таки поговорити 
Ви вказали смайлік, що означає що ви не проти
То ж продовжимо (мабуть тільки один пост і все)...
Та й на "форумі" з часом може бути більше читачів та ботів
))
"Емулятор терміналу" то набагато більше ніж "текстовий дисплей" (що може вивести "літеру" в координати х,у і ... більш нічого). В манах про термкап і термінфо дуже багато тексту
))
"Емулятор" з'явився з "фізичного терміналу" (окремий "комп" зі своїм екраном), а до того з "принтеру" (про це також є в мані термкап і з того часу все ще функції мають назву "принт"). Деякі утіліти (як от "ед", "греп") були розроблені спершу "для прінтера" (термінала без екрану з виводом на папір).
А до того були перфокарти і "принтер" їх "емулював". Саме тому донині за замовчуванням ширина "емулятору терміналу" 80 символів (саме стільки було на перфокарті).
"Емулятор терміналу" (емулятор "принтера") створив особливе "середовище" для існування програм. І саме це є дуже важливим.
Усілякі "ВебВью", "Електрони" та "браузери" то сучасна мережева заміна середовищу програмування та існування "емулятор терміналу". І графічні "тулкіти" такими не є. В емуляторі терміналу можливо виділити та скопіювати мишкою будь яку частину з того що зображене (навіть коли то "частини інтерфейсу програми, меню, кнопки, прогресбари та інше"). Тулкіти не мають такого функціоналу, тільки "текст з полів для тексту" можна копіювати (піксельні скріншоти то про інше, так само як скріншот тексту і текст то різне). А от з "ВебВью" можна копіювати не текстові частини (малюнки, лінки та інше). Тому то значно більш схоже на "емулятор терміналу" нового покоління (моє сприйняття).
Коли я обирав використання "ВебВью" для програми замість С++ варіанта (з "тулкіт" АПІ), то через роки отримав реальний фідбек що "користувачі витрачають значно менше часу" на керування програмою (виконують те ж саме завдання значно швидше), а отже вони заробили більше за той самий час (окреме застосування, не розповсюджую свій приклад на весь світ).
При тому існувала попередня програма для того самого завдання (С++, тулкіт) на старих пристроях, але для нових обрав реалізувати на "ВебВью".
Користувачі (певний час) одночасно мали з собою обидва пристрої і обидві програми, тому було видно, що вони самі обирали використовувати нову з "ВебВью" на новому пристрої, та дехто з них повідомляв що "ім так швидше" (при тому що в новій ще не все було реалізовано). Вихідні дані результатів з обох програм у "змістовній частині" були ті самі (імпортувалися до однієї системи обробки без розрізнення версій).
Але то не точно вважати, що "ВебВью" то не про С++
Мабуть значна частина часу виконання програми то саме С++ (чи Раст) самого "ВебВью", а не скриптів (логіки програми) пов'язаних з "ВебВью"
))
Та я не проти того що різні люди можуть і С++ програму зробити "тупняком", а тим більше "ВебВью" програми. І до того ж "ВебВью" програми можуть бути в тисячі разів більш функціональними (хоч особисто вам ті функції можуть бути не потрібні, от, наприклад, може бути "масштабування інтерфейсу з Контрол+/-", що не існує в тулкітах або є системним налаштуванням "для всіх програм одночасно").
А щодо використання слів "легше" та "швидше" (замість "особисто мені легше" (іншим те саме може бути дуже складним), "особисто мені швидше" (іншим те саме може бути дуже довгим)), то це "втручання в поле інших людей", бо виглядає як "для всіх" (що є значною різницею від "особисто приємніше", що звісно "для себе" і не є "втручанням"). І тому це про флейм. І тому воно потребує чисельних оцінок і уточнень. А також додавання що "коли одній людині швидше" (розробнику), то іншим одночасно може бути зовсім протилежне (користувачу, адміну, ...).
І то добре, коли є баланс витрат часу всіх хто "в процесі"
Але розбір слів та різниця між "мені" та "всім" то вже більше до "російського простору". Бо українською то про "людину" та "дії людини" (одна чітко вказана особа), а російською то про "дії" без "людини" (з похідного фундаменту "я не виноват" і взагалі "я там не причем", "все сделалось само собой"). Тому "російсько-російською" "дії" можуть бути прив'язані до "рядів", "списків", "предметів", "сутностей, що не є людиною", "одного з переліку", "професій" та інших груп та категорій, що не є "людиною". А "українсько-українською" то завжди "хто" (ім'я, призвисько або замінник "не знаємо хто, але точно то людина").
Тому "російською" міг "гриметь (дія) гром", а українською "людина почула (дія) звук грому".
І там же всі види "дій" із закінченням "-чи" (типу "працюючи") без "людини" (замість "у той час коли особисто я працював" чи "я працюю").
Звісно люди можуть замінювати частину мови (і в літературі різного часу також) іншою мовою, хоч при тому збережуть видимість перекладу ("ураїнсько-російська мова" чи "російсько-україньска мова").
Це типу того що під "віндовз" дуже просто використовувати "шелл", "греп" та інші утіліти з "юнікса" (скомпільовані під ту ос) або під "юніксом" програми з "віндовз". Та все одно "стиль використання" та "програми що присутні за вамовчуванням" і сприймаються нами як "середовище віндовз" чи "середовище юнікс" (і тому "андроїд", то "зовсім інше середовище" хоч той самий "кернел" та частина програм разом із в "шелл").
Та й (особисто моє сприйняття, хоча весь цей текст то особисте сприйняття
)) ) "графічні середовища" в лінукс це не про "середовише юнікс", бо "юнікс" (для мене) то про "маленькі команди що можна запустити по черзі самому, чи саме їх об'єднати в шелл скрипт і запустити як одне ціле". Це можливо зробити і в графічному середовищі, але такого ще не існує. Хоча ... "ВебВью", "Електрон" та "браузери" (як для програміста) то значно ближче до того, до "юнікс вей"
))
