Вуйківський переклад для Google

[Ign1111]

Бо як оці теревені підуть далі, то я почну не дуже гарно висловлюватись і дістану від Володі модераторіал.

Добре, не буду Вам заважати.

Раз і на все запам'ятайте, що на "Інтері" та "1+1" українська мова не існує.

Ти ба, а то я не помічав і все думку гадав, хто це мені очі роззує?  

змінюється смисл речення --> змінюється зміст речення

Я саме хотів сказати смисл, а не зміст.

навідь --> навіть (д від т на клавіатурі далекувато, щоб отак поцілити)

Інколи буває.   Чи іноді буває. Не знаю як правильно.

Най спробують. А чим доведуть? "Ми так нє разґаваріваєм"?

Ви саме хотіли сказати ХАЙ чи НЕХАЙ.

Тверде, мій юний друже. Калька світиться як має бути. А забули, що "занять твердую позицию" -- це "зайняти {тверду,рішучу} позицію"?

Це не мій переклад. Я взяв його з МС.

Як мене вже посилав пан CL на один сайт, то хочу йому самому запропонувати сходити до того сайта http://www.vlada.kiev.ua/pravopys/7.html і подивитись, що там використовують саме ГРУПИ, а не ГУРТИ.

В них пропоновано не писати його перед групою приголосних.основи яких закінчуються не на групи приголосних Там багато таких прикладів.

Що стосується россійських кальок (щодо теми Створювачам термінології -дещо про українську мовуhttp://linux.org.ua/cgi-bin/yabb/YaBB.pl?board=translate;action=display;num=1116688870) мушу зазначити, що я сам дійсно дивувався, звідкіля їх понабиралося, але відкидати одне слово, якщо є схоже за смислом до іншого, тільки тому, що це калька, безглуздо. Вчора ще в голові крутились таких два слова, з першого погладу й не скажиш, що одно з них калька.  Як згадаю, то приклад наведу. Але зараз, можу навести тільки поміч та допомога. Хіба поміч - це є калька російского "помощь"? Тоді я ніяк не можу пригадати слово російської кальки "помічник"...

Але гадаю, що це сподобається 1% користувачів, іншим - ні. А як бути з KDE чи gnome, чи іншими програмами, що туди входять?

Те що зараз є каша з перекладу, то це подабається ще меньше, а ніж коли б був один переклад. До речі, якщо звернути увагу, то можна помітити наприклад такий переклад одної дії в різних програмах: виділити, помітити, відмітити і т.і.

І, до речі, рекомендував би подивитись на ось це http://www.mesto.umistudio.com/dictionary/ просто для того, щоб в вас (нас?) не вийшло чогось подібного.

Ось я й кажу, що не варто все загалом перекладати... царина, шмати...

[Yaroslav Fedevych]

Я саме хотів сказати смисл, а не зміст.

Трохи вас засумую -- такого слова в українській мові не існує: 1) тому, що "зміст", "значення", 2) тому що його видає те, що префікс "с" пишеться лиш перед "к", "п", "т", "ф", "х". Перед усім іншим -- "з". RTFM.

меньше

менше

а ніж коли б був

аніж коли б був

можна помітити наприклад такий переклад

можна помітити, наприклад, такий переклад

Ну що -- далі будемо вчити інших правильно перекладати, чи послухаємо трохи?

[CL]

Ну все одно "оглядало", "оглядайло", "переглядало" -- це грубувато. Навіть дуже. І "гортало". Воно неначе "бурмило" чи, перепрошую, "хавало". Так оце б і заткнув. Комусь. ))

Годинник - це не прилад, яким "годинують".
Розкладачку саму треба розкладати замість нею щось розкладати.
Холодильник - це справді охолоджувальний прилад, але все ж таки не такий, якого треба взяти до рук та тримати, щоб ним щось холодити. Але якби й назвати "browser" "переглядальником", Ви, певно, сказали б, що він нагадує Вам "хавальника" чи там "*|*бальника". Тож як добре захотіти, присіктися можна й до стовпа...

Якщо ж "переглядало" нагадує Вам "бурмило" чи там "хавало", хочу зазначити, що в українському словнику на такі страхіття часто натрапляєш. "Точило", "віяло", "мастило", "чорнило". То що, викинемо їх зі словників? А ще можна "мило" повикидати, разом з тим, що це слово позначає. Митимемось без мила, самою водою. А можна й зовсім не митися...

