Зрозуміла документація для Лінакс

[vitalis]

Мо' хто саже де можна взяти додаткову (окрім тої, що є у системі) документацію, поради, рецепти... укр. чи, хоча б, рос. мовою. Та ще й так, щоб будь-який ламер міг втикнути туди носа і стати експертом з Лінакса за півгодини
Як для себе, то мені на Мандриків треба, щоб я тут постійно не задовбував людей дурними запитаннями.

Особливо хотіло б ся побачити список наказів (для радка наказів/командного рядка) і що вони роблять. Теж доступною (бажано) мовою. Бо я вивчив лише
1. halt
2. reboot
3. startkde
...і все  :-/

[Yaroslav Fedevych]

Мо' хто саже де можна взяти додаткову (окрім тої, що є у системі) документацію, поради, рецепти... укр. чи, хоча б, рос. мовою. Та ще й так, щоб будь-який ламер міг втикнути туди носа і стати експертом з Лінакса за півгодини
Як для себе, то мені на Мандриків треба, щоб я тут постійно не задовбував людей дурними запитаннями.

Хочеш знати правду?.. // (c) Morpheus

Те, що з ламера за півгодини можна зробити експерта з лінукса -- навіть якщо це Мандрейк -- це повна брехня. Такого не зробить навіть найчудовіший автор.

Поясню на пальцях, бо проблема аж дуже поширена.

Найперше, юнікс -- це система, котра створювалась програмістами й для програмістів. Хоча формально Лінукс не є жодним юніксом (наголошую, щоб якісь піонєри від SCO в суд не подали), проте стосує ті самі принципи. Власне тому одразу видно, що система не для "дурників" (ламерів, люзерів і компанії), а коли її намагаються зробити такою -- вона нещадно пручається.

Тут же я повинен наголосити: хто сказав, що просто користуватись віндою? Її просто встановити. Проте коли хочеш поставити щось більш "передове", щось спеціалізоване, починаєш писати програми, стикаєшся з необхідністю перевстановлювати систему що кілька місяців, качати сервіспаки через діалап -- починаєш розуміти, скільки менінгіту поза тою простотою.

Кгм!... Однак повернімося до наших ба... пінгвінів, перепрошую.

Є хороші книжки про лінукс. Я сам читав деякі з них. Прекрасний стиль, простота викладення, добрі приклади -- видно, що автор душу туди вклав. Але... От "але" є аж два: перше -- книжки мають такий обсяг, що хоча деякі читалися за одним подихом, від дошки до дошки, все ж це було мінімум за півдня. А практика використання була потім, і не одразу все так гладко було... Друге велике "але", котре не стосується всіх, але стосується Вас -- вони англійською. Те, що перекладено, зазвичай безнадійно старе. Нового, на жаль, я не бачив нічого, навіть польською.

Так що про те, щоб з ламера переродитись на експерта прямо відразу -- можна забути.

Є документація, котра постійно поновлюється (більш-менш), проте російською -- це www.opennet.ru. Цей сайт такий, що його можна порекомендувати.

Проте, звісно, для того, щоб бути експертом, треба знати англійську. Від цього не втечеш і не сховаєшся. Хоча б для того, щоб розуміти термінологію. Так, думка з приводу...

Ну і ще одне. Радив би вивчати лінукс, не прив'язуючись до одного дистрибутиву. Світ трохи ширший, завжди трохи ширший, ніж ми про нього думаємо...

[B.Ar.S.]

Щодо книжок заходь  http://www.libris.com.ua  

[vitalis]

1. Те, що з ламера за півгодини можна зробити експерта з лінукса -- навіть якщо це Мандрейк -- це повна брехня. Такого не зробить навіть найчудовіший автор.

2. Нового, на жаль, я не бачив нічого, навіть польською.

3. www.opennet.ru

4. Радив би вивчати лінукс, не прив'язуючись до одного дистрибутиву.

1. Щодо цього, то я, звичайно ж, жартував

2.  

3. Дякую. Будемо лупати сю скалу

4. Київ же ж не один день будувався. Треба з чогось починати. На разі обрав найпростіший і найдоступніший мені дистрибутив.

Щодо книжок заходь  http://www.libris.com.ua  

Дякую. Поки копитиму стипендію на те діло.

[B.Ar.S.]

Пошукай в інтернеті думаю знайдеш багато простої документації для початківців.

[Taras]

А які питання цікавлять чайника? Тільки не пишіть, що всі. Це справді цікаво.

