Давайте формувати українські терміни для Веб 2.0

[epstl]

Щодо скрипт, можна погодитись

Ну, це як сказати. Особисто я вживаю "сценарій".

Моє вітання!

Щодо "script". Напевно, це трохи необережно замінювати скрипт сценарієм. Наприклад:
"This test script illustrates the scenario used to test graceful switch over of the client to the backup server"
http://www.ece.cmu.edu/~ece841/team2/test/FT-TestScript.htm (взято навмання з відповіді на запит у google - нічого особистого).  
Власне, можна говорити про те, що сценарій може реалізуватись через один або більше скриптів. А відтак, можливо, у випадках, де задля автоматизації одного сценарію досить одного скрипта, то ми і можемо дозволити собі деякі вольності.
З іншого боку
Проте, той таки google на "define:script" видає серед всього іншого і таке:
"A set of commands written in an interpreted language to automate certain application tasks. The term scenario is also sometimes used. (http://webmaster.lycos.co.uk/glossary/S/)"

То, я собі думаю, висновок доволі очевидний: термін "скрипт" - однозначний, у той час як "сценарій" може надати перекладу небажаного тлумачення.

[hse]

2hse:
Ви багато читаєте українською мовою? Класична, сучасна література, періодика? Скільки часу, приблизно у відсотках, ви розмовляєте українською?

Читаю мабуть близько 0% можливо тільки деколи періодику, а от розмовляю тільки українською, інші погано знаю.

Я ще раз наголошу, що коли я не розумію терміну Українською, і підглядаю, а як англійською (котру я дуже погано знаю) то вважаю це не перекладом а знущанням. Вживати бажано слова котрі широко використовуються так текст буде легшим для сприйняття та зрозумілішим.

Усвідомлюю цілком, що життя це процес навчання і ми всі непомітно вчимось, в наше життя постійно _непомітно_ приходять нові терміни, але стосовно "буча" та інших різких перегенів -- будьте розважливішими. Українська мова - милодійна тому і слова не повинні різати слух, а гарно лягати в текст. Лягаю вже і я спати...

[iip))]

То, я собі думаю, висновок доволі очевидний: термін "скрипт" - однозначний, у той час як "сценарій" може надати перекладу небажаного тлумачення.

З подібних міркувань, я також у перекладах вживаю "скрипт", а не "сценарій".

[miwa]

Поясню, чому я проти "скрипта".
Перше і найголовніше - 5 (!) приголосних у одному сладі, з котрих 4 (!) - глухі. Панове, це - не властиво українській мові. І не маючи нічого проти "файла", "комп'ютера" та інших усталених термінів, котрі можна нормально вимовити, з "скриптом" погодитись не можу.
Хм. Інших не суб'єктивних критеріїв зараз навести не зможу.

Додано пізніше:

Українська мова - мелодійна тому і слова не повинні різати слух, а гарно лягати в текст.

Повністю погоджуюсь. І саме тому я проти "скрипта" і за "сценарій".

То, я собі думаю, висновок доволі очевидний: термін "скрипт" - однозначний, у той час як "сценарій" може надати перекладу небажаного тлумачення.

Конкретний приклад? Той, котрий ви навели з гугла? Не можу погодитись. Ось, як варіант перекладу: "Цей сценарій демонструє успішне перемикання клієнта на резервний сервер". Де тут неоднозначності?
Ще раз хочу нагадати: переклад - це не підбір по словнику відповідників термінів однієї мови у іншій, це - передавання, переказування СУТІ тексту з однієї мови на іншу.

Читаю мабуть близько 0% можливо тільки деколи періодику, а от розмовляю тільки українською, інші погано знаю.
 
Я ще раз наголошу, що коли я не розумію терміну Українською, і підглядаю, а як англійською (котру я дуже погано знаю) то вважаю це не перекладом а знущанням. Вживати бажано слова котрі широко використовуються так текст буде легшим для сприйняття та зрозумілішим.

Лише не сприймайте особисто та не починайте, як дехто, волати про неупереджене ставлення модератора. Тому що тут і надалі немає бажання образити чи принизити.