З cookies -- ну хоч перепиляйте, а таки уявляю оті самі корінці чи там аусвайси. А не якесь страшливе чужошмаття.

Я не чіпляюся за свій термін. Прошу придумати щось краще - неодмінно вживатимемо його. Але "кукіль", чи то "кука" не годиться.

Хоча, гадаю, ми браузер проґавили так само, як маузер, телеграф і бінокль.

"Браузер" не годиться з хоча б навіть з погляду української вимови (дві голосівки поспіль, та й передано вимову англійського "browser" російськими, а не українськими засобами. Я вже десь тут писав про це). "Маузер" теж не придатний з тієї ж причини. І "бінокль" також (тут маємо дві шелестівки на кінці слова, і друга з них плинна. Такого в українських словах не трапляється).

[Yaroslav Fedevych]

"Браузер" не годиться з хоча б навіть з погляду української вимови (дві голосівки поспіль, та й передано вимову англійського "browser" російськими, а не українськими засобами. Я вже десь тут писав про це). "Маузер" теж не придатний з тієї ж причини. І "бінокль" також (тут маємо дві шелестівки на кінці слова, і друга з них плинна. Такого в українських словах не трапляється).

Гадаєте, в нас є вибір?

[Ign1111]

Ну що -- далі будемо вчити інших правильно перекладати, чи послухаємо трохи?

Я чогось вважав що я всеж таки прислухаюсь але висловлюю свою думку. Якщо вона Вам не довподоби то вибачайте.

З.І. Невже я такі безлузді пропозиції висловлюю?  

Але якби й назвати "browser" "переглядальником", Ви, певно, сказали б, що він нагадує Вам "хавальника" чи там "*|*бальника". Тож як добре захотіти, присіктися можна й до стовпа...
Я не чіпляюся за свій термін. Прошу придумати щось краще - неодмінно вживатимемо його. Але "кукіль", чи то "кука" не годиться.

А тепер дивимось чому воно Вам не довподоби:

Скажімо, слово "кука" на позначення "cookie" приваблює своєю стислістю. З другого боку, воно нагадує назву бур'яна "кукіль" та дієслова "кукати" ("кувати") та "кукурікати". Чи не шкодить така подібність комп'ютерному терміну?

Хтось сам собі суперечить.  

[CL]

Важко. Там велика стаття на 6-ть пунктів. Значення, яке підходить нам, іде під номером 5.

ОБРАЗ¹... 5. Зображення зовнішнього вигляду кого-, чого-небудь (про портрет, фотографію, скульптуру і т.ін.).

Це значення слова "образ" насправді основне, і його мали б зазначити на першому місці. Ви зрозумієте, чому та як воно опинилося на п'ятому, прочитавши ту ж таки статтю Ю. Шевельова на http://www.vlada.kiev.ua/pravopys/pozytyv/shevel.html. Але хоч там як, Ви самі ж таки бачите, що навіть сучасні дуже зросійщені українські словники не подають слова "образ" винятково як відповідника російського "икона". Тож навряд чи мудро було б і нам цуратися цього давнього українського слова. Решту причин, з яких я наполягаю на перекладі "image" українським "образ", я подам нижче.

Я колись сам виступав за те, щоб перекладати IMAGE всюди як ОБРАЗ, але у пересічного українця ОБРАЗ асоціюється з іконою, тому якщо текст призначений не для технічних спеціалістів, то ОБРАЗ краще не використовувати.

Не можу з Вами погодитися. Маю думку, що "образ" пов'язують тільки зі святими насамперед ті люди, які вивчали українську насамперед не з живої мови, а з підручників та радянських та післярадянських засобів громадського сповіщення. Це не закид і не образа, а просто окреслення українського мовного сьогодення. "Образ" - звичайне українське слово, яке позначає не тільки святі речі. Це посвідчують навіть сучасні зросійщені українські (умовно) словники, тож це свідчення справді чогось варте, еге ж? Ясна річ, святі образи були протягом сторіч єдині, що їх прості українці мали вдома. Тож і великої потреби якось вирізняти їх не було, а як така потреба виникала, їх називали (та називають) "святі образи". Та Ви й самі собі суперечите, перекладаючи "image" у вислові "disk image" як "образ", не боячись, що хтось пов'яже це слово зі святими. То чого ж маємо тут боятися? Або візьмімо таке речення: "у моїй уяві постав образ рідної домівки". Тут таки знову святими й не пахне. Нарешті, тією ж таки первісною Ґуґлевою мовою - англійською - називають словом "icon" те, що російською перекладають як "пиктограмма", не боячись того, що "icon" позначає й святий образ. Ще така річ: на сторінці linux.org.ua я натрапив на вислів "Іконка повідомлення". Невже не боїтеся, що Вас неправильно зрозуміють?    

