Профітна модель на ВПЗ

[Володимир Лісівка]

Два університетські професори придумали модель бізнесу, при якій програмне забезпечення залишається вільним а розробники можуть заробляти собі на хліб. В цій моделі компанії заробляють гроші на найновіших винаходах, відкриваючи код програми після певного терміну. Нажаль професори не ознайомилися з текстом основних вільних ліцензій і не знають, що вони такого не допускають, тому компаніям доведеться розробляти усе з нуля самим.

http://software.newsforge.com/article.pl?sid=05/12/14/2217243

[Yaroslav Fedevych]

Винохід? Я хочу такий! І пивохід також...

А насправді багато компаній так і роблять. Наприклад, interhack.net.

[vasia]

Два університетські професори придумали модель бізнесу, при якій програмне забезпечення залишається вільним а розробники можуть заробляти собі на хліб. В цій моделі компанії заробляють гроші на найновіших виноходах, відкриваючи код програми після певного терміну. Нажаль професори не ознайомилися з текстом основних вільних ліцензій і не знають, що вони такого не допускають, тому компаніям доведеться розробляти усе з нуля самим.

не в ліцензіі тут справа. Цікавим є сам факт наявності подібних досліджень. Схоже опен соурс ніяк не може
запропонувати зрозумілу бізнес модель, і знаходиться в якийсь кризі - в основному розробляє клони комерційний систем і стандартів
це непогано описано тут http://rsdn.ru/article/mag/200503/Column.xml

[tech]

Стаття не дуже, Вася. Глибоко-мислєний пшик , ще й російською. Що ви там побачили розкритого, не розумію.
Відкриті системи дуже вигідно використовувати, не надто вигідно "продавати" програмні вироби, хіба писати на замовлення, підтримувати у робочому стані і.т.п.  Просто програми вже настільки ускладнились, що вимагають постійної підтримки. Саме навколо цього і крутиться бізнесова модель ВПЗ.  
На цьому не заробиш мільйярди (хоча дехто й заробляє), і не потрібно. Це вигідно в першу чергу користувачеві і б'є по (вибачєюсь) великим корпораціям. Вся це метушня навколо бізнесової моделі, схоже йде від саме від  великих компаній, які бачать перед собою діамант, але не можуть заграбастати його - він пече.

Вся ця туфта про "клонування комерційних аналогів", автор статті може засунути собі туди ж. Відкриті системи привнесли не менше іновацій, ніж ті самі комерційні. "Комерційні" означає тільки одне - що хтось володіє результатами праці програмістів. Той самий Unix від Томсона і Річі не був за задумкою "комерційною" системою.

Sidenote:
ВПЗ, саме тому, що це know-how, який належить всім, так само як матиматика і фізика нікому конкретно не належать, повинно стати тим самим що й математика і фізика - областю знань,  викладатися в учбових закладах і підтримуватись державою, дотуватися.  Просто підніме IQ до того, що можливо згодом з'являться власні Лінуси і Томсони. Хто зрозумів хоч трохи Unix, рідко повертається назад до "комерційних систем", bleh...

(сумбурно, бо не виспався)

[Yaroslav Fedevych]

А в цьому щось є. Виспись та напиши розгорнутіше -- тут на хороший аналіз може потягнути.

[gvy]

Два університетські професори придумали модель бізнесу

Вони ці, востроокі Джо.  *Дуже* якісного багато вільного ПЗ вже багато років й розробляється -- напишуть, відіб'ють гроші, публікують.

Ліцензія, яка накладена автором, не може чогось *йому* фактично заборонити -- див. dual licensing та компанію.  Коли added value базується на вже існуючих продуктах -- зазвичай є можливість додати своє, не порушуючи ліцензію. (інакше або архітектура не підходе, або модифікації чи непродумані, чи дійсно надто інтимні)

[Soft(Guest)]

основна проблема opensource в тому, що всі ці програмні проекти не мають армії наглих та брехливих менеджерів(Microsoft, 1C...), котрі для того щоб продемонструвати якість шин своєї кампанії переїдуть екскурсію з дитячого садочка.

