По-перше, вам треба втрапити в командний рядок.
Чи-то залогінившися на консоль (можливо Ctrl-Alt-F1 допоможе), чи-то запустивши емулятор терміналу (xterm, *rxvt, ...).
Після того, якщо ви не пам'ятаєте
, де саме лежить ваш архів:
find / -name ppp-2.4.4.tar.gz -print
/ вказує де шукати, тобто починаючи з кореня системи. -name ppp... вказує яку ознаку шукати, тобто ім'я ppp... . -print вказує що робити зі знайденим - надрукувати ім'я.
Тепер розпаковуємо:
tar -xzvf <шлях_до_вашого_архіву>/ppp-2.4.4.tar.gz
x вказує що робимо - розпаковуємо, z - що файл заgzipаний, v - щоб воно показувало що робить (verbose), f ..../ppp... - вказує що саме розпаковувати. Тепер у вашій домашній теці з'явиться під-тека ppp-2.4.4
Перейдіть до неї:
cd ppp-2.4.4
Після чого треба відкоментувати (прибрати з початку символ #) в Makefile.linux рядок CBCP=y. Це ввімкне підтримку MS Call Back Control Protocol. Отже:
sed -i~ -e 's/^#CBCP=y/CBCP=y/' pppd/Makefile.linux
sed - то Stream EDitor. Дуже гарна утиліта, але надто довго її описувати. Просто повірте, що воно замінить в файлі pppd/Makefile.linux рядок "#CBCP=y" на "CBCP=y". При цьому збереже оригінальну версію файлу в Makefile.linux~, тобто ви можете впевнитися в тому, що зміни зроблені за допомогою іще одної гарної утиліти - diff:
diff -u pppd/Makefile.linux~ pppd/Makefile.linux
Видалені рядки будуть помічені мінусиком, додані - плюсиком.
Після цього - треба запустити скрипт, що визначить, що є у вас в системі, чого нема, які можливості використовувати, які ні:
./configure --prefix=/usr
./ вказує, що скрипт знаходиться в поточній теці, configure - назва скрипту, --prefix=/usr вказує, що встановлювати треба з префіксом /usr
тобто бінарний виконуваний файл pppd буде покладено в /usr/bin, ітд.
Потім іде власне компіляція:
make
make продивляється файли з ім'ям Makefile, які перед цим згенерувало ./configure, і відповідно до них запускає команди щоб зкомпілювати все необхідне, а потім злінкувати все у виконувані бінарники та бібліотеки.
Після завершення компіляції треба розкласти отримані файли по системі. Але лінукс вам так просто це зробити не дасть - вам потрібні права супер-користувача, щоб записати щось в теки типу /usr/bin. Отже:
su
<вводите пароль root>
su - Super User - перемикає користувача, так що ви станете root після вводу пароля. Тепер:
make install
встановить власне демона та кілька супутніх програм, а:
make install-etcppp
встановить в /etc/ppp заготовки конфігураційних файлів.
тепер:
exit
(Вийти з root'а)
P.S. Ой накатав, щось на мене багатослів'я напало...
P.P.S. Оскільки не знаю вашого рівня володіння лінуксом - пояснював якмога простіше.