Тим паче, що ЗОБРАЖЕННЯ для перекладу IMAGE в контексті на Ґуґлі підходить значно краще...

Не пасує воно ні на Ґуґлі, ні деінде, бо:

Та я розумію, що ЗОБРАЖЕННЯ - не нормальне українське слово (напр. порівняйте ТВІР і СТВОРЕННЯ)

Тож якого біса вживати покруча, коли маємо гарне українське слово?

але ОБРАЗ - це багатозначне слово (7 значень, одне з яких викликає неоднозначні почуття у віруючих), яке слабо прив'язане до конкретної предметної області.

На це я вже відповів вище.

І Ґуґл - не найкраще місце для експериментів.

Я не заперечую. Тільки прошу погодитися, що українські граматика, словник та вимова - не місце для дослідів і поготів. А те, що роблять з ними й досі - це живорізання. Тож дуже прошу не сприяти таким дослідам та не брати в них участі. Якщо на Ґуґлі трапиться якась помилка, то ми маємо нагоду швидко виправити наслідки. А от зробити те саме зі словниками та підручниками - річ складніша.

Я стану на ваш бік як тільки ви знайдете нормальне українське слово, яке не асоціюється з релігією (це болюча тема яка вже з'їла купу нервів) і не настільки багатозначне як ОБРАЗ.

На це я вже відповів вище. Я прибрав якісь інші власні терміни, які породили в декого заперечення. Я якось уже казав, що не наполягаю на своїх (нових) термінах, але прошу тільки одного - зважати на засади української літературної мови, вигадуючи та пропонуючи свої власні слова. Але випадок зі словом "образ" - той самий, коли я і прошу зважити на мої доводи і наполягаю, що ліпшого відповідника навряд чи можна знайти. Може, декому - насамперед тим, хто мав справу здебільшого зі службовою українською - це слово спершу здаватиметься за трохи дивне. Але згадайте, як багато хто ставився до перекладу закордонних фільмів та інших програм українською в першій половині 90-х. А потім звикли. Так і до цього слова звикнуть - ба й поготів, якщо людям пояснювати причину вибору.

Підсумок: "image" українською найкраще перекладати як "образ" у всіх випадках. Слово ж "icon" (рос. "пиктограмма") слушно перекладати як "образок".

Ще раз дуже прошу зважити на мої доводи щодо перекладу слів "file" і "cookie" та подумаймо, якого українського відповідника їм добрати.

Я використовую Великий Тлумачний Словник сучасної української мови 2003-го року видавництва (перевидання 2001-го року) під редакцією В. Т. Бусел, М. Д. Василега-Дерибас, О. В. Дмитрієв, Г. В. Латник, Г. В. Степенко, ISBN 966-569-013-2. Я його купив за 88 грв. в магазині Просвіти минулого року.

Сучасні українські словники продовжують зросійщувальні звичаї, підвалини яким заклали в радянський час. Навряд чи слід довіряти їм сліпо.

[Ign1111]

Це значення слова "образ" насправді основне

Щось з гуглем коїться,   Пошук зображень Образи Пошук серед зображень Докладний пошук образів Найбільш всебічний пошук зображень на Вебі. Вже нарешті треба якось визначитись. Те саме з результатами та здобутками.  Але Шукається ... зображень ніхто так і не змінив на Пошук серед ... образів чи зображень

Ви зрозумієте, чому та як воно опинилося на п'ятому, прочитавши ту ж таки статтю Ю. Шевельова на http://www.vlada.kiev.ua/pravopys/pozytyv/shevel.html.

Де ви такі сторінки знаходите? З самого сайту нема ніде ніяких посилань.

Ще раз дуже прошу зважити на мої доводи щодо перекладу слів "file" і "cookie" та подумаймо, якого українського відповідника їм добрати.

Я ось тільки не розумію, навіщо вигадувати українського відповідника, тобто слова які будуть мати декілька значень? Ци не краще ці слова запозичити?

[CL]

Що з того що калька? Якщо слово виникло і прижилося, виходить є потреба в цьому слові.

Якщо Вам на чолі прищепити рога й вони там приживуться, невже скажете, що маєте в них потребу?  