[vasia]

Стаття не дуже, Вася. Глибоко-мислєний пшик ,

автор як мінімум намагається думати сам, а не бурмотіти в унісон з евангелістами.

ще й російською.  

до інгліша претензій не було, якісь подвійні стандарти

Відкриті системи дуже вигідно використовувати, не надто вигідно "продавати" програмні вироби, хіба писати на замовлення, підтримувати у робочому стані і.т.п.  

вдумайся на хвилинку в те що написав! системи вигідно використовувати, а розробляти їх треба на ентузіазмі. Ентузіазм - штука не стабільна, сьогодні він є, завтра пропав, а користувачам що робити?
Щоб щось отримати, треба спочатку щось вкласти. А одна людина багато вкласти не може, ось і маємо купу не готового до реального використання софта в усьому, що не відноситься до мейнстріма опен соурса(компілятор, ядро, юнікс тузли, сервера) Можно звичайно про гранти, роботу в університетах і т.д. розповідати, але зніміть лапшу з вух - грантів на всіх бажаючих не вистачить, університетів доробляти софт до зрілості необхідної користувачам не цікаво.

Просто програми вже настільки ускладнились, що вимагають постійної підтримки. Саме навколо цього і крутиться бізнесова модель ВПЗ.  

гарна ідея, зробити глюкавий софт, а потім його "супортати" )
Така "бізнес модель" одна з причин, чому цей софт не приживається на десктопі, користувачам за бугром простіше заплатити, ніж займатися нетрадиційним сексом з опен соурсом. І як би то тільки до десктопа відносилося вчора зв"язку gcc + Eclipse + CDT матом крив, перший за кілька "інтернал компайлер еррор" і незрозумілі месаджі при цьому, другий  той ше глюкогенератор - при ремоут дебаге дуже незручний, просто хоронить робочий час

На цьому не заробиш мільйярди (хоча дехто й заробляє), і не потрібно. Це вигідно в першу чергу користувачеві і б'є по (вибачєюсь) великим корпораціям.

(за що вибачаєшся?) ця фраза правильна з точністю до наоборот користувачу то до лампочки, ну не буде він щось змінювати в тому софті.  Відповідно йому все одно є код чи його нема.
А корпораціям вигідно бо:
1. можно серверний софт отримати майже на халяву
2. десктопних клієнтів до того софта також можно на халяву отримати, звичайно як повноцінний десктоп лінукс ще не дуже (занадто важко його настроювати і супортити) але без проблем можно зробити заточені на обмежений набір задач корпоративні воркстейшини.

Так що в опенсоурсі одні бачать шлях зекономити економити на ліцензіях, інші заробляють, поставляючи його в складі власних рішень, треті намагаються зробити свої продукти привабливішими за продукти конкурентів, ще одна група заробляє на перших трьох продаючи інсталяшки разом з підпискою на сапорт.
І тут таке питання, як всі ці можливості стимулють подальший розвиток опенсорса? Відповідь - майже ніяк. Гроші від цього бізнесе попадають зовсім не тим, хто софт розробляв. Такі бізнесмени можуть проспонсорувати доробку продукта, можуть навіть дати гроші на щось нове в цікавому для них напрямку. А ось зробити щось принципово нове в них не виходить, тут опенсоур однозначно програє комерційній моделі з залученням венчурного капіталу.

Ще один варіант орієнтований на девелоперів полягає в продажі супорта/документаці. Тут є свої підводні камні - купа потрібного софта, без супорту якого юзверь може і обійтися. Продажа документації так, наприклад, як ще зроблено для JBoss, схожа на якесь химерне знущання над самою ідеєю опен соурса, бо без доки з тою системою працювати майже не можливо, тому маті її відкритою так само важливо, як і мати сирці.

Вся це метушня навколо бізнесової моделі, схоже йде від саме від  великих компаній, які бачать перед собою діамант, але не можуть заграбастати його - він пече.

нічого ім не пече, просто зручніше прилаштовують безкоштовний сир в мишеловку

Вся ця туфта про "клонування комерційних аналогів", автор статті може засунути собі туди ж. Відкриті системи привнесли не менше іновацій, ніж ті самі комерційні. "Комерційні" означає тільки одне - що хтось володіє результатами праці програмістів. Той самий Unix від Томсона і Річі не був за задумкою "комерційною" системою.

