Вибір дистрибутива для школи. intel core 2 duo +2gb

[BeSiDa]

таки поговорити

Ви вказали смайлік, що означає що ви не проти   То ж продовжимо (мабуть тільки один пост і все)...
Та й на "форумі" з часом може бути більше читачів та ботів ))

"Емулятор терміналу" то набагато більше ніж "текстовий дисплей" (що може вивести "літеру" в координати х,у і ... більш нічого). В манах про термкап і термінфо дуже багато тексту ))
"Емулятор" з'явився з "фізичного терміналу" (окремий "комп" зі своїм екраном), а до того з "принтеру" (про це також є в мані термкап і з того часу все ще функції мають назву "принт"). Деякі утіліти (як от "ед", "греп") були розроблені спершу "для прінтера" (термінала без екрану з виводом на папір).

А до того були перфокарти і "принтер" їх "емулював". Саме тому донині за замовчуванням ширина "емулятору терміналу" 80 символів (саме стільки було на перфокарті).

"Емулятор терміналу" (емулятор "принтера") створив особливе "середовище" для існування програм. І саме це є дуже важливим.

Усілякі "ВебВью", "Електрони" та "браузери" то сучасна мережева заміна середовищу програмування та існування "емулятор терміналу". І графічні "тулкіти" такими не є. В емуляторі терміналу можливо виділити та скопіювати мишкою будь яку частину з того що зображене (навіть коли то "частини інтерфейсу програми, меню, кнопки, прогресбари та інше"). Тулкіти не мають такого функціоналу, тільки "текст з полів для тексту" можна копіювати (піксельні скріншоти то про інше, так само як скріншот тексту і текст то різне). А от з "ВебВью" можна копіювати не текстові частини (малюнки, лінки та інше). Тому то значно більш схоже на "емулятор терміналу" нового покоління (моє сприйняття).

Коли я обирав використання "ВебВью" для програми замість С++ варіанта (з "тулкіт" АПІ), то через роки отримав реальний фідбек що "користувачі витрачають значно менше часу" на керування програмою (виконують те ж саме завдання значно швидше), а отже вони заробили більше за той самий час (окреме застосування, не розповсюджую свій приклад на весь світ).
При тому існувала попередня програма для того самого завдання (С++, тулкіт) на старих пристроях, але для нових обрав реалізувати на "ВебВью".
Користувачі (певний час) одночасно мали з собою обидва пристрої і обидві програми, тому було видно, що вони самі обирали використовувати нову з "ВебВью" на новому пристрої, та дехто з них повідомляв що "ім так швидше" (при тому що в новій ще не все було реалізовано). Вихідні дані результатів з обох програм у "змістовній частині" були ті самі (імпортувалися до однієї системи обробки без розрізнення версій).

Але то не точно вважати, що "ВебВью" то не про С++
Мабуть значна частина часу виконання програми то саме С++ (чи Раст) самого "ВебВью", а не скриптів (логіки програми) пов'язаних з "ВебВью" ))

Та я не проти того що різні люди можуть і С++ програму зробити "тупняком", а тим більше "ВебВью" програми. І до того ж "ВебВью" програми можуть бути в тисячі разів більш функціональними (хоч особисто вам ті функції можуть бути не потрібні, от, наприклад, може бути "масштабування інтерфейсу з Контрол+/-", що не існує в тулкітах або є системним налаштуванням "для всіх програм одночасно").

А щодо використання слів  "легше" та "швидше" (замість "особисто мені легше" (іншим те саме може бути дуже складним), "особисто мені швидше" (іншим те саме може бути дуже довгим)), то це "втручання в поле інших людей", бо виглядає як "для всіх" (що є значною різницею від "особисто приємніше", що звісно "для себе" і не є "втручанням"). І тому це про флейм. І тому воно потребує чисельних оцінок і уточнень. А також додавання що "коли одній людині швидше" (розробнику), то іншим одночасно може бути зовсім протилежне (користувачу, адміну, ...).
І то добре, коли є баланс витрат часу всіх хто "в процесі"

