ще один варіант для sources

[miwa]

3.I. Ви надто добре пройшлись по недолугому перекладу script sources аби я міг що-небудь додати.


Щодо новітньої Вавілонської вежі маєте  що сказати? Чи вроджена зневага до співбесідника не дозволяє заперечити?

Я не про недолугість перекладу "script sources" писав, а про недолугість оригінальної фрази. Іншими словами, ви сказали що фраза "джерельні коди скриптів" звучить жахливо (у плані перекладу, я так розумію з контексту). Я ж додав, що вона і в оригіналі жахлива, тому що наполягати на джерельних кодах програм, котрі поширюються винятково в джерельних кодах - це е-е-е... гурманство

Щодо новітньої Вавілонської вежі...
Надто складна і суперечлива, провокативна тема щоб зачіпати її.
Якщо коротко - сучасна технічна (комп'ютерна) українська термінологія виникала настільки дико, спонтанно і взаємосуперечливо, що зараз треба прикладати направду танталові зусилля щоб хоч якось її "вичесати". І однією з перепон до цього вичісування є якраз позиція людини, котра звикла до певного (неправильного) терміну і не приймає інші винятково з міркувань власного "не буду і все тут".
Дуже багато про українську мову, її формування і розвиток пише Далекий Обрій. Так що якщо ви хочете детальніше дізнатись, чому часто вживана термінологія неправильна по своїй суті, прогляньте його дописи - я то краще не розповім.

[miwa]

вроджена зневага до співбесідника не дозволяє заперечити?

Хм. Лише щойно дочитався.
Оригінальне поєднання слів, вам не здається?

[Володимир Лісівка]

джерело і першоджерело - годиться для перекладу, наприклад, "джерело встановлення", etc. багато залежить від контексту.
кілька годин сьогодні компілював додатки з самих "sources", тому така моя реакція, ще раз перепрошую.
все-таки наполягаю, що в /usr/src - саме ТЕКСТИ програм, операційних систем, еtc.

Ніхто не сумнівається що програми часто складаються з текстових файлів. Просто треба якось відрізняти текст від тексту і не плутати їх з текстом чи з текстом. ;-)

Код: [Вибрати]

README - text
makefile - text
program.c - text
input.txt - text
output.txt - text
debug.log - text
program.ini - text
page.template - text
program.man - text
run.sh - text
autoconf.ac - text
...

Дійсно - одні тексти. І README - текст програми, і program.c - теж текст програми. ;-)

Готовий визнати за джерело текстів програм  - CVS, SVN, SourceFourge.Net, будь-який архів tar.gz, що містить тексти програм.

Ну тоді картонна коробка - це джерело живопису і літератури.  

[ofcnz]

"Джерельні"! КОДИ! - це мячня та знущання над мовою.

ТЕКСТИ програм за допомогою компіляції перетворюються на машинні КОДИ

file README *.c
README:    ASCII English text
compat.c:  ASCII C program text
generic.c: ASCII C program text
grstr.c:   ASCII C program text
main.c:    ASCII C program text

Найбільше мене обурює прикметник "джерельні" у цьому контексті. Тупа і невдала калька з англійської.


Читаючи форум, відчуваю себе присутнім на будівництві нової Вавілонської вежі.

[ofcnz]

 позиція людини, котра звикла до певного (неправильного) терміну і не приймає інші винятково з міркувань власного

Якщо це про мене, то наведіть цей НЕПРАВИЛЬНИЙ термін, до якого я звик.
Якщо про "джерельні коди", то влучно сказано. Звикли за кілька років до невдалого ОКСЮМОРОНУ, от і все.


я вперше тут спілкуюсь з людьми, які вперто, послідовно, з захопленням, роблять мову незрозумілою її носіям.

[heretic]

 Питання слід поставити трохи інакше. Бо так повелося, що англійські терміни то неперейдений закон. Якщо кільком явищам відповідає один англійський, то буде один, і тільки один український термін, або "термін".
 Зрозуміло, що source має два відмінні значення, одне для програми (коду), інше для сукупності програм. Отже потрібні два терміни. Один, позначити текст або проект програми, він дозволить, наприклад п.Лісівці відрізнити *.с від іншого тексту (хоч би й *.txt). Завдяки другому колега ofcnz не буде плутати текст програми з  пакунком *.tar.bz2, який може містити десятки текстів програм, обробні (makefile) та довідкові (readme, changelog тощо) файли, тобто є напівфабрикатом або сирцем.
 Отже пропозиція вживати нарис програми для тексту окремої програми, і сирець програмника для збірки програм. А наприклад споріднений термін source editor перекладати як нарисовий редактор, або редактор нарисів.

[zzandy]

... плутати текст програми з  пакунком *.tar.bz2

Це одне й те саме, навіть не в різних контекстах а. Просто *.tar.bz2 це стаснута колекція цих самиз sources, тому плутати тут нічого і разразняти теж нічого.

...  пропозиція вживати нарис програми для тексту окремої програми, і сирець програмника для збірки програм. А наприклад споріднений термін source editor перекладати як нарисовий редактор, або редактор нарисів.

НМД, це

#include <iostream>
int main()        {
        std::cout << "Hello Linux.org.ua" << std::endl;
        return 0;
}

ніякий не нарис, не проект і не задумка, а насправжнісінка програма.

[ofcnz]

так повелося, що англійські терміни то неперейдений закон. Якщо кільком явищам відповідає один англійський, то буде один, і тільки один український термін, або "термін".

Це - велика помилка. Не може бути в різних мовах відповідності "один в один" між всіма термінами. Особливо з англійською,  тому  що одне слово в ній може мати так багато значень.