туфта? FSF фактично клонував середовище юнікса. Про кількість іновацій навіть сперечатися не хочеться, спробуй якось перерахувати те ще принесли відкриті системи, і побачиш що нового там не так вже і багато.
а Юнікс томсона і річі був комерційним просто залізо тоді коштувало стільки, що софт давали майже як довесок до нього

ВПЗ, саме тому, що це know-how, який належить всім, так само як матиматика і фізика нікому конкретно не належать,

плутанина між фундаментальними і прикладними поняттями. Закони фізики і математики "належать" всім, а ось розроблені варіанти їх прикладного їх використання мають власників.

повинно стати тим самим що й математика і фізика - областю знань,  викладатися в учбових закладах і підтримуватись державою, дотуватися.  Просто підніме IQ до того, що можливо згодом з'являться власні Лінуси і Томсони.

навіщо викладати в школі роботу з системою яка стоіть на дуже незначній кількості домашніх/робочиш компів? А пробиватися нормальні ідеї мають звичними шляхами, а не в наказовому порядку.

Хто зрозумів хоч трохи Unix, рідко повертається назад до "комерційних систем"

професіонали заробляють гроші на тому, що користується попитом, а користувачі більше цінують простоту і зрозумілість.

[tech]

автор як мінімум намагається думати сам, а не бурмотіти в унісон з евангелістами.

Скоріше склалось враження, що автор - це програміст під Віндовс і намагається будь що очорнити ВПЗ.

до інгліша претензій не було, якісь подвійні стандарти

Ми тут, задається, не повинні знати російської .

вдумайся на хвилинку в те що написав! системи вигідно використовувати, а розробляти їх треба на ентузіазмі. Ентузіазм - штука не стабільна, сьогодні він є, завтра пропав, а користувачам що робити?

Навіть, якщо ентузіазм пропав, проект не "вмирає", він залишається доступним для всіх для його продовження, на відміну від закритої моделі. Якщо дійсно є потреба в чомусь, завжди знайдеться хтось (або можна заохотити когось), хто продовжить його. Юнікси пишуться програмістами для власного використання, тож необхідні речі виживають. Якщо ж це якась нічого не варта іграшка, то нехай зацікавлені в ній вибачають.
Щоб провести паралель, якщо в пропрієтарній моделі, якась компанія відкидає проєкт з якоїсь причини, який шанс на його продовження - нуль.

Щоб щось отримати, треба спочатку щось вкласти. А одна людина багато вкласти не може, ось і маємо купу не готового до реального використання софта в усьому, що не відноситься до мейнстріма опен соурса(компілятор, ядро, юнікс тузли, сервера) Можно звичайно про гранти, роботу в університетах і т.д. розповідати, але зніміть лапшу з вух - грантів на всіх бажаючих не вистачить, університетів доробляти софт до зрілості необхідної користувачам не цікаво.

Дякую, зняв лапшу з вух, посвітлішало. Це вже давно зрозуміли в ТВПЗ, саме тому більші проекти об'єднуються навколо фундацій і товариств. Та сама Мозіла, OpenOffice, КДЕ, Гном, (Blender навіть),  які можуть собі дозволити оплачувати "core developers".  Які також надають можливіть підтримки проєктів через фінансування тими, хто в них зацікавлений, і це не лише через PayPal кнопочку.

Крім GPL (яка зацікавлена щоб код повертався в товариство), є ще з десаток-два інших вільних ліцензій. Ніхто вам не забороняє використати іншу лізензію окрім GPL, якщо в цьому є необхідність. Теж варіанти, які необхідно вивчити.

гарна ідея, зробити глюкавий софт, а потім його "супортати"

Це, ніби, комерційні аналоги виключно неглюкаві. Не починайте.

відносилося вчора зв"язку gcc + Eclipse + CDT матом крив, перший за кілька "інтернал компайлер еррор" і

Ця помилка так само може означати помилку у вашому коді, а не GCC чи Eclipse. Скоріш за все, саме так і є. "Поганому танцьору ... і далі по тексту"
Вам надається маса додаткових знарядь, той самий gdb, і декілька віртуальних стільниць, так ні - Eclipse в усьому винен...

