Українізація меню за HIG

[Re.]

Я тут тільки нещодавно помітив, що Правку змінили на Редагування як у LO, так і в KDE. Тоді й Параметри можна переписати на Налаштування чи як?

До речі, мені спало на думку «Зміни» у якості «Edit».

Невже спало тільки-но, невже ви не читали теми?

[Yury_Bulka]

Я тут тільки нещодавно помітив, що Правку змінили на Редагування як у LO, так і в KDE. Тоді й Параметри можна переписати на Налаштування чи як?

До речі, мені спало на думку «Зміни» у якості «Edit».

Невже спало тільки-но, невже ви не читали теми?

У темі є «Зміна» (в однині) Я хотів запропонувати вживати «Зміни», тобто в множині.

[Re.]

Це вже інша пара коліс. А можна пояснити доцільність? Бо не бачу виняткової відмінності.

[Yury_Bulka]

Це вже інша пара коліс. А можна пояснити доцільність? Бо не бачу виняткової відмінності.

Просто ми рідко говоримо «вносити зміну», ми радше кажемо «вносити зміни». Це слово, здається, росить рідко вживається в однині.

[Re.]

Залишок гілки відрізано, тепер він тут.

[Юрко ЗЕЛЕНИЙ]

File. (Файл)
Тут наче все зрозуміло й без проблем. Українські відповідники не прижились, тому панує калька з англійської. У цьому меню вибирається дії над файлом.

Скажіть будь ласка, на чому ґрунтується таке беззастережне твердження, що «не прижилися»?
Якщо чесно, то від першої половини 1990-х (відколи цікавлюся/займаюся Словотвором) жодного (ЖОДНОГО!) разу ще не натрапляв на якісь спроби знайти Український Відповідник чужослову файл. Якщо помиляюся і Ви мені підкажете де про це можна почитати-побачити − буду лише вдячний.
А наразі виглядає так, що насправді ніхто і не робив жодних спроб у цьому напрямку... Відразу «хенде хох» зробили

Власні скромні спроби щодо пошуку відповідника файлу − «в щот» не беру
(див. відразу на початку сторінки http://www.zelenyj.biz/ , заголовок ШУКАЄМО ГРОМАДОЮ)
(оййй, зараз почнетьсяааа.... ))
Тільки прохання не квапитися закидувати твердженнями у відповідь, мовляв, «етоґо нє может бить нікада!»

Tools. (Засоби)
Тут є розбіжності. Одні перекладають як «інструменти», що наче й підходить, але задовго (не за HIG, знову ж таки). Інші як «сервіс», що теж дуже двояко і взято, наскільки я знаю, з Microsoft. Теоретично «сервіс» підходить, однак більше асоціюється з сервісним центром і в меню уявляються контактні номери для з'єднання з ними. Тому я вважаю, що «засоби» буде доволі якісними відповідником і зрозумілим, тому можна обговорити.

Відразу покваплюся зізнатися: проти засобів нічого «проти» не маю. Хоча, як на мене, це слово має ну вже аж дуууже широке значення (втім, це ще не доказ «проти» нього).
Але спробуймо пошукати ще. Наприклад, човганув нашими «Золотими Словниками» і надибав такі смаколики:
зна́діб, зна́доби
при́ряд
припа́с
зна́ряд

Останнє − зна́ряд − виглядає наче нічогенько: і доволі стисле, і загалом зрозуміле з першого прослуху.
Щодо інших − то їх можна собі десь відкласти наразі, а там диви-но − для чогось можуть згодом і стати у нагоді.

Даруйте за лір.відступ, але взагалі, вважаю, що сьогодні ми далеко не повною мірою користуємося таким способом творення іменників, як шляхом усічення
(наприклад: ВИРЯД, ПРИСІД, ПРИТИСК, ПОДИХ, НАКЛАД тощо)
а також не на повну силу шукаємо/використовуємо те, що вже давно лежить у словниках готове.
А власне, це спосіб словотворення − як ніякий інший − дає так потрібну для перекладів стислість слів!
Тож принаймні, над зна́рядом можна було б подумати-поміркувати-попробувати...

Settings. (Параметри)
Переважно такий термін у ВПЗ перекладається як «налаштування». Проте. По-перше, довгий термін. По-друге, це не завжди процес, зокрема в нашому випадку. Щоб описати це як термін можна використати «налаштунки», доволі по-українськи, але, схоже не приживеться. У більшості меню за HIG прижились «параметри», що коротко та зрозуміло, тому теж непогано. Втім це може пересіктись з такими термінами, як options, parameters тощо, які можуть бути в тому ж меню або під ним. Варто обговорити.

