Автор Гілка: Як ми переклали українською одну з найкращих у світі книжок про алгоритми  (Прочитано 2785 раз)

Відсутній sasha1024

  • Новачок
  • *
  • дописів: 21
  • Карма: +1/-0
Про що мова?


Отакий вигляд має книжка в українському перекладі

«Introduction to Algorithms» за авторством Cormen, Leiserson, Rivest, Stein (також відома за абревіатурою CLRS від прізвищ авторів) — одна з найвідоміших у світі книжок про алгоритми. Її використовують і цитують усюди. Але, як не соромно було б це визнати, станом на 2015 рік, попри солідний вік книжки (на той час це було 35 років загалом і 6 років від останнього видання), її українського перекладу не існувало. І ми взялися це виправити.

2019 року ми видали український переклад 3-го видання. Сподіваємося перекласти й найновіше, 4-те видання (2022), але поки рух повільний.

Як усе починалось

Передусім за існування українського перекладу ми завдячуємо Ігореві. Це досвідчений розробник, що став ініціатором й основним спонсором проєкту, а також одним з перекладачів. Ігор завжди переймався браком освітніх матеріалів українською мовою і багато років пише статті до Вікіпедії. Але в якийсь момент він вирішує, що цього не досить і треба взятися за щось більше.

2015 року Ігор знайомиться з Олександром Т., також відомим як пан Кувалда — редактором у видавництві «К.І.С.» й адміністратором мовних проєктів r2u.org.ua та e2u.org.ua. Ігор ділиться своєю ідеєю з паном Кувалдою, а також із тодішнім директором видавництва Юрієм. Пану Кувалді ідея до вподоби, а от Юрій спочатку ставиться скептично — надто великим і складним видавався проєкт. Але зрештою Ігор переконує і його, зокрема беручи всі витрати на себе.


Томас Кормен, один із авторів оригінальної книжки

2016 рік — Ігор пише одразу всім чотирьом авторам книжки, щоб дізнатись про можливість придбання прав на переклад. Відповідає лише пан Кормен і пояснює, що треба звертатися до видавництва, що має права на оригінальну англійську книжку, — MIT Press. Ігор пише туди. Тривожний момент — солідні західні видавництва часто нехтують листами від дрібних українських побратимів через замалий оборот. Але нам щастить.

Домовляння тривають чотири місяці. Сподіваючись, що видавництву це буде цікаво, ми обіцяємо безоплатно передати частину книжок до різних навчальних закладів України та навіть надсилаємо прохального листа з МОНу, від тодішнього заступника міністра Максима Стріхи. Нарешті угоду підписано, і ми отримуємо сирці.

Це були найсправжнісінькі сирці — LaTeX-коди книжки! Слід зазначити, що видавництва зовсім не завжди діляться сирцями. Доволі часто видавництво дає макет оригінальної книжки, але лише у форматі, що не дозволяє вносити істотних змін (наприклад PDF), тобто перекладену книжку доводиться верстати наново. Це збільшує кількість непотрібної роботи і ризик помилок, особливо для складних книжок з великою кількістю формул, схем тощо.

Перекладаймо!.. Чи ні?..

Поволі Ігор починає перекладати. Переклавши один розділ, починає налагоджувати складання PDF з LaTeX-сирців.

Це виявляється тим ще викликом. Оригінал почали писати ще в 1980-х роках, з використанням технологій того часу, тож «кістяк» сирців доволі старий (найновішу з використовуваних бібліотек датовано 1998 роком). Автори не гребували використанням самописних засобів, адже деякого LaTeX-приладдя на той час, імовірно, просто не існувало; зокрема покажчик створювався окремою програмою на C, написаною самим Рівестом (до речі, це той самий Rivest, від якого перша літера в абревіатурі RSA). Багато сил вимагає локалізація — шрифти та знаходження відповідних пакетів з підтримкою Unicode. Не спрощує задачу й те, що Ігор на той час був не дуже обізнаний на LaTeX, а ця мова доволі відрізняється від звичних нам мов.

Навіть узявши перерву у своїй основній роботі, Ігор витрачає більше двох місяців на настроювання системи складання і припасовування її до нових потреб. І це далеко не кінець, а лише перші 90% роботи; пізніше буде докладено ще багато зусиль, щоб подолати, як каже Ігор, «решту 90%» налаштувань.

Один у полі не воїн


Ігор (ліворуч), Олександр Р. (праворуч) і Остап (другий зліва) на зустрічі з Іваном Примаченком — співзасновником Prometheus

Усвідомлюючи, що на технічні дрібниці пішло неочікувано багато часу (у своїх розрахунках Ігор сподівався здебільшого приділяти час перекладанню), Ігор починає діяльно шукати команду. На додачу до вже згаданого пана Кувалди, що став мовним редактором, на різних етапах долучаються нові люди.