Але розбір слів та різниця між "мені" та "всім" то вже більше до "російського простору". Бо українською то про "людину" та "дії людини" (одна чітко вказана особа), а російською то про "дії" без "людини" (з похідного фундаменту "я не виноват" і взагалі "я там не причем", "все сделалось само собой"). Тому "російсько-російською" "дії" можуть бути прив'язані до "рядів", "списків", "предметів", "сутностей, що не є людиною", "одного з переліку", "професій" та інших груп та категорій, що не є "людиною". А "українсько-українською" то завжди "хто" (ім'я, призвисько або замінник "не знаємо хто, але точно то людина").
Тому "російською" міг "гриметь (дія) гром", а українською "людина почула (дія) звук грому".
І там же всі види "дій" із закінченням "-чи" (типу "працюючи") без "людини" (замість "у той час коли особисто я працював" чи "я працюю").

Звісно люди можуть замінювати частину мови (і в літературі різного часу також) іншою мовою, хоч при тому збережуть видимість перекладу ("ураїнсько-російська мова" чи "російсько-україньска мова").
Це типу того що під "віндовз" дуже просто використовувати "шелл", "греп" та інші утіліти з "юнікса" (скомпільовані під ту ос) або під "юніксом" програми з "віндовз". Та все одно "стиль використання" та "програми що присутні за вамовчуванням" і сприймаються нами як "середовище віндовз" чи "середовище юнікс" (і тому "андроїд", то "зовсім інше середовище" хоч той самий "кернел" та частина програм разом із в "шелл").
Та й (особисто моє сприйняття, хоча весь цей текст то особисте сприйняття )) ) "графічні середовища" в лінукс це не про "середовише юнікс", бо "юнікс" (для мене) то про "маленькі команди що можна запустити по черзі самому, чи саме їх об'єднати в шелл скрипт і запустити як одне ціле". Це можливо зробити і в графічному середовищі, але такого ще не існує. Хоча ... "ВебВью", "Електрон" та "браузери" (як для програміста) то значно ближче до того, до "юнікс вей" ))

[xuser13]

Усілякі "ВебВью", "Електрони" та "браузери" то сучасна мережева заміна середовищу програмування та існування "емулятор терміналу".

Ні.

А от з "ВебВью" можна копіювати не текстові частини (малюнки, лінки та інше).

Так само як в текстових редакторах, перегляадачах PDF, DjVu (якщо там є текстовий шар), текстових процесорах, читалках електронних книг, табличних процесорах і т.п. бо, несподівано, HTML призначений для розмітки тексту, відноситься до тієї ж категорії що й формат RTF і HTML–документи є саме документами а не якимось програмами. Лінки (теги A) теж текст. Кнопки, випадаючі списки, календарі та інші елементи GUI не копіюються з HTML–документу.

Тулкіти не мають такого функціоналу, тільки "текст з полів для тексту"

Тому що вони призначені не для розмітки тексту як HTML а для побудови GUI. Базисом на якому все вибудовується в них є не текст а компонент (віджет) GUI  і там де треба і де захотів розробник все копіюється (наприклад повідомлення в Дурограмі, текст в Word, назви файлів в файлових менеджерах і т.п.). Текст повідомлень деяких діалогових вікон копіюється за доп. Ctrl + C. Випадки коли в програмі треба копіювати текст меню чи кнопок вкрай рідкісні і навіть в HTML копіюють не тупо весь текст а лише змістовну частину документу. Якби я хотів зберегти повідомлення з цього форуму, то я б зберігав саме повідомлення а до всяких так би мовити службових написів мені діла немає.

[xuser13]

"графічні середовища" в лінукс це не про "середовише юнікс", бо "юнікс" (для мене) то про "маленькі команди що можна запустити по черзі самому, чи саме їх об'єднати в шелл скрипт і запустити як одне ціле". Це можливо зробити і в графічному середовищі, але такого ще не існує. Хоча ... "ВебВью", "Електрон" та "браузери" (як для програміста) то значно ближче до того, до "юнікс вей" ))

Першокласна маячня скаженого вебщика.