[heretic]

Це одне й те саме, навіть не в різних контекстах а. Просто *.tar.bz2 це стаснута колекція цих самиз sources, тому плутати тут нічого і разразняти теж нічого.

Цебто текст однієї програми (наприклад something.c), те саме що комплексний, не до кінця вироблений продукт (наприклад kernel-source*.tar.bz2)

 Спробую пояснити інакше.
 Гадаю ніхто не заперечить, що program і software, терміни близькі своїм значенням, але не тотожні. Так само *.tar.bz2 по суті це вже software, а не program. Назвімо його для зручності software source (хоч так і не кажуть, проте).
 Таким чином маємо два терміни software source і program source. Але ж ми знаємо що початкові program і software не однакові, отже й похідні терміни не однакові (та повторюю, близькі).
 Саме тому я пропоную два терміни – нарис і сирець, відповідно до програми (однієї) і програмника (цебто збірника програм).

НМД, це

#include <iostream>
int main()        {
        std::cout << "Hello Linux.org.ua" << std::endl;
        return 0;
}

ніякий не нарис, не проект і не задумка, а насправжнісінка програма.

 Даруйте, та чи добре Ви розумієте значення слова нарис? Нарис це саме текст (або рисунок) і саме текст програми ви навели. Можна написати купу програм *.с,*.py або сценаріїв для bash тощо. Але без компіляції чи то без python, чи bash вони залишаться текстом.
 Ще приклад, підприємці можуть укладати угоду. Спершу вони створюють нарис, потім його узгоджують і підписуюють. Навіть якщо між початковим і кінцевим,підписаним нема ні слова різниці, все одно перший зватиметься нарис, а другий угода.

p.s. Трохи не до теми. Прошу не ображатись, а хоч іноді перевіряти орфографію

[heretic]

Це - велика помилка. Не можне бути в різних мовах відповідності "один в однин" між всіма термінами. Особливо з англійською, яка, як відомо, має менше слів, у порівнянні з іншими мовами, тому одне слово в ній може мати так багато значень.

Так про те й була мова.

[ofcnz]

Гаразд, нехай будуть "джерельні коди". Відтепер вважаю за краще прийняти цей термін, ніж продовожувати дискусію щодо нього.

[zzandy]

Це одне й те саме, навіть не в різних контекстах а. Просто *.tar.bz2 це стаснута колекція цих самиз sources, тому плутати тут нічого і разразняти теж нічого.

Цебто текст однієї програми (наприклад something.c), те саме що комплексний, не до кінця вироблений продукт (наприклад kernel-source*.tar.bz2)

Це я вам поясну інакше. Якщо ви читали матеріали про те, як влаштована файлова система в лінуксі, ви мали помітити, що терміном file system називають різні сутності (принаймні три). Але ситуацій, коли треба пояснювати що де малося на увазі, не так багато. Та сама ситуація (звісно НМД) і з джерельними кодами.

[heretic]

Це я вам поясну інакше. Якщо ви читали матеріали про те, як влаштована файлова система в лінуксі, ви мали помітити, що терміном file system називають різні сутності (принаймні три). Але ситуацій, коли треба пояснювати що де малося на увазі, не так багато. Та сама ситуація (звісно НМД) і з джерельними кодами.

Не зовсім коректний приклад. В англійській уживано 2 не цілком тотожні терміни "filesystem" і "file system". Схоже становище в російській, там почали вживати "файловая система" і "файловая структура".


 А зараз до нариса програми (далі НП). Google на НП видає до смішного мало результатів (21). Поза інтернетом згадок про НП більше, багато більше. Але того що дає Інтернет досить, щоб зрозуміти нарис програми і проект програми (далі ПП) рівноварті синоніми. Щоб порівняти частоту вживання джерельних кодів/текстів (далі ДК/ДТ) проти ПП, скористаймось Інтернетом. ДК/ДТ разом мають близько 61 згадки (38+23), а ПП - 68900. Але байдуже 1:0 на користь ДК.
 
 Спробуймо дати означення НП/ПП. НП - початкова, не чинна текстова форма програми. Порівняймо з цим: source code - the original textual form of a program, або з цим: The form in which a computer program is written by the programmer. Source code is written in a formal programming language that can be compiled automatically into object code or machine code or executed by an interpreter. Хіба ж НП і source code не однакові? Але цього не може бути, бо просто не повинно бути. 2:0.

 Порівняймо зараз коло вжитку ДК і НП. ДК обертається в мові 2-3 тис. осіб, то все - круті пацани. НП входить до словника кількох млн., але то "мужичьйо нєабразованоє" тому 3:0.

 Термін ужитку. НП вживано щонайменше від 1901 р. і дотепер, ДК - щонайдавніше від 2001. Тому НП "чіста архаїзм", а ДК "тіпа розвиток мови". 4:0.

 Відповідність стандартам. ДК одразу видно, що панське, вишукане, а НП - мова "черні". 5:0.

 Легкість ужитку. Джерельні коди - вислів короткий, зручний, від нього легко творити похідні. А нарис? Ха, доки вимовиш язика зламаєш. 6:0.

 Природність. Ось погляньте, які природні вислови: надрукувати джерельні коди, редагувати джерельні коди. І порівняйте зі "смішними": надрукувати нарис, редагувати нарис тощо. 7:0.

 Отже з рахунку ми бачимо, що ДК вислів природний, зручний, вишуканий, давно і широко вживаний, а також цілком відповідає своєю тямою вислову "source code". Тоді як НП, вигаданий і непридатний  до вжитку. Таким чином джерельні коди - єдино можливий, єдино правильний відповідник до source code. Чи ні?