Поговоримо про мініблоги

[noddeat]

От зараз я хочу сказати своїм друзям що сьогодні гарний день і не погано було б зустрітись і випити по келиху пива. /me Пішов писать книжку з цього приводу.  

Тобто, замість того, щоб запросити друзів, подзвонивши кожному особисто або написавши їм через IM, Ви напишете в твіттер і будете сидіти й чекати, доки хоч хтось із них його почитає і сам вийде на Вас? Гарний друг, що й казати...

я би вам не радив звинувачувати людей в тому, що їх звички не такі, як у вас. Сприйміть той факт, що світ є різний, і люди різні. приклад: колись я певний час перебував у певному науковому закладі в Швейцарії. Протягом дня в коридорі дзвенів дзвоник, який було чути в кожному кабінеті. Сенс цього дзвоника полягав ось у чому: людина, яка виходила на каву або обід, смикала за цей дзвоник, інформуючи всіх, що вона іде до їдальні (яка знаходилась у іншому корпусі). Відтак, якщо ти теж не проти випити кави або поїсти, ти теж ідеш до їдальні, знаючи, що там буде хтось з нашого відділу. Зазвичай на дзвоник реагують людей 5-7. Це всього-навсього економить час, бо не треба оббігати кабінети в пошуках компанії.

Аналогічну функцію виконує твітер. Який сенс дзвонити сотням людей особисто, якщо можна написати до твітера?

Якщо ви консервативний, не треба звинувачувати людей у тому, що вони такими не є.

[noddeat]

маячня. У мене  є нормальний блог, і статті теж є. от для книжок, правда, лінивий я занадто. але це не заважає мені дописувати в твіттер.

Виділене еквівалентне тому, що писав я, тільки з намаганням виправдатися.

У журналі Physical Review Letters ліміт на статтю — 4 сторінки (2 колонками, разом з анотацією, заголовком та посиланнями). А це найкрутіший журнал з фізики у світі. Крутіший тільки Nature, але це загальноприродничий журнал, більш широкого профілю.

А знаєте, чому там ліміт 4 сторінки?

[yvh]

В мене для власних думок чи нотаток є ~/notes.txt, ~/reports.txt, ~/crap.txt

А у мене ~/Dropbox/notes то й що? Бувають же не тільки маніакальні плани щодо захоплення світу, а ще й думки, якими хочеться з кимось поділитись.

Книги, статті, записи до "звичайних" блогів народжуються з ідеї. Ідеї, навколо якої автор ходить і плете щось споріднене для створення більш-менш значного матеріалу. Мікроблоги позбавляють від цього.

[Moses]

Не скажу за всі мініблоги, але в жуйці, за яку писав egghead, мені подобається читати стрічку нових повідомлень, в якій нема-нема, та й натрапиш на щось дуже цікаве. А підписавшись на пів десятка нормальних жуйко-блогерів, які можуть писати, навіть, лише зрідка, але моніторять нові пости та рекомендують вибране — отримуєш те вибране у вигляді повідомлень собі в джаббер.

Іноді цікаві дискусії відбуваються. Іноді можна просто задати питання.

У твітер колись реєструвався, але не пішло.

[Code_Warrior]

Тобто, замість того, щоб запросити друзів, подзвонивши кожному особисто або написавши їм через IM, Ви напишете в твіттер і будете сидіти й чекати, доки хоч хтось із них його почитає і сам вийде на Вас? Гарний друг, що й казати...

А ви вирішуєте чи гарний у вас друг з того якими технічними засобами він користується щоб спілкуватись з вами?  

[Djalin]

Тобто, замість того, щоб запросити друзів, подзвонивши кожному особисто або написавши їм через IM, Ви напишете в твіттер і будете сидіти й чекати, доки хоч хтось із них його почитає і сам вийде на Вас? Гарний друг, що й казати...

А ви вирішуєте чи гарний у вас друг з того якими технічними засобами він користується щоб спілкуватись з вами?  

справа смаку та сервісу, твідер я використовую - правда по своєму - якщо на сайті анегтодів є посилання яке дозволяє закинути на твідер - закидаю, а же кроспост із основного блогу - сам не пишу - не маю постійного бажання, щодо інших стикався лише з жужу - помийка ще та

[mim]

У кожного своя натура і звички,
Twitter — чудова штука, юзаю джаберівський шлюз twitter.im, щоб постити туди просто з Pidgin-а.

то заведіть собі жуйк (juick.com його тут уже радили), зможете без всяких гейтів мікробложити

Взагалі, порівняно з жуйком твітер виглядає, як якась урізана тріальна копія...

[noddeat]

У кожного своя натура і звички,
Twitter — чудова штука, юзаю джаберівський шлюз twitter.im, щоб постити туди просто з Pidgin-а.

то заведіть собі жуйк (juick.com його тут уже радили), зможете без всяких гейтів мікробложити

Взагалі, порівняно з жуйком твітер виглядає, як якась урізана тріальна копія...

одна тільки проблема: там нікого нема та мені від мікроблогу багато не треба, в принципі.

[v.2.1]

Прочтав у друга в твітері, мовляв, дивіться яка дурня і посилання.
А там хлопець пише з ілюстраціями як він у кепці сфоткався, як пальчика порізав, і так по декілька повідомлень на день. Я подумав, що під дурнею  мається на увазі цей щоденник і його персонаж. Але виявилося, що мався на увазі конкретний допис з посиланням на конкретних ідиотів. І що для  твітера дописи "як я колупаюся в носі і подряпав палець" це норма і нікого не дивує. 8-Ґ

Я ніколи не розумів чатів і мабуть не дожену твітер. НМСД - це не сайт який обслуговє потребу людей, а це сайт, на потреби якого працюють люди. Вони роблять дуже інформативно невибагливі дописи, тішать своє  самолюбство, а сайт рахує відвідувачів.

[v.2.1]

Я чесно не бачу в чому тут прогресивність. Дибілізм вічний, і був завжди присутній в різних проявах.
Мабут, таким чином твітер хотів би себе позиціонувати: а, хто думає, що король голий - той просто відсталий ретроград.

[Cthulhu]

Піддавшись стадному ефекту, зареєстрував juick. Наразі він складається зі звітів про стан моєї шлунково-кишечної системи і інших речей планетарного масштабу важливості.

[yvh]

То що, хто на жуйці є? На кого підписуватись?