Вибір дистрибутива

[Pavlo Kozlenko]

Що ж, минуло багато років відтоді, коли я познайомився з ГНУ/Лінуксом. І я досі дистрохоплю, хочеться розібратися тут із цим (сподіваюся на далеко і надовго). Тому прошу допомоги з визначенням дистрибутива та оболонки. Що ж, приступимо.

Прошу допомоги, бо я сам так і не подужав обрати. Багато років я дистрохопив, що дистри, що оболонки. Почнемо з того, що починав. Але, перед цим скажу відразу, що я маю Nvidia gtx 1050, так що цей фактор теж впливає на вибір графічної оболонки.

Починав я з Debian XFCE. Абсолютного такого не акуратного і з поганими шрифтами я нічого не бачив (звісно, бачив до цього тільки вінду =) ). Тема адвайта з іконками тагно більш-менш (не вистачає цілісності елементів на панелі як у вінді), але до недоліків додалася відсутність будь-яких ефектів у XFWM4 (приклад як у mutter/kwin/compiz) та відсутність динамічного розташування іконок у Thunar. Це мене остаточно вивело, і я вирішив спробувати KDE

У КДЕ Плазма все нормально, поки не поставиш блоб. Використання Wayland врятувало тільки на робочому столі, з програмами я не міг працювати (миготіння, вильоти, зависання програм також при відкритому OBS, причому програми продовжують грати звук) Я прихильник класичного інтерфейсу, але все-таки вирішив спробувати Гном. Пробував у різних варіаціях.

Почнемо з дебіану. Поламаний скріншеринг для того ж OBS у Wayland. Проблема з portals там. Я навіть спеціально ставив ріпу Sid. На арчі все запрацювало, але трудності з розширеннями гному і крашами «зверніться до системного адміністратора», задовбали. Федорові так і не запустив, нормально флешку не можу записати. Ну і чорт із нею, там все одно ще з кодеками танцювати. У Ubuntu гном нічого так, але все одно яка мобільна оболонка з поламаними шарами нового тайлінга + на додачу snap.

Пробував Cinnamon, все одно відчувається гномовська взаємодія. І не просто, я тільки потім я дізнався що це форк гнома 3.
Хоч бери та Openbox став. Nvidia тільки на GTK нормально працює, кеди юзати не доля.

PS Подобається Unity, але як на зло її закопали

[yvs115]

> Подобається Unity, але як на зло її закопали

Візуально щось схоже це Gnome з Gnome-shell extension, по дефолту йде в Ubuntu (+derivative OSes).
Там де чистий Gnome (судячи з GTK схоже рухається у напрямку mobile world і стає не дуже зручним для PC) - додаю зазвичай Gnome-shell.
Власне кажучи у мене під рукою з десяток різних дистро з усіма можливими DE, на всіх иожна працювати нормально.
Найчастіше юзаю GTK/Gnome (виглядає більш Apple-ish), трохи рідше KDE/Plasma (більш Window-ish),
а з легкими дистрибутивами це зазвичай більш легка графіка XFCE чи LXQT.

Відносно X-vs-Wayland: бувші розробники X розробляють Wayland, і незважаючи що Wayland досі не має усього того багатого функціоналу який надає Xorg з його підсистемами -
тут вже без варіантів - Wayland буде сучасним X11, тобто з часом замінить його скрізь (як свого часу X витіснили графіку різних Vesa servers).

Якщо брати дистро не відволікаючись на DE - то я б розглядав їх з точки зору packaging - їх зараз базових три типи
debian based (debian, ubuntu, ...), rpm based (різні redhat і opensuse дистро), like pkgbuild (arch, alpine).
(можна ще додати підкласифікаціїї якщо враховувати yocto чи buildroot, чи ще більш з snap/flatpak контейнерізацією).
З цієї класифікаціі найбільш зручний для пакування це pkgbuild (PKGBUILD в Arch, APKBUILD в Alpine).

Ще значну роль відіграє наскільки rolling той чи інший дистрибутив. Тому крайні випадки, такі як суперконсервативний Debian і занадто швидкоплинний Arch, не завжди зручні також.

p.s. не знаю що таке OBS у Wayland, явно не той OBS що мені знайомий (Opensuse Build System) популярний для пакування в різні package system.

[Володимир Лісівка]

Я користуюся Федорою + Mate (Gnome 2) + Xorg. Глюків зараз небагато, бо змін майже не вносять.

[Pavlo Kozlenko]

> p.s. не знаю що таке OBS у Wayland, явно не той OBS що мені знайомий (Opensuse Build System) популярний для пакування в різні package system.

open broadcaster software

[yvs115]

> open broadcaster software

 доволі специфічний софт, за який більш ймовірно отримати інфо на вузько-спеціалізованих форумах/розсилках/чатах, чи якщо повезе деінде і хтось його використовував.
 По топіку - відносно більшості unix-like дистрибутивів (з чим працюю постійно) - плюси-мінуси можна розібрати, нюансів як було з 90х достатньо так і зараз вистачає.

[xuser13]

Пропоную не мучитися і користуватися Windows або Slackware.

[kostiantyn.hermash]

Я перепробував дуже багато різних дистрибутивів GNU/Linux, але найбільше мені подобаються Debian і Gentoo.

В кожного є своя особлива "фішка".

Debian GNU/Linux пропонує вам стабільність, величезну пакетну базу, вільне ПЗ (якщо ви тільки самі не підключите non-free репозиторій). Поставив і забув. Із мінусів - застарілий софт. Треба дивитись, чи підтримує старе ядро ваше залізо.