Ви не повірите, але у своєму обігу вже давно так само послуговуюся словом налаштунки (в однині − налаштунок − якщо вже конче тре')!
Покищо ні від кого ще не отримав запитання, мовляв, «не пойняли, що це таке?»
Тому я б не квапився налаштунки так огульно і відразу відкидати, мовляв, не приживеться: як це можна дізнатися, так і не випробувавши ВЗАГАЛІ?

Ось якщо у цьому -ЛАШТ- щось і може насторожити, так це те, що якось вичитав, мовляв цей корінь походить від давньонімецького чи то last, чи то lascht – яке свого часу означало стару міру ваги...
Втім, я не готовий наразі вдаватися аж до ТАКОГО пуризму )))
Тим паче, що якихось подібних підтверджень цьому поясненню з инших джерел покищо ніде не надибував.

[yurchor]

File. (Файл)
Тут наче все зрозуміло й без проблем. Українські відповідники не прижились, тому панує калька з англійської. У цьому меню вибирається дії над файлом.

Скажіть будь ласка, на чому ґрунтується таке беззастережне твердження, що «не прижилися»?
Якщо чесно, то від першої половини 1990-х (відколи цікавлюся/займаюся Словотвором) жодного (ЖОДНОГО!) разу ще не натрапляв на якісь спроби знайти Український Відповідник чужослову файл. Якщо помиляюся і Ви мені підкажете де про це можна почитати-побачити − буду лише вдячний.
А наразі виглядає так, що насправді ніхто і не робив жодних спроб у цьому напрямку... Відразу «хенде хох» зробили

Власні скромні спроби щодо пошуку відповідника файлу − «в щот» не беру
(див. відразу на початку сторінки http://www.zelenyj.biz/ , заголовок ШУКАЄМО ГРОМАДОЮ)
(оййй, зараз почнетьсяааа.... ))
Тільки прохання не квапитися закидувати твердженнями у відповідь, мовляв, «етоґо нє может бить нікада!»

Tools. (Засоби)
Тут є розбіжності. Одні перекладають як «інструменти», що наче й підходить, але задовго (не за HIG, знову ж таки). Інші як «сервіс», що теж дуже двояко і взято, наскільки я знаю, з Microsoft. Теоретично «сервіс» підходить, однак більше асоціюється з сервісним центром і в меню уявляються контактні номери для з'єднання з ними. Тому я вважаю, що «засоби» буде доволі якісними відповідником і зрозумілим, тому можна обговорити.

Відразу покваплюся зізнатися: проти засобів нічого «проти» не маю. Хоча, як на мене, це слово має ну вже аж дуууже широке значення (втім, це ще не доказ «проти» нього).
Але спробуймо пошукати ще. Наприклад, човганув нашими «Золотими Словниками» і надибав такі смаколики:
зна́діб, зна́доби
при́ряд
припа́с
зна́ряд

Останнє − зна́ряд − виглядає наче нічогенько: і доволі стисле, і загалом зрозуміле з першого прослуху.
Щодо інших − то їх можна собі десь відкласти наразі, а там диви-но − для чогось можуть згодом і стати у нагоді.

Даруйте за лір.відступ, але взагалі, вважаю, що сьогодні ми далеко не повною мірою користуємося таким способом творення іменників, як шляхом усічення
(наприклад: ВИРЯД, ПРИСІД, ПРИТИСК, ПОДИХ, НАКЛАД тощо)
а також не на повну силу шукаємо/використовуємо те, що вже давно лежить у словниках готове.
А власне, це спосіб словотворення − як ніякий інший − дає так потрібну для перекладів стислість слів!
Тож принаймні, над зна́рядом можна було б подумати-поміркувати-попробувати...

Settings. (Параметри)
Переважно такий термін у ВПЗ перекладається як «налаштування». Проте. По-перше, довгий термін. По-друге, це не завжди процес, зокрема в нашому випадку. Щоб описати це як термін можна використати «налаштунки», доволі по-українськи, але, схоже не приживеться. У більшості меню за HIG прижились «параметри», що коротко та зрозуміло, тому теж непогано. Втім це може пересіктись з такими термінами, як options, parameters тощо, які можуть бути в тому ж меню або під ним. Варто обговорити.

