Українізація Vim

[Анатолій Сахнік]

Панове!
З переходом на Дебіан я почав користуватися українською локаллю. Помітив, що переклад найбільш вживаної мною програми на шість років відстав від неї.
Для початку я його поновив, виправив найбільш очевидні мовні помилки. Збираюся ним користуватися на своїх робочих станціях і потрохи покращувати та вдосконалювати.
Написав листа хлопцеві, який займається (?) підтримкою, проте відповідь ще не отримав.
Буду вдячний за зауваження та допомогу.

[DalekiyObriy]

прогоніть, будь ласка, через перевірку орфографії:
зчитуемо
починатия
виконуеться
Вибайте
...

[Анатолій Сахнік]

прогоніть, будь ласка, через перевірку орфографії:
зчитуемо
починатия
виконуеться
Вибайте
...

Буде зроблено!
:setlocal spell spelllang=uk

[Анатолій Сахнік]

Нарешті виправив весь файл. Поновив переклад майже кожної фрази, враховуючи побажання намагався витримати єдиний стиль. Нарешті, пропустив через автоматичну перевірку орфографії.
Буду над цим працювати й далі, але вже в процесі користування редактором.

[DalekiyObriy]

дякую, деякі зауваження:
- відлагодження (такого слова немає), раджу вживати «зневадження», на крайняк «налагодження»
- слова з «авто...» пишуться разом
- співпадати, Антоненко-Давидович радить «збігатися»
- юнікс, я б лишив Unix
- почакова
- Cancel - скасувати/скасування, відміна - це змінювання
- директорія - я б вживав «каталог»
- define - це скоріш означення, визначення - це determine, identify... (хоча ця тема в dictlin не розкрита - треба попрацювати)
- tag, я б напевне, вживав теґ
- багатобайтний - багатобайтовий

а так в цілому дуже непогано, дякую за переклад.

[Анатолій Сахнік]

дякую, деякі зауваження:
- відлагодження (такого слова немає), раджу вживати «зневадження», на крайняк «налагодження»
- слова з «авто...» пишуться разом
- співпадати, Антоненко-Давидович радить «збігатися»
- юнікс, я б лишив Unix
- почакова
- Cancel - скасувати/скасування, відміна - це змінювання
- директорія - я б вживав «каталог»
- define - це скоріш означення, визначення - це determine, identify... (хоча ця тема в dictlin не розкрита - треба попрацювати)
- tag, я б напевне, вживав теґ
- багатобайтний - багатобайтовий

а так в цілому дуже непогано, дякую за переклад.

Майже з усім згоден, дякую. Визначення залишиться визначенням, бо від означення відучили в університеті. Хай краще відлагодження залишиться із цим коренем, бо що таке “вадити” я просто не знаю. Тобто, тільки тепер я помітив, що корінь іменника “вада”, але дієслово від нього не пролазить у вуха ;-)

[Praporshic]

Маю не погодитись з кожною зі сторін. Слова "відлагодження" немає, є "налагодження" (рос. "отладка/наладка"). Може краще користуватись ним, а не вигадувати словоформи що таки справді не лізуть у вухо?

[Анатолій Сахнік]

Маю не погодитись з кожною зі сторін. Слова "відлагодження" немає, є "налагодження" (рос. "отладка/наладка"). Може краще користуватись ним, а не вигадувати словоформи що таки справді не лізуть у вухо?

Для мене “налагоджувати” більше схоже на профілювання: проводити дуже тонке налаштування (гітари, механізму). Проте відлагодження — це щось більш грубе: зробити так, щоб взагалі працювало. Це те, як я відчуваю ці слова.
І що по-вашому debugging? Якось я пробував цей режим у редакторі…
Відверто зізнаюся, відчуття може змінитися, якщо я буду чути ці слова частіше. Може вийти так, що після кількох подібних зауважень для мене більш звичним стане налагоджувати програми, а не відлагоджувати їх.

[Praporshic]

Наразі в мене немає можливості відкрити словник академічного видання, але slovnyk.net зі мною погоджується:

НАЛАГОДЖЕННЯ, -я, с. Дія за знач. налагодити, на­лагоджувати 1. ** Налагодження програми спец. – етап розроблення програми: пошук, виявлення та виправлення помилок.

[DalekiyObriy]

Може краще користуватись ним, а не вигадувати словоформи що таки справді не лізуть у вухо?

та можна, але про вуха, це кому що не лізе - вуха ж у всіх різні
скажімо навряд чи комусь не лізе «зневоднювання» або «знесилювання», та й Кримський (разом з Шелудько і Садовським) про слово «зневаджування» знає

[Praporshic]

«зневаджування» знає

Але ж не "зневадження". Якщо вже на те пішло, так орфографії бажано дотримуватись  

[Анатолій Сахнік]

Отже, Ґуґл показав, що слово “відлагоджувати” вживає набагато менше людей, ніж “налагоджувати”. Визнаю, що я помилявся.
З іншого боку, Кримський про “зневадження” говорить тільки як про знешкодження чого-небудь.
Отже, зупинімося на “налагодженні” та “налагоджуванні”.

