проблема з вінчестером/монтуванням

[Дмитро Ковальов]

не за великі бакси (проте це не перечить тому, що ти написав - тут не Київ і не Америка з Європою), в кращому разі за пиво.

За пиво вони скоріше роблять те ж саме, що може зробити dd на шару -- тобто взяти запасний бут-сектор в одному місці і покласти його в іншому.

Поясню трохи те, що я писав раніше про dd:

dd if=/dev/hda2 of=[десь] bs=512 count=1 skip=5

Отже:
- man page  для mkfs.dos каже, що резервний блок записується у 6 секторі на диску. Це дає параметр skip=5 -- тобто пропустити 5 блоків.

- блок диску має 512 байт. Це задається параметром bs=512 (block size). Ще dd має два додаткових параметри ibs, obs -- input bs та output bs. Цим потрібно користуватись коли носії для вхідного/вихідного потоку не однакові. Наприклад, читаємо з диску, а пишемо в мережу. Коли вказується тільки bs, то вважається що ibs=obs.

- count=1 -- потрібно прочитати один-єдиний блок. Інакше (в цьому випадку) dd буде читати весь диск, аж поки він не скінчиться. Якщо потрібно зробити копію з флоппі, наприклад, то параметр count не потрібен: dd if=/dev/floppy of=/tmp/floppy.img bs=1440k (параметр bs в цьому випадку теж можна опустити).

Ну і два параметри if/of це input file/output file: звідки читати і куди писати.

Щоб почути голос Бога, кажуть, треба зробити cat /vmlinuz > /dev/audio. Те ж саме робиться за допомогою дд так:

dd if=/vmlinuz of=/dev/audio

Щодо реклами фірми і чи треба плакати, коли її читати, то є деякі моменти. Високі/низькі рівні сигналу можуть на adv-speek, насправді, означати області з високим чи низьким рівнем намагніченості (не полярністю намагніченості північ-південь, а саме недостатнім рівнем намагніченості для надійного зчитування).
Magnetic Reversal Process  -- це може бути, насправді, високочастотний струм підмагнічування (який вживався в магнітофонах, але я не знаю чи він вживається в дисках, скоріше всього -- ні). Цей струм "розгойдує" магнітні часточки, і вони тоді легше "становляться на свої місця", тобто приймають потрібну полярність.

Тому, насправді, не все так безнадійно з цією рекламою. Але також це може дійсно означати і те, що написали Ви, Ярославе.

Але я ще раз повторю -- такі речі не робляться за пиво навіть в Україні. Щоб відновлювати безнадійно втрачені диски потрібна технологія для заліза, а не програмні засоби  і чудова реклама.

[Yaroslav Fedevych]

Навіть якщо це означає те, що написали Ви, Дмитре -- питання лишається: як це робити софтверно (має бути команда ATA)? Отож-бо... Знімати все одно пластини б довелось...
Так, подивився в Lingvo: magnetic reversal <==> перемагнічування. Інформація для роздумів, а над рекламою я й далі плачу...

[Yevgen]

надумав я врешті свій викладений вище багатостраждальний вінчестер віднести на гарантію. телефоную у контору, розповідаю ситуацію - вони кажуть нема проблем, але ми не знаємо що воно у вас за ext3 (прохвесіонали теж), принесіть вінт відформатований у фат або нтфс. нічого не поробиш - переформатував. але перед тим як виходити з хати вирішив ще раз перевірити, аби не було несподіванок. завантажив лінукс з live cd і тим самим badblocks перевіряю - немає бедів!

похід на гарантію відклав, ставлю систему на той самий розділ, перевіряю ще раз - знову беди, причому в тій самій кількості як і перед переформатуванням. якщо є знавці поясніть - в чому прикол? можливо це якісь особливості роботи ext3 чи мандрейку?

[dusoft]

А чим ви форматували в fat/ntfs? Можливо це якісь особливості роботи програми форматування?

[Taras]

принесіть вінт відформатований у фат або нтфс.
похід на гарантію відклав, ставлю систему на той самий розділ, перевіряю ще раз - знову беди, причому в тій самій кількості як і перед переформатуванням. якщо є знавці поясніть - в чому прикол? можливо це якісь особливості роботи ext3 чи мандрейку?

Якщо мова ведеться про відновлення даних, то якраз такі програми знають фат, в т.ч. і та, про яку я писав раніше. Якщо ж ти просто прогониш нею вінчестер, то збойні блоки з великою ймовірністю вилікуються.

