Як перекладати термін "application" українською?

[Re.]

Слово «додаток» і так має чимало значень, приміром: complement, supplement, addition, addendum, appendix, enclosure, object, increase, codicil, adjunct, adjunction, annex, affix, annexe, appendage, inclosure, enclosure, appendant тощо. І без нас того вже надто багато.

Тобто??? :-/

Ви своїх колег, друзів, знайомих попитайте, чи вони коли-небудь чули слово «лінукс-додаток»(можете й «віндовс-додаток», суть та сама)? А лінгвісти взагалі зацурають і закидають помідорами. Бо простому люду «додаток» ніяк не буде асоціюватись з програмою. Приміром, Ви не будете всім розповідати, що пишете додатки, якщо Ви програміст.

[Re.]

Off-topic:

Гм, а чого, «додаткіст» непогано звучить.

[VitalisK]

http://uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Перейменування_статей/Застосунок_→_Застосування
Думаю ЗАСТОСУНОК буде гарно звучати на рідній мові.

[Володимир Лісівка]

http://uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Перейменування_статей/Застосунок_→_Застосування
Думаю ЗАСТОСУНОК буде гарно звучати на рідній мові.

APPLICATION PROGRAM → ЗАСТОСОСУНКОВА ПРОГРАМА?

[Re.]

http://uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Перейменування_статей/Застосунок_→_Застосування

Їй-богу, шило на мило міняють. Дивні деякі учасники українські вікіпедії. Прочитали одне ДСТУ і біля нього крутяться.

APPLICATION PROGRAM → ЗАСТОСОСУНКОВА ПРОГРАМА?

Безумовно, це прикладна програма. Лише у вікіпедії можуть обізвати це канцелярщиною.

[yurchor]

Прочитали одне ДСТУ і біля нього крутяться.

З вашого дозволу уточню, це не ДСТУ. ДСТУ є обов’язковими до виконання. Це рішення розформованої комісії щодо зовсім іншого питання, які носять рекомендаційний характер.

Якщо вже прихильники «застосунків» бажають бути послідовними, треба вживати не «застосування», а «застосовання». Стаття ж щодо «застосунка» просто рекомендується мною до прочитання всім прихильникам. Це якийсь кентавр: два «застосунки» у тексті, решта «прикладні програми». Особливо вражає цей пасаж:

Цим самим поняття прикладного ПЗ є протилежним до системного та іншого допоміжного ПЗ (наприклад операційна система), котрі "лише" забезпечують можливість виконання роботи, але не приносять безпосередньої користі користувачеві.

Нагадує відповідне місце з І. Грекової:

Тоді дамо нове визначення: громадською називається робота, що виконується безкоштовно, але з огидою.

Якщо порівняти з англомовною статтею, стане зрозуміло, що частину з «застосунком» просто накинуто у шапку статті. Оце і всі «застосунки». Коли йдеться про визначення, маємо:

Застосунок, застосовна програма (англ. application, application software; рос. приложение, прикладная программа) — користувацька програма, що дає змогу вирішувати безпосередні задачі користувача.

Трохи скорочу, викинувши зайву мішуру:

Застосунок — користувацька програма, що дає змогу вирішувати безпосередні задачі користувача.

Якщо побудувати антитезу, тобто означення, об’єкти якого не міститимуться у вказаному означенні, матимемо або «некористувацьку програму», або «користувацьку програму, яка не дає змоги вирішувати безпосередні задачі користувача».

Навіть без позитивізму ясно, що це означення беззмістовне (якщо не враховувати відкинуту мною частину щодо «англ. application, application software; рос. приложение, прикладная программа», але про це я писав раніше). Множина його об’єктів або дорівнює порожній або збігається з цією самою «користувацькою програмою» тобто формально «прикладною програмою».

[r00t x]

Ви б іще написали у варіантах "Причандалля".
---
... і виникають же такі питання...

[v.2.1]

ЗСТС-нок, як так можна з мови знузатися.

[borman]

НМД, давно вже було потрібно створити систему, яка б дозволяла користувачу використовувати власні варіанти перекладу або обирати з декількох варіантів. Причому робила б це зручним та прозорим чином. Передбачивши можливість зворотнього зв'язку з перекладачами, від реалізації та впровадження всі лише виграли б. Не бачу для цього жодних технічних перешкод.

[r00t x]

ЗСТС-нок, як так можна з мови знузатися.

1 - Про "Застосунок" - незнаю, але мені це слово не подобається.
2 - знузатися - будь-ласочка скажіть, що ви просто допустили опечатку, і хотіли написати "знущатися", і не вживаєте слово "знузатися".
---
А то понапридумують неоукраїнських слів, та так, що й не натягнеш.
---
Самий найкращий переклад будь-чого - це переклад у конкретному контексті словосполучень, та інформаційного навантаження.
---
Розкрийте таємнийю: Що таке НМД?

[yurchor]

НМД, давно вже було потрібно створити систему, яка б дозволяла користувачу використовувати власні варіанти перекладу або обирати з декількох варіантів. Причому робила б це зручним та прозорим чином. Передбачивши можливість зворотнього зв'язку з перекладачами, від реалізації та впровадження всі лише виграли б. Не бачу для цього жодних технічних перешкод.

Теоретично, те, про що ви говорите, реалізовано у Virtaal. Якщо збоку від варіанта перекладу буде написано «KDE», на горіхи отримую я, якщо написано «GNOME» або «OO.o», на горіхи отримує mvd.  

Технічна перешкода одна: навіть такий пилосос, як LP, не може зібрати геть усі переклади звідусюди. Крім того, не зрозуміло, хто сплачуватиме за технічну частину (сервер, електрика тощо).

[tech]

Прикладна програма, додаток (на відміну від службових/системних програм). Застосункова НМД звучить трохи штучно.

[v.2.1]

Невже "застосунок" переміг здоровий глузд?

http://uk.wikipedia.org/wiki/Застосунок

Чарівна сила м’якософту, якщо вони роблять глюк - всі сприймають як належне, якщо помилку - то вона стає правилом.

[r00t x]

ппц! Що за слова?

[yurchor]

Невже "застосунок" переміг здоровий глузд?

http://uk.wikipedia.org/wiki/Застосунок

Чарівна сила м’якософту, якщо вони роблять глюк - всі сприймають як належне, якщо помилку - то вона стає правилом.

Їхні переклади суттєво різняться від версії до версії (порівняйте з перекладом у Bing Translator), а наша Вікіпедія теж далека від стандартизації.

Офіційний словник перекладача Apple із сайта для розробників Apple Inc. рекомендує переклад «програма». У варіантах перекладу Google Translate цього слова взагалі немає.

Ну і, далі, готуйтеся, Ukrainian Style Guide від Microsoft у поточній редакції пропонує перекладати «software» теж як «застосунок» (стор. 61).

Тому, ймовірно, виживання «застосунка» тісно пов’язане з виживанням MS у споживчому секторі та подальшою політикою компанії. До мовознавства це стосунку вже не має.