Вживання усної української - не показник. Тим паче воно не є показником для переважної більшості міст південно-східної України. Та й загальна тенденція - чим більше місто, тим далі пануюча там мова далека від української. І тому якщо ви кажете, що спілкуєтесь українською, але у вашій мові регулярно зустрічаються російські слова та вирази, я можу сказати лише одне: удосконалюйте мову, котрою спілкуєтесь.
Якщо для вас є незрозумілим слово "буча" і із-за нього ви починаєте принципово вживати англійську - тоді навіть не знаю, що вам порадити щоб воно було у межах правил. Чесно. Хіба що ще раз - вдосконалюйте свою українську.
Наприклад, читанням. Недавно видавничий дім "Школа" випустив "Бібліотеку пригод" українською мовою. Практично, вся світова пригодницька класика. Переклад - доволі непоганий. У нас в Коломиї є повна збірка у кожній книгарні - рекомендую (ну, на всю збірку грошей стане не кожному, але десять-дванадцять гривень не один том, думаю, знайти можна буде).

Всі слова мусять бути загальновживаними та зрозумілими людям з середньою освітою!!!

На основі вищесказаного мною - загальновживаним та зрозумілим зараз є суржик з різним степенем ухилу до російської.

Ще один приклад.
Як ви собі уявляєте, наприклад, бойовик, перекладений українською мовою? Швидше за все зі сміхом, правда? Особисто я саме таку реакцію бачив у всіх без винятку знайомих при перегляді піратської "Матриці". На питання "чому?" майже ніхто з них не спромігся пояснити. Їм просто незвично. На рівні підсвідомості вбито, що фільм має бути російською мовою. Все. Баста. Все інше - від лукавого.

Аналогія, сподіваюсь, зрозуміла?

[heretic]

2hse:
Ви кажете неслушні речі, поясню чому.
Передовсім витяг зі словника ( тут зі slovnyk.net):
БУЧА, -і, ж. 1. Великий крик, галас, тривога. 2. Сварка, колотнеча. 3. Велика вода, бистрина.
Як бачите слово не має позначень: застаріле, маловживане, простацьке тощо. Власне таких позначень при поясненні буча не дає жоден укр.словник. Слово буча з української започила й російська мова - С.И. ОЖЕГОВ "Словарь русского языка". Там воно дійсно позначено як простацьке. Може це ввело Вас в оману? Якщо так, то це хибна думка, не будемо ж ми вважати ніби укр. уродливий те саме, що й рос. уродливый, лише через їхню схожість.

Аби довести, що слово буча є поширеним, наведу приклади.
"...І линучи в бучі вояцькій..."-
Б.Грінченко, "Зрадник".
«Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія». - Марко Вовчок.
"Ми тут таку бучу пiднiмемо."-П. Загребельный, "Дума про невмирущого".
"...то відразу й зчинилася буча..." - Kuzma, з обговорення "Створювачам термінології -дещо про українську".
"Проти цього Кулішевого напряму знялася була велика буча..."-І.ОГІЄНКО, "ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ".
"Коли йдеться про тривогу, сполох, бучу, крик, гамір тощо..."-Б. Д. Антоненко-Давидович, "Як ми говоримо".
Перший приклад узято з вірша, 2-й та 3-й з прозових творів, 4-й з цього форуму (див. архів), два останні з наукових праць. Ще є м.Буча (чи то просто селище?), кияни можуть підтвердити.
Як бачите за прикладами, навіть поважні науковці не цурались уживати буча в своїх працях. Невже Ви й надалі будете стверджувати, ніби це слово є штучним, неприроднім, або й зовсім огидним у вимові? Чи все ж спростуєте свої закиди?

P.S.
"Кожен, хто зве себе письменним українцем, мусить конче мати в своїй хаті якогось підручного українського словника й частіш заглядати до нього, бо без цього літературної мови не навчитися. Користь читання словників завжди велика, бо воно раз-по-раз доповнює нашого особистого словника, звичайно вбогого. Багато є влучних українських слів, яких ми один від одного рідко почуємо, але словник завжди нагадає нам про них."- І.Огієнко, згадана праця.
"...Ти собі й уявити не можеш, наскільки сильне враження на людину справля те, що вона читає, особливо, якщо регулярно." - Ярослав Федевич, згадане обговорення.
Тому словники й літературу, будь-ласка читайте.