Першою на допомогу з перекладом стає одеситка Оля. Ігореві це дуже приємно, адже він і сам виріс і коріням з Одеси. Після Олі долучається Олександр Р., з яким Ігор познайомився у Вікіпедії, де Олександр адмінив під псевдо ReAl. Олександр перекладе більше, ніж будь-хто інший з учасників проєкту, — 280 сторінок. Далі починає допомагати Дмитро, теж Ігорів знайомий з вікіпедійних справ, що викладає в ХНУ ім. Каразіна. Він перекладає розділи про теоретико-числові алгоритми й обчислювальну геометрію. І тоді до нас приходить hedrok — Кирило, відомий завдяки перекладу відомого фанфіку Гаррі Поттера — «Гаррі Поттер і Методи Раціональности», він самотужки перекладає всю частину про графи, а пізніше ще й окрему книжку — «Алгоритми доступно». Наступний — Олександр П. — людина, завдяки якій ми зараз маємо ukrainian.stackexchange.com; окрім перекладу Олександр зробить багато технічної роботи з тої, що залишилась після початкової локалізації системи складання книжки. Ігорів співробітник Дмитро перекладає розділ про алгоритми апроксімації. Богдан перекладає розділ про динамічне програмування, а Анатолій — три додатки. Петро, з яким ми познайомились на replace.org.ua, перекладає розділ про дії над матрицями. Певну роботу над розділом 17 робить Роман Д.

Також нам щастить з науковим редактором, ним стає Андрій — нині професор, а тоді доцент кафедри вищої математики Івано-Франківського університету нафти і газу, який, за власними словами, остаточно прихилився до математики після оповідання Ігоря Росоховатського «Загін вусанів», у якому йдеться про математиків, що працюють на розвідку.

Допомагають вичитувати й інші люди: Олексій, Тарас, Тетяна, Роман П.

Різні учасники приєднуються на різних засадах: хтось отримує платню, а хтось піддається палу серця й допомагає не лише працею, а й сам починає спонсорувати проєкт. Від початку ми не ставили перед собою комерційної мети. Хоча, з того що ми побачили після видання, стало зрозуміло, що якби якесь видавництво взялось за цей проєкт негайно після виходу 3-го видання, то за 10 років гроші на переклад, друк тощо можна було б відбити. Отримані від продажу гроші ми спрямовуватимемо на переклади інших книжок.

Труднощі та засоби

Один з найбільших викликів, з якими ми стикаємося під час перекладання, — це, мабуть, термінологія. У деяких темах українська термінологія цілком усталилася. Але також є випадки, коли різні школи використовують різні (несумісні, хоч і по-своєму усталені) варіанти термінології, або ж коли коли усталених термінів нема зовсім.

Маючи таку кількість людей у команді, неможливо обійтися без розбіжностей: від термінологічних і стильових до навіть світоглядних (наприклад: чи ставимо ми мету перекласти книжку настільки гарною мовою, щоб читачі могли вдосконалювати знання української за нею, або ж нам банально треба перекласти якнайзрозуміліше для більшості, хай навіть це призводить до явних кальок, а за мовну культуру хай ратоборствує красне письменство).

Основна робота ведеться на GitHub, у приватному репозиторії, там же — значна частина обговорень. Ще частину обговорень ми виносимо на публічне обговорення на R2U, а деякі загальні питання — на Ukrainian Language Stack Exchange. Також на останніх етапах ми маємо кілька спільних чатів.

Іноді ми навіть намагаємося поглянути на рішення, застосовані в італійському, польському, португальському, румунському, французькому перекладах (принаймні в тих випадках, коли потрібний фрагмент можна знайти в інтернеті й він може щось підказати). Звісно, ми не перекладаємо через мову-посередник (це моветон) і навмисне уникаємо позирків на російський переклад.

Не всі наші рішення лишають нас стовідсотково задоволеними, але ми сподіваємося, що нам вдається знаходити більш-менш притомні компроміси.

Не обходимося ми й без самописних засобів різного ступеню складності для пошуку негараздів у тексті (наприклад, невідповідностей в індексі).

Завершення


Надруковані книжки (у розпакованому та частково запакованому вигляді)

2019 рік. Після того, як ми завершуємо суто переклад, ми беремося за вичитування-перевичитування. Ми керуємося принципом «десять разів мір, а раз утни», тому навіть після того, як наукред і мовред закінчують свою роботу, кожен розділ по кілька разів перечитують перекладачі й інші охочі. Також ми допрацьовуємо останні недоробки в системі складання книжки. Додатково купуємо права на використання дизайну оригінальної обкладинки. Зверстати перекладену обкладинку береться видавництво. Нарешті PDF відправлено до друкарні.

