Глосарій

[Yaroslav Fedevych]

Ну, коли дискусія перетворюється на флейм, мені до гепи, за перепрошенням, що там говорять, я звідти йду.

Пропозиція в розсилці, я помітив, має трохи іншу мету - це лише спроба дізнання, чи нема чого кращого, з поінформованіших джерел.

Ага! До речі, ото б перекласти саме ядро - ясно, дописати модуль, котрий коректно виставляє шрифт, може, підлатати ЛІЛО чи що там. І всунути пінгвінові (котрий у фреймбуфері) в крила наш прапор...

[Володимир Лісівка]

Я підправив режим menuconfig у ядрі, так що його можна перекласти на українську (підправити config теж не складно), але не знаю, чи хтось з дистрибуторів захоче включати цю латку чи перекладати ядро (не кожен день же ж компілюєш).

З перекладом самого ядра значно складніше - необхідно правити сам код ядра для того, щоб замінити англійський текст на український. Це не тривіальне завдання - не так то просто автоматично визначити чи цей рядок призначений для користувача чи для програми.

А всунути український прапор Туксу в крила - запросто. Є відповідні утиліти для конвертування малюнків у необхідний формат. В WOLK є щось більше 30-ти різних логотипів.

[Yaroslav Fedevych]

Для цього, окрім усього, необхідно ще написати модуль ядра, котрий: виставлятиме шрифт для українських літер одразу при завантаженні (серцем чую, що тут треба буде правити setup.S, однак можна дописати цю функцію в LILO), хоча для фреймбуферу це було б простіше - доправити треба сам його драйвер або дописати до нього приставку. Причому драйвер "шрифту ядра" повинен знати хоча б два 8-бітові кодування (koi8-u й cp1251), бо потім у своїй вже локалі хочеться іноді подивитися на dmesg; цей драйвер повинен приймати хоча б один параметр, котрий повідомляв би кодування. Властиво шрифт не займав би забагато місця, бо матриці необхідні лиш для літер - рамочки нас на даному етапі не цікавлять.

Не знаю щодо юнікоду. Теорія мовить, що у фреймбуфері можна хоч чортиків малювати, що роблять links і mplayer, однак я так і не виколупав жаданого UTF-8.

А сама ідея проста: всі повідомлення друкуються функцією printk(), тож sed'ом поправити - не так і складно; подейкують, тексту з самим printk("") є на 200 кілобайтів.

Проте Лінус однозначно проти того, щоб робити це в ядрі, бо не хоче морочити голову собі й комусь кодом, котрий є крихким і не піддається підтримці. Однак _ми_ могли б підтримати цей модуль і повідомлення, якби хто за це взявся. І не робити код крихким, нмд.

Я й сам би взявся, однак мені бракує власного комп'ютера - чи не найголовнішого інструменту в цій справі.

[Володимир Лісівка]

Для цього, окрім усього, необхідно ще написати модуль ядра, котрий: виставлятиме шрифт для українських літер одразу при завантаженні

Якщо відразу при завантажені, то точно не модулем. Можна підмінити шрифти, які йдуть з кодом підтримки буфера кадрів (framebuffer), вони вкомпільовуються в ядро і використовуються при перемиканні в графічний режим, але драйвери від NVidia глючать в такому режимі.

(серцем чую, що тут треба буде правити setup.S, однак можна дописати цю функцію в LILO),

Для лілошки можна дописати (для графічного чи текстового режиму), але при загрузці ядра ніби відбувається переініціалізація відеорежиму. (Чи це тому що у мене графічна лілошка?)

Та й мабуть краще вже Груб правити - він ніби перспективніший (хоча я лілошкою користуюсь).

А сама ідея проста: всі повідомлення друкуються функцією printk(), тож sed'ом поправити - не так і складно; подейкують, тексту з самим printk("") є на 200 кілобайтів.

Тобто реалізувати підтримку libintl в ядрі, щоб можна було перекладати повідомлення через виклик gettext?
Непогана ідея.

Але як відмітити всі рядки, які необхідно перекладати я все ще так і не второпав - не робити ж по окремому перекладу на кожен варіант повідомлення.

PS.
Мою ідею спростити процес поповнення словника зарубали на корню.

[Yaroslav Fedevych]

У нас є одна велика проблема: нема централізації.

Не те щоб ми відмовлялись від вільної моделі розробок, однак у мовних питаннях і т. п. відсутність центральної думки - це біда. Маємо, що маємо.