[iip))]

Поясню, чому я проти "скрипта".
Перше і найголовніше - 5 (!) приголосних у одному сладі, з котрих 4 (!) - глухі. Панове, це - не властиво українській мові. І не маючи нічого проти "файла", "комп'ютера" та інших усталених термінів, котрі можна нормально вимовити, з "скриптом" погодитись не можу.

СКРИПТ, -у, ч., заст. Рукопис. (slovnyk.net)
На відміну від "флейм", "офтоп" та інших подібних жаргонних транслітерацій, слово "скрипт" в українській мові вже існує. Отже, не варто піддавати сумніву "українськість" цього слова.

[Aid_Belial]

Поясню, чому я проти "скрипта".
Перше і найголовніше - 5 (!) приголосних у одному сладі, з котрих 4 (!) - глухі. Панове, це - не властиво українській мові. І не маючи нічого проти "файла", "комп'ютера" та інших усталених термінів, котрі можна нормально вимовити, з "скриптом" погодитись не можу.

Так дійсно збіг трьох приголосних не властивий українській мові, але не забуваймо про винятки! Ось приклад - слово "братство", тут також приголосні в купі!!!

І чим замінити слово моноскрипт, дотримуючись процитованого принципу, у такій фразі ".... монах майстер воєнних мистецтв, отримав завдання захищати старовинний моноскрипт. В пошуках нового захисника моноскрипта Зен приїжджає до Ньо-Йорка, де знайомиться з веселим і життєрадісним хлопцем...."?

[hse]

2hse:
Ви кажете неслушні речі, поясню чому.
................

Не має часу і бажання читати літературу, а словники??? ніколи не чув щоб хтось словники читав. Я і в англоукраїнський рідко заглядаю.. в цьому світі можна знайти важливіші та цікавіші теми для читання...
Старайтесь вживати загальновживані в розмовній мові слова, так текст буде легшим для сприйняття та розуміння, а це і є головна ціль перекладу. Не треба комп'ютером вчити українську мову, бо людина не знатиме ні мови ні комп'ютера. Ціль технічного перекладача навчити саме предмет, а літературну мову хай вчать мовники та лірики.

PS: скрипт можна перекладати як "файл для інтерпретатора", "інтерпретаторний файл", "командний файл" мене більше вчили саме як командний файл то я за бугром патчів, скриптів та конфіґурацій набрався;)

[miwa]

І чим замінити слово моноскрипт,

Не "моноскрипт" - "мАнУскрипт". І нічим я його замінювати не збираюсь - даний термін живе собі в українській мові, і то вже давненько.

СКРИПТ, -у, ч., заст. Рукопис. (slovnyk.net)
На відміну від "флейм", "офтоп" та інших подібних жаргонних транслітерацій, слово "скрипт" в українській мові вже існує. Отже, не варто піддавати сумніву "українськість" цього слова.

Чесно кажучи, не додумався перевірити наявність "скрипта" у словниках (а вартувало би). Щоправда, приставка "заст." мені там не дуже подобається. Ну й - див. нижче.

Так дійсно збіг трьох приголосних не властивий українській мові, але не забуваймо про винятки! Ось приклад - слово "братство", тут також приголосні в купі!!!

Ви не уважно читали моє повідомлення - не три приголосні підряд, а 5 у одному складі. Різницю відчуваєте? В нашій мові є суфікс "ство" і чимало слів з ним. Корені деяких з них закінчуються на приголосну, що також видає в результаті чотири приголосних підряд. Набійльше задоволення виходить при родовому відмінку множини таких слів - "братств", "царств", "міністерств"... Ще скажіть, що ви з легкістю вимовляєте ці слова і... я вам не повірю
Ще раз наголошу - для української мови не є природним збіг більше трьох приголосних, особливо глухих. Це не означає, що таких збігів немає; але наявність таких збігів також не означає необхідність збільшення кількості таких слів.

Бррр. Ну й завернув. Сподіваюсь, зумів викласти що хотів.

Не має часу і бажання читати літературу, а словники??? ніколи не чув щоб хтось словники читав.

А я почав було вас поважати...

