Pocket PC & Linux

[diligent]

Всiм привiт.
Кто пiдкаже софт для роботи на PDA з Pocket PC у Linux'i?
Iдеальний варiант - аналог M$ Activesync, чи хочаб можливiсть працювати з ФС PDA без обежень.

[iip))]

В KDE є програма KPilot, яка призначена для роботи з PalmPilot. Можливо вона й вам підійде.

[Praporshic]

В Гномі аналогічна зветься GnomePilot

[Дмитро Ковальов]

В Гномі аналогічна зветься GnomePilot

Оскільки майданчик все-таки лінакс/юніксовий, то, мабуть не буде дуже сильно не в тему, якщо скзати, що є ще й не gui'ові засоби.

pilot-sync. Є практично скрізь в усіх дистрибутивах.

pilot-xfer -i <file> встановити файл в Pilot.
pilot-xfer -b зробити backup pilota. Ще купка всяких невеличних програмок в комплекті. Для конвертування тексту в PDB -- txt2pdbdoc. Телефонний записник можна синхронізувати з bbdb (BigBrother Database в Emacs`і) через
bbdb-pilot.

Ні GnomePilot, ні його кдешний напарник не дають тих можливостей, які можна робити з командного рядка.

[iip))]

pilot-sync. Є практично скрізь в усіх дистрибутивах.
Ні GnomePilot, ні його кдешний напарник не дають тих можливостей, які можна робити з командного рядка.

Наскільки мені відомо, pilot-sync користується тією ж бібліотекою що й KPilot - pilot-link, тому їхні можливості не дуже відрізняються. Це, звичайно, якщо  не враховувати те, що KPilot-ом легше користуватись для пересічного користувача завдяки графічному інтерфейсу, та те що  він надає деякі додаткові можливості, а саме обміну інформацією з KOrganizer, KNotes і KMail.

[diligent]

Спасибі, але KPilot & GnomePilot як я зрозумів э фронтендами до pilot-sync, а той в свою чергу працює лише з PalmOS, тобто вони не підходять.
Я нажаль знайшов тільки synce, але він не дає повноцінних можливостей керування, як я зрозумів з його допомогою я маю можливість бачити, та працювати, лише з тими ресурсами, яким відкрит доступ на pda, що я нажаль зробити не можу з деяких причин.
Так що пошук продовжується, якщо хтось знає кращий софт дуже прошу написати.
P.S. Консольний софт вітається.

[k_ilya]

якщо хтось знає кращий софт дуже прошу написати.

Так, найкраший софт у наших мізках і ми його обов'язково напишемо!

[iip))]

P.S. Консольний софт вітається.

Існує (вже написаний ) synce - інструмент для командного рядка з бібліотеками для користування пристроями з WindowsCE або PocketPC. Якщо у вас KDE, то поставте також synce-kde, бо це дозволить користуватись пристроями PocketPC зсередини KDE подібно до ActiveSync.
І, якщо "гордість досвідченого користувача і/або програміста" вам не перешкоджає, можете спробувати GUI програму KitchenSync, яка в майбутньому у KDE буде універсальним інструментом синхронізації (для WindowsCE, PocketPC, PalmPilot, ...). В даний час вона працює з PDA, у яких встановлений Familiar Лінакс з http://familiar.handhelds.org/ й Opie http://opie.handhelds.org/cgi-bin/moin.cgi/.

[diligent]

Прошу пробачення: гадав, що написав назву ОС, але, як бачу помилявся, тому виправляюся - на pda в мене WinCE.

Існує (вже написаний ) synce - інструмент для командного рядка з бібліотеками для користування пристроями з WindowsCE або PocketPC. Якщо у вас KDE, то поставте також synce-kde, бо це дозволить користуватись пристроями PocketPC зсередини KDE подібно до ActiveSync.

Спасибi, але про synce я вже писав.

І, якщо "гордість досвідченого користувача і/або програміста" вам не перешкоджає, можете спробувати GUI програму KitchenSync, яка в майбутньому у KDE буде універсальним інструментом синхронізації (для WindowsCE, PocketPC, PalmPilot, ...). В даний час вона працює з PDA, у яких встановлений Familiar Лінакс з http://familiar.handhelds.org/ й Opie http://opie.handhelds.org/cgi-bin/moin.cgi/.

А от тут моя провина - забув написати назву ОС... :-(

[Дмитро Ковальов]

легше користуватись для пересічного користувача завдяки графічному інтерфейсу.

Я, чесно кажучи не дуже сприймаю такі евфемізми як "пересічний користувач". Чим це його так сильно пересікло, що він не може вивчити дві-три команди?

[iip))]

Я, чесно кажучи не дуже сприймаю такі евфемізми як "пересічний користувач". Чим це його так сильно пересікло, що він не може вивчити дві-три команди?

"Пересічний" - це той, що пересік кордон між користуванням комп'ютером через командний рядок і перейшов до графічного інтерфейсу. Завдяки цьому переходу здобув свою славу Apple, завоював ринок персональних комп'ютерів MS і стає більш відомим Лінакс... На мою думку, Мак і до сьогодні лідер у простоті користування. Я отримую більше задоволення, коли ввімкну свій двопроцесорний G5 із OSX, ніж коли працюю на багатопроцесорному мейнфреймі через термінал командного рядка. Загальновідомо, що людині, непосвяченій у "дебрі" інформатики, значно легше запам'ятати дії на графічному інтерфейсі, ніж консольні команди з різними аргументами-прапорцями.

