так, все працює. Виявилося, що у конфіги не треба було лізти.
Ubuntu... 
Чомусь я сприйняв це як наїзд. Перепрошую, якщо помилився.
Це, радше, не наїзд, а невдоволення. З наступних причин:
1. Нормальні дистрибутиви пропонують користувачеві два шляхи налаштування - через графічну оболонку і через консоль та трильйони конфігів. Якщо ви поставили Ubuntu на своє залізо і у вас все, потрібне вам запрацювало - добре. Але попрацювавши певний час, натрапляєш на проблеми, які мишкою не вирішуються - на жаль, таке має місце навіть у вінді. Зокрема, на нашому форумі не так давно скаржилися неоднократно на проблеми із оновленням версії Убунти, на PulseAudio - це те, що можу пригадати, не підглядаючи у гілку. І в цьому випадку потрібно, щоб дистрибутив давав можливість легко в ньому покопирсатися - використовував загальноприйняті формати конфігів, а не XML, стандартне їх розташування та інше.
2. Я почав користуватися Лінуксом у 2005-06 роках. Багато хто із відвідувачів ЛОУ значно раніше. Тоді провідні дистрибутиви були іще менш цивілізованими і значні проблеми вирішувалися тільки через консоль та конфіги. Наприклад, нормальне відображення кириличних імен файлів у примонтованій флешці з FAT32. Тому факт надання вам посилання на консольну інструкцію є не проявами екзорцизму, а просто звичка все робити так. А, особливо, якщо людина десь щось адмініструє через SSH.
