Є певні зрушення. В антикризовій програмі уряду прямо про ВПЗ прописано. По міністерствах на опрацювання кинули. Хоч швидше за все Ураїна буде дивитись в сторону ВПЗ лише після усіх інших країн. Глянте долю звернень УАФОС і відповідного закнопроекту Зрештою, тиснути треба, як мінімум організувати репозитарій успішних історій та ініціатив та рекламного, аналітичного контенту.
Ось частина нещодавно відправленого звернення. Деякі документи є на сайті держкомінформатизація та УАФОС
Бланк
Голові Державного комітету інформатизації України
Рубану Ігору Анатолійовичу
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22
Депутатське звернення
(в порядку ст. 16 Закону України “Про статус народного депутата України”)
Шановний Ігоре Анатолійовичу!
Сьогодні Україна опинилась у скрутній соціально-економічній ситуації, яка створює з однієї сторони значні ризики, а з іншої змушує по новому глянути на необхідність здійснення реформ у державі. Не викликає жодного сумніву той факт, що саме ввірена Вам сфера Інформаційно-комунікативних технологій є тією галуззю яка може стати стрижнем підняття конкурентоспроможності держави, здійснити прорив у підняття рівня освіченості населення, покращення системи державного управління та боротьби з корупцією. Стрімка зміна ситуації у сфері ІКТ вимагає ефективного та вчасного реагування на нові тенденції, що у ній складаються, що й проявляється у багатьох новелах інформаційного законодавства більшості держав. Уряди європейських країн масово переходять на Вільне/Відкрите програмне забезпечення (ВВПЗ) і Відкриті стандарти в інформатиці. Вартість лише централізованих програм впровадження ВВПЗ в Євросоюзі на 2008 рік становить більше 9 мільярдів доларів. З іншого боку, в Росії в 2007 році прийнято трирічний план переходу державного сектору і закладів освіти на Вільне/Відкрите програмне забезпечення, внаслідок чого фінансовані з бюджету інвестиції у закупівлю пропрієтарних комп'ютерних програм масової функціональності повністю припиняться на користь розповсюдження уніфікованого набору програмного забезпечення під Вільною/Відкритою ліцензією з 2010 року. Цей набір базується на відкритому і загальнодоступному державному репозитарії програмного коду. Наявні безліч аналогічних програм інших держав, в тому числі уряду Великої Британії.1
Британський уряд опублікував план, згідно з яким перевага буде віддаватися відкритому програмному забезпеченню:2
коли загальна вартість володіння відкритим програмним забезпеченням (OSS) не перевищує загальної вартості володіння пропіріетарного (закритого, обмеженого приватно-всласницькими ліцензіями) програмного забезпечення;
уряд буде уникати проприєтарного програмного забезпечення і залежності від постачальників;
в оцінку вартості пропрієтарних рішень буде включаться ціна переключення на альтернативи;
обов'язковою умовою для постачальників пропрієтарного програмного забезпечення буде специфікація того, як можна буде від цього програмного забезпечення відмовитись;
якщо ліцензії на пропрієтарне ПЗ не потрібно купувати для державних органів, то обов'язковими умовами є доступність програмного забезпечення на цих же умовах для всіх суспільних інституцій і трансферабельність ліцензій без додаткової оплати та обмежень , а контракти укладаються безпосередньо з урядом, як єдиної стороною;
уряд буде використовувати відкриті стандарти і вимагати їх підтримки у рішень, які вона купує;
уряд буде вимагати передачу прав на замовлені розробки та випускати їх під OSS ліцензіями;
та ін
Згадані рішення допомагають згаданим державам покращувати ситуацію для локальних розробників програмного забезпечення, забезпечують значну економію коштів та політичну і інформаційну безпеку, змушують проприєтарних, монопольних виробників програмного забезпечення вдаватись до демпінгових заходів, знижуючи ціни на їх програмне забезпечення у десятки і сотні разів.
