Gimp 2.8

[Yury_Bulka]

Після трьох років роботи побачила світ свіжа версія програми для роботи з растровими зображеннями в Gnu, тобто Gimp.

Основні зміни:

• Можливість роботи в одному вікні;
• Операції запису до файлу розмежовано на зберігання (для формату .xcf) та експортування (для решти форматів);
• Додано можливість об’єднання шарів у групи;
• Текст тепер можна редагувати безпосередньо на полотні;
• Вкладені віконця можна розташовувати стовпцями;
• У полях вводу розміру можна використовувати просту математику (наприклад задати розмір 512 * 4);
• Суттєво розширено можливості контролю над пензлями;
• Додано нове знаряддя: трансформація ґраткою (cage transform), що уможливлює складні трансформації об’єктів однією операцією;
• Такі елементи, як пензлі чи візерунки, тепер можна сортувати з допомогою позначок;
• Багато дрібних змін.

Повний список змін можна переглянути на сайті gimp.org.

Сторінка звантаження розташована за цим лінком.

[piktor]

Нарешті.

[noddeat]

Можливість роботи в одному вікні;

For real?? Хоча зараз мені це вже й не потрібно.

[Re.]

For real?? Хоча зараз мені це вже й не потрібно.

True.

Завдяки GEGL проект тепер розвивається активно, а сам GIMP зі свої доволі паскудним кодом іде в забуття. Це добре.

[Yury_Bulka]

Як на мене, сама концепція фотошопоподібної програми вже застаріла. Після того, як познайомився із Blender, і побачив ту неймовірну гнучкість (і швидкість роботи), яка там існує (адже 3-вимірний матеріял її вимагає), програми на зразок Gimp чи Inkscape виглядають як з ери Windows 95.

Власне, Blender от-от доросте до такого рівня, коли у ньому можна буде робити більшість того, що в Inkscape та Gimp разом узятих.

Разом із тим, додає відчуття дискомфорту досвід роботи з текстовими форматами файлів, де модулярність документа — звична річ. В Gimp, якщо відкрити файл *.xcf, то ми можемо лише з ним працювати. Коли потрібно включити якийсь инший документ до того, в якому працюємо, єдиний вихід — повністю скопіювати вміст того документа. Завжди хочеться мати можливість певного лінкування.

Також у тих растрових програмах бракує об’єктного мислення. Усе що є — це ті допотопні шари.

Також відсутність запам’ятовування, де файл-джерело, а де — файл-результат: при «зберіганні копії» (Gimp) чи «експорті» (Inkscape) програма не має механізму запам’ятовуння точної назви, файлу, у який потрібно експортувати, і після перезавантаження забуває її.

В Gimp також дратує потреба одразу застосовувати такі операції, як зміна розміру чи обертання: з OpenGl це все могло б бути «на льоту».

Загалом, мені видається, що сам поділ програм на 2d та 3d, а далі — на растрові та векторні, за наявности OpenGL, вже пора переглянути.

Але з иншого боку, якби не Gimp (усі ті роки, що він існує), то що б ми з вами робили:)

[piktor]

Не розумію, яка може бути об’єктність у растровій графіці?

[Yury_Bulka]

Не розумію, яка може бути об’єктність у растровій графіці?

Дуже просто: так само, як це є в Inkscape — там можна мати растрові об’єкти. Навіть він може здійснювати операції над растром «на льоту», так само, як і над вектором.

[piktor]

Гм. Растрова і векторна графіка мають різні області застосування та принципи роботи, а ви їх так об’єднуєте. Я все ще вас не розумію. От я витягнув знімок із фотокамери і хочу підкоригувати кольори, перспективу чи зробити HDR. Яка тут може бути об’єктність?

[Re.]

Загалом, мені видається, що сам поділ програм на 2d та 3d, а далі — на растрові та векторні, за наявности OpenGL, вже пора переглянути.

Що за науково-популярні статті читаєте? Ви явно змішуєте різні вина в одному бокалі. Алгоритми роботи принципово різні.

[Yury_Bulka]

От я витягнув знімок із фотокамери і хочу підкоригувати кольори, перспективу чи зробити HDR. Яка тут може бути об’єктність?

Зі знимкою працюєте як завжди: рівні, і так далі. А ось коли вам заманулось додати до неї якийсь напис, скажімо «Вітаю із днем народження» — то це вже об’єкт, чи їх група (як у Inkscape).

