільного господарства, то нема і факшлюбних відносин.

Є родини що через різні обставини проживають окремо. Але ведуть спільне господарство. Цілком нормальні родини. Просто так склалися обставини.

[anonymous]

І так, Україна — це не тільки Полтава і Київ. Україна вона від Сяну до Дону.

Київ не є еталоном української мови. Так само: що біля Сяну, що біля Дону є місцеві діалекти мови. Головним еталоном мови є не те, що якийсь один розумник написав у своїй роботі, а те як каже більша частина народу. Коли мова почне визначатись лише у кабінетах - вона загине, як загинула латина.

[noddeat]

запозичення цілком милозвучне. Я не бачу сенсу збіднювати мову тільки тому, що якесь слово «ненаше».

Втрата індивідуальности - це і є збіднення мови.
Ґендер - звучить точно так як иноземне слово, роблячи оригінальну мову все більше схожою на копію, але навіщор ще одна копія, якщо є оригінал.
Вам тільки здаєтсья, що це лише одне слово, але наприклад разом з ґендером і подібним непотрібом проникають в мову також невластиві закінчення, суфікси.

а слово «трактор» чи «автомобіль» вам не звучить як іноземне? в українській мові є тисячі слів з неслов’янськими коренями, і так буде завжди. Яке ж таке невластиве закінчення є у слові «гендер»? Яка виникає проблема з його відмінюванням та вимовою?

це є калькою з цього ж латинського слова. Чим калька ліпша від запозичення? Та нічим.

Калька не порушує мовні закони, не привносить невластивих коренів, суфіксів, закінчень. З нею не виникає проблем при відмінюванні.
Переконання, що калька нічим не краща - обумовлене лише браком знань. Тепер ви знаєте чим вона краща.

Які закони порушують слова «електрон», «гендер» чи «дифракція»?

Я так розумію, ви є прихильником чогось такого: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Ukr_term/2007_593/13.pdf
Ціле щастя, що таких прихильників небагато. Нещастя полягає в тому, що у нас більшість впадають у крайнощі: або очищення мови від всього «чужого», або тупе запозичення. Обидва шляхи розвитку є тупиковими, звісно.

[noddeat]

І так, Україна — це не тільки Полтава і Київ. Україна вона від Сяну до Дону.

Київ не є еталоном української мови. Так само: що біля Сяну, що біля Дону є місцеві діалекти мови. Головним еталоном мови є не те, що якийсь один розумник написав у своїй роботі, а те як каже більша частина народу. Коли мова почне визначатись лише у кабінетах - вона загине, як загинула латина.

Абсолютно згідний. Але наукову термінологію в народі не вживають (вгадайте, чому?), і так само технічну. Звісно, якщо я приїду в якесь село, я не буду вживати слів на кшалт «гендер», «HR-менеджер» чи «компіляція ядра», я буду говорити тією мовою, яка буде зрозумілою для співрозмовника.

Зрештою, добре було в давні часи: в університетах у всій Європі говорили тільки латиною, а локальні мови були лише для побутового спілкування. Відтак, і холівари ці були непотрібні.

Втрата індивідуальности - це і є збіднення мови.

І тут я згідний. Всі європейські мови, які не є слов’янськими, на понад 60% складаються з латини. Чи це означає, що вони втратили індивідуальність? Аж ніяк! Навіть якщо наша мова стане на 80% англізованою (що неможливо), вона все одно аж ніяк не втратить індивідуальність.

[anonymous]

Слово «дефініція» походить з латинського «definire», що означає «пояснити, визначити». Українське слово «визначення» або «означення» — це є калькою з цього ж латинського слова. Чим калька ліпша від запозичення? Та нічим.

 
Те, що слово «дефініція» вживається лише у одному з регіонів, який був і зараз знаходиться під значним впливом західних мов - це вже багато про що каже. Чи може ми у словник мови внесемо ще якийсь суржик? «Бо он у тому селі так кажуть. Ну то й що, що більше ніде не кажуть. Ось тут два десятки осіб його вживають. Отже воно є загальновживаним для всіх!» Так виходить? Особисто я навіть не зрозумів би значення цього слова якби не знав значення англійського definition.

Капча «непотребствам» цілком підтримує мою думку.

