Лінус Торвальдс (Linus Torbalds)
анонсував випуск нового ядра Linux, яке підтримує процесор IBM Cell, містить ПЗ Oracle для кластерних баз даних і краще працює на багатопроцесорних системах.
За звичкою, Торвальдс анонсував версію 2.6.16 в списку поштової розсилки по ядру Linux в понеділок.
Підтримка Cell означає, що IBM легше збуватиме сервери Cell. Цей незвичайний процесор використовується також в майбутній ігровій консолі Sony PlayStation 3, але IBM розраховує на те, що він застосовуватиметься і для вирішення складніших обчислювальних завдань, таких, як обробка медичних зображень. Cell містить основне оброблювальне ядро POWERPC і вісім допоміжних ядер, що виконують окремі програми.
Програмувати для Cell важко, але підтримка Linux може полегшити це завдання. У новому ядрі є файлова система SPU (synergistic programming unit), яка дозволяє програмному забезпеченню керувати різними ядрами процесора і підтримувати зв'язок з ними.
Cell - не єдиний багатоядерний процесор, що працює з Linux. У вівторок Торвальдс прийняв ряд поправок, які дозволили Linux працювати на серверах з процесорами UltraSparc T1 "Niagara" від Sun Microsystems - про це повідомив у своєму
веб-щоденнику провідний програміст Linux-on-Sparc, Девід Міллер. В UltraSparc T1 вісім ядер. Зазвичай цей чіп працює з операційною системою Sun Solaris, але Sun хоче, щоб його підтримувала і Linux.
Нове ядро містить також Oracle Cluster File System. Це ПЗ керує узагальненням одного і того ж набору даних групою серверів, а це найважливіший елемент зусиль Oracle по перетворенню кластерів недорогих комп'ютерів на гідну альтернативу дорогим багатопроцесорним серверам баз даних. Версія OCFS 2 входить до SuSE Linux Enterprise Server, але у Red Hat є власна open-source альтернатива - Global File System. На веб-майданчику
KernelNewbies сказано, що GFS не входить до складу основного ядра.
Linux широко застосовується головним чином на малопотужних комп'ютерах, але йде робота по адаптації ОС з відкритим джерельним кодом до великих багатопроцесорних систем. Одна зміна в цій області в Linux - вдосконалені засоби управління архітектурою неоднорідного доступу до пам'яті (NUMA).
У великих серверах пам'ять найчастіше розділена на частини, розташовані поряд з окремими процесорами. Операційна система намагається зробити так, щоб завдання, яке вирішується одним процесором, використовувало довколишню пам'ять, але іноді бувають потрібні і дані з віддаленої області, яка реагує повільніше - отже термін "не однорідна" відноситься до швидкості доступу до пам'яті.
Нове ядро може переміщувати інформацію, яка зберігається в пам'яті, так, щоб вона розташовувалася ближче до відповідного процесора, без переривання процесу, який використовує цю пам'ять.