На жаль, українській громадськості та депутатському корпусу не відомо чи здійснюються схожі організаційні та правові напрацювання в Україні. Розміщений на офіційній веб-сторінці комітету “Проект розпорядження КМУ "Про схвалення Концепції Державної цільової програми впровадження в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом" є успішним зрушенням, проте, далекий до ідеалу, його активне громадське обговорення не розпочато, норми викладені у проекті жодним чином не відображаються у інших проектах нормативних актів, в тому числі й у “Проекті постанови КМУ "Про затвердження Загальних вимог до програмних продуктів, які закуповуються та створюються на замовлення державних органів" та “Проекті Закону України "Про інформаційну систему "Електронний Уряд", майже не відображається у Проекті завдання Національної програми інформатизації на 2009—2011 роки. Затримка розробки та впровадження “Концепції Державної цільової програми впровадження в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом” завдає непоправної шкоди не лише через необґрунтовані ліцензійні видатки, а й через потребу у майбутньому у значно більших видатках на перенавчання фахівців підготовлених за чинними освітніми програмами, неможливістю та великою вартістю забезпечення сумісності програмних комплексів з відкритими аналогами в рамках пропонованих нормативних актів.
Виходячи з вищенаведеного, для покращення законопроектної діяльності прошу Вас:
- надіслати мені копії усіх наявних на сьогодні проектів нормативних актів в галузі ІКТ які, можливо, ще не розміщені на офіційній веб-сторінці, план підготовки проектів нормативно-правових актів комітету, а також посилання на ті діючі сьогодні нормативні акти, що врегульовують питання проведення закупівель програмних та апаратних засобів для потреб державних органів та визначають правила виготовлення технічних завдань на розробку програмного забезпечення для відповідних органів;
також прошу повідомити мене чи проводиться Вашим відомством моніторинг законодавчих ініціатив та відомчих програм у сфері інформатизації іноземних держав? Чи проводилась відомством оцінка можливої економічної та сусільно-політичної вигоди України від запозичення вищезгаданого іноземного досвіду? Які документи напрацьовані чи напрацьовуються і як можна з ними ознайомитися? Чи наявні успішні приклади імплементації згаданого досвіду у Вашому відомстві? Чи будуть застосовані принципи які в тій чи іншій мірі випливають зі згаданих документів при впровадженні національних програм інформатизації?
повідомити яка доля на сьогодні проекту запровадження електронного урядування і чи розглядались відомством можливості запровадження проекту частково на комерційній основі (об'єднання з комерційними сегментами, н-д. єдиним банківським реєстром) ?
прошу надати якомога детальнішу інформацію про стан розробки “Єдиної інформаційної системи судів України”, (1) хто є фактичними виконавцями системи і яким чином вони відбирались, які кошти закладено на програму, яка остаточна вартість програми і який її календарний план, на яких ліцензійних умовах здійснюватиметься розробка, хто стає власником інтелектуальних прав на розробку? (2) Чи не вимагатиме вказане програмне забезпечення від громадян та кінцевих користувачів придбання ліцензій на використання проприєтарних операційних систем та програмних засобів, в тому числі антивірусного ПЗ? (3) Яка вартість відмови від відповідних програмних засобів та чи передбачено таку можливість через збереження інформації у відкритих форматах даних? (4)Чи можливе згідно ліцензійних умов залучення до підтримки програмно-апаратних засобів системи сторонніх від розробника фахівців у випадку, коли це буде економічно вигідно, чи можна вносити зміни і доопрацьовувати систему чи її частину без згоди розробника системи або використовувати окремі модулі в інших сферах державного управління?
чи здійснюються заходи до уніфікації державних замовлень на розробку програмного забезпечення, в тому числі засобів електронного документообігу та зв'язку? Чи здійснюються заходи протидії однотипним замовленням на розробку програмного забезпечення різними державними органами та їх підрозділами?
чи розроблено уже проект Закону про внесення змін до чинного законодавства України які б дозволяли вільне розповсюдження “вільного контенту” на компакт дисках для лазерних систем зчитування, а також законодавчого закріплення правового режиму об'єктів права інтелектуальної власності, що розповсюджуються на умовах “вільних” ліцензій?
чи можливе включення до Концепції Державної цільової програми впровадження в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом положень про необхідність використання також відкритих форматів обміну даними та визнання міжнародних відкритих ліцензій;
чи при закупівлі обладнання за державні кошти в тендерні умови закладається вимога сумісності обладнання з відкритим програмним забезпеченням і чи заявляється у згаданих умовах можливість його застосування?
Також було б цікаво дізнатись які першочергові заходи на Вашу думку необхідно здійснити для підвищення ефективності здійснення державної політики в галузі інформаційних технологій та їх застосуванні у державному секторі.
До звернення додаю копію “Плану дій” інформаційного міністерства Великої Британії та інші додатки на 6 аркушах. *
Дякую
З повагою і з надією на плідну співпрацю,
народний депутат України
*(~успіхи в німців, французів, Росії, США, Венесуели за 2008-2009 роки)
Записаний