Gentoo GNU/Linux пропонує вам гнучкість, USE-прапорці, оптимізацію під залізо під час компіляції, завжди актуальний софт, свободу вибору [можливість встановлювати лише ті програми, які вам потрібні, і не встановлювати нічого зайвого (можна викинути systemd, pulseaudio, і т.д.)]. Можна використовувати систему ініціалізації OpenRC. Але компіляція на слабкому залізі займає багато часу. Деякі особливо важкі пакунки (такі як firefox, chromium, qtwebengine, libreoffice, і т.д.) можуть компілюватися кілька днів. Фактично, якщо Gentoo вам сподобається, то ви можете вилікуватись від дистрохоппінгу. Gentoo --- це мета-дистрибутив, з якого можна зліпити майже все, що завгодно, в розумних межах, звісно. Адже вся ця гнучкість USE-прапорців у Gentoo ґрунтується на опціях компіляції софту, а розробники софту часто все ламають, або використовують якісь непотрібні залежності. Інколи софт може не скомпілюватися через баг, але можна просто замаскувати забаговану версію пакету і встановити іншу.

Після Gentoo на інші дистрибутиви навіть дивитись не хочеться.

Але для старих слабких комп'ютерів я все одно вибрав би Debian GNU/Linux.

P.S. Особисто мені хочеться спробувати GNU Guix. Кажуть, що там файний пакетний менеджер. До того ж цей проєкт знаходиться під крилом GNU. Можливо, коли-небудь нарешті дороблять ядро GNU/Hurd і буде повноцінна операційна система GNU.

[голдг]

Off-topic:

компіляція на слабкому залізі займає багато часу.

Колись, здається аж в 2006 році, завантажився з лів-сд і перед початком (і під час) компіляції вирішив послухати музику, подивитись кіно...
День воно "компілювалося" поки до мене не дійшло, що все стопориться на етапі розбивки диску. Бо я дивився фільми і система не могла його відмонтувати.

Наскільки я пам'ятаю, то компіляція на селерон 1.8, 128 мб озп тривала приблизно годин п'ять або шість (але я не пам'ятаю точно!).

[yvs115]

я трохи додам коментів зі свого досвіду

> Debian GNU/Linux пропонує вам стабільність, величезну пакетну базу, вільне ПЗ (якщо ви тільки самі не підключите non-free репозиторій). Поставив і забув.
> Із мінусів - застарілий софт. Треба дивитись, чи підтримує старе ядро ваше залізо.
>
   Погоджусь що всі debian доволі зручні. Те що відносно застарілий софт - завжди можна заюзати нп чи (a) testing, чи (b) один з деривативів (нп sparky чи інші).

> Gentoo GNU/Linux пропонує вам гнучкість, USE-прапорці,
>
   Виходячи з витраченного часу на компіляцію в bsd системах (де збирання всього з sources набагато більш розвинуто) - це не дуже зручно якщо брати взагалі, іноді норм, але нечасто.  Більш того - практично всі bsd переключились на бінарну дистрибуцію як основну, бо зручніше. Gentoo ж застряг у минулому...

> оптимізацію під залізо під час компіляції, завжди актуальний софт,
>
   якщо свіжий софт то краще з відносно зручних rolling OS (чи Arch чи OpenSUSE Tumble),
   якщо супероптимізація - CachyOS спецом заточений під то по дефолту.

> свободу вибору [можливість встановлювати лише ті програми, які вам потрібні, і не встановлювати нічого зайвого
>
   є достатньо легких дистро (легші й зручніші за Gentoo), навіть не кажучи про busybox і buildroot опцій

> (можна викинути systemd
>
   точніше - замінити на щось інше

> Але компіляція на слабкому залізі займає багато часу. Деякі особливо важкі пакунки (такі як firefox, chromium, qtwebengine, libreoffice, і т.д.)
> можуть компілюватися кілька днів.
>
   Це і є один з дуже значних Gentoo недоліків. Якщо звичайний софт компілюється вже стільки,
   може уявити тоді не кілька днів, а кілька тижнів чи місяців (якщо захочете побільше rust софту який збирається дужжжжжжжже повільно порівняно з c).

> Але для старих слабких комп'ютерів я все одно вибрав би Debian GNU/Linux.
>
  Дефолтний дебіан важкуватий, для старих компів треба щось легше брати, або значно кастомізувати Debian.

> P.S. Особисто мені хочеться спробувати GNU Guix.
>
   Спробуйте, якщо подобається функціональне програмування як спосіб написання конфігів.
   З плюсів - гарантований повний відкат,
   з мінусів - збирається все повільно дуже (але якщо з Gentoo знайомі - то це не новина буде) і треба доволі багато дискового простору.

> Кажуть, що там файний пакетний менеджер.
>
   апдейт проходить приблизно з N (іноді навіть M) команд, щось типу
   

Код: [Вибрати]

% guix pull
% hash guix
% guix upgrade
% guix package -u
% guix package --delete-generations
% guix gc --delete-generations=1m
(іноді ще) % sudo guix system reconfigure /etc/config.scm
% sudo guix system delete-generations
   ніколи не міг їх запам'ятати, може щось пропустив чи додав даремно. (за той час можна запгрейдити з десяток систем з deb чи rpm)
 
> Можливо, коли-небудь нарешті дороблять ядро GNU/Hurd і буде повноцінна операційна система GNU.
>
   Малоймовірно, десь з рік чи два був у віртуалках - глючив часто і зовсім ніякого руху в розробці, якби не Debian apt - то не можливо булоб його юзати зовсім.

   Якщо хочеться щось з відносно нового де зручність немає значення - CachyOS (оптимізація всього і вся), GnomeOS (найсвіжіший GTK і знайомство з ostree [immutable distros]), VoidLinux (RC близька до оригінальної (nbsd) плюс musl по бажанню), ...
   якщо з легкого - то Alpine, Anti, Bodhi, і багато інших опцій в залежності від задач.