Річ не в тому, що слово - калька, а, зокрема, в тому, що його створено всупереч українським правилам словотвору (наростком на позначення самої дії позначили її наслідок).

Воно дає, наприклад, можливість розрізнити церковний образ від решти 'зображень'.

Цю різницю можна зрозуміти й зі змісту, а за потреби відтворити, додаючи до слова "образ" означення "святий".

Так само в комп'ютерній термінології слово 'образ' вже зайняло свою нішу (образ диску).

Я не бачу причини не перекладати слово "image" українською послідовно як "образ" усюди. Читайте мою відповідь п. Лісівці.

Не можна просто так вилучати слова з мови, незлалежно від їхнього походження.

Якщо Ви кажете "просто так", боюся, що Ви недосить уважно прочитали мої дописи.

До того ж 99% населення вживає слово 'зображення' саме в значенні 'picture, image', виходить всі дурники?

Ви самі опитували?

Чим більше слів, тим більше відтінків які синоніми можуть відображати, ви ж повинні це знати.

Певна річ - якщо вони потрібні. А тут такої потреби немає.

[CL]

А щодо "мовознавець-фахівець", то я також знаю і вільно володію англійською, українською, російською, недосконало німецькою та французькою. Маю також вищі освіти з інформатики й богослов'я, та ще вивчав гірничу електро-механіку.

Мене це дуже тішить. Значить, зможемо гуртом обміркувати наші питання й спробувати дійти спільної ухвали.

Українці не сидять за глухою непробивною стіною -- вони спілкуються з іншими, шукають слів для означення нових понять чи речей. Мова не може бути стерильною: запозичуються або утворюються нові слова, забуваються або втрачають свою актуальність інші.

Усе, чого я прошу - це поважати закони рідної мови й не намагатися створити з неї другу російську чи там другу англійську. Чи не ліпше тоді послуговуватися першоджерелом замість калічити українську?

А "вуйкізмами" я називаю спроби означення нових понять чи речей старими кальками або неприродними перекрученнями, які ріжуть вухо сучасному українцю.

А з яких ознак Ви судите, чи маєте справу з перекрученням та наскільки воно природне?

Для мене переклад  cookies - чужошмати, відповідає car - самопхайка.

Боюся, що Ваш приклад не годиться. "Пхати" - слово з розмовного шару словника, а "шмат" - невтральне. Словом "шмат" я спробував показати те, що "file" - це шмат відомощів (information). Не подобається моє - прошу подати своє та довести, що Ваше ліпше. Самими закидами справі не зарадите.

[Yaroslav Fedevych]

Усе, чого я прошу - це поважати закони рідної мови й не намагатися створити з неї другу російську чи там другу англійську. Чи не ліпше тоді послуговуватися першоджерелом замість калічити українську?

Непогано було б викласти статтю про запозичення в мові отого самого Самійленка, про якого я згадував вище або тут, або в сусідній темі. Для мене це б означало перебити все руками, бо не маю сканера; а разом з тим, не маю стільки часу та здоров'я. А думок там цікавих і корисних вельми багато.

Словом "шмат" я споробував показати те, що "file" - це шмат відомощів (information). Не подобається моє - прошу подати своє та довести, що Ваше ліпше. Самими закидами справі не зарадите.

Ще раз наголошу, що слово "шмат" зараз хоч-не-хоч, а якось пов'язується з чимось різко неґативним та неприємним. Може, тому, що особисто мені, яко галичанинові, добре знайоме слово "шмата". Потому, коли говоримо "шмат", то це наводить на думку про довільність його самого, як і довільність (randomness) наявної в нім інформації. А це найчастіше не так. Іншим шматом даних є raw device; цілий розділ диску може бути таким ото "шматом". Але файл є ні raw device, ні partition, ні чим-будь іншим -- він є файлом: певним чином упорядкованою множиною даних.

Я б сказав більше. Технічна література ж не складається з самих тільки технічних термінів, вона є написана тою ж мовою, якою ми балакаємо в житті. Й мусить достосовуватись до тих самих законів. Одначе видно щось інше: речення будуються за напіванглійськими правилами, звичні нам побутові слова є передерті (найчастіше) з російської, маємо цілу купу всього іншого. Маю до вас, пане CL, конкретну пропозицію, від якої буде користь для всієї спільноти: чому б вам не заглядати принагідно на docs.linux.org.ua й не давати там поради, а то й просто правити те, що правлень потребує? Можливо, залишимо в спокої сценарії, файли, демони й каталоги; подивимось до того, щоб речення виглядали так, як повинні. Тоді на їх тлі буде _відразу_ видно, який термін потребує нагальної заміни, а який може залишитись. Повірте, ваші зусилля будуть дуже цінними.

