Урочиста передача листа Президенту України

[Yaroslav Fedevych]

Смію дати свої 5 копійок. Перекладену чи написану документацію ви легенько інтегруєте в будь-який дистр. Бо там є пакунки doc-linux, manpages та їм подібні. Перекладати ж дистрибутив, це, як на мене, шукання вітру в полі -- треба краще зв'язуватися з апстрімом і робити переклади для них. Тоді ці переклади підуть в усі (!) дистрибутиви, де є та чи інша програма.

[hse]

Ви пропонуєте в державних установах використовувати дистрибутиви  які хто хоче - такі й ставить? Я не згоден і от чому:
поріняйте кількість критичних оновлень Fedora Core та Debian за одиницю часу, хоча б за місяць (або декілька місяців) - є різниця?
Пропоную використовувати найбільш стабільні та "вичищені" дистрибутиви - менше проблем буде.

Моя думка :
1. Gentoo самий кращий   (мета дистрибутив розробляється і використовується переважно в Німечині)
2. Debian досить довго відклидають релізи... (використовують в промисловості)
3. Slackware досить складний...(використовують в державних установах та в освті США)

Це питання бговорювалось пів року назад в linux@bulava.org.ua до єдиної думки дійти не вдалось... Краще дійсно перекладати сам софт, а дистрибутив склепати (наприклад на дженті) справа кількох днів.

>А документацію перекладати треба, тільки знову ж - можна спочатку кинути всі сили на переклад одного-двох вибраних дистрибутивів - так просто буде скоріше, а потім - всіх інших.

Приєднуйтесь:
http://linux.org.ua/cgi-bin/yabb/YaBB.pl?board=novyny;action=display;num=1107546950  

[miwa]

Надіслано (ким): Сергій Піддубчак      Надіслано (коли): 22. березня 2005 15:51      
22. березня 2005 13:41, miwa написав(-ла):
Але все-таки 20% - це немало, НМД.
А де ви нарахували 20 відсотків?

Кгм...

Linux i686     12.41%
FreeBSD i386  2.42%
Linux       1.83%
FreeBSD   0.48%
Linux i586     0.14%
Linux x86_64 0.11%
FreeBSD amd64  0.07%
Linux i386     0.07%
...

Даруйте, маю клопіт з рахуванням. Просто "на око" прикинув, скільки прийшли "з вінди", відняв суму від сотні. Ну а око виявилось неточним :о))

Надіслано (ким): Сергій Личко      Надіслано (коли): 22. березня 2005 15:47      
22. березня 2005 13:41, miwa написав(-ла):
Хм... Я от думаю - невже й справді кожен пятий користувач в унеті під лінуксом ходить? Навряд, швидше це із-за специфіки опитування. Але все-таки 20% - це немало, НМД.
      
Враховуючи специфіку - малувато буде (С)

Ну, все-таки багато хто виходив в нет з роботи, з клубів, де як правило стоїть оффтопік. Хоча звичайно, хотілось би більше. Ну а над цим вже треба працювати.

[Moriarty]

> 1. Gentoo самий кращий
Мені теж Gentoo дуже подобається, але я зібрав маленьку статистику:
за даними
http://www.securitylab.ru/?ID=27191&R=0.ML.Advisories
в період з 14.02.05 по 23.03.05 повідомлень з безпеки
Gentoo – 52
Debian – 25
FreeBSD - 0
Але це приблизно. Можна взяти бІльший період.

> Це питання обговорювалось пів року назад в linux@bulava.org.ua до єдиної думки думки дійти не вдалось...

1. Можна провести голосування
2. Можна обрати не один дистрибутив, а декілька.

[hse]

... Перекладати ж дистрибутив, це, як на мене, шукання вітру в полі -- треба краще зв'язуватися з апстрімом і робити переклади для них. Тоді ці переклади підуть в усі (!) дистрибутиви, де є та чи інша програма.

Абсолютно згідний!!!

Але я все таки перекладу пару статей з дженти вони будуть корисні для всіх дистрибутивів!

[Володимир Лісівка]

> 1. Gentoo самий кращий
Мені теж Gentoo дуже подобається, але я зібрав маленьку статистику:
за даними
http://www.securitylab.ru/?ID=27191&R=0.ML.Advisories
в період з 14.02.05 по 23.03.05 повідомлень з безпеки
Gentoo – 52
Debian – 25
FreeBSD - 0
Але це приблизно. Можна взяти бІльший період.

При чому що дивно - програми однакові і в Gentoo і в Debian і у FreeBSD. :-/
Ви впевнені, що ви рахуєте однакові об'єми ПЗ?

[Сергiй Кальченко]

Кгм...

Linux i686     12.41%
FreeBSD i386  2.42%
Linux       1.83%
FreeBSD   0.48%
Linux i586     0.14%
Linux x86_64 0.11%
FreeBSD amd64  0.07%
Linux i386     0.07%
...

