Добийте мене, я більше не можу.
Тепер уміє подавати голос, лапу, курить і розуміє французьку мову.
ЦитатаДобийте мене, я більше не можу. а ви це читали?:http://www.gazeta.ua/index.php?id=325937
Схрещують усе підряд, ось і маємо у країнах третього світу випробування.
Схоже, хтось зломав обліковий запис Cthulhu.
Дiдок один, - хто й зна звiдкiля вiн до нашої кумпанiї прибився, - i собi встряв у розмову:- Стрiляв, - каже, - i я колись гагару! Стрiляв, стрiляв! Жив я ще тодi у Вовчанському в'єздi! Ой, звiр, ой, звiр - гагара! Собака в мене був, ох, i собака, гончий собака! Так вiн як ув'язався за гагарою! Гонить i гонить, гонить i гонить! А я на горбочку стою i все бачу! Вона не дуже й тiкала. Стане, собака до неї пiдбiжить, а вона тiльки зубами - клац! Собака й одскочить! А собака був! Ох, i собака! На вовка верхи сiдав! А гагари не бере! Нагнав-таки на мене, я вистрiлив, з неї вродi дим пiшов, а не впала, подалась далi й зникла… А собака все по слiдах гонить! Насилу я його впiймав! Гагара, так воно таке - нiби й лисиця, нiби й вовк. Я пановi розказував, - а пан учений у нас був, - у предводителях ходив, - так вiн казав, що то вона забiгла до нас iз тої землi, - як пак вона? - та ота, що там Ярусалим-город стоїть! Та, боже мiй, iще ж жiнка Каленика Тимофiйовича Триндипляшки, що парова машина в нього була, - так вона туди їздила, та й розказувала, як та мiсцевiсть зветься. А я й забув… Стрiляв, стрiляв i я гагару! Чудний звiр, на наших не схожий. Що нi, то нi!
По темі згадується Остап Вишня, «Гагара».
Коли дружина чи мама, охнувши, кине вам:- Та це ж курка, а не качка! - ви авторитетно заявiть:- Це - качка. Тепер усi такi качки пiшли. Яровизованi...- А чому в неї горло перерiзане?- Чому? Чому? Все вам так ото цiкаво знати. Летiла, побачила, що нацiляюсь,виходу не було, взяла й... зарiзалась.
