Цитата: miwa від 2007-06-29 11:42:32Тут є кілька моментів, на котрих я б хотів наголосити.По-перше, зтягуючи з осла чи торента яку-небудь медіа-продукцію ми, як правило, порушуємо чиїсь права.По-друге, ці "чиїсь", як правило - звукозаписуючі компаніїНу, це мене мало турбує. Не осилили довезти диски в Україну - самі винні)) Тим більше, що піринги ніде є незаконними (не будем тицяти пальцем в Universal, але деякі умільці від медіакомпаній в цьому напрямку докладають зусилля), а контент, що я звідти викачаю, поки-що ніхто не має права перевіряти. От з якими-небудь публічними ftp з медіа-контентом куди як цікавіше, їх, теоретично, можна навіть у нас загребти (imo).Звідси ще одне цікаве питання - а чи можна вважати mp3-ріп копією даної продукції? Технічно - ні в якому разі, а от юридично?
Тут є кілька моментів, на котрих я б хотів наголосити.По-перше, зтягуючи з осла чи торента яку-небудь медіа-продукцію ми, як правило, порушуємо чиїсь права.По-друге, ці "чиїсь", як правило - звукозаписуючі компанії
ну наприклад, чи варто через якість зображення купувати ліцензійне кіно чи можна обійтися стягнутими mpeg-ами ;-)
Цитата: DalekiyObriy від 2007-06-29 15:33:33ну наприклад, чи варто через якість зображення купувати ліцензійне кіно чи можна обійтися стягнутими mpeg-ами ;-)Знаєте, це так само, як купувати дівчині (дружині, коханці) сумочку від Гуччі за 200 долларів у фірмовому магазині та за 20 долларів у китайців. (приклад взято з Ню-Йорку) Різниці жодної, питання у (само)повазі.Моя думка - так. Якщо є хороший фільм (фільм, який мені подобається) з хорошою якістю - я його куплю (якщо дозволяють фінанси), а якщо ні - то й ні.
Хм. Тут все не так однозначно. Сумочка від Гуччі є значно якіснішою за китайський "аналог" - і, відповідно, ви або платите гроші за якість і лейбу, або ж просто купуєте непотріб. З ДВД - тут трохи інакше. Питання номер раз в тому, чи варто із-за тої якості шукати власне ліцензійне кіно. Іншими словами, вас цілком влаштовує китайська сумочка - чи варто купувати Гуччі в такому випадку.
Питання номер два - у легкості доступу до продукції. Я оно вчора звантажив собі фільм "Серце дракона", котрий не так вже й просто знайти поза інтернетом, оскільки він випущений більше 10 років назад. А в р2р - будь ласка.
Питання номер три - дуже часто ліцензійні фільми у нас гірші за піратські аналоги і дорожчі - ось кілька лінків по темі (всі російською).І там же, до речі, можна почитати й про морально-етичний бік справи, і про фінансовий і ще багато про що.
Цитата Питання номер три - дуже часто ліцензійні фільми у нас гірші за піратські аналоги і дорожчі - ось кілька лінків по темі (всі російською).І там же, до речі, можна почитати й про морально-етичний бік справи, і про фінансовий і ще багато про що.Ну в такому випадку вони не ліцензійні. Якщо ви хочете подивитися фільм якісно (зручно, відповідний звуковий супровід, настрій тощо) - то варіанти 2 або кінотеатр, або HDTV. (Знову ж таки це моя думка, яка не є істинною :-) ) Я цілком згоден, що наші лецензії - це кака. Саме тому принципово не підтримую і не купую фільми, на яких російська обкладинка (за винятком російських фільмів я їх не розумію, (мабуть не бачив хороших), а тому і не купую :-) ). Коли буде українська обкладинка - тоді буду купувати :-)
Знаєте, це так само, як купувати дівчині (дружині, коханці) сумочку від Гуччі за 200 долларів у фірмовому магазині та за 20 долларів у китайців. (приклад взято з Ню-Йорку) Різниці жодної, питання у (само)повазі.Моя думка - так. Якщо є хороший фільм (фільм, який мені подобається) з хорошою якістю - я його куплю (якщо дозволяють фінанси), а якщо ні - то й ні.
Хм, а що, МС котрісь із фірм раком ставила? Щось я такого не пригадую. Пригадую фірми, котрі самі віддались МС з тих чи інших причин, але щоб МС когось поставила... Це ви, як завше, погарячкували
Ну як би вам по простіше і по корочше пояснити. Є фірми в яких керівництво має свою філософію та займає відповідну їй позицію і ні за яких обставин від неї не відступить, а є аморфні фірми без грунтовної філософії які приклавши зусилля можна поставити в потрібну позу...
Так M$, тактикою дрібного фолу, поширював міф про порушення Linux-ом її патентів та про можливі позови проти кліентів (користувачів Лінукса), відбивав крупні компанії від заключення вигідних угод і таким чином їм вдалось нагнути деякі фірми в потрібну M$ позу...
Дана ліцензія захищає фірми від тиску M$ для заключення угод "про взаємні патентні непритензії", роблячи їх безкорисними. Але як на мене то це все збочення штатівського капіталізму: одні шукають дирку щоби залісти і нашкодити, а другі як би її залатати і вберегтися.
Чому це я причепився до Вас?Тому що купляючи сумку ви її можете _подивитись_, _помацати_ і зробити висновок.З фільмом, музикою того не буде. Тобто спочатку я маю заплатити гроші і лише потім я маю право _помацати_ це.
А в одному польському супермаркеті (не музичному, але з відділом музики/фільмів) бачив плеєри для попереднього прослуховування музики - слухай скільки влізе до купівлі.
однак філософію GPL можна перенести й на музику:ВПЗ - виробник заробляє гроші від спонсорів/техпідтримки, ПЗ - безкоштовнеВільна музика - автор заробляє гроші від концертів, а самі диски - за символічну ціну+доступні в нетіЯ не впевнений, але більшість доходу музикантів - від концертів, саме там вони працюють. Тільки їх спонсори - звукозаписувальні компанії - не погодяться на таку схему.
Хех... якось... некогерентно... Тобто перша половина посту з другою не співпадають.
Федевич не дасть збрехати: рюкзак з приклеєними процесором та ДІМами виглядає просто класс
Справа в тому, що не можна переносити (сліпо копіювати) захист прав на матеріальні предмети (права на хату) та права на нематеріальне (ідеї, твори тощо).
