Моє приватне Вікі

[tech]

Привіт. Зліпив малесеньке вікі (на основі DokuWiki) переважно для власного використання, але буду радий і гостям. Ось адреса:

http://void.net.ua/wiki

По-трохи завантажую туди свої тексти, одночасно редагуючи їх. Архів того, що в мене назбиралося виставлений тут:

http://void.net.ua/data/work.zip

(перевів у DOS і стиснув Zip для потенційних читачів на Віндовсі. Профільтруйте через fromdos). Тексти жахливі (не для слабких нервів), і я це собі добре усвідомлюю. Забере років із 7, щоб довести їх до ладу. Якщо хочете допомогти - буду тільки вдячний.

На вікі поки-що немає посилань, щоб туди не залітали випадкові люди. Конфігурація - найпростіша, без прив'язки до MySQL, що дозволяє легко стиснути все в архів і перенести будь-куди, чи виконати rsync із ним.

Ось приблизний список документів, над якими працюю (з readme.txt):

apitue     - Advanced Programming in the UNIX Environment (активний) *
aup        - Advanced UNIX Programming (стара версія, почав переклад)
awk        - тексти з awk
bison      - для майбутнього редагування
bits       - біти байти і машинні слова (хороший текст, треба вернутися)
c          - випадкові речі по C
cpama      - C Programming a Modern Approach (активний) *
ctap       - C Traps and Pitfalls
curses     - NCURSES_Programming_HOWTO, Ncurses Intro, Programmers Guide to NCur
ses (активний)*
flex       - текст Леска і сторінка посібника (доробити) *
gtnp       - Guide to Network Programming (доробити нову версію) *
itten      - Митецтво кольору
knr        - Мова програмування C
llama      - Learning Perl (старий паршивий текст; треба оновити)
python     - Пітон з Dlou
readline   - readline з Dlou
readme.txt - оце воно
sed        - Sed - An Introduction and Tutorial, переклав v0.1
slackware  - дуже потребує редагування, переведення в HTML
slackware-utf8   - мої потуги з UTF-8 на Слеквері
socio      - тексти Роберта Гріна
ssh        - для чайників поки-що (тре закінчити)
svn        - початок перекладу (безнадійно, але хочеться, принаймі конспект)
utf8       - UTF and Unicode FAQ - Markus Kuhn (дороби кров з носа) *
vim        - тільки tutor, на жаль, незакінчений (позорище)
webc       - хороші статейки
wiki       - статті для Вікіпедії

Те, що дозволяє ліцензія, можете копіювати і в тутешнє Вікі - буду навіть радий.

[Re.]

Забере років із 7, щоб довести їх до ладу.

Зі spell-checker менше.

[peinguin]

не знайшов жодної статті окрім
книг про С.

[tech]

не знайшов жодної статті окрім
книг про С.

на вікі, ви маєте на увазі. Я не можу вікіфікувати все одразу. Забере трохи часу.  Перелічені статті зняходяться в zip-архіві.

[tech]

Забере років із 7, щоб довести їх до ладу.

Зі spell-checker менше.

Spell-checker - це дрібниці. Досить, щоб перша та остання літери у слові були правильні:
картинка reading_test.jpg
Там інше.

[Re.]

Уже було.

[tech]

Знаю. Ця картинка років із 10 напевне має. Треба програмку скласти, яка би переставляла літери всередині слова. Якщо мова не дуже знайома читачу ("з ru" скажімо), то таке переставляння суттєво ускладнює йому життя.

[Yury_Bulka]

Дуже радий, що Ви таким займаєтесь. Хотів спитати, а чому б не використати для цього Вікіпідручник чи docs.linux.org.ua? Якщо, звісно, не буде якихось невідповідностей з копірайтом (так, знаю, сучасний копірайт часто не відповідає здоровій етиці)...

[Yury_Bulka]

Те, що дозволяє ліцензія, можете копіювати і в тутешнє Вікі - буду навіть радий.

Вибачте за неуважність, пропустив.

[tech]

Я сюди напевно буду ліпити посилання на статті, щоб не створювати нових гілок.

Додав Основи iptables (просто коротесенька стаття з justlinux, перекладена для перевітки термінів). Треба щось серйозніше перекласти з iptables. Роберта Рассела, напевне (http://www.netfilter.org/documentation/ )?

[peinguin]

Мені man вистачило (базове налаштування, основні поняття). А також на рос. є повний мануал переведений.

[tech]

peinguin, мене не цікавить, що там російською перекладено, я чудово обхожуся англійською. iptables( (не віриться, що з неї ви освоїли мережний фільтр) я спробую перекласти після того, як звикнуся з відповідною лексикою і поняттями. Просто не зрозумів, що ви хотіли сказати.

[peinguin]

Хм... що ж я хотів сказати? Мабуть те, що цей переклад трохи невдячна робота.

[tech]

Досить того, що це -- потрібна робота. Впевнений, що книгарні всіх розвинутих країн, крім книжок власних авторів, ще більше мають перекладів. Мені пощастило свого часу вчитися в Румунії. У 90-их вона була в такій самій дупі як і ми, якщо не гірше. Одна відмінність: книгарні і бібліотеки забиті і власними авторами, і перекладами (румунською, а не скажімо венгерською). Там панував культ знань та інтелігентності. По моїй спеціальності (образотворче мистецтво -- існує і таке), а також по іншим (знаю, оскільки жив в гуртожитку а архітекторами та інженерами), усі найвидатніші праці світу (в моєму випадку -- теорія мистецтва, історія, естетика, філософія) були перекладені, а можна було ще й в оригіналі почитати (дивувався як скурвий син, коли нам давали бібліографію з французькими, англійськими чи німецькими назвами). Я до того, що подивіться де зараз Румунія, Польща, і де ми.

Перекладаючи, ми робимо здобуток іншомовної культури частиною власної. Ми підживлюємо свою. Після засвоєння чужого починається власна інтерпретація. Це нормальний процес.

Цікаве питання: чим займаються наші університети, яких понаплодилось більше ніж в усій Європі разом взятій? Саме вони повинні бути осередком формуння національної культури. Де наукові статті, монографії, ті самі переклади закордонних праць? У тій самій галузі інформаційних технологій?
 ...

Українці я бачу звикли плакатись з усього (мовна ситуація, погані політики тощо), а не вирішувати питання. Отакі ми баби плаксиві.

Просто поділився думками.

Посилання:

http://r2u.org.ua/node/159

[peinguin]

я часом теж хочу щось перекласти (доки django чи symfony). але це велика відповідальність. при кожному оновленні прийдеться все кидати і оновлювати документацію.