Дмитрові. Я бачив вже не один вінчестер, вилікуваний таким чином, тобто тими хлопцями, серед них і мій один. Були бедблоки, тепер немає. Лікування в складних випадках триває по 2-3 тижні, отже це не просте переписування блоків. Не розумію, який зміст сперечатися.

[Дмитро Ковальов]

Bad-block  не лікується тим, що його переписують. Це перше. Для того і існує таблиця bad-block'ів, щоб адреси цих блоків записувати в неї і після цього такими блоками не користуватися. Тобто: з двох програм форматування, одна з яких на диску знайде 2000 BB, а інша 5, я виберу першу для своїх даних. Погані блоки це об'єктивна реальність, якою нехтувати не потрібно і яка не лікується програмними засобами.  Все те, що я до цього писав стосувалося _відновленню_інформації_ з зіпсованих дисків, а не їх лікуванню. Диски не лікуються, вони викидуються.

Про те, як досівські (читай віндозові) форматери шукають BB  я вже писав. Ще раз, ситуація була така: карточка абсолютно не читається. досівський формат каже, що він її відформатував і не показує _жодного_ ББ. Після форматування карточка все-одно не читається. Запускається лінаксовий mkfs.dos -c  і цей показує, що _всі_підряд_ блоки карточки зіпсовані. Що повністю відповідає іншій половині тесту (тобто, що карточка не читається).

Коли ти бачив "вилікувані" диски, це може означати, що ці розумні хлопці пишуть в один і той же сектор по багато разів, аж поки він не "вилікується". Чи довго диски ще живуть після такого лікування? І куди діваються погані блоки?

Трохи інший аспект: погані блоки також можуть позначатися при низькорівневому форматуванні. Коли всі зіпсовані блоки занесені в таблицю, то програма яка створює файлову систему просто ними не користується і тому, складається враження, що їх немає.

yevgen:
Я б рекомендував все-таки спробувати створити msdosfs лінаксовим форматером і подивитись чи справді і цей не знайде поганих блоків.

[Taras]

Об'єктивно ти все правильно написав. Але в мене на вінчестері знайшли 4 бедблоки і вже пройшло півроку після лікування, як вони працюють.

[Дмитро Ковальов]

Тобти ти хочеш сказати, що попсовані блоки знайшли і додали в таблицю  bad-blocks? Все вірно, крім одного -- вони не працюють. Якщо адреси блоків записані в цю таблицю, то такі блоки не використовуються, в них нічого не записується і нічого не читається.

[Taras]

Не знаю. Якщо підкажеш, як глянути на цю таблицю - подивлюся.

[Yaroslav Fedevych]

При низькорівневому форматуванні їх не побачиш -- їх залізо диску автоматом підставляє з запасної пластини (можна помізкувати над тим, чому їх кількість завжди непарна, або принаймні на 1 більша, ніж "треба"). Це все красиво робиться як мінімум один раз: перед випуском вінчестера у світ жорстокий. Адже тут без огріхів виробництва не буває, й їх треба "замаскувати". А то ви б зараз дивувались кількості бедів на вашому вінчестері...

FAT12/16/32 має й свою таку таблицю. Але тут беди зазвичай можна побачити неозброєним оком. Точніше, про що це я? Інформація про беди описується там само, де й описується розміщення самих файлів як таких... Можу відкопати цю інфу (про FAT), воно в мене в двох книжках описане...

Питання не в тому. А в тому, що якщо низькорівневий аналіз/форматування вже проведено, то справжню табличку вам, крім виробника, маніяків та ілхамів уже не назве ніхто, бо змусити електроніку видати цю інформацію -- заняття не для людей зі слабкими нервами. А то, якби знати, в кого найбільш браковані пластини, вгадайте, скільки виробників втримається на плаву...

[Taras]

Якщо на диску почалися (чи то правильніше, продовжилися і стали видимими) бедблоки, то значить все резервне, чи як воно там, місце закінчилося. Після лікування воно якимось чином з'явилося. Як це так?

[Yevgen]

2Дмитро:

дякую за пораду. єдина проблема - що лінукс зараз і є на тому вінчестері, який треба перевірити. але якщо зберусь з духом - зроблю, бо шоч вже і набридло по 2-3 рази систему переставляти, але шкода якщо вінт здохне..