Я закинув переклад 4-го розділу книжки Брукса "Мітичний людино-місяць, або Як створюються програмні системи" на наш сайт. Ось він: http://www.linux.org.ua/cgi-bin/twiki/view/Main/MythicalManMonth4

Варто прочитати. І зробити висновки. Може, так воно буде краще...

Якщо адмінові вгодно, то будуть і наступні розділи. Якщо це не є до теми сайту, то най так і скаже - заміщу ще десь.

Щодо авторства перекладу: (C) 2003 Федевич Ярослав. Усі права застережено.

[Ivan Mokhnal]

Розсилка для інформування - щоб не бігати по сайтах.

Дивно. Що значить бігати? Якщо в мене нема часу, то я не читатиму й розсилку. Якщо є -- то піду подивлюся, що нового на сайті.

А як саме закодувати це тлумачне поняття та ще й так, щоб е було відразу очевидно і по ньому можна було б робити пошук?

Не треба нічого кодувати. Треба, щоб було саме тлумачення. Тоді можна уникати неоднозначностей.

На власний розсуд - (най буде гречка, аби не суперечка).

Так щоб робити на власний розсуд -- не треба ні вето, ні розсилки. Досягти НІЧОГО можна значно простіше, ніж Ви описали.

[Ivan Mokhnal]

Ну, коли дискусія перетворюється на флейм, мені до гепи, за перепрошенням, що там говорять, я звідти йду.

Це до чого стосується? Я пропоную розробити структурований процес, який би лишав мало ступенів свободи для флейму.

Пропозиція в розсилці, я помітив, має трохи іншу мету - це лише спроба дізнання, чи нема чого кращого, з поінформованіших джерел.

Але словник-стандарт -- то і буде завжди доступне найпоінформованіше джерело, бо він має ввібрати в себе інфу всіх инших джерел.

[Ivan Mokhnal]

У нас є одна велика проблема: нема централізації.
Не те щоб ми відмовлялись від вільної моделі розробок, однак у мовних питаннях і т. п. відсутність центральної думки - це біда. Маємо, що маємо.

Я би сказав, не централізації, а стандартизації. А немає саме через ізольованість процесу в онлайні, інакше стандартизація відбулася б сама собою, як складається мовна норма в инших сферах.
Тобто ситуація не є нормальною, і нормальним шляхом не врегулюється. Потрібна технологія. А мені пропонують розслабитись і почекати, доки в нас буде "та держава" :-(

[Yaroslav Fedevych]

Я би сказав, не централізації, а стандартизації. А немає саме через ізольованість процесу в онлайні, інакше стандартизація відбулася б сама собою, як складається мовна норма в инших сферах.  
Тобто ситуація не є нормальною, і нормальним шляхом не врегулюється. Потрібна технологія. А мені пропонують розслабитись і почекати, доки в нас буде "та держава"

Саме тому необхідно взяти, принаймні наразі, справу в одні руки, поки невідомо, коли воно природним шляхом буде стандартизуватися. Я недарма скерував Вас до зробленого мною перекладу Брукса - почитайте, буде корисно. Зокрема, про концепцію багатьох будівничих, однак лише одного архітектора.

Є одне соковите слівце в нас на Галичині - "хвальд%пство". Ним у нас окреслюють ту рису людей, котра спонукує їх до думки, що їхня опінія стоїть понад усе. (Наприклад, мій батько часто вживає це слово, коли говорить про Буша-молодшого.) Ця риса, на жаль, притаманна багатьом українцям, навіть тим, що вже "сьвідомі". Ну не навчилися, що іноді варто пошукати компромісу. От і немає єдиного стандарту.

А тому варто зробити так, як то є у W3C чи ISO - порівняно до користувачів стандарту, членів комітетів є досить мало. Однак вони, хоча керуються здоровим ґлуздом (сподіваюсь), якщо вислухують конструктивну думку збоку, нікого не питаються, коли приймають рішення.

Прочитайте ще 3-й розділ http://www.linux.org.ua/cgi-bin/twiki/view/Main/MythicalManMonth3 - там отримаємо уявлення про хорошу команду.

[Ivan Mokhnal]

Саме тому необхідно взяти, принаймні наразі, справу в одні руки, поки невідомо, коли воно природним шляхом буде стандартизуватися.

Не буде. Коли я вчився в Київському університеті, наш викладач сам на ходу придумував терміни. Здебільшого убогі кальки з російської.

