Так би одразу й казали, що Ви про своє, глибоко особове. Це ніякою логікою не переб'єш. То я б і сил та часу на марнував. Справимо Вам натомість нову свитку.
українцеві чужа церковнослов'янська (вона ж, власне, й староболгарська) мова. Якщо Ви розмовляєте вдома на кшталт "хлЬбъ наш насущный даждь нам днесь", то я беру свої слова взад.
А тепер і саме запитання. Якщо українцям така близька була церковнослов'янщина, то якої холери Котляревському, а опісля Шевченкові, Гулаку-Артемовському, Квітці-Основ'яненкові, Лесі Українці, Марку Вовчкові й іншим заманулося писати інакшою мовою - настільки інакшою, що нею заради зрозумілості довелося перекласти й того ж таки Сковороду.
Надто важко було їм зрозуміти незвичні слова церковнослов'янського походження. Скажімо, "поприще" поєднується в українцевій уяві зі словом "прищ", а "дітище" - то велика дітина (порівняйте з "хлопчище", "бабище" тощо), а зовсім не те, що простий українець назве словом "виплід".
І ще таке запитання: якщо російська й українська мови насправді такі близькі та подібні, як дехто запевняє та як Вам, певно, здається, то яка потреба була створювати окрему українську мову, та ще й для народу, що більшою частиною жив у Російській імперії з її панівною російською мовою?
Префікс у "справляти" мене підвів. Такі обмовки, це ж, певно, і є отой страшний сором мови та мислення - "суржик"... Але добріше, вірніше і правильніше називати їх "русизмами".
Так оце й уявляю собі мовознавців-кадебешників, що перевіряли мову Антоненка-Давидовича за офіційним словником...
Насправді ж він ніколи не йшов на компроміси в мовних питаннях.
Для того ж, щоб просунути свій твір до друку, він уживав (хоча й досить помірковано, за що йому честь і хвала!) цитат із партєйної літератури, при чому завжди для ілюстрації правильних на його думку слововживань.
Енеїда" - перший твір, надрукований, а не написаний укрсучмовою. До цього існували й інші гумористичні віршовані твори (звідси - і вибір жанру у Котляревського), що поширювалися рукописно.
Сковорода ж нмд писав російською мовою, з домішками українізмів та церковнослов'янізмів.
А вельмибайдужа вам церковнослов'янщина
не була така вже й далека українцям минулого. За Грушевским, "Києво-Печерський патерик" був найбільш читаною книгою упродовж століть. А що вже й казати про Св. Письмо?
Шевченкові "церковнослов'янщина" теж була близька,
і тому її можна нерідко зустріти в його творах, а вчив він її не в університетах.
Однак суть справи це навряд чи змінить. Правда?
Хоч-не хоч, а будуть русизми. І полонізми. От ми беремо ориґінальну англійську мову, а й не знаємо, що її по саме нікуди пару сторіч тому перековбасили й продовжують це робити. І англійцям від того гірше не стає. А ковбасили жорстокіше, ніж у нас, у них, наприклад, велика частина словника дублюється -- за рахунок ґерманізмів і латинізмів (там власне англо-саксонського дуже мало). Інша справа, що в них оті запозичення перековбасили також незле -- свою вимову допасували, що й не вгадаєш, як написаного не побачиш.
Що маю сказати? А от що: мова, котрою ви розмовляєте, й до якої я намагаюсь якнайкраще наблизитись, і є те, що нам треба. Тільки, як вам вірно зауважують, так ніхто не розмовля. І то є страшна біда.Мову треба наблизити хоча б до того рівня, з якого вона впала. Тоді вже її розвивати, але не в такого покруча, яким вона є зараз.... а народ -- це сіра маса, їм до нас, а нам до них нічого...Попсовий плєбс хай хаває і приплямкує. А особисто я себе частиною цього плєбсу не вважаю.
Так і я про те. Має бути якась "золота середина" -- найкраще зі старого (а там хорошого було більше, ніж в новому) + найкраще з нового.
Так, а ще мені все одно, хто що думає про "нормативність" тієї мови, котрою я послуговуюсь. Бо гадаю, що, яко її носій, маю сяке-таке чуття до того, що буде правильним, а що -- ні.
Яко сякий-ніякий на Вашу думку, але теж носій мови, зауважу, що на Поділлі ніколи не чула "мешти", "жарівка". А слова гарні.
Вам це, може, здається за кумедне, але саме так і було. Часи такі були...
Маю щось запропонувати.Нумо не будемо палити цю ґуму, а краще "лупати сю скалу". Щоб було якесь із того діло. Ось є такий документ. У мене все не доходять руки його перекласти, а перекласти треба. Може, хтось знайдеться охочий... Не красним слівцем, значить, а ділами рук своїх... Ми на docs.linux.org.ua завжди тішимося з нових здобутків.
Втім, якщо ці слова були для вас новими, то тішуся, що хоч чимось ця дискусія стала корисною.
Автор
Гілка: Створювачам термінології -дещо про українську мову (Прочитано 88629 раз)