з точністю до наоборот. Користувачу то до лампочки, ну не буде він щось змінювати в тому софті.  Відповідно йому все одно є код чи його нема.
А корпораціям вигідно бо:
1. можно серверний софт отримати майже на халяву
2. десктопних клієнтів до того софта також можно на халяву отримати, звичайно як повноцінний десктоп лінукс ще не дуже (занадто важко його настроювати і супортити) але без проблем можно зробити заточені на обмежений набір задач корпоративні воркстейшини.

Мені, як користувачеві не до лампочки, чи маю я право змінювати код, опції компіляції  і.т.п. Це є моїм невід'ємним правом, я наполягаю на цьому.
А корпораціям вигідно з користувацької переспективи, саме так, надзвичайно вигідно використовувати. Вони теж користувачі. Саме завдяки гнучкості відкритих систем, компанії можуть ліпити з них що завгодно. Вони зрозуміли це, також поволі до них починає доходити, що хакери - теж люди і у них теж є сім'ї, які треба кормити. Саме тут компаніям надається можливість підртимати відкриті проекти, через ті самі фундації. І не повірите, але вони дійсно це роблять, там теж не дурні сидять, тим більше, що це коштує їм відносно копійки.
Не думаю, що програмісти в Індії  (а саме там, схоже, вже розробляється найбільша частина Віндовса), страшенно заробляють.
Open Source, це саме демократичний рух, який йде знизу, на відміну від пропрієтарного, зверху.
Чому ви думаєте, що лише venture (ризикований) капітал в змозі створити щось варте уваги.  Неординарні ідеї можуть з'явитись у будь-кого. (Можут помилятись, але це здається Стів Балмер сказав, що іноді хакер десь у підвалі в Китаю може створити щось вартісніше, ніж ціла армія розробників Майкрософту).  Яскрава ідея тому "distributed computing" (seti@home). Іноді, справді, "голь на видумку хітра" (рос.)
 

плутанина між фундаментальними і прикладними поняттями. Закони фізики і математики "належать" всім, а ось розроблені варіанти їх прикладного їх використання мають власників.

Є ті самі прикладна фізика і математика, які теж нікому конкретно не належать. Не все "має власника", ви помиляєтесь. Ви можете собі уявити життя в такому світі, де все "матиме власника". Так, це в солодких снах корпоративних кретинів, все має власника і вони володіють цим всім. Але так не буває.
Розроблені варіанти часто-густо відпускаються у публічний домен. Ті самі інститути і університети, як правило, надають власні відкриття і розробки в загальне використання.
У вас якась нав'язлива, ідейка, що пропрієтарні компанії все розробили і винайшли, а хакери лише "клонували" або гірше того "вкрали". От це дійсно лапша, поздоровляю, Майрософт таки добралась до вашого мозку

А вам не приходило в голову, що половина відвідувачів, скажімо, news:comp.lang.c  - це Віндовс розробники, i що обмін інформацією йде в обох напрямках (можливо, навіть трохи більше від товариства ВПЗ).

навіщо викладати в школі роботу з системою яка стоіть на дуже незначній кількості домашніх/робочиш компів? А пробиватися нормальні ідеї мають звичними шляхами, а не в наказовому порядку.

Те що, можливо, в Україні не знайдеш багато інсталяцій Лінукс/BSD на домашніх/робочих компах, до тут мало чим можна пишатись. В світі цих інсталяцій дуже багато, запевняю вас.

професіонали заробляють гроші на тому, що користується попитом, а користувачі більше цінують простоту і зрозумілість.

Це дрони, а не професіонали Користувачі є різні, з різними потребами, не тільки "простачки".
Від подальшої дискусії я втримаюсь. Мені тут цікавіше перекладати доки, замість розглядати переваги і недоліки відкритої і і пропрієтарної схеми розробки. Я в першу чергу користувач і як користувач я зробив свій вибір. Просто не можу використовувати систему, яка настільки обмежує мої права (і яка, попри всі крики про іновацію і  вентурний капітал, залишається все ще доволі гниленькою всередині з сумнівним дизайном і організацією).