Ви не повірите, але у своєму обігу вже давно так само послуговуюся словом налаштунки (в однині − налаштунок − якщо вже конче тре')!
Покищо ні від кого ще не отримав запитання, мовляв, «не пойняли, що це таке?»
Тому я б не квапився налаштунки так огульно і відразу відкидати, мовляв, не приживеться: як це можна дізнатися, так і не випробувавши ВЗАГАЛІ?

Ось якщо у цьому -ЛАШТ- щось і може насторожити, так це те, що якось вичитав, мовляв цей корінь походить від давньонімецького чи то last, чи то lascht – яке свого часу означало стару міру ваги...
Втім, я не готовий наразі вдаватися аж до ТАКОГО пуризму )))
Тим паче, що якихось подібних підтверджень цьому поясненню з инших джерел покищо ніде не надибував.

Попередній випадок, якщо ви ще не ознайомилися.

Подивіться на теперішній переклад: його перекосило зовсім у протилежному напрямку (папки, чат, веб тощо).

Давайте без перегинання палиці. Бо потім боляче трісне по лобі. Чимось постумаємося ми, чимось поступаються нам.

[Юрко ЗЕЛЕНИЙ]

Попередній випадок, якщо ви ще не ознайомилися.

Про цю істєріку знаю ще відразу від її появи.
І нещодавно вже писав, що

Добродій CL припустився свого часу лише однієї ВЕЛИКОЇ помилки. Він спробував УВЕСЬ свій набуток знань виплеснути ВІДРАЗУ, ще до всього В ОДНОМУ починанні, а головне − НА НЕ ПІДГОТОВАНІ попередньо голови. Будь-який перший ліпший викладач, учитель вам підтвердить, шо так дєлать ніззяаа... Ось це і послугувало головною причиною, що пана CL громада у більшости своїй закпинила.... ( Треба було по краплинці, по крихточці усі свої Знання видавати на гора. Втім, це усім його соратникам, послідовникам, однодумцям стало добрим Уроком. І вже тільки за це Добродію CL варто висловити свою Пошану!

Тобто запровадження в обіг нових слів любить, так би мовити, «м'якого» підходу, поступовости.

Подивіться на теперішній переклад: його перекосило зовсім у протилежному напрямку (папки, чат, веб тощо).

Перепрошую, не зовсім втямив: це Ви про Ґуґл?
Якщо так, то звісно, прикро, але не смертельно: настирливість і труд все перетруть )
Багато які неприступні мури не годен взяти з першого разу...

Давайте без перегинання палиці. Бо потім боляче трісне по лобі. Чимось постумаємося ми, чимось поступаються нам.

Загалом: повністю «одобрямс»! Але просив би уточнювати, що саме у моєму дописі Ви вважаєте за перегини?
Налаштунки? Зна́ряд? Пошук відповідника до «хвайлу»?
По-перше, це лише пропонови, ще й у доволі закритому середовищі.
По-друге − це ж пошук, ніхто не подає це вже як «остаточний вирок»...

До речі, коли одне і те саме слово, термін тощо вирина (не залежно одне від одного) відразу у кількох головах − це ж теж, певно, про щось свідчить, га?

П.С.
Підкажіть, будь ласка, як встромляти тут чинну ланку так, аби зазначити не просто певну сторінку обговорення, а якийсь чіткий допис? Наприклад,  у цьому листі я мав на увазі свій допис «відповідь #146».

[Юрко ЗЕЛЕНИЙ]

Дозвольте підійти до цього питання з іншого боку.

Усі списи, які ламаються довкола того, як краще перекласти їхнє edit
(кацапізмом ПРАВКА?, чужинцем РЕДАГУВАННЯ/РЕДАГУВАТИ? можливо ЗМІНИ(А)?)
власне, ламаються через те, що усюди відштовхуються від намагання перетлумачити саме їхнє edit − і ні півкроку вбік.

Давайте візьмемо будь-які застосови, що під руку потраплять, і пройдемося, що ж у більшости випадків ховається за тим «едітом».
У мене окреслився десь такий стрижневий список:

скасувати/повторити (останній крок, дію)
вирізати, вставити, скопіювати, видалити (стерти, знищити, очистити), вибрати (позначити) все,
знайти, надіслати, порівняти,
зв'язки, модулі, буфери обміну,
затухання, перевірити, визначити
....
ну і ще тьма тьмуща різних дій, які всі і без мене добре знають.