[iip))]

... "image" українською найкраще перекладати як "образ" у всіх випадках. Слово ж "icon" (рос. "пиктограмма") слушно перекладати як "образок".

... вікна програм як "образища", а стільниця як "божниця"  
Вибачте, це просто жарт.

[dusoft]

Читаю й диву даюся.. Це що, якийсь комплекс неповноцінності, що комусь хочеться _якомога(правильно я хоч це слово написав?)_більшій кількості слів іноземного походження надати українських відповідників? Що поганого в запозиченні слів? Ну якщо вигадали вже те слово file англійці чи американці, то що нам луснути але мати своє якесь нове відповідне слово, нехай воно й буде абсолютно безглуздим, проте наше рідне?

[CL]

Ще раз наголошу, що слово "шмат" зараз хоч-не-хоч, а якось пов'язується з чимось різко неґативним та неприємним. Може, тому, що особисто мені, яко галичанинові, добре знайоме слово "шмата". Потому, коли говоримо "шмат", то це наводить на думку про довільність його самого, як і довільність (randomness) наявної в нім інформації. А це найчастіше не так. Іншим шматом даних є raw device; цілий розділ диску може бути таким ото "шматом". Але файл є ні raw device, ні partition, ні чим-будь іншим -- він є файлом: певним чином упорядкованою множиною даних.

Я вже давно відмовився від такого перекладу, тож забудьмо про нього. Проте наполягаю на тому, що з "файлом" треба щось робити, та запрошую всіх охочих перемовитися з цього приводу.

Засади української літературної мови вимагають від мовця підшукувати українського відповідника до чужого терміна таким чином:

1) спробувати знайти зрозумілого мовному загалу терміна на власному мовному ґрунті;

2) якщо з цим не щастить, пристосувати вимову чужого терміна до української.

Тож зробімо перший крок, а за потреби - другий, та не стрибаймо одразу на три кроки вперед.

Маю до вас, пане CL, конкретну пропозицію, від якої буде користь для всієї спільноти: чому б вам не заглядати принагідно на docs.linux.org.ua й не давати там поради, а то й просто правити те, що правлень потребує?

Як матиму час, заходитиму. Але хочу наголосити, що мені просто несила самому виправити все, що потребує виправлення. Маємо робити це гуртом - звичайно ж, намагаючись додержуватися мовних засад.

Можливо, залишимо в спокої сценарії, файли, демони й каталоги; подивимось до того, щоб речення виглядали так, як повинні. Тоді на їх тлі буде _відразу_ видно, який термін потребує нагальної заміни, а який може залишитись.

Маю думку, що обидві речі маємо робити водночас. Якщо ті терміни не чіпати тепер, то зробити це потім буде набагато важче.

[CL]

Читаю й диву даюся.. Це що, якийсь комплекс неповноцінності, що комусь хочеться _якомога(правильно я хоч це слово написав?)_більшій кількості слів іноземного походження надати українських відповідників? Що поганого в запозиченні слів?

Якщо читаєте та питаєте про речі, на які вже дано відповідь, прошу перечитати.

Ну якщо вигадали вже те слово file англійці чи американці, то що нам луснути але мати своє якесь нове відповідне слово, нехай воно й буде абсолютно безглуздим, проте наше рідне?

Я проти і безглуздих відповідників, і безглуздого запозичення. Якби Ви справді уважно читали мої дописи, то такої нісенітниці не казали б. А навіщо бездумно запозичувати, скажіть-но мені? Щоб було??? Як якесь слово не з'їм, то хоч понадкусую?

[CL]

Гадаєте, в нас є вибір?

Гадаю, що маємо. Про "browser" я вже висловився. "Mauser" - це власна назва, тож тут, певно, буде слушно просто запозичити її, пристосувавши до української вимови: "мавзер" (німецьке "au" - це не два голосні звуки на позначення двох складів, а один двозвук на позначення одного складу).

Російське "бинокль" <= франц. "binocle" <= лат. "binoculus" "двооко" німці називають "Fernglas" "далекоскло", а нідерландською це "verrekijker" "далекогляд". До речі, "далекогляд" я подибував і в українських текстах, то чому б і нам не користуватися цим словом?