Linux потенційно порушує 283 патента

[SGh]

Ядро Linux 2.4/2.6 потенційно порушує 283 патента, 98 з яких належать "союзникам" (IBM, HP, Intel), а 27 - "противникам" (Microsoft). Такими є результати аналізу, проведеного Public Patent Foundation на замовлення OSRM. Позови, що торкаються даних патентів, ніколи не розглядалися у суді, а це означає, що існує деяка ймовірність того, що той чи інший патент може бути визнано недійсним.
Докладніше

[ZhouckA]

Та я на 100% впевнений, що половина коду лінуха крадена.

[Yuriy Syrota]

Та я на 100% впевнений, що половина коду лінуха крадена.

Якби ви розбирались в програмуванні ядра, то не казали б так. Для прикладу, рекомендую спробувати "вкрасти" з NetBSD підтримку IPX.

[vistv]

сподіваюсь, що у разі судових лухань відповідні компоненти ядра які хибно (чи навпаки) запатентовані не перестануть працювати... до вияснення обставин...

[Yaroslav Fedevych]

98 + 27 = 125.

Кому належить решта 158? Може, до них належить патент на біт SUID? Тоді ті, хто будуть клепати судові позови, нагадуватимуть пса, котрий гавка на все підряд, лиш би рухалось.

До того ж, цікаво, а скільки патентів порушує сама M$oft, адже це не так-то й легко перевірити... Те, що в неї половина коду (котрий так-сяк працює), вкрадено з BSD, це факт.

А зрештою, що нам до того? В нас, наскільки відомо, патентів на ПЗ нема...

[Дмитро Ковальов]

А зрештою, що нам до того? В нас, наскільки відомо, патентів на ПЗ нема...

Не так все просто. Зараз Штати всіма силами, наприклад, тиснуть на Австралію. Тиснуть тим, що не підписують угоду про вільну торгівлю. А тиснуть заради того, щоб Австралія прийняла Штатівські закони про інтелектуальну власність. Штатівські закони суттєво відрізняються від європейських і австралійских -- штатівські закони практично повністю позбавляють автора прав на своє творіння і передають його в руки тих, хто має гроші.

І вже є результати. Кілька місяців тому (досить давно -- більше, ніж півроку, здається) повідомлялося, що з австралійського майданчику проекту Гютенберга були змушені поприбирати левову частку літературних творів, тому, що під тиском штатів Австралія збільшила термін дії авторського права з 25 до 50 років (здається). І твори, які ще вчора були public domain, такими бути перестали.

В Штатах зараз термін дії авторського права подовжений до 75 років -- теж під тиском лобіювання кінокомпанії Діснея: бо Мікі Маус скоро мав би бути в public domain і Дісней перестав би отримувати ліцензійну плату. Тому було змінено законодавство.

[Yaroslav Fedevych]

Ну що ж, перейдемо в підпілля, обростемо довгим волоссям і почнемо носити кольоровий одяг, обвішавшись фєнєчками, на знак протесту.  

[SGh]

Ну що ж, перейдемо в підпілля, обростемо довгим волоссям і почнемо носити кольоровий одяг, обвішавшись фєнєчками, на знак протесту.  

Підтримую! Так і зробимо

[Yaroslav Fedevych]

У нас, зрештою, є вибір -- коли не GNU/Linux, то GNU/kFreeBSD, або GNU/Hurd. А ще у нас є Plan9...

[ZhouckA]

>Wink Те, що в неї половина коду (котрий так-сяк працює), вкрадено з
> BSD, це факт.

Не вкрадено, бо якщо MS бере код в БСД (що, власне не заборонено ліцензією БСД), то пише копірайти.
Чому ви такі фанатичні? Якби Біл Гейтс придумав теорію відносності, то ви б і її заперечували. А Біл - розумна людина. Якщо є цінний код, то чого б його не використати? Звісно, не порушуючи ліцензій

[Yaroslav Fedevych]

Спробуй не порушити якусь у славній Америці. Дивно, що дихання ще не запатентували... А щодо "Мсофт вкрав", то вкрав так само, як і Лінукс -- позичив на законних підставах.

[ZhouckA]

Справа в іншому. Коли бере мс, то вони вказують копірайти. Ліцензія БСД дозволяє це. Так само якщо вони беруть код з-під інших ліцензій. Коли беруть лінуксоїди, то вони вставляють код під свою ліцензію, яка порушує всі попередні. А тим більше коли беруть не з під БСД.

[Yaroslav Fedevych]

Стоп! Коли сам придумав, то хіба не дивина, що копірайт і ліцензія такі, як я хочу? Чому обов'язково чуже тягнути?

[ZhouckA]

Та без проблем... Коли самі. Але ж не завжди раціонально переписувати, коли вже є готове. Тому багато коду в лінуксі не є ліцензійно чистим, та й розробники це визнають.
Хоча власне я проти відкритого коду. Мені вистачає правильних інтерфесів. Навіщо мені ритися в коді програми, як у мене є задокументований інтерфейс доступу, і я можу дописати плагін, або використовувати програму напряму?

[Yaroslav Fedevych]

Ну... А якщо в реалізації інтерфейсу "на тому боці" баг, то як ви робите в цьому випадку?