[vitalis]

А які питання цікавлять чайника? Тільки не пишіть, що всі. Це справді цікаво.

1. Ну, перш за все це встановлення разом з Windows. Щодо цього я вже розібрався.

2. Нормальна робота одночасно з розділами Лінакс і Вікон. Тут, наче, теж вже второпав.

3. Відповідники Вікновських чи схожі програми під Лінакс. Восновному це:
а). робота з текстовими і текстово-графічними форматами - *.doc, *.rtf, *pdf (у мене з цим проблем нема);
б). відтворення різних форматів звуку і відео та робота з ними;
в). перегляд, зміна і малювання малюнків, пейджери типу ICQ;
г). оглядачі Тенет, менеджери завантажень та пошти;
ґ). запис компактів;
д). архіватори;
е). робота з додатковим обладнанням (принтери, ТБ-тюнери, камери, сканери тощо). Особисто мене дуже цікавить як ввімкнути у системі роботу Card Reader'a (у Вікнах він спрацьовує автоматично).

4. Порівняння і зручне налаштування графічних оболонок.

5. Список наказів командного рядка.

6. Список тек і опис їх вмісту.

7. Які розширення файлів за що відповідають, чим відкривати.

8. Налаштування швидкодії Лінакса та програм.

Напевно це всі мої (+ трохи припущень) запитання і проблеми, що на даний момент виникли під час користування Лінаксом.

[Yaroslav Fedevych]

7. Які розширення файлів за що відповідають, чим відкривати.

Давай одразу на нього відповім, бо потім хтозна, як воно з часом буде...

Ну найперше таке. В юніксах поняття "розширення файлу" дещо інакше, ніж у вікнах. От хоча б візьмемо викональні файли (вибачте за термін, просто так якось несподівано вискочив -- хоча, неначе гарно...). В віндозі є три розширення для файлів, котрі можна виконати безпосередньо -- це EXE, COM, BAT і CMD (для виконання DLL-ок потрібно rundll32.exe). Щодо перших двох, перевіряється їх заголовок і виконується -- бо це набір команд процесора. Другі два -- це файли командних інтерпретаторів, перший перейшов у спадщину від DOS, другий -- від напівосі. Всі інші розширення реєструються в реєстрі, там і встановлюються їх обробники.

В юніксах трохи по-інакшому. Найперше, є спеціальний прапорець-атрибут файлу, котрий позначає його як викональний. Саме він, а не розширення, вирішує, чи може файл узагалі виконуватись. А обробників для файлів -- навалом. Самих інтерпретаторів команд у системі може бути декілька; додаймо до цього інтерпретатори Lisp, Perl, Ruby, Python, і в нас цілий зоопарк. Вибирай, не хочу.

Тепер про розширення. В юніксах крапка не є жодним спецсимволом, котрий би ділив назву файлу на частини -- це гірка спадщина старих восьмирозрядних систем. Тут крапок у назві файлу може бути як завгодно багато, а може й не бути жодної. Тому система не покладається на те, що є визначені кінцівки в назвах файлів, а визначає, що повинно їх обробляти, сама. (Ну, окрім того, якщо файл має розширення, то його треба вводити обов'язково). Саме тому програми в юніксі (як-от ls, cp, rm, mv, cat, less, more...) не мають розширень узагалі. Воно їм не потрібне.

Якщо якийсь файл повинен оброблятись програмою-інтерпретатором, то про це сигналізують два чарівні символи на початку файлу: #!, за якими одразу йде повний шлях до програми, котра виконує цей файл. Для більшості командних інтерпретаторів символ # на додачу позначає коментар -- а тому вони не зважають на цей рядок.

Якщо файл є відповідником .exe (виконується лише з допомогою ядра ОС, без інтерпретаторів), а в лінуксі основним форматом таких файлів є ELF, то сигналом для того, що файл є саме типу ELF, є саме ці три символи на певній відстані від початку файлу. Зовсім як MZ/ZM в ДОСі, а також символи NE (Windows 3.1) чи PE (Win32) після старого досівського заголовка говорять про тип файлу вінді.

Проте якщо файл не позначений як викональний, його не запустити так просто. Дізнатись про те, чи файл можна виконати, можна, виконавши ls -l назва-файлу. Ця команда виконується в терміналі, й повинна вивести щось таке:

Код: [Вибрати]

$ ls /bin/ls

-rwxr-xr-x     1  root   root     72236 бер 20   2003 /bin/ls

(Якщо пощастить, то викональний файл позначиться зеленим кольором, але це не принципово).