[yvs115]

"ВебВью", "Електрон" та "браузери" (як для програміста) то значно ближче  до того, до "юнікс вей"

Першокласна маячня

Додамо трохи spicy до поговорити в крайнощах (так цікавіше у цьому випадку):

-> "Електрон" та "браузери" як для програміста значно ближче
тут схоже повністю ототожнюється термін "вебпрограміст" з терміном "програміст"

-> Першокласна маячня
а тут схоже опонування з тим що ставиться під сумнів взагалі - чи можна вважати "вебпрограміста" "програмістом"

десь так бачиться суть -поговорити- у вищенаведеному

[BeSiDa]

Ні.

Дякую що самі зізналися що в цій темі не розібралися ))

Так само як в текстових редакторах, перегляадачах PDF, DjVu (якщо там є текстовий шар), текстових процесорах, читалках електронних книг, табличних процесорах і т.п.

А тут ви вгадали, хоч і не зрозуміли що саме ))
Ви написали перелік "програм", а не вказали яке саме "середовище існування" вони створюють (однотипне).
Так само як і програми xterm, putty, rxvt, term.js, ... створюють середовище існування "термінал" (який доступний через АПІ програмам, те АПІ дозволяє і відсилати "дії" (контрол-чарактерс, та контрол-послідовності) в stdout та отримувати відповіді (через stdin)),
так і вище зазначені вами програми створюють середовище існування "документ" (зі своїм АПІ, який іноді дозволяє програмам зовні (плагінам, вбудованим мовам, СОМ та АктівХ об'єктам, ДжаваСкриптам та іншим) запитувати частини та змінювати документи).

бо, несподівано, HTML призначений для розмітки тексту, відноситься до тієї ж категорії що й формат RTF і HTML–документи є саме документами а не якимось програмами.

А от ви самі зізналися де у вас пробіл у знаннях ))
Ви не зрозуміли яким чином співвідносятся ХТМЛ, "програма рендерингу і онлайн існування документу створеного на основі ХТМЛ" (простіше, те що містить в оперативній пам'яті структури під назвою ДОМ і чому ДОМ в пам'яті різних програм різних версій для того ж самого ХТМЛ може бути нестандартним та відрізнятися та з "зайвими" атрибутами), стилі ЦСС, програми на ДжаваСкріпт та інших мовах (наприклад, плагіни до браузерів, підсистеми браузерів ("історія" що впливає на стиль відображення "візітид" лінків документа та ін) та ін) та взаємодія через мережу з "документом".
А також яке співвідношення різних "медіа" рендерінгу "документу" ("живе", "в файл" (різних форматів, пдф та ін), "для прінтеру", "для читання" (є такий режим в деяких браузерах), в "скріншот всієї сторінки" (навіть тієї що не помістилася в екран), "звуковий" (озвучування) та інші).

А також не прийняли до уваги, що для ГУІ також можуть існувати файли розмітки у текстових/xml форматах (як от *.gresource, *.ui для gtk/glade).

Тому що вони призначені не для розмітки тексту як HTML а для побудови GUI. Базисом на якому все вибудовується в них є не текст а компонент (віджет) GUI

О, зайшли не з того боку (з якогось дивного "призначення" що не існує в реальності (не описане в бінарних файлах та сорцах), людина сама вільна обирати будь яке "призначення" )) ), але помітили що різні "середовища існування" створені з різних "об'єктів" найменшого рівня. Десь це "символ" (літера, команда, блок пікселів), десь "піксель" (з 3ох кольорів та ін), десь це "віджет", десь це "вікно", десь це "вузол ДОМ", десь це "тайл", десь це "файл та директорія", десь це "пост, мессадж та комент", десь це "пакет та коннеккшин" та ін.

і навіть в HTML копіюють не тупо весь текст а лише змістовну частину документу. Якби я хотів зберегти повідомлення з цього форуму, то я б зберігав саме повідомлення а до всяких так би мовити службових написів мені діла немає.

