Основні цілі релізу Debian GNU/Linux 6.0 «Squeeze»

[nickat]

Після прийняття рішення,щодо нової політики випуску релізів, Debian Release Team оголосила основні цілі наступного релізу.

Враховуючи ці цілі, а також відгуки спільноти, було прийнято рішення переглянути терміни заморозки нового релізу, який було раніше призначено на грудень цього року.  Новий термін буде оголошено на початку вересня.

Деякі основні цілі нового релізу:
 * підтримка multi-arch, що дозволить вдосконалити встановлення 32-бітних пакетів на 64-бітних машинах;
 * підтримка kFreeBSD.  Перша не лінуксова архітектура у Дебіен;
 * покращена швидкість завантаження, завдяки новій оболонці dash;
 * повна підтримка ipv6;
 та інші.

Оголошення:  http:// http://www.debian.org/News/2009/20090730

[Campana]

Помилки:
"рішення, щодо" — непотрібна кома;

"опублікувала основні цілі" — публікують тексти, тобто послідовності мовних виразів, а цілі мають абстрактний, а не матеріальний характер, тому їх можна оприлюднити, але не опублікувати;

"Враховуючі" — Враховуючи; взагалі, це речення розірване, згадується чехівське: "проезжая мимо станции и любуясь в окно на окрестные виды, у меня слетела шляпа"; треба щось типу "Враховуючи... розробники прийняли рішення...";

"передивитись" — переглянути (буває перегляд рішень, а передива не буває);

"був раніше назначений" — було раніше призначено;

"32bit" — 32-бітних?

"пакетів" — ніби ж давно домовилися перекладати "package" як "пакунок";

в ненумерованому переліку краще ставити в кінці рядків крапку з комою, а не крапку, тим більше, що після закінчення переліку речення продовжується.

[nickat]

>"опублікувала основні цілі" — публікують тексти, тобто послідовності мовних виразів, а цілі мають
>абстрактний, а не матеріальний характер, тому їх можна оприлюднити, але не опублікувати;

метафора

>"пакетів" — ніби ж давно домовилися перекладати "package" як "пакунок";

ще не зі всіма домовились: dict.linux.org.ua

Дякую вам за виправлення!  Якби ви їх мені у РМ прислали, було б більше користі, а так, чекаємо на модератора, у якого буде бажання виправити новину.

[Володимир Лісівка]

чекаємо на модератора, у якого буде бажання виправити новину.

Модератор виконав свій обов’язок.

[DalekiyObriy]

"32bit" — 32-бітних?

невже спелчекер на «бітних» не скаржиться?  

[Володимир Лісівка]

"32bit" — 32-бітних?

невже спелчекер на «бітних» не скаржиться?  

Це тому що автор словника (не будемо тикати пальцем) обережно ставиться до розширення словника.

"8-ми бітова маска" (складається з 8-ми бітів), "8-ми бітовий регістр" (складається з 8-ми бітів), "8-ми бітне кодування" (придатне для зберігання у восьми бітах).

[DalekiyObriy]

"8-ми бітова маска" (складається з 8-ми бітів), "8-ми бітовий регістр" (складається з 8-ми бітів), "8-ми бітне кодування" (придатне для зберігання у восьми бітах).

ага, ага, тоді якщо продовжити «X-байтова маска» але «X-байтне кодування»???, йдемо далі «ватний опір», але «10-ватова лампа»?  

дайте, будь ласка, посилання на правило, що так хитро визначає який суфікс ставити

Це тому що автор словника (не будемо тикати пальцем) обережно ставиться до розширення словника.

власне тому й обережно ставиться, щоб такої чудасії туди не попадало і можна було такі помилки знайти і виправити, а то, звичайно, можна туди запхнути «Война и мир» і потім насолоджуватися непідкресленим текстом (от лише питання тоді навіщо спелчекер ставити?)