Якби це все не називалося, який би не був цей перелік точно, але у підсумку все зводиться до спільного знаменника:
тут ми завжди знайдемо те, що до нашого підмету (текст, малюнок, тощо) застосовуються ті чи інші дії.

То чому б цей розділ у заголовному меню так би і не назвати:  ДІЇ ??

− Здається, коротко так, що далі вже нікуди.
− Зрозуміло на рівні відчуттів.
− З ходу зрозуміло, що ДІЇ − це щось відмінне від «виду»:) ,формату, історії, таблиці і навіть «сервісу».
− Знімаємо питання щодо направду неоковирної правки.
− Нема жодних новотворів, які, боронь боже, можуть когось не на жах перелякати
і відштовхнути від Українізованої застосови    :о))))

[Re.]

Скажіть будь ласка, на чому ґрунтується таке беззастережне твердження, що «не прижилися»?
Якщо чесно, то від першої половини 1990-х (відколи цікавлюся/займаюся Словотвором) жодного (ЖОДНОГО!) разу ще не натрапляв на якісь спроби знайти Український Відповідник чужослову файл. Якщо помиляюся і Ви мені підкажете де про це можна почитати-побачити − буду лише вдячний.
А наразі виглядає так, що насправді ніхто і не робив жодних спроб у цьому напрямку... Відразу «хенде хох» зробили

Напишу так: я в перекладах (як відкритих, так комерційних) не бачив жодного (sic!) іншого терміну, який би був відмінним од файла. Я багато хотів, але я змушений був зменшити свої вимоги, щоб хоч щось ухвалити (от хлопці з Мозіли навіть це забракували). Отож, я, як реаліст, тут нічого нового не вигадував.

Ви не повірите, але у своєму обігу вже давно так само послуговуюся словом налаштунки (в однині − налаштунок − якщо вже конче тре')!
Покищо ні від кого ще не отримав запитання, мовляв, «не пойняли, що це таке?»
Тому я б не квапився налаштунки так огульно і відразу відкидати, мовляв, не приживеться: як це можна дізнатися, так і не випробувавши ВЗАГАЛІ?

Я вірю, чесно. Проте тут та сама ситуація, що й з файлом.

Якщо так, то звісно, прикро, але не смертельно: настирливість і труд все перетруть )
Багато які неприступні мури не годен взяти з першого разу...

Який саме труд, подання позовів?

До речі, коли одне і те саме слово, термін тощо вирина (не залежно одне від одного) відразу у кількох головах − це ж теж, певно, про щось свідчить, га?

Ага, алкоголіки теж збираються разом.

Підкажіть, будь ласка, як встромляти тут чинну ланку так, аби зазначити не просто певну сторінку обговорення, а якийсь чіткий допис? Наприклад,  у цьому листі я мав на увазі свій допис «відповідь #146».

У кожному повідомленні є надпис теми допису, і ліворуч піктограма з посиланням на це повідомлення.

То чому б цей розділ у заголовному меню так би і не назвати:  ДІЇ ??

Хороша спроба, але в деяких програмах використовується action.

[Юрко ЗЕЛЕНИЙ]

Напишу так: я в перекладах (як відкритих, так комерційних) не бачив жодного (sic!) іншого терміну, який би був відмінним од файла. Я багато хотів, але я змушений був зменшити свої вимоги, щоб хоч щось ухвалити (от хлопці з Мозіли навіть це забракували). Отож, я, як реаліст, тут нічого нового не вигадував.

Я Вам ще більше скажу: на уроках інформатики у 1980-х роках нам вчителі теж казали слово файл.
Ну бо сов'єцька наука у цій галузі ВЖЕ ТОДІ починала пасти задніх перед США, а відтак багато речей тупо мавпувала.
І що з цього випливає? Загалом − нічого, лише вже не раз згадане «етоґо нє может бить, патамушта етаґа нє может бить нікаґда!»