А от ви й самі створили протиріччя своїм словам ))
Раптом виявилося що в реальних ХТМЛ існують якісь дивні "службові написи" (не вказали, що навіть елементи ГУІ форуму, що є "програмою" яка існує на сервері, виконується періодично за запитами і не знаходиться у пам'яті сервера постійно).
А до того намагалися довести що у ХТМЛ існує якесь дивне вигадане "призначення" (замість реально реалізованого у файлі ДТД "стандарту" і саме людина обирає яке "призначення" вибрати для вирішення своїх задач) словами "HTML призначений для розмітки тексту".

Але в "емулятора принтера" (терміналу), а також "емулятора паперового документу" на відміну від "ГУІ" та "віконної системи" є велика різниця... Це принцип "відправив на друк та забув".
Тобто "програма" передає відповідальність за "набір об'єктів" комусь іншому і може забути про їх існування.
А от для віконної системи та віджетів "програма" весь час є "відповідальною" за "створені" нею об'єкти у "середовищі існування". І коли раптом "програма не відповідає", то система чи користувач ій відсилають xkill і закривають з'єднання )

Саме через цей принцип "середовище існування" у вигляді "документ" (ДОМ та ін) є новим "терміналом". Хоч поки що там не реалізовано інший принцип "принтеру" це "нескінчений папір" (існує "скроллбуфер" який автоматично "обрізається" тим самим "програма" не повинна брати до уваги що "місце закінчиться" і може "не обмежувати себе" у створенні нових об'єктів (відсилати дуже багато символів і текстів)).
Мабуть ще буде...

[BeSiDa]

HTML призначений для розмітки тексту

Доречі, чому ви особисто для себе так вирішили?
Бо в стандарті ХТМЛ написано зовсім інше.
Та як ви сприймаєте та перекладете українською навіть саму назву ХТМЛ (всі 3 слова)? Чи так само як для інших МЛ (МасМЛ, СГМЛ, ХМЛ, хХТМЛ, ...)?
Бо "гіпертекст" то одне слово (так само як "гіперлінк" та "гіпермедія" (значно рідше, але технічно більш точне визначення)).
Та "гіпертекст" і "текст" мають зовсім різні значення (так само як "гіперкуб" і "куб", "гіпермаркет" і "маркет" та ін). Автори терміну "гіпертекст" надали йому визначення. То "мережа, що створена з вузлів, що пов'язані посиланнями" (урл, урі, ірі). І "вузол" то будь який вид контенту (бо посилання можна додати до хттп заголовків, та заголовків інших протоколів та позначити таким способом "релейтид"). Та й навіть ХТТП не є обов'язком, будь які види урл, урі, ірі то "гіпертекст" та "веб" (і "майлту: юзер@домен", і "хмпп:", і "ірц:", і "іпфс:", і "матрікс:", і "тел:", і "смс:" ,  і навіть ... "ебаут:").

[BeSiDa]

Базисом на якому все вибудовується в них є не текст а компонент (віджет) GUI  і там де треба і де захотів розробник все копіюється (наприклад повідомлення в Дурограмі, текст в Word, назви файлів в файлових менеджерах і т.п.).

А ви взагалі то знаєте що таке термін "текст"? Це набір чисел, що є командами для терміналів та інших програм.
Менша частина з тих команд переміщує курсор (\n \r \t ...), змінює колір, запускає звук дзвінка (\b), керує терміналом (екраном, принтером та іншими видами "термінуючого обланання").
Більша частина то є команди копіювання інших чисел з одного місця пам'яті в інше (пікселів шрифту у відеопам'ять, порти чи шини даних). Тому існують "кодування" (числа команд ті самі, шрифти різні в ті кодування не є "частиною тексту", а "існують десь зовні").
А "мова для читання" то лише зображення на екрані, а не те чим "текст" є технічно.
Навіть в текстовій Лінукс консолі "курсор миші" то є 4 "коди символу тексту" пікселі для яких динамічно змінюються, а "коди" ті самі ("текст" той самий).
Тому "копіювання мишкою" може стосуватися будь яких наборів чисел (що є командами для різних об'єктів і не тільки "літер шрифту").