P.S. насправді, як на мій (не мовця) погляд, «Х-бітний» не порушує мовних норм, он існують паралельні форми динамітовий/динамітний, бісквітовий/бісквітний, але тоді «бітовий/бітний» мають теж бути тотожні, а не відрізнятися за якимсь свіжевигаданим правилом, або лишити «бітовий» для музичного біту а бітний для розрядів, але наразі я не бачу «бітний» в жодному поважному словнику... от як тільки знайдеться авторитетне джерело, що підтвердить «бітний» (я й сам на днях запитаю у знайомих мовознавців) його буде додано в наступну версію spell-uk (яка вже, між іншим, на підході, навіть відкладу на пару днів випуск заради такого питання)

[Володимир Лісівка]

ага, ага, тоді якщо продовжити «X-байтова маска» але «X-байтне кодування»???

Так.

йдемо далі «ватний опір», але «10-ватова лампа»?  

Я не знаю матеріалу, який би складався з окремих ватів.

дайте, будь ласка, посилання на правило, що так хитро визначає який суфікс ставити

Я є його носій. :-)

P.S. насправді, як на мій (не мовця) погляд, «Х-бітний» не порушує мовних норм, он існують паралельні форми динамітовий/динамітний, бісквітовий/бісквітний, але тоді «бітовий/бітний» мають теж бути тотожні, а не відрізнятися за якимсь свіжевигаданим правилом, або лишити «бітовий» для музичного біту а бітний для розрядів, але наразі я не бачу «бітний» в жодному поважному словнику... от як тільки знайдеться авторитетне джерело, що підтвердить «бітний» (я й сам на днях запитаю у знайомих мовознавців) його буде додано в наступну версію spell-uk (яка вже, між іншим, на підході, навіть відкладу на пару днів випуск заради такого питання)

Будемо чекати. :-)

власне тому й обережно ставиться, щоб такої чудасії туди не попадало і можна було такі помилки знайти і виправити, а то, звичайно, можна туди запхнути «Война и мир» і потім насолоджуватися непідкресленим текстом (от лише питання тоді навіщо спелчекер ставити?)

З цим я згоден.

[piktor]

Хлопці, а, може, про Squeeze поговоримо?  

[DalekiyObriy]

Хлопці, а, може, про Squeeze поговоримо?  

ну давайте: [semi-flame mode on]

* підтримка multi-arch, що дозволить вдосконалити встановлення 32-бітних пакетів на 64-бітних машинах;

таке вже присутнє в інших дистрах роки з 3-4, нецікаво, окрім того і запізно — зараз таке потрібно лише в дуже окремих випадках, напр., для закритих прог, програмери яких мають криві руки, як от skype

* підтримка kFreeBSD.  Перша не лінуксова архітектура у Дебіен;

цікаво, але хто цим буде користуватись? хіба що бенчмарки linux/freebsd тепер буде простіше робити

* покращена швидкість завантаження, завдяки новій оболонці dash;

знову ж не нове, але головне питання на скільки покращена?

* повна підтримка ipv6;

а хто ним користується?
[/semi-flame mode on]

[piktor]

* підтримка multi-arch, що дозволить вдосконалити встановлення 32-бітних пакетів на 64-бітних машинах;

таке вже присутнє в інших дистрах роки з 3-4, нецікаво, окрім того і запізно — зараз таке потрібно лише в дуже окремих випадках, напр., для закритих прог, програмери яких мають криві руки, як от skype

Угу  

[Gu4]

підтримка kFreeBSD.  Перша не лінуксова архітектура у Дебіен;

а як же Debian GNU/Hurd?  а так, цікаво було б з ним (kFreeBSD) погратися..

[nickat]

а як же Debian GNU/Hurd?  а так, цікаво було б з ним (kFreeBSD) погратися..

Ця підтримка не є офіційною, так само, як і підтримка NetBSD http://www.debian.org/ports/netbsd/

[case0lc]

* підтримка kFreeBSD.  Перша не лінуксова архітектура у Дебіен;
 

Напевно, не має вже розробникам Debian чим зайнятись, як підтримувати "напівмертву" операційну систему

[nickat]

* підтримка kFreeBSD.  Перша не лінуксова архітектура у Дебіен;
 

Напевно, не має вже розробникам Debian чим зайнятись, як підтримувати "напівмертву" операційну систему

Розробники Debian підтримують операційну систему Debian, яка прекрасно себе почуває.  Якщо цікаво навіщо інше ядро, то тут http://www.debian.org/ports/netbsd/why є декілька аргументів, ну, а якщо хочете просто пофлеймити, то я пас.