Старайтесь вживати загальновживані в розмовній мові слова, так текст буде легшим для сприйняття та розуміння

Загальновживаних в українській (як і будь-якій іншій мові) є кілька тисяч слів. З них комп'ютерних термінів - десяток: "комп'ютер", "файл", "інтернет"... Всі інші терміни - не є загальновживаними, бо не стосуються повсякденного життя переважної більшості громадян. І для того, щоб розуміти їх значення, потрібно більш чи менш регулярно зтикатись з комп'ютерами. Або читати словники

Не треба комп'ютером вчити українську мову, бо людина не знатиме ні мови ні комп'ютера. Ціль технічного перекладача навчити саме предмет, а літературну мову хай вчать мовники та лірики.

Ви маєте на увазі, що технічному перекладачеві не потрібно знати літературну мову?!?
Знаєте, навіть говорячи про поточний політичний устрій, ви видаєте на-гора менші дурниці. Вибачте, якщо образив, але ТАКОЇ маячні я від вас не чекав.

[hse]

Ви маєте на увазі, що технічному перекладачеві не потрібно знати літературну мову?!?

Вибачте за можливу двозначність у висловлюваннях, але я старався в усіх постах дивитись зі сторони _читача_ не перекладача. І в даному реченні висвітлювалась думка, що перекладач має створувати текст максимально легкий та зрозумілий, бо його (перекладача) ціль навчити _саме_ _пердмет_ читача, а не вчити (не знати) літературну мову.

Що до необхідності знання літературної мови я не говорив нічого взагалі, а знаєте це напевно підрозумівається як досконале володіння мовою на яку робиш переклад. Що до мови з якої робиш переклад то тут добре знання літературної мови необхідним не є, обов'язковим є досконале знання предмету його термінології та повне розуміння тексту.

Як приклад можу навести себе: в ЛДУ за чотири роки викладання англійської весь час йшов акцент на технічну англійську хоча матеріал був поділений приблизно 1 частина технічної та 2 частини "літературної" наголошувалось саме на технічній (останній рік тільки технічна). Як результат оригінальний літературний текст я читати просто не можу.. Марк Твена хто в оригіналі тут читав? зрозумів?!

[miwa]

Що до необхідності знання літературної мови я не говорив нічого взагалі, а знаєте це напевно підрозумівається як досконале володіння мовою на яку робиш переклад. Що до мови з якої робиш переклад то тут добре знання літературної мови необхідним не є, обов'язковим є досконале знання предмету його термінології та повне розуміння тексту.

Хм. В такому випадку цілком з вами згоден. Справді, _досконале_ знання художньої англійської при перекладі технічних текстів не є обов'язковим; проте англійська дуже багата ідіомами, котрі чимало авторів щедро розсипають по технічних описах (як приклад - знайдіть оригінал перекладеного мною на ДЛОУ Unix and Internet Fundamentals HOWTO - ESR там не встидається послуговуватись різними жартами, порівняннями та натяками) і котрі вартувало би або розуміти (передбачає знання художньої англійської) або ж викидати чи неправильно перекладати (передбачає поганого, а значить і непотрібного, перекладача).
Ну а щодо Твена... Знаєте, навіть рідна мова позаминулого століття не є цілком зрозумілою; то що вже говорити про англійську?
Проте в цілому ви праві - сучасний варіант "Айвенго" англійською мені виявився не по зубах - надто багато невідомих слів :о(
Але деякі вірші Кіплінга в оригіналі значно кращі, аніж в перекладі. Особливо його безсмертний "If"

[hse]

...(як приклад - знайдіть оригінал перекладеного мною на ДЛОУ Unix and Internet Fundamentals HOWTO - ESR там не встидається послуговуватись різними жартами, порівняннями та натяками) і котрі вартувало би або розуміти (передбачає знання художньої англійської) або ж викидати чи неправильно перекладати (передбачає поганого, а значить і непотрібного, перекладача)....

А я навіть базікання ESR-а читати неможу -- сленг мені не позубам

[miwa]

До речі, дуже непогане ЯКЦЕ. І сленгу там не так уже й багато.

І ще одне "до речі" - ми всі (і ви в тому числі) сленгом, у всякому випадку у межах ЛОУ, послуговуємось доволі широко.