[DalekiyObriy]

«зневаджування» знає

Але ж не "зневадження". Якщо вже на те пішло, так орфографії бажано дотримуватись  

сходіть, будь ласка, за посиланням — там обидві форми

[Praporshic]

сходіть, будь ласка, за посиланням — там обидві форми

Хм, вибачаюсь, неуважно дивися що там написано. У будь-якому випадку, це слово замало вживається щоб адекватно сприйматись. Окрім того, запропоновані у тому словнику варіанти вжитку мені здаються синтетичними, та не властивими справжній мові.

P.S. Завжди у мовному питанні не міг зрозуміти двох речей: занадто активного вживання іноземних слів, та занадто активного намагання позбутись слів що схожі на іноземні, але такими фактично не є. Один з прикладів - термін "вертоліт" який, чомусь, всюди намагаються замінити на латинизм "гелікоптер", забуваючи що створено цей термін та пристрій, якому він відповідає, було в Київському Політехнічному.

[DalekiyObriy]

...запропоновані у тому словнику варіанти вжитку мені здаються синтетичними, та не властивими справжній мові.

не ображайтесь, будь ласка, але хоч у всіх бувають помилки і неточності, все ж таки в цілому мало хто (в моїх очах, принаймні) є таким авторитетом щодо мови, як Кримський (зі співробітниками) через дві прості причини:
а) вони жили і працювали до того, як українську мову почали серйозно асимілювати з російською
б) я ще не бачив української словникової праці (як старої так і сучасної), яка б по якості і ґрунтовності наближалася до Академічного словника
Мова, звичайно, змінюється, але не всяка зміна є розвитком, наприклад відкидання досить корисних слів (вище я наводив приклади, коли інші слова на "зне" не викликають здивування або відразу) не є розвитком.

P.S. Завжди у мовному питанні не міг зрозуміти двох речей: занадто активного вживання іноземних слів, та занадто активного намагання позбутись слів що схожі на іноземні, але такими фактично не є. Один з прикладів - термін "вертоліт" який, чомусь, всюди намагаються замінити на латинизм "гелікоптер", забуваючи що створено цей термін та пристрій, якому він відповідає, було в Київському Політехнічному.

Цікаво, що Кримський тут Вам геть не суперечить, в словнику є «самоліт» (який, як на мене теж, не суперечить побудові української мові), тобто як би «вертоліт» винайшли раніше, з великою ймовірністю, він міг би бути там зафіксованим...

Але, в будь-якому випадку, якщо бачите, я не наполягав на «зневадженні», і навів «налагодження», як альтернативний варіант, хоча останній, як на мене, не зовсім точно відповідає «debug», більше «tune» або «adjust»...

Тепер по самому «зневадженню» для «debug»:
1) багато людей починають з того (десь тут раніше вже була дискусія), що це слово або не існує, або не властиве мові, з доступністю Академічного словника (а також інших дорадянських) цей аргумент має відпасти
2) bug в програмі може перекладатися як «вада», «вада» в цьому аспекті є синонімом слова «дефект» (різні словники це підтверджують), і, що цікаво, в багатьох (принаймні американських) конторах, що розроблюють ПЗ системи реєстрації вад мають в назві слово «defect», а не «bug» (Вікіпедія має трішки по цій синонімії теж: http://en.wikipedia.org/wiki/Bug - «Software bug, or a software defect»)
3) «зневадження» має ще ту просту але важливу перевагу, що легко відповідає іменнику: «debug» - «bug», «зневадження» - «вада», жоден інший варіант, що я бачив, такого не має
4) при перекладі терміна дуже корисно проїхатися по похідних, скажімо так:
bug -
debug -
debugger -
debugging register -
debugging technique -
debugging view -
варіанти «зневадж*» дають чітку однозначну відповідь що це за процес/суб’єкт/атрибут, жодна з альтернатив на штиб «налагодження», такої чіткості не мають, оскільки мають більш широке значення

Далі, так, Кримський подає «зневадження», як синонім «знешкодження», але це (враховуючі аргументи вище), як на мене, як раз той випадок, коли краще дещо призабуте, але цілком українське слово, відродити з трішки оновленим/осучасненим значенням, ніж намагатися перекладати англійське слово через російську «отладку».

Ще, звичайно, лишають аргументи на штиб «незвично», або «не подобається»... Але, в будь-якому разі, я вважаю, що «хазяїн — барин», тобто перекладач має право на останнє слово, бо це його праця.

Ну й ще на останок, я вважаю, що відроджування деяких забутих слів та вживання «неасимільованих» форм все ж таки є корисним для мови. Це стосується як англійського ухилу, наприклад, вживання «трек» всюди (може не найкращий реальний приклад), хоча в багатьох випадках «доріжка» є цілком гарним відповідником, так і російського, коли завжди вживається «наліво», хоча є інше гарне (і більш) українське слово «ліворуч»... причому, я не закликаю викинути «наліво» на сміття, лише з цієї причини, але враховуючі, що в 90% випадків в інших перекладах буде вживатися «наліво», я намагаюся прикласти деяке зусилля і пояснити важливість не забувати «ліворуч» також...
Є звичайно випадки, коли запозичення дає більшу однозначність і дозволяє уникати плутанини, як от «браузер» або «теґ», але це більше стосується англійської мови, оскільки це вплив нових технологій... І в цьому аспекті, я намагаюся завжди робити прямий переклад з англійської (без проміжної російської), наводячи російські варіанти лише, коли дійсно конче потрібно. Бо інакше з’являються такі жахи, як «по замовчуванню» і «живі починають заздрити мертвим» ©