Щодо поєнання непоєднуваного, додам знимку екрана.

[piktor]

Гм. Це називається імпорт — сучасні програми підтримують, в певній мірі, нетипові для них формати — в об’єктний Inkscape, наприклад, можна завантажити фото. Але з тим фото нічого, окрім пересунути чи масштабувати, зробити не вийде. Можна його векторизувати — але краще цього не робити.
Так само і в GIMP. Можна вставити векторний напис в окремому шарі. Але ви не застосуєте до нього жодного фільтра, доки не растеризуєте.

[Yury_Bulka]

Гм. Це називається імпорт — сучасні програми підтримують, в певній мірі, нетипові для них формати — в об’єктний Inkscape, наприклад, можна завантажити фото. Але з тим фото нічого, окрім пересунути чи масштабувати, зробити не вийде. Можна його векторизувати — але краще цього не робити.
Так само і в GIMP. Можна вставити векторний напис в окремому шарі. Але ви не застосуєте до нього жодного фільтра, доки не растеризуєте.

І я про те ж. Як на мене, це не зовсім правильно, що за нинішніх потужностей компуторів та відеокарт, одне завдання потрібно робити в різних програмах, адже часом, намалювавши вектор в Inkscape та імпортнувши у Gimp, поставивши його на потрібне місце, відповідно обробивши, може знадобитись повернутись до того вектора, і щось у ньому змінити, відповідно знову імпорт, знову ставити на місце, знову обробляти.

Якби більша, ніж зараз, частина цього могла відбуватись on-the-fly, трохи більше абстрагування, як це є, наприклад, у програмуванні (class MyThing {}; new MyThing(); ), я був би дуже радий. (Власне, абстрагування не конче вимагає on-the-fly, просто ті операції, які потрібно повторити, могли б тоді бути автоматизовані: Gimp знав би, що імпортований об’єкт ми так і так обробили, і при освіженні файлу-джерела повторити дії).

Крім того, трохи дивує, наприклад, що в Inkscape, викликавши вікно «Заповнення та штрих» на пустому файлі, потрібно кілька секунд чекати... Такого у Blender ніколи не буває (і запускається він значно швидше), хоч програма ця (Blender) далеко не простіша від Inkscape. А ще, вже зовсім дивно, що Inkscape рахує координати знизу, а не зверху, як Gimp (Хоча знову ж таки, якби не Inkscape, то...)

Але, ясна річ, нарікати на вільні програми не зовсім етично. Я радше роздумую про можливі шляхи розвитку...

[piktor]

Ну, в Inkscape забагато Python, я так розумію, гальма із-за цього. А "на льоту" міняється картинка у Photoshop — там не треба тиснути застосувати чи перегляд.
І я так зрозумів, ви ратуєте за створення програми-комбайна "я все вмію"?

[Yury_Bulka]

Ну, в Inkscape забагато Python, я так розумію, гальма із-за цього.

В Blender теж дуже багато Python, особливо останнім часом. Справа в чомусь иншому.

А "на льоту" міняється картинка у Photoshop — там не треба тиснути застосувати чи перегляд.

Але все ж не думаю, що він зараз є близько до того, про що я мрію.

І я так зрозумів, ви ратуєте за створення програми-комбайна "я все вмію"?

Залежить, що мати на увазі під «програмою-комбайном». Мені йдеться про переосмислення самої концепції роботи з графікою з урахуванням а) сучасного стану апаратури та програмних засобів (бібліотеки, драйвери), а також можливого їхнього прогресу, та б) органічніше поєднання різних компонентів такої роботи, від 3-вимірної до розкладання n-up-листів та позначок обтинання, для створення чіткого, контрольованого та максимально автоматизованого процесу роботи (програмарі ж чогось придумали make).

Це не конче мусить бути одна програма; радше йдеться про якусь гнучну модулярну систему, яка б могла бути ще й батагокористувацькою та розділеною по мережі.

Також було б цікаво подумати про дельта-контроль версій (щось на зразок git у графіці).

[Дмитро Редчук]

А ще, вже зовсім дивно, що Inkscape рахує координати знизу, а не зверху, як Gimp (Хоча знову ж таки, якби не Inkscape, то...)

Знизу рахує PostScript.