Українізація Vim

[Praporshic]

не ображайтесь, будь ласка, але хоч у всіх бувають помилки і неточності, все ж таки в цілому мало хто (в моїх очах, принаймні) є таким авторитетом щодо мови, як Кримський (зі співробітниками) через дві прості причини:
а) вони жили і працювали до того, як українську мову почали серйозно асимілювати з російською
б) я ще не бачив української словникової праці (як старої так і сучасної), яка б по якості і ґрунтовності наближалася до Академічного словника
Мова, звичайно, змінюється, але не всяка зміна є розвитком, наприклад відкидання досить корисних слів (вище я наводив приклади, коли інші слова на "зне" не викликають здивування або відразу) не є розвитком.

Не ображайтесь, але Ви дуже сильно помиляєтесь. У 1924-1933 було послаблено асиміляцію української мови. Радянська асиміляція була значно слабшою за ту, що провадив царський уряд. Не вірите - подивіться у підручниках на тему "Валуєвський циркуляр" та "Емський наказ".

Наразі не можу дістатись до свого словника видання АН УРСР (створений та виданий під час післявоєнного сплеску українізації) щоб більш-менш аргументовано вести бесіду надалі.

[DalekiyObriy]

У 1924-1933 було послаблено асиміляцію української мови.

авжеж, але от що цікаво, титул r2u.org.ua: Російсько-український (академічний) словник (1924–33 рр.)

[Praporshic]

авжеж, але от що цікаво, титул r2u.org.ua: Російсько-український (академічний) словник (1924–33 рр.)

Саме цей заголовок я і мав на увазі. Асиміляцію у ті часи було лише послаблено, але не припинено. Відчуваєте різницю? Академічна мова тих часів ще не встигла позбутись впливу царських заборон і вже почала піддаватись новому сплеску (хоч і не такому агресивному) асиміляції з боку комуністичного режиму.

[DalekiyObriy]

до речі цей проміжок — початок радянської влади до 33 р. вважається «ренесансом» української мови, саме в ці часи найбільш активно розвивалась зокрема українська термінологія

Тобто це виглядає приблизно так:

1) царський режим (до 17 р., Валуєвський ц., Ємський у.)
2) послаблення утиску/розвиток мови (17-30рр., створення словників, розширення термінологічної бази)
3) комуністичний режим (по 30 р.) (тут, зокрема, відбулося знищення 4го тому академічного та заборона видавання перших трьох)
докладніше тут

Академічний словник було створено в середньому проміжку, тепер запитання, чи (хоч і теоретично) будуть праці створені в першому та третьому краще? здається, питання риторичне

[Praporshic]

Ви забули ще один "ренесанс" -під час хрущевської "відлиги". Зокрема, для створення того словника, що маю я, було відряджено близько 20 наукових експедицій по Полтавській та прилеглим областям (що офіційно є еталоном мови). Як тільки оклигаю, спробую відшукати той словник та знайти це слово у ньому.

[Анатолій Сахнік]

Лексика — найбільш гнучкий розділ будь-якої мови, це ми пам’ятаємо ще зі школи. Ми вигадуємо, пригадуємо, приносимо чужі, зрештою, забуваємо слова… Мене так само ніяк не лякає запозичення ні з російської, ні з англійської, лишень би слово було легким, природним і добре позначало свою річ.
Отже, я спробую користуватися словом зневадження у роботі. Якщо воно приживеться, і я почую його від колеги, воно потрапить у цей самий переклад.

[DalekiyObriy]

Ви забули ще один "ренесанс" -під час хрущевської "відлиги". Зокрема, для створення того словника, що маю я, було відряджено близько 20 наукових експедицій по Полтавській та прилеглим областям (що офіційно є еталоном мови). Як тільки оклигаю, спробую відшукати той словник та знайти це слово у ньому.

В Російсько-українському Головащука 69р. «зневаджування», здається, немає, але і в ньому і в Українсько-російському Кириченка 53р. є купа слів з префіксом «зне-»: знесилення, знекровлення...