Нас цікавить перша колонка. Перший атрибут (там по одній літері на атрибут) позначає спеціальні властивості (літера d на місці криски означає, що даний файл насправді є каталогом); решта атрибутів групується по три штуки; перша трійка показує, що може робити з файлом його власник (є таке поняття; власником файлу стає той, хто його створює, але його можна змінити), друга -- група користувачів, до якої належить власник, третя -- всі інші. Якщо замість атрибуту стоїть -, то це означає, що атрибут не виставлено. Перший атрибут дає право на читання (read), другий -- на запис (write), а третій -- на виконання (execution). Так от, у даному випадку, записувати в цей файл (видаляти теж) може лише його власник (root), а всі інші лише можуть читати й виконувати його.

Це також означає, що деякі файли можуть виконувати тільки певні користувачі.

Інші файли (текстові, графічні, звукові, які там ще) нічим не відрізняються від таких у віндовсі -- багато форматів розроблялися з тим, щоб їх можна було читати на різних платформах. І хоча напряму з терміналу неможливо викликати ./мійкласнийдокумент.sxw, щоб його одразу відкрив OpenOffice (встановлення розряду викональності всім файлам підряд не є чимось добрим), більшість файлових менеджерів (Konqueror, MC, Nautilus) уміють робити це самі. Єдиний момент -- для кожного з них обробники розширень (якщо їх нема в готовому переліку, котрий зазвичай наявний у дистрибуції) треба прописувати окремо. Та я це вважаю швидше перевагою, ніж недоліком.

Хух!.. Сподіваюсь, трохи прояснив (ясно, що стандартний disclaimer -- я не відповідаю ні за які збитки!). Продовжу якось іще... Можливо, варто буде трохи накатати про архіватори, але не сьогодні

[vitalis]

1. ...викональні файли...

2. Сподіваюсь, трохи прояснив.

3. Продовжу якось іще...

1. Аматори-перекладачі програм під Вікна вживають "виконавчі файли". Це так, ліричний відступ (а може й знадобиться коли).

2. Так. Трохи.
Тепер я нарешті "знаю, що нічого не знаю" (на правах цитати)

3. Було б зовсім непогано.
До речі, Вашу відповідь можна було би трохи відредагувати і заліпити до розділу статей!

[dusoft]

а). OpenOffice, StarOffice, KOffice, Acrobat Reader, xpdf
б). mplayer, xine - відтворення відео; mpg123, ogg123, xmms - відтворення аудіо
в). Gimp - малювання..., GQView - перегляд... ; licq, sim-icq
г). Нажаль я незовсім зрозумів що таке е Тенети... ); wget, downloader for x - менеджер завантажень; sylpheed, kmail - пошта;
ґ). cdrecord, k3b - запис компактів;
д). gzip, bzip2, rar, zip - архіватори;
 
 
6. Що таке теки - я щось теж не дуже зрозумів...
 
Звісно, це лише назви програм, але в гуглі можна знайти багато інформації про них та про їх використання..

[Taras]

3. б) також в Мандрейку є Totem (для відео)
   г) вагон всього: конкверор, наутилус, мозилла, ґалеон (все є в Мандрейку)
      поштарі Kmail, мозилла, evolution
4. Краще це пошукати в тенетах, а то це дуже флеймонебезпечні питання. Наприклад, деякі аспекти kde vs gnome недавно обговорювалися в розсилці talk
5. Тут підійде стара документація, напр. на рос. мові, бо змінилися небагато, якщо змінилося.
6. Щось виловіть в тенетах по редхету. В Мандрейку практично те саме.
7. Ярославе, починай писати статтю, це як бальзам на рани. В мене мабуть пройшло більше року, поки я в стані чайника довідався про те, що ти написав. Воно чомусь в літературі дуже мало описано.

[Misha]

а). OpenOffice, StarOffice, KOffice, Acrobat Reader, xpdf

А ще Abiword, Gnumeric.

ґ). cdrecord, k3b - запис компактів;

Ще рекомендую xcdroast

6. Що таке теки - я щось теж не дуже зрозумів...

Це український відповідник слова directory (або folder)

[B.Ar.S.]

Бачу діло по трохи пішло    

[Satan]

Багато просто прекрасної документації по Лінуху можна знайти на http://www.linux.org - but only in English

Можливо хтось незнає, що шукати інформацію можна і за допомогою Лінухового Гугла

http://www.google.com/linux

Дякую за увагу!