Створювачам термінології -дещо про українську мову

[Yaroslav Fedevych]

А то глянеш на ваші "инші пальта" і думаєш - "А чому ще лише вчора були "інші пальто"? А що буде завтра?".

Міш, не пересмикуй, пальта чомусь милосердно дозволили відмінювати... І так було завжди. Щодо решти -- практично з усім згоден.

В побутовій лексиці зараз і справді твориться бардак. Недавно бачив пару таких ляпів, аж пальці знати, в якійсь ґазеті -- зараз не пригадаю, правда, але було велике бажання на тій зупинці при всім народі виблювати (буду в центрі, то нагадаю собі глянути). Почитайте той "Суржик для інтеліґенції" -- там таких прикладів тьма.

Взагалі, я б оплесками привітав такі зміни:
-- впровадження на законне місце літери "ґ" (слід, однак, пам'ятати, що окремі слова мають два варіянти написання -- наприклад, мудраґель та мудрагель, тоді як ґніт і гніт мають різні значення);
-- впровадження окремої форми родового відмінка для слів на іменники, якщо не помиляюсь, третьої відміни -- любов, радість, усе інше на "-ість" -- радости, порядности, любови. Що усуне двозначність між родовим і давальним відмінками, and this is the Right Thing;
-- впровадження початкової "и" в "ин(ь)шому". Не як єдине написання;
-- повернення тої мовницької термінології, що була перед Совєтами. Так-так, "голосівки" й "шелестівки";
-- написання "еґоіст" та "алкалоід" замість "егоїст" та "алкалоід". Слушна увага була, що "алкалоїд" -- це було б наче той, хто їсть алкалі;
-- відмінювання іномовні імена, що мають українські відповідники. Наприклад, "Педро пішов до Пабла".

Це не перехід до мови Стефаника. Вважаю, що це було б цілком урівноваженим переходом до того, що "зближення до братньої мови" просто вигризло як зайвину.

Але тільки по такім загальнім переході можна щось там закидати технарям щодо їх словника. До того ж, кажу відразу -- якщо щось у словнику не повинно буде залишитись, то це стане явним -- надто чутною буде фальш.

[Ign1111]

Наприклад, набір (file) (то хтось мене за набір критикуватиме чи ні?) слід відчинити аби отримати доступ до його вмісту - даних. А потім зачинити.
...
А власне чому по-вашому "закриті та відкриті формати не сприймається"?

Бо щось не бачу в українському перекладі програм Linux'а слова від/зачинити, не дивлячись на те, що ці слова при спілкуванні використовують доволі жваво.

Колись один російський мовознавець категорично пропонував вікна і двері "отворять", а не "открывать" - але то не "прижилося" .

Це трохи не вдалий приклад.

Міш, не пересмикуй, пальта чомусь милосердно дозволили відмінювати... І так було завжди.

До чого ця суперечка? Хочу пива, хочу морозива - так завжди казали, то чому маємо писати по іньшому?

[Yaroslav Fedevych]

Бо "пальто" -- це слово іншого походження, ніж "морозиво". "-о" в кінці обох слів абсолютно ні про що не говорить.

[Сергій Кузьменко]

Слово "оболонка" походить від застарілого слова "оболона" ("шкіра", "оболонка", "віконне скло") і споріднене із давнім українським словом "оболок" ("хмара", "небо"), що походить від праслов'янського "объ-влъкъ" (> старослов'янське "облакъ"). В українській мові з ним етимологічно споріднені такі слова як "волок", "волочити", а також, на думку окремих мовознавців, "вовк" (той, що волочить здобич).

Щодо цитат із "авторитетніших" авторів, то зазирніть спершу до словника Грінченка, 11-томного СУМу чи Словника мови Шевченка, а тоді вже й гайда критикувати!

[Сергій Кузьменко]

-- повернення тої мовницької термінології, що була перед Совєтами. Так-так, "голосівки" й "шелестівки";

Ця термінологія - застаріла, а слово "шелестівка" - ще й не зовсім вдале. Ось чому: за етимологією виходить, ніби приголосні утворюються завдяки шелесту, але за способом утворення можна виділити не лише щілинні (ж, ш), а й проривні (д, т), сонорні (л, м) тощо. Крім того, термін "приголосний" є калькою з латинського "con-sonans" і має відповідники у багатьох індоєвропейських мовах (пор. англ. "consonant").

Термін "шелестівка" дійсно подекуди вживався на початку 20-го століття, але поступово зник з ужитку. У більшості мовознавчих праць, виданих українською діаспорою в другій половині 20-го століття (за винятком хіба що передруків), вживається лише термін "приголосний". З авторитетів слід згадати хоча б Івана Огієнка. Навіть Сімович (який послуговувався аж зовсім "несовєцькою" термінологією) вживав замість нього слово "приголосівка".