[noddeat]

Те, що слово «дефініція» вживається лише у одному з регіонів, який був і зараз знаходиться під значним впливом західних мов - це вже багато про що каже. Чи може ми у словник мови внесемо ще якийсь суржик? «Бо он у тому селі так кажуть. Ну то й що, що більше ніде не кажуть. Ось тут два десятки осіб його вживають. Отже воно є загальновживаним для всіх!» Так виходить? Особисто я навіть не зрозумів би значення цього слова якби не знав значення англійського definition.

Тут на форумі ми спілкуємось розмовною мовою, яка не є і не мусить бути строго літературною. Якби вся Україна говорила єдиною рафінованою «за словниками» літературною мовою, я б застрелився з нудоти. Ціле багатство нашої мови — це численні діалекти, сленги, акценти і, так, — суржики теж.

Відтак, я дозволяю собі вставляти для різноманіття слова, які не входять до складу літературної мови.

[anonymous]

Але наукову термінологію в народі не вживають (вгадайте, чому?), і так само технічну.

Вживають. Так само як і технічну. Вгадайте чому. Чи просто спробуйте пояснити сільському трактористу, який ніде не вчився — лише права отримав, щось без застосування термінології. Воно так всюди. Наукова та технічна термінологія відсутня хіба що у папуасів або пігмеїв. І то не факт. Сучасне життя неможливе без техніки та відповідних термінів.

[noddeat]

Але наукову термінологію в народі не вживають (вгадайте, чому?), і так само технічну.

Вживають. Так само як і технічну. Вгадайте чому. Чи просто спробуйте пояснити сільському трактористу, який ніде не вчився — лише права отримав, щось без застосування термінології. Воно так всюди. Наукова та технічна термінологія відсутня хіба що у папуасів або пігмеїв. І то не факт. Сучасне життя неможливе без техніки та відповідних термінів.

авжеж. і я не розумію, ЩО поганого в запозиченнях, в тому, що ми вносимо до мови нові корені. Невже варто обмежитися тим, що наші предки придумали тисячу років тому? Я так не вважаю.

Звісно, запозичувати треба розумно, з урахуванням норм граматики. Наприклад, бісять калічні слова на кшалт паркінг, консалтинг, мерчандайзінг. Правильно — паркування, консультування.

[v.2.1]

А не так як зараз: посиділи у кабінетах, та вигадали «ґендер», «етер», «катедру» й таке інш

Ви мабуть просто не в курсі звідки взявся етер і катедра.
Незнання не є аргументом. Тобто "у нашому селі так не говорять" в науковій дискусії не проходить.

Якщо казати кафедра, то треба замість атлет казати афлет, замість аромат аромаф.
http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/10.html

Нововведення має на меті уніфікувати розбіжності в передачі грецького θ,  і пропонує досить демократично вживати два варіянти паралельно, щоб з часом мовці самі вибрали і закріпили певну практику.

[Joda]

Відтак, я дозволяю собі вставляти для різноманіття слова, які не входять до складу літературної мови.

Нациста граматичного звання зняти мусиш ти.

[noddeat]

А не так як зараз: посиділи у кабінетах, та вигадали «ґендер», «етер», «катедру» й таке інш

Ви мабуть просто не в курсі звідки взявся етер і катедра.
Незнання не є аргументом. Тобто "у нашому селі так не говорять" в науковій дискусії не проходить.

Якщо казати кафедра, то треба замість атлет казати афлет, замість аромат аромаф.
http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/10.html

Нововведення має на меті уніфікувати розбіжності в передачі грецького θ,  і пропонує досить демократично вживати два варіянти паралельно, щоб з часом мовці самі вибрали і закріпили певну практику.

Мова не має і не мусить мати логіки. Таких суперечностей є дуже багато. Я хоч і не проти етеру чи катедри, але не думаю, що ці слова приживуться. Іноді треба просто ствердити, що так склалося.

Зважте, що пропонуючи таку революцію, ви автоматично відлякуєте від вивчення мови тих наших громадян, для яких вона не є рідною. І питання, чого ви хочете домогтися, чи того, щоб кількість мовців зменшилася, але зате з «етерами», чи без «етерів», але з більшою кількістю мовців?

[v.2.1]

авжеж. і я не розумію, ЩО поганого в запозиченнях, в тому, що ми вносимо до мови нові корені.

Відкидати усі запощиення ніхто не пропонує.
Але вважається, що запозичення повинно бути обумовлене потребою. Якщо існує український відповідник, то потреби нема, і запозичене зайве. Обумовлене тільки бажанням говорити по вумному, не по мужицьки, а как би з прєподвипєрдом. Коротше зачаровувати доярок.