Я недарма скерував Вас до зробленого мною перекладу Брукса - почитайте, буде корисно. Зокрема, про концепцію багатьох будівничих, однак лише одного архітектора.

Книгу Брукса я прочитав ще зеленим студентом. Повторюю, вона має лише історичну цінність.

А тому варто зробити так, як то є у W3C чи ISO - порівняно до користувачів стандарту, членів комітетів є досить мало. Однак вони, хоча керуються здоровим ґлуздом (сподіваюсь), якщо вислухують конструктивну думку збоку, нікого не питаються, коли приймають рішення.

Абсолютно згоден, так і намагаюся робити. Цю тему я розпочав у якості RFP.

[Yaroslav Fedevych]

Книгу Брукса я прочитав ще зеленим студентом. Повторюю, вона має лише історичну цінність.

Ого, то ви не цінуєте, я бачу, історії! А вона, матінка, вчить нас, що її ніхто не вчить. І тому людство постійно наступає на ті самі граблі. Програмування не становить винятку.

Якщо ж ви робили новіші дослідження, котрі виявляють відмінності супроти того, що ви прочитали, зробіть суспільству ласку: опублікуйте їх. Бо в коморі їхня цінність залишиться менш ніж гіпотетичною. Розумієте? А "МЛ-М" здобув історичну цінність.

Зрештою, ваші висловлювання щодо ґлосарію не суперечать положенням книжки, а навпаки, підкріплюють їх. Саме тому я зробив переклад - щоб звернути на більш розгорнуті пояснення увагу тих представників нашої спільноти, котрі ще не до кінця усвідомили рамки демократії стосовно розробки вільних програм.

[Ivan Mokhnal]

Якщо ж ви робили новіші дослідження, котрі виявляють відмінності супроти того, що ви прочитали, зробіть суспільству ласку: опублікуйте їх.

Брукс настільки добре описує сучасне програмування, як Ньютон сучасну фізику. Не те щоб дуже неправильно, але трохи недостатньо.

щоб звернути на більш розгорнуті пояснення увагу тих представників нашої спільноти, котрі ще не до кінця усвідомили рамки демократії стосовно розробки вільних програм.

Ну з цим я звісно не сперечатимусь.

[Yaroslav Fedevych]

Взагалі, мені тут думка прийшла. Щодо словника. Хочу застерегти, що все це - лише НМД, тому спроби звинуватити мене в догматизмі не пройдуть.

По-перше, хто повинен укладати словник?

Власне укладанням словника повинен хтось один. Цей один повинен:

• Грамотно писати (та й говорити) як українською, так і англійською. Укладач просто не може собі дозволити не розуміти своєї справи як слід.
• Мати доступ до якомога більшої кількості словників та текстів обома мовами.
• Реґулярно з'являтися в мережі (ну хоча б двічі на тиждень), постійно бути в курсі справ.

Можливо, ми знайдемо кількох людей - один грамотний, у другого тьма словників... У такому разі можна зорганізувати й комітет, проте не повинно навіть і видно бути, що справу тримають кілька людей. Тобто, на міжусобиці слід накласти якнайсерйозніше табу.

Решта членів спільноти може, та й повинна, пропонувати всіляку допомогу - власне на них покладається основна робота зі збирання інформації. Проте вирішальний голос конче мусить належати укладачеві або укладацькому комітетові. Голосування за той чи інший термін просто не допускається. Всі терміни після вислухання приймаються укладачем (далі я так окреслюватиму цю інстанцію - чи то особу, чи комітет), після чого подальші розбірки "за-проти" забороняються.

При прийнятті чи неприйнятті терміну укладач повинен навести достатньо арґументів на користь свого рішення, щоб лише одиниці (ідеал: ніхто) мали щось проти. Якщо хтось вважає, що щось явно пропущено, то він повинен на офіційному рівні "подати апеляцію", а також подати укладачеві повний список джерел на підтримку свого арґументу.

Такий підхід збереже, гадаю, і єдність думки, і прозорість інформації.

[Taras]

А чим теперішні вибори комітету відрізнятимуться від попередніх?

[Yaroslav Fedevych]

По-перше, обираємо лише одну людину, максимум - дві.

По-друге, якщо хтось сам зголоситься бути Головним Укладачем, питання виборів усувається автоматично.

Перевибори можливі лише за умови хронічної халатності поточного Укладача. Та й не вибори навіть - питаємо, хто погодиться, бо виберемо, а людина не хоче - і вийде ще гірше...