Даруйте, маю клопіт з рахуванням. Просто "на око" прикинув, скільки прийшли "з вінди", відняв суму від сотні. Ну а око виявилось неточним :о))


Ну, все-таки багато хто виходив в нет з роботи, з клубів, де як правило стоїть оффтопік. Хоча звичайно, хотілось би більше. Ну а над цим вже треба працювати.

Доречi, десь у середенi самої WinXP сидить "Бiсенятно з вилами" (ядро FreeBSD)   Тож цiх користувачiв теж можна Unix-оїдами називати

Сам я вже бiльше 7 рокiв, майже безвилазно сиджу за FreeBSD, i з Гейтсiвськими програмами знайомий дуже погано.

Розпочата вами справа дуже важлива i напевно це є самий влучний час для спроби її провести. Я вболiваю за майбутнє розвитку Вiтчизняного програмного забезпечення.

web-програмiст, з Миколаїва

[Dark Overlord]

Цікаво, чи сам Президент читає подібні листи, чи усілякі секретарі/уповноважені? НМД, останні заблокують з імовірністю відсотків 60-70   .....

[Andrij Roj]

Обговорення дистрибутивів Linux є досить важливим питанням, його (цебто обговорення) можна було б перенести  в окрему гілку.
     Мене ж тепер цікавить питання- що ж з нашими листами, щось змінюється, зрушило?
    Хто прояснить?

[k_ilya]

Запрошую
Порівняння_дистрибутивів

[Володимир Лісівка]

Обговорення дистрибутивів Linux є досить важливим питанням, його (цебто обговорення) можна було б перенести  в окрему гілку.
     Мене ж тепер цікавить питання- що ж з нашими листами, щось змінюється, зрушило?
    Хто прояснить?

Щоб щось змінилося, треба приймати закон про ВПЗ (та звичайне ПЗ), який би легалізував ВПЗ та стимулював його використання. Депутат Юрій Радченко дав мені та Ваду Машкову останню версію цього закону та попросив прокоментувати та сприяти його підтримці. Після уважного прочитання тексту закону у мене волосся стало дибки, так як там є багато дірок. Наприклад, ніхто не забороняє обробити текст програми обфускатором та називати її Вільною Програмою - але в такій програмі буде важче розібратися ніж в асемблерному лістингу. Після уважного прочитання тексту закону в мене виникла купа ідей але, після прораховування як ці ідеї повинні виконуватися, в мене в голові утворилася каша - багато ідей важко реалізувати на практиці.

Наприклад, є бажання надавати перевагу програмам з українізованим інтерфейсом, довідкою да документацією, але не зрозуміло як оформити це у законі, зокрема як відсіяти неповний та неякісний переклад.

Неясно, як відрізняти відкритий стандарт від закритого - ніщо не заважає назвати текст, написаний мовою суахілі та доступний за плату в 1000 000 євро за копію, відкритим стандартом - наприклад стандарти ISO та ECMA написані англійською (а не українською) та доступні за плату, хоча більшість з них називаються відкритими. IETF не примає в якості стандарта RFC доти, доки він не реалізований як мінімум двома незалежними виробниками ПЗ, які мають бути сумісні між собою. З цієї точки зору OASIS OpenDocument - не стандарт, так як лише OpenOffice підртимує його.

В законі немає поняття "програмна платформа" та "апаратна платформа" - тобто ніхто не заважає M$ написати вільну програму під M$ ASP.NET та M$ SQL та продати державі - сама програма то нічого не коштуватиме.

І т. ін. :-(

[syncat]

Продивився гiлку i дуже засмутився.
Взагалi, коли можна очiкувати прийняття закону про легальне ПЗ?
Перед новим роком було прийнято закон про те що в навчальних закладах будуть проводитись перевiрки на наявнiсть лiцензiйного ПЗ, але щось я не чув про жодну перевiрку :-/

[nickat]

Перед новим роком було прийнято закон про те що в навчальних закладах будуть проводитись перевiрки на наявнiсть лiцензiйного ПЗ

А де цей закон можна прочитати? В Інеті є?

[syncat]

Код: [Вибрати]

http://www.emt.com.ua/news.html?&cHash=db8abd5c6b&tx_mininews_pi1[showUid]=29Про затвердження Правил використання комп'ютерних програм у навчальних закладах:
http://www.linux.kiev.ua/~adiel/files/nakaz903/print/

[Andrij Roj]

  Що стосується Закону про ВПЗ, то я вже давно слідкую за цим. Можливо варто було б винести його на обговорення на цій сторінці? Гадаю, що пан Радченко не буде проти.
 А те що проект Закону ще сирий, то  я також згоден.
Найти його можна здається на www.opensoft.ua, якщо не помиляюся.