Це був час приємного очікування: що ж ми отримаємо на виході? Звісно, книжку не можна назвати бездоганною: попри всю виконану роботу, там можуть лишатися помилки й недоліки — ви завжди можете звертатися за однією з адрес, зазначених у передмові, або безпосередньо на нашу сторінку у Фейсбуці. Але ми вважаємо, що нам вдалося — окрім, звісно, часових рамок.


Кількість переданих у бібліотеки книжок (за містами)

Ми запланували розділити наклад: частину безкоштовно передати в бібліотеки, а частину продати. Листування зі ЗВО (щоб узгодити їхні потреби та наші можливості) було найприємнішим етапом для Ігоря. Нам допоміг й Остап, викупивши частину книжок для Algotester і для ЛНУ. На жаль, ми не розрахували кількість примірників, що мали зостатися для продажу, і їй швидко розібрали. Лише навесні 2023 року книжки знову стали доступні для придбання.

Що далі?


Джерело зображення — https://www.vecteezy.com/free-vector/thinking

Учасники й колишні учасники нашого гуртка втілюють окремі проєкти:На жаль, процес перекладання четвертого видання «Вступу до алгоритмів» наразі буксує. Ми хочемо його доперекласти, але поки рук на це не стає. Якщо ви бажаєте приєднатися — звертайтеся на нашу сторінку у Фейсбуці або за однією з адрес, зазначених у передмові.
« Змінено: 2023-08-06 22:43:08 від sasha1024 »

Відсутній Володимир Лісівка

  • Адміністратор ЩОДО
  • Видавець
  • *****
  • дописів: 3731
  • Карма: +9/-0
  • Програміст
Є досить непоганий редактор для TeX: TeXmacs, я його якраз перекладаю: https://linux.org.ua/index.php?topic=11998 . Можливо в ньому буде легше набирати книжки.

Особисто я, підсів на markdown і pandoc. Я розбираюся в HTML і CSS, тому мені там досить легко зробити якусь книгу. Але по якості PDF, воно не дотягує до TeX.
[Fedora Linux]

Відсутній sasha1024

  • Новачок
  • *
  • дописів: 21
  • Карма: +1/-0
Привіт!

Є досить непоганий редактор для TeX: TeXmacs, я його якраз перекладаю: https://linux.org.ua/index.php?topic=11998 . Можливо в ньому буде легше набирати книжки.
Основна проблема була — щоб LaTeX-код узагалі скомпілювався (і результат мав такий вигляд як треба, зокрема українські літери й інше). А в чому набирати — то вже питання другорядне. Але дякую за підказку, якось спробую цей редактор. Я поки що користувався лише звичайними текстовими редакторами на зразок Kate. І в будь-якому разі дякую за Вашу роботу з перекладання.

Особисто я, підсів на markdown і pandoc. Я розбираюся в HTML і CSS, тому мені там досить легко зробити якусь книгу. Але по якості PDF, воно не дотягує до TeX.
Я особисто давно схиляюся до думки, що по змозі треба пересуватися з TeX на щось інше, наприклад DocBook і/або XSL-FO. Але є два «але»:
  • Коли видавництво дає оригінальні сирці книжки, то це зазвичай усе-таки TeX (у такому випадку нема сенсу ускладнювати собі роботу ще й спробами конвертувати сирці в інший формат). А коли не дає (і книжку треба верстати наново) — то це ще більша морока.
  • Не всі в команді зі мною згодні, більшість ставиться до TeX прихильно або нейтрально.

Відсутній Олександр Барановський

  • Графоман
  • ****
  • дописів: 359
  • Карма: +0/-0
Грандіозна робота! Круто! І цікаво було прочитати цю історію. Дякую, що поділилися!

Мене найбільше зацікавила та частина, де про LaTeX. Якщо в процесі перекладання четвертого видання виникатимуть питання чи труднощі з LaTeX, звертайтеся, будь ласка:
https://sites.google.com/view/drbarbarus/

Ми програмуємо, консультуємо, верстаємо в LaTeX. Чим зможемо, допоможемо.
У своїх заявках дехто з науковців описував, якими корисними будуть їхні заплановані дослідження для національних інтересів, тоді як насправді ними рухала щира наукова допитливість і бажання написати пару статей.
Станіслав М. Улям, «Пригоди математика»

Відсутній DalekiyObriy

  • Літератор
  • ******
  • дописів: 1919
  • Карма: +4/-0
Велика і важлива робота! Повага всім учасникам цього процесу! Молодці!
Fedora 35 (x86-64)

Відсутній benbenlol

  • Новачок
  • *
  • дописів: 2
  • Карма: +0/-1
Супер! Дякую вам за вашу працю!