Менше з тим: Ваша відповідь лише підтверджує мої слова про те, що взагалі-то,
і спроб щось запровадити замість файла не було.
Звісно, може десь хтось собі під ніс тихенько це і пробував, але це не зовсім та спроба, про яку кажу.
Йшлося про те, якби воно вже пробувало десь застосовуватися у перекладах − а у відповідь отримало «гнівні листи трудящіхся» )

А Ви можете надати УСІ Ваші пропонови?
Якщо соромитися тут, на цій гілці обговорення ці дані оприлюднювати − тоді можна,
наприклад, мені на ел.скриньку скинути

П.С.
Хлопці з Мозіли справді такі страшні і суворі, як професор Моріарті? )))

Ви не повірите, але у своєму обігу вже давно так само послуговуюся словом налаштунки (в однині − налаштунок − якщо вже конче тре')!
Покищо ні від кого ще не отримав запитання, мовляв, «не пойняли, що це таке?»
Тому я б не квапився налаштунки так огульно і відразу відкидати, мовляв, не приживеться: як це можна дізнатися, так і не випробувавши ВЗАГАЛІ?

Я вірю, чесно. Проте тут та сама ситуація, що й з файлом.

А ось тут дійсно важко здоровим глуздом зрозуміти! Ну гаразд, у випадку з файлом нехай мова йшла про якісь такі направду цілковито незвичні речі.
Але, здається, з налаштунками все ж ясно і прозоро!
Просто дещо підкоротили дієприкметник усім відомий − і зробили з нього іменник...
Що саме тут викликало таке несприйняття, як і з відповідниками до файлу??
Невже ПАРАМЕТРИ чи НАСТРОЙКА ґлаз радуєт більше?
Втім, знаю, що потихеньку-помаленьку дехто вже цей термін з перекладачів собі бере на озброєння....
Махновщина, звісно, однако.... ;о)

Якщо так, то звісно, прикро, але не смертельно: настирливість і труд все перетруть )
Багато які неприступні мури не годен взяти з першого разу...

Який саме труд, подання позовів?

Тьху-тьху-тьху, аги на Вас! ) Ви шо, такі жахи тут повідаєте, ми хіба що − упирі?
Знайшли кому таке закидати: мені − пірату з 20-літнім стажем )
Частково дав Вам відповідь «як Пі-яРник Пі-яРнику» )

До речі, коли одне і те саме слово, термін тощо вирина (не залежно одне від одного) відразу у кількох головах − це ж теж, певно, про щось свідчить, га?

Ага, алкоголіки теж збираються разом.

Я щодо цього теж вже пропонову дав: у тому самому дописі, де і про Пі-яР )
А тут більше мав на увазі випадки, подібні до того, що з Пулюєм і Рентґеном сталися

Підкажіть, будь ласка, як встромляти тут чинну ланку так, аби зазначити не просто певну сторінку обговорення, а якийсь чіткий допис? Наприклад,  у цьому листі я мав на увазі свій допис «відповідь #146».

У кожному повідомленні є надпис теми допису, і ліворуч піктограма з посиланням на це повідомлення.

Красно дякую!! Здається, вже навіть і вдалося це )
Бо я десь там і шукав, шукав, але видно вказівцем так і не навів на той значочок...
Протупив!

То чому б цей розділ у заголовному меню так би і не назвати:  ДІЇ ??

Хороша спроба, але в деяких програмах використовується action.

І що з того, що в деяких застосовах використовується? Ліг спати − і вмер?? ©Скрябін
По-перше, ми ж не вириваємо з контексту меню ці ДІЇ − у кожній окремо взятій застосові цілком буде зрозуміло, до чого сам ті ДІЇ. І чи багато є застосов, де одночасно використовується і edit, і action?
По-друге: можете дати якийсь рамковий перелік того (вказівок, опису дій, тощо), що зазвичай під тим action'ом ховається? Може, варто і ту «акцію» якось влучніше ви́тлумачити?  

[Re.]

Хлопці з Мозіли справді такі страшні і суворі, як професор Моріарті? )))

Зовсім ні, але попри надмірний консерватизм їхня думка теж важить.

І що з того, що в деяких застосовах використовується? Ліг спати − і вмер?? ©Скрябін
По-перше, ми ж не вириваємо з контексту меню ці ДІЇ − у кожній окремо взятій застосові цілком буде зрозуміло, до чого сам ті ДІЇ. І чи багато є застосов, де одночасно використовується і edit, і action?
По-друге: можете дати якийсь рамковий перелік того (вказівок, опису дій, тощо), що зазвичай під тим action'ом ховається? Може, варто і ту «акцію» якось влучніше ви́тлумачити?  

Як не крути, але відмінність між edit і дії таки є значною. Приклад зараз не можу знайти, але є подібний: долучено знімок з krusader.