[tech]

Слово яке цікаве, "супліка", вже забуте. Воно по змісту відповідає англійському "note", я так розумію. Можливо дійсно варто витягнути його із забуття і вживати замість "куків", "кукісів" і "писюльок"?

[miwa]

Наприклад, набір (file) (то хтось мене за набір критикуватиме чи ні?) слід відчинити аби отримати доступ до його вмісту - даних. А потім зачинити.

Подумалось...
А якщо я хочу скомпілювати консольну програму для монтування файлових систем, чи очистити кеш проксі-сервера, або ж докупити оперативної пам`яті, бо операційна система використовує 100 мегабайт свопу, то як мені це все говорити по-вашому, вельмишановні панове лінгвісти? А то товкти воду в ступі всі майстри, а доходить до конкретних справ - гілка на форумі стає порожньою як деякі голови.

[Сергій Кузьменко]

Слово яке цікаве, "супліка", вже забуте. Воно по змісту відповідає англійському "note", я так розумію. Можливо дійсно варто витягнути його із забуття і вживати замість "куків", "кукісів" і "писюльок"?

Якщо я не помиляюся, то "супліка" - це ввічливе прохання, часто в письмовій формі. Походить це слово від латинського supplico (sub+plico) і означає "згинатися", "ставати на коліна", "ввічливо просити". Тому воно аж ніяк не є відповідником англійського note, рівно ж як не годиться і для перекладу cookie. Сам я кажу на те cookie "коржик".

Слово cookie - це комп'ютерний жаргон, тому не буде великим гріхом перекладати його жаргоном. Якщо ж намагатися відтворити семантику цього слова, то це має бути щось, що виражає постійність, механічну повторюваність, здатність чіплятися, напр., "реп'яшок", "наліпка", "пам'ятка", можливо "цидулка" як альтернатива "писюльці". Це не пропозиції перекладу, а просто думки вголос.

[Сергій Кузьменко]

Щодо "коржиків": чи користується хто українізованим Віндовзом чи Мозилою? Цікаво, як воно там перекладене?

[Ign1111]

"супліка"...рівно ж як не годиться і для перекладу cookie.

Чому?

Якщо я не помиляюся, то "супліка" - це ввічливе прохання, часто в письмовій формі. Походить це слово від латинського supplico (sub+plico) і означає "згинатися", "ставати на коліна", "ввічливо просити".

Якщо я не помиляюся, то без моєї згоди сайт не взмозі встановити оці супліки, тому це й виглядає як ввічливе прохання  встановити письмову форму...

Сам я кажу на те cookie "коржик".

Ні, вже краще тістечко. Може взаглі всі терміни прив'язати до їжи?

[Ign1111]

Бо "пальто" -- це слово іншого походження, ніж "морозиво". "-о" в кінці обох слів абсолютно ні про що не говорить.

А пиво, теж іншого походження? (Одне роблять з хміля, а інше з молока?   ) Поясніть будь ласка, про походження.

[Сергій Кузьменко]

Якщо я не помиляюся, то без моєї згоди сайт не взмозі встановити оці супліки, тому це й виглядає як ввічливе прохання  встановити письмову форму...

Ну це лише якщо ви контролюєте свої тістечка вручну або принаймні налаштували свій переглядач, щоб сервер звітував про використання приватної інформації (тзв. P3P). У більшості ж випадків ви отримуєте оті тістечка без явної згоди.

Мені оце аж самому "реп'яшок" сподобався. Вам його чіпляють і він до вас липне, а ви його зовсім не помічаєте. Аж онде зазирнули у віконце налаштувань - аж там повно реп'яшків.

А супліки - то українські князі посилали до короля Речі Посполитої...

[iip))]

Як перекладають "Cookies" на деякі інші мови:


ua_CL (Ґуґл-мовознавська) - чужошмати, писульки
Українська - куки, коржики, тістечка, ... цукорки

[miwa]

У більшості ж випадків ви отримуєте оті тістечка без явної згоди.

Мені оце аж самому "реп'яшок" сподобався. Вам його чіпляють і він до вас липне, а ви його зовсім не помічаєте. Аж онде зазирнули у віконце налаштувань - аж там повно реп'яшків.

Ага, кумедно
То я про реп`яшки - справді непоганий відповідник.
Що про це скаже спільнота?

[Юрій Лісицький]

Уважно тут все прочитав і дійшов висновку, що будемо ми ще довго одне одному голову морочити. А працювати і говорити якось треба.

Як технарь, підтримую "реп'яшки"