[Дмитро Ковальов]

здобув свою славу Apple, завоював ринок персональних комп'ютерів MS і стає більш відомим Лінакс... На мою думку, Мак і до сьогодні лідер у простоті користування. Я отримую більше задоволення, коли ввімкну свій двопроцесорний G5 із OSX, ніж коли працюю на багатопроцесорному мейнфреймі через термінал командного рядка. Загальновідомо, що людині, непосвяченій у "дебрі" інформатики, значно легше запам'ятати дії на графічному інтерфейсі, ніж консольні команди з різними аргументами-прапорцями.

Одне одному не заважає. Можна користуватися графічними прибамбасами, і почувати себе нормально. Але жоден графічний інтерфейс не забезпечить тої гнучкості в роботі, яка може бути досягнута командним рядком.

Нормально побудований графічний інтерфейс -- це графічна надбудова над підмножиною операцій командного рядка.

Якщо ми вже взялися за Мак: можна настроїти маківський НФС користуючись NFS Manager'ом -- графічна оболонка до NetInfo. Але є багато тонкощів, які просто нема можливості налаштувати з NFS Manager'а. Наприклад, експортувати що-небудь з rw для root'а. Треба або прямо йти в NetInfo Manager або (що на мою думку значно простіше) один раз прочитати документацію і робити це з командного рядка. Різниця в тому, що в останньму випадку процес чітко можна задокуметнувати і він є reproducible (відновлюваний). Саме цією "відновлюваністю" процесів і навчанням відрізняються гарно сплановані операційні системи від всього того, що мається на увазі коли говориться про "пересічних користувачів", "простоту користування" і "дружній інтерфейс".

Аналогічний приклад з BrickHouseFirewall -- дійсно гарно побудований Гуй просто для створення першої базової конфіґурації. Потім залазиш всередину з терпужочком (vi) і підстругуєш собі, що треба.

І коли Ви говорите про Мак, що він здобув користувача своїм графічним інтерфейсом, мені здається, що Ви не до кінця розумієте картину. Мак здобув користувачів з одного боку, а з іншого він здобув собі армію комп'ютерних фанатів, яких в ньому захопило перш за все чітка побудова і архітектура системи, а на графічні цяцьки. Саме через оце (цяцьки є, а архітектури нема) і приводить до того, що у віндовсів користувачі є, а фанатів нема.

І повертаючись до нашої тематики: я можу навести такі ж десятки прикладів, коли я зможу зробити з командного рядка значно більше з своїм pilot'ом, ніж це може дозволити (KGxyz)pilot. Тому не треба стояти на шляху користувача і впевнювати його "ось! ця графічна мулька! " Не треба йти шляхом linux-for-the-masses. Ви думаєте, що Ви робите гарну послугу лінаксу, коли пропагуєте всі ці графічні мульки, які є просто дубляжем, того, що вже існує в вінді. Я вважаю, що це ведмежа послуга. Тому, що насправді, юнікси значно ширші і гнучніші за це.

Мені теж подобається мій мак. Але я собі не відмовляю у задоволенні відкрити в ньому термінал (який зроблений багато краще, за будь-які існуючі лінаксові термінали, до речі -- що свідчить до речі і про те, що маківські розробники приділяють багато уваги командному рядку).

[iip))]

Одне одному не заважає. ... Але жоден графічний інтерфейс не забезпечить тої гнучкості в роботі, яка може бути досягнута командним рядком.

Цілком погоджуюсь із цим твердженням. І ця гнучкість можливостей надзвичайно важлива для фахівців. А для нефахівця ("пересічного" / "середньостатистичного" / "average" користувача) у більшості випадків достатньо функціональності втіленої в графічних інтерфейсах програм.

 Різниця в тому, що в останньому випадку процес чітко можна задокуметнувати і він є reproducible (відновлюваний).

Якби результат однакових дій у графічних інтерфесах був не reproducible (тобто натискаєш на на кнопку збереження і часом робота зберігається, а часом видаляється), то ними уже давно б ніхто не користувався, а всі поголовно перейшли б на командний рядок.

Не треба йти шляхом linux-for-the-masses. Ви думаєте, що Ви робите гарну послугу лінаксу, коли пропагуєте всі ці графічні мульки, які є просто дубляжем, того, що вже існує в вінді. Я вважаю, що це ведмежа послуга. Тому, що насправді, юнікси значно ширші і гнучніші за це.

Я думаю, що роблю послугу для тих, хто цікавиться і запитує. І не бачу нічого поганого в пропагуванні Лінукса для мас. Звичайно, маси зацікавляться Лінуксом тільки при наявності пристойного графічного інтерфейсу.

[diligent]

Так, це все, звiсно, дуже цiкаво, особливо, якщо тема "console vs X" мусолилась де тiльки можна. Але все ж таки хотiлося б послухати й якись поради по темi...
P.S. Нiчого особистого.

[iip))]

Ще один спосіб, який може частково вирішити проблему синхронізації - це встановити і запустити на кишеньковому пристрої ftp і з'єднуватись з ним через PPP